З нагоди 70-ї річниці з дня смерті Шарі Федак Закарпатський обласний угорський драматичний театр організував низку заходів з ушанування пам’яті цієї видатної примадонни свого часу. Зокрема 6 травня в селищі Вилок відбувся показ монодрами «Шарі Федак» у виконанні акторки Неллі Сюч. Вона уродженка цього населеного пункту, тож захід відбувся в особливій атмосфері. Показ було проведено за підтримки Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС).
В інтерв’ю нашому виданню акторка зазначила, що можливість повернутися додому і вийти на сцену там, звідки вона родом, принесла їй особливі відчуття. «Коли граєш у рідному селі, навіть не вистачає слів, щоб це описати. Вивільняються емоції, які дуже важко стримати», – зворушено поділилася акторка. За її словами, п’єса побудована таким чином, що нібито поєднується з духом персонажа Шарі Федак. Задушевний тон монодрами та потужна акторська гра Неллі Сюч залишили в глядачів глибокі враження.
Присутніх привітав і консул Угорщини в Берегові Дьордь Балог, котрий відзначив роль Закарпаття в примноженні угорської культурної спадщини: «Збереження традицій має бути не про зберігання попелу, а про життєдайне полум’я – вогонь, який палав і в Шарі Федак».
У свою чергу, голова Виноградівського районного осередку ТУКЗ-КМКС Золтан Кудрон також високо оцінив життєвий шлях примадонни закарпатського походження, підкресливши значення її спадщини для наступних поколінь.
Директорка Закарпатського обласного угорського драматичного театру Едіна Шін наголосила, що для трупи зберігати пам’ять про Шарі Федак є не лише мистецьким, а й моральним обов’язком. «Ми працюємо над тим, щоб повернути ім’я Шарі Федак у суспільну свідомість та забезпечити їй гідне місце в закарпатській угорській культурній пам’яті», – підкреслила вона.
Показ доніс глядачам важливий меседж, що театр – це не лише міський привілей, а спільна цінність, до якої повинен мати доступ кожен. Через воєнну ситуацію багатьом закарпатцям стало ще складніше дістатися до театру в Берегові, тому для трупи особливо важливо привозити свої вистави в різні куточки краю. Це справжня місія, засіб об’єднання та зміцнення громади.
Верхньотисянський регіональний осередок Товариства угорської культури Закарпаття провів у Тячеві загальні річні збори. Учасники заходу підбили підсумки роботи організації за минулий рік, ушанували пам’ять жертв війни та окреслили плани на майбутнє.
Засідання відкрила заступниця голови регіонального осередку, очільниця Вишківського відділення організації Габріелла Сабов. Вона привітала присутніх та ознайомила з питаннями порядку денного.
Відтак учасники зборів хвилиною мовчання вшанували пам’ять жертв війни, а після цього заспівали національний гімн. Габріелла Сабов процитувала думку Сечені: «Для одного все важко, для багатьох немає нічого неможливого», і передала слово голові регіонального осередку Йожефу Шарі.
У своєму виступі він нагадав мету заснування організації та важливі події, які відбулися протягом 35 років її роботи. Зокрема наголосив, що освітні й культурні заклади, створені Товариством угорської культури Закарпаття, потребують уваги та підтримки. Наразі регіональний осередок охоплює 13 місцевих і нараховує 4556 членів. Говорячи про нинішні події, Йожеф Шарі наголосив, що серця всіх людей сповнені прагнення миру й ми можемо закласти основи мирного майбутнього, живучи поруч у розумінні та злагоді. За його словами, ця ідея займає чільне місце в роботі кожного місцевого осередку організації.
На зборах виступив і заступник голови обласної організації ТУКЗ-КМКС Йожеф Шін. Він підкреслив, що закарпатські угорці завжди виступали за мир, діалог та витримку. Хоча нинішня ситуація ставить чимало викликів, той, хто справді шукає рішення, знайде правильний шлях і можливості, додав він. У своєму виступі Йожеф Шін також звернув увагу на захист прав національних меншин та висловив стурбованість станом системи освіти, оскільки вкрай важливо, щоб були збережені угорськомовні навчальні заклади. Свій виступ він завершив оптимістичними словами: «Віра, переконання, єдність і витримка – це те, що нам зараз найбільше потрібно. Усе буде добре, треба тільки в це вірити».
До присутніх звернувся також заступник голови Солотвинської територіальної громади Янош Кучера. Він підкреслив, що майбутнє багато в чому залежить від нас, і звернув увагу на майбутні вибори, під час яких треба приймати відповідальні рішення та підтримувати тих, хто справді представляє інтереси громади. Янош Кучера згадав і про освітній закон, наголосивши на важливості збереження та функціонування угорськомовних навчальних закладів. Насамкінець він зауважив, що велике значення має також проведення громадських заходів, які сприяють зміцненню єдності громади та національної ідентичності місцевих угорців.
Після виступів присутні мали можливість поставити запитання щодо нагальних проблем.
На річних загальних зборах місцевих осередків Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) обговорили результати роботи за минулий рік та окреслили плани на майбутнє.
У селі Ратівці на Ужгородщині зустріч відбулася 27 лютого у стінах місцевої гімназії. Голова місцевого осередку Ленард Іллар прозвітував про роботу за минулий рік, про проведені заходи. Однією з визначних подій стало звернення організації до голови Ужгородського районного осередку ТУКЗ-КМКС Лівії Балог та Золтана Тешея, депутата парламенту Угорщини, представника округу, де розташоване село-побратим Ратівців, Алчутдобоз. Тешей закупив 40 саджанців плодових дерев та одного дуба, які разом із гостями з Угорщини висадили у саду Ратівської гімназії. За підтримки населеного пункту-побратима місцевий осередок ТУКЗ-КМКС закупив портативне звукове обладнання та кольоровий принтер для місцевої гімназії. Як місцевий депутат, Ленарт Іллар також поінформував присутніх про роботу ради Сюртівської територіальної громади.
Відтак Сільвія Кочиш поінформувала про фінансовий стан організації.
Річні загальні збори місцевого осередку ТУКЗ-КМКС села Сюрте також відбулися 27 лютого. Зі звітом про минулорічну роботу виступила голова осередку Єва Браун. Вона зокрема зазначила, що воєнна ситуація позначається на освіті, економічній ситуації та всіх сферах життя угорської громади села. Багато людей виїхало, але, незважаючи на це, вдалося організувати та провести традиційні вшанування. Місцевий осередок тісно співпрацює з місцевими церковними парафіями та радою, вони намагаються разом вирішувати місцеві проблеми.
Голова Сюртівської ОТГ Арпад Пушкар поінформував про справи громади, торкнувшись найважливіших питань.
І в Ратівцях, і в Сюрте загальні збори завершилися якісною культурною програмою – виступом декламатора з Угорщини Пейтера Лоранта Товта з програмою «Аттіла Йожеф».
Чопський міський осередок ТУКЗ-КМКС провів річні загальні збори 1 березня.
Голова організації, яка також очолює Ужгородський районний осередок ТУКЗ-КМКС, зробила короткий вичерпний огляд боротьби ідеологій, торкнулася ліберальної ідеологічної течії, що склалася в консервативній християнській Європі, яка розслабляє соціальні спільноти, включаючи міграцію, гендерну пропаганду та «зелену політику». Вона також розповіла про небезпеку медіа, створених штучним інтелектом, і втручання у виборчі процеси незалежних держав.
Після окреслення подій у світі Лівія Балог виступила зі звітом про роботу за минулий рік, зокрема, про проведені заходи. Організація робить значний акцент на залученні молоді, а також працює з представниками старшого покоління. Лівія Балог подякувала Клубу пенсіонерів за участь у суспільному житті, його примноженні.
Очільниця Клубу пенсіонерів чопського осередку ТУКЗ-КМКС Лена Белович також поінформувала про реалізовані заходи.
Присутні схвалили роботу осередку за минулий рік та фінансовий звіт, з яким ознайомила Ілона Гурик.
Місцевий осередок ТУКЗ-КМКС села Саловка провів річні загальні збори 2 березня у стінах парафіяльного будинку. Ще до початку з в’язанкою народних пісень ознайомили Камілла Горват, Генріетта Молнар та Ганна Молнар, котрі успішно виступили на минулорічному пісенному конкурсі.
Після спільного виконання пісні «Созат» присутні вшанували хвилиною мовчання полеглих героїв, а також померлих членів організації, зокрема, одного із засновників місцевого осередку Міклоша Фекете, котрий протягом десятиліть був бухгалтером місцевого осередку.
Очільниця організації Марія Галас-Ковач згадала про проведені минулого року заходи, про участь в акції «Хліб угорців», відзначила плідну діяльність місцевих гуртків із рукоділля. Вона також із сумом констатувала, що кількість членів місцевого осередку з кожним роком зменшується і наразі становить 383 особи, але місцеві все ж з оптимізмом дивляться в майбутнє.
Голова Ужгородського районного осередку ТУКЗ-КМКС взяла участь у загальних зборах всіх місцевих осередків у районі. Вона зокрема проаналізувала ситуацію в Україні та на міжнародній арені, а також розповіла про соціальну допомогу, що надається Фондами КМКС. «Минулого року в Ужгородському районі трохи відновилося культурне життя після пандемії та років війни, хоча й не на повну. Водночас ми подавали грантові заявки, що продовжуватимемо робити і цього року. Ми плануємо майбутнє і дуже сподіваємося на мир, тому що він є основою всього», – наголосила Лівія Балог.
Загальні збори місцевого осередку села Геча на Берегівщині відбулися 1 березня у стінах місцевого Будинку культури. Очільниця осередку Катерина Попович поінформувала про минулорічні події та реалізовані заходи. За її словами, з огляду на війну традиційні масштабні дійства не проводилися, але члени організації долучилися до низки культурних заходів.
На жаль, кількість членів організації минулого року зменшилася, адже кілька членів померли. голова організації назвала серед них одного із засновників – Шандора Бадака та загиблих у війні.
Член фракції «КМКС» Берегівської райради, проректор Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Дюла Фодор під час виступу наголосив, що вибори, які можуть відбутися у 2025 році, будуть вирішальними для закарпатських угорців, оскільки політичне представництво угорської громади може опинитися під загрозою через значну еміграцію, тому участь усіх угорських виборців буде мати вирішальне значення.
Староста села Андраш Мештер у своєму виступі підкреслив, що всі відчувають наслідки еміграції, водночас висловив упевненість, що цей період скоро закінчиться і виклики будуть подолані.
Місцевий осередок ТУКЗ-КМКС села Чома провів річні загальні збори 2 березня у стінах місцевого Будинку культури. Захід розпочався виступом танцювального колективу під керівництвом Ангели Решко-Пап.
Відтак зі звітом про роботу за минулий рік виступив голова місцевого осередку Янош Рац. Він зокрема відзначив місцевих селян за активну участь в благодійній акції «Хліб угорців», що є гарним прикладом співпраці та солідарності.
На загальних зборах йшлося і про локальні успіхи. Так, візит-центр Меморіального парку приймає дедалі більше відвідувачів, де є можливість покататися верхи, постріляти з лука, плекаючи древні угорські традиції. За підтримки ТУКЗ-КМКС минулого року Меморіальний парк села Чома відвідало більше тисячі школярів та пенсіонерів.
Місцевий осередок ТУКЗ-КМКС села Попово провів загальні збори 1 березня на базі місцевої гімназії.
Голова осередку Габор Шутєв у своєму звіті про роботу за минулий рік розповів зокрема про проведені заходи. Він також зазначив, що у 2022 році в Попово був створений місцевий осередок Товариства ім. Ракоці, яким керує Наталія Надь, що створило багато нових можливостей і для учнів та вчителів.
Габор Шутєв, як депутат місцевої ради, поінформував про ситуацію в Косоньській громаді, зокрема про побратимське партнерство з угорськими населеними пунктами.
На Берегівщині у всіх річних загальних зборах місцевих осередків узяв участь голова Берегівського районного осередку ТУКЗ-КМКС Йожеф Шін. Він зокрема поінформував присутніх про події у світовій політиці та в Україні, а також про позицію Товариства. Він також розповів про програми соціальної підтримки, які, незважаючи на воєнний стан, успішно реалізовуються, адже виплати здійснюються. «КМКС проводить річні загальні збори, адже хоче бути в курсі проблем та настроїв мешканців кожного населеного пункту», – наголосив Йожеф Шін, побажавши міцної віри та витримки в нинішній складній ситуації.
Місцевий осередок ТУКЗ-КМКС села Теково провів річні загальні збори у стінах місцевого парафіяльного будинку. Очільниця осередку, який наразі налічує 262 членів, Діана Лідко повідомила, що наразі докладаються зусилля щодо збереження місцевої недільної школи, де функціонують три класи. У селі зараз є лише україномовна школа, але учні вивчають угорську як іноземну. Голова організації також зазначила, що з огляду на війну масштабні заходи не проводилися минулого року, лише відзначення національних свят, вшанування пам’яті. Вона також подякувала Угорщині за соціальну підтримку.
Депутатка ради Королівської громади Катерина Ковчі поінформувала присутніх про роботу місцевої ради, а також ознайомила із питаннями щодо приватизації землі.
Місцевий осередок ТУКЗ-КМКС села Гудя провів загальні збори у місцевій бібліотеці. Голова організації Тюнде Ледней повідомила, що минулого року для дітей організували зокрема свято на Миколая, в рамках якого, завдяки підтримці обласної організації ТУКЗ-КМКС малечі та літнім людям вручили подарунки. Місцевий осередок також організував два заходи, в рамках яких ініціювали створення в селі Клубу пенсіонерів.
На зборах обговорили політичні події в країні та світі, роботу ТУКЗ-КМКС та проблеми села. Було вирішено цього року організувати більше заходів із залученням дітей та пенсіонерів, у цьому запропонували свою допомогу кілька мотивованих місцевих жителів.
У Новому Селі на Берегівщині голова місцевого осередку ТУКЗ-КМКС Річард Міговк поінформував про роботу за минулий рік. Він відзначив зокрема успішне проведення заходу до Дня захисту дітей, вшанування пам’яті арадських мучеників та жертв сталінських репресій. За підтримки районного осередку всі учні угорськомовної школи, вихованці дитячого садочку та Дитячої школи мистецтв «Туліпан танода» отримали солодкі подарунки на Різдво. На зборах також вручили пам’ятні грамоти Ференцу Бологу, котрий понад тридцять років був очільником місцевого осередку, а також заступниці голови Єлизаветі Попович, котра водночас є директоркою місцевої філії Дитячої школи мистецтв «Туліпан танода».
Зрештою річні загальні збори місцевих осередків громадської організації на Берегівщині переросли у своєрідні збори села. Зокрема в Новому Селі присутні звернули увагу на проблеми, якими нехтує місцева рада.
У загальних зборах взяв участь і голова Виноградівського районного осередку ТУКЗ-КМКС Золтан Кудрон. Він зокрема окреслив найважливіші події та процеси світової політики та позицію щодо них керівництва організації. Він також висловив сподівання, що 2025-й стане роком змін, ми наблизилися до перемир’я і миру. Якщо це станеться, то точно будуть вибори, проте про кандидатів вже можна думати зараз.
«Ми, хто залишився вдома, є охоронцями, нам випало завдання зберігати ідентичність, наші традиції, рідну мову, віру на Закарпатті і передавати їх нашим дітям і онукам. Адже якщо ми цього не зробимо зараз, то років через двадцять, можливо, вже буде нікому», – підкреслив Золтан Кудрон.
Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) звернулося до міністра внутрішніх справ Угорщини Шандора Пінтера з проханням допомогти покращити умови перетину кордону. Пункти пропуску відіграють важливу роль у підтримці зв’язків між людьми, а також економічних відносин.
З наближенням Великодніх свят потік людей в пунктах пропуску на кордоні збільшиться, і вже зараз чимало закарпатців змушені годинами чекати на кордоні. Крім того, до ТУКЗ-КМКС надійшло кілька звернень, у яких повідомляється, що під час перетину кордону угорські прикордонники проявляють принизливу, часто образливу поведінку до пасажирів, які прямують із Закарпаття. Громадська організація наголошує, що більшість закарпатських угорців змушені їхати до Угорщини через родинні зв’язки, навчання, проблеми зі здоров’ям чи воєнний стан.
ТУКЗ-КМКС наголошує у листі, що на угорському боці пункту пропуску «Берегшурань – Лужанка» не прокладено ані тротуару, ані велодоріжки для з’єднання найближчого населеного пункту з прикордонним переходом. Це призводить до того, що пішоходи змушені рухатися по краю чотирисмугової траси, що надзвичайно небезпечно.
Громадська організація пропонує прокласти дорогу для пішохідного та велосипедного руху, подібно до пункту пропуску «Барабаш», відокремивши її від автомобільного руху, щоби зробити трафік на кордоні безпечнішим.
ТУКЗ-КМКС закликає міністра внутрішніх справ Шандора Пінтера підтримати ідею будівництва тротуару та посприяти покращенню умов перетину кордону, адже це допоможе покращити також якість життя закарпатських угорців у воєнному та безправному середовищі.
Коли наше тіло здорове, ми енергійніші, стійкіші, наш дух спокійніший і врівноваженіший. Окрім зміцнення духу, важливо також приділяти особливу увагу своєму фізичному здоров’ю. Саме цей принцип взяв за основу Мукачівський осередок Товариства угорської культури Закарпаття, коли вирішив запросити відомих фахівців-медиків Закарпаття проводити освітні лекції угорською мовою.
У місцевих осередках Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) розпочалися щорічні загальні збори. Зокрема 2 лютого відбулися засідання членів організації в селах Оросієво та Бене Берегівського району, під час яких присутні обговорили досягнення та виклики минулого року, а також завдання, які стоять перед громадою.
Зустріч в Оросієві відбулася в стінах парафіяльного будинку римо-католицької церкви. Внаслідок війни, яка триває вже три роки, та еміграції кількість членів у багатьох місцях зменшилася, але місцева угорська громада все ще залишається на батьківщині, а кількість членів організації навіть збільшилася. Місцевий осередок ТУКЗ-КМКС села Оросієво у 2024 році збільшився на 15 осіб і наразі налічує 161 члена. На початку зборів після схвалення питань порядку денного зі звітом про роботу за минулий період виступила очільниця місцевого осередку Кристина Гіаба, котра очолює організацію вже два роки. Підсумовуючи 2024 рік, вона, зокрема підкреслила, що завдяки підтримці уряду Угорщини та роботі благодійного фонду «KMKС» продовжуються виплати різноманітних соціальних допомог.
Серед реалізованих проєктів голова осередку виокремила розширення меморіального парку і встановлення пам’ятника святого Іштвана. Відповідну ініціативу вдалося втілити за підтримки священника римо-католицької громади о. Іштвана Раца та Товариства угорської культури Закарпаття. Крім того, вдалося успішно провести і першу на Закарпатті зустріч цитристів. Зазначалося також, що воєнна ситуація та пов’язані з нею виклики лягають важким тягарем на місцеві громади, водночас організація працює над зміцненням угорської ідентичності та підтримкою суспільного життя.
Щорічні загальні збори місцевого осередку ТУКЗ-КМКС відбулися і в селі Бене на базі місцевого Будинку культури. Організація наразі налічує 287 членів. Зі звітом про роботу виступив очільник осередку Ласло Молнар. Він зокрема наголосив, що, незважаючи на складні обставини, організація доклала максимум зусиль для проведення важливих для угорської громади заходів. Ласло Молнар також підкреслив, що в рамках програми соціальної підтримки багато малозабезпечених сімей отримали матеріальну допомогу, що значною мірою сприяло збереженню громади.
У загальних зборах взяв участь колишній голова села Іштван Вінце, котрий наразі обіймає посаду заступника голови Берегівської територіальної громади. У своєму виступі він зазначив, що нинішня економічна ситуація ставить серйозні виклики, але місцеве керівництво робить усе для того, щоби навчальні заклади продовжували працювати, а в населених пунктах були гідні умови для життя.
І в Оросієві, і в Бене до зборів долучився заступник голови Товариства угорської культури Закарпаття Йожеф Шін. У своєму виступі він проаналізував поточну політичну та культурну ситуацію, наголосивши, що одним із найважливіших завдань місцевих осередків у нинішніх умовах є збереження громад. «Маємо зробити все, щоби тому, хто тут народився, було тут місце», – наголосив він. Йожеф Шін додав, що, крім підтримки тих, хто залишився вдома, організація також прагне, щоб ті, хто залишив батьківщину, згодом повернулися.
На обох загальних зборах присутні схвалили діяльність організації за 2024 рік та запевнили керівництво у підтримці. Проведення заходів, реалізація програм, збереження культурних цінностей та угорської ідентичності залишаються пріоритетними завданнями для місцевих осередків ТУКЗ-КМКС, які, незважаючи на труднощі, віддано працюють на благо закарпатських угорців.
Незважаючи на воєнне лихоліття, Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) у 2024 році продовжувало сумлінну роботу для збереження культурного життя закарпатської угорської громади. Ласло Молнар, секретар з питань культури організації, розповів про те, як вдалося адаптуватися до викликів, які нові ініціативи були започатковані та як розвивалося життя угорської громади минулого року.
– 2024 рік теж розпочався у тіні війни. Як вам вдалося адаптуватися до цієї ситуації?
– Лихоліття війни залишалися та залишаються для нас важким випробуванням, водночас Товариство угорської культури Закарпаття намагалося зробити все можливе для проведення культурних заходів угорської громади. Хоча музичні й танцювальні заходи, наприклад, традиційні осінні бали, були скасовані, більшість заходів ми організували. Так, 22 січня День угорської культури відзначили показом театральної вистави в Ужгороді та Берегові. Закарпатський обласний угорський драматичний театр і трупа «Дейріне» представили виступ на основі віршів Єне Дшида.
Традиційний день різників у січні, що проводиться у селі Чома, ми реорганізували у дегустацію страв зі свіжини. Команди з п’яти районів приготували страви, притаманні їхнім регіонам. Такі заходи дають можливість не лише зберегти гастрономічні традиції, але також вони є можливістю зустрітися, поспілкуватися, зміцнити єдність.
– Які нові елементи з’явилися в палітрі заходів ТУКЗ-КМКС?
– Цього року ми запустили кілька нових ініціатив. Зокрема підписали угоду про співпрацю з берегівським театром, подорожуючим кінотеатром (Vándormozi), а також із організацією Taylor Project. У результаті ми привезли на Закарпаття угорські фільми, кілька з яких представили місцевим глядачам. Ця співпраця – важливий крок у наближенні угорської кінокультури до закарпатських угорців.
– Як пройшов весняно-літній період у плані заходів?
– Пам’ятні заходи з нагоди національного свята 15 березня були пов’язані з прем’єрою фільму «Зараз або ніколи!» (Most vagy soha!), яка відбулася одночасно в Угорщині та на Закарпатті. А для семикласників угорськомовних шкіл краю, йдеться про понад 1200 учнів, ми організували екскурсії в Меморіальний парк села Чома, де діти знайомилися із культурою давніх предків. У травні відбувся захід до річниці розгорнення прапора Визвольної боротьби Ференца Ракоці ІІ у Варах, а 4 червня, у День національної єдності угорців, відбувся кінопоказ фільму «Земмельвейс» в атріумі Закарпатського угорського інституті ім. Ференца Ракоці ІІ в Берегові.
Влітку на території Меморіального парку села Чома ми вчергове організували «День предків». Крім того, з нагоди річниці Визвольної боротьби Ференца Ракоці ІІ, відбувся і традиційний захід біля меморіального знаку птаха Турула. Меморіальний захід ми провели і на новій локації – у Вільшанах на Хустщині і який із 2025 року плануємо включити до переліку заходів обласного рівня. У рамках акції «Хліб угорців» ми провели спільний збір із Благодійним фондом «Pro Agricultura Carpatika», в рамках якого вдалося надати значну підтримку потребуючим, незважаючи на те, що через війну значно менше закарпатців займається сільським господарством і зменшилася площа посівів.
– Які виклики та успіхи принесли осінь і кінець року?
– 6 жовтня у Виноградові ми вшанували пам’ять мучеників Арада Надьшельосі, а 23 жовтня – пам’ять героїв революції 1956 року. Особливою подією стала театральна вистава «Камера Караді», яку привезла на Закарпаття будапештська театральна трупа, котра мала величезний успіх серед глядачів.
Період Адвенту ми прикрасили різноманітними яскравими подіями. Зокрема, організували традиційний ярмарок виробів місцевих майстрів, пов’язаний із благодійністю – збором для підтримки потребуючої родини. Святкову атмосферу доповнив Вифлеємський вогонь миру, привезений скаутами з Відня, який ми роздавали на центральній площі Берегова у третю неділю Адвенту.
– Чому важливо організовувати ці заходи, незважаючи на виклики війни?
– Культурні заходи – це набагато більше, ніж просто подія. Вони об’єднують, згуртовують громаду, зміцнюють почуття національної ідентичності та дають можливість звертати увагу не лише на труднощі, а й одне на одного. Головна мета Товариства угорської культури Закарпаття – збереження закарпатської угорської громади, зміцнення її ідентичності, і подібні заходи відіграють у цьому ключову роль.
– Які плани на 2025 рік?
– Товариство угорської культури Закарпаття завжди націлене на збереження закарпатської угорської громади. Цього року ми теж зробимо все можливе, щоби традиційні заходи відбулись. Адже люди прагнуть спільноти – чи то у світі триває війна, чи пандемія. Сподіваємося, що в нашій країні якнайшвидше настане припинення вогню та мир, і все нормалізується. Цього року наша організація теж робитиме все для збереження закарпатських угорців. Хай буде мир!
2024 рік вселяв певні надії, водночас закарпатським угорцям довелося боротися за збереження своїх освітніх та мовних прав, – повідомила голова Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства, депутатка обласної ради від ПУУ «КМКС», президентка Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Ілдико Орос. В інтерв’ю вона зокрема розповіла про позитивні та негативні події минулого року та про те, що, попри всі труднощі у тіні війни, угорськомовні навчальні заклади працювали, а кількість студентів у закарпатських угорськомовних вищих навчальних закладах не зменшилась, що дає підстави для надії.
– Минулий рік теж не був безхмарним, і хоч були позитивні зрушення, але Закарпатському угорськомовному педагогічному товариству та фракції «КМКС» в обласній раді довелося провести чимало битв за збереження освітніх і мовних прав закарпатських угорців.
– 2024 рік пройшов у тіні війни на Закарпатті; хоч нас і не бомбили, але війна визначила життя кожного. Школи, як і раніше, повинні були діяти згідно з діючими інструкціями держави. Позитивні кроки щодо відновлення освітніх прав закарпатської угорської громади справді були здійснені. Прийнятий у грудні 2023 року закон про освіту частково відновив права меншин на освіту. Зокрема, починаючи з 9-го класу, відмінили пропорційні відсотки, водночас закріпили, які предмети мають викладатися українською мовою. Відповідно, окрім української мови та літератури, українською має викладатися також історія України та захист Вітчизни. Також залишили лазівку в законі, завдяки якій керівники навчальних закладів усе ж можуть розширювати коло цих предметів. Це крок назад, оскільки ми просили, щоби розширювати не було можливості. З початком війни було припинено переклад тестів ЗНО/НМТ на мову навчання. У 2023 році діти мали складати іспити в електронному вигляді українською мовою, це було вимогою для подальшого навчання. Це не забезпечило рівних можливостей для меншин, оскільки є різниця, чи студент складає іспит рідною мовою з предмета, який вивчає рідною мовою, чи українською. У 2024 році ми повернулися до попередньої практики перекладу загальноосвітніх предметів на мову навчання, але в прикінцевих положеннях закону про освіту залишили положення, що це буде доступним для учнів лише до 2030 року, після якого екзаменаційні завдання більше не перекладатимуться.
– Які труднощі, гострі питання характеризували 2024 рік в освітній сфері?
– На жаль, те, чого ми хотіли досягти в частині внесення змін до Закону про освіту, не було повністю реалізовано на практиці, тому в 2024 році ми повинні були на постійній основі висловлювати свою думку і виступати за те, щоб майбутнє покоління мало право навчатися рідною мовою. Ще одним гострим питанням, яке визначило 2024 рік, було те, що територіальні громади мали визначитися, де залишити навчальні заклади середньої базової освіти – ліцеї. Точніше, у початковій редакції закону йшлося про те, що за наявності 100 учнів навчальний рік може розпочатися за наявності не менше 4 паралельних класів, у яких є можливість забезпечити не менше 3-х спеціалізацій з предметами, що викладаються на поглибленому рівні. Потім, врахувавши загальнонаціональні протести, було визначено, що достатньо відкрити два класи. Наприкінці 2024 року це питання постало знову, оскільки за депутатської ініціативи було внесено нову пропозицію про внесення змін до закону, які відновлюють початкове правотлумачення; якщо це пройде через комітети і за це проголосує парламент, то можна буде знову відкривати загальноосвітні школи за наявності ста учнів. Територіальні громади мали подати свої пропозиції щодо ліцеїв із двома паралельними класами, підтверджені номерами народження та кількістю дітей, які навчаються. Виходячи з цього, в області може залишитися 95 навчальних закладів середньої базової освіти, з них залишиться дуже мало угорськомовних, оскільки необхідно забезпечити два паралельні класи з визначеною кількістю учнів. Так, наприклад, у Великій Доброні та Берегові – залишаться, але в Солотвині, Вишкові чи навіть Тячеві їх уже не буде.
– Незважаючи на труднощі, Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство і в минулому році проводило надзвичайно активну роботу.
– Незважаючи на воєнну обстановку, ми, вчителі, які поклялися робити все на благо дітей, зуміли і цього року надати їм можливість розвиватися. Так, зокрема, всі навчальні заклади працювали в очному, а не онлайн-форматі. Завдяки підтримці угорського уряду та та різних фондів, Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство та Благодійний фонд «ҐЕНІУС» реалізували всі заплановані програми та заходи, зокрема, табори, ініціативи з підтримки обдарованих дітей, предметні олімпіади. Хочу відзначити і те, що у 2024 році кожна угорськомовна школа до вересня отримала підручники з угорської мови та літератури, математики, абетки з Угорщини, водночас вони повинні бути авторизовані в Україні. Все це сприяє розвитку учнів. Крім того, цього року багато учнів записалося в Закарпатський угорський ліцей. Це навчальний заклад, який дає можливість певної альтернативи невеликим територіальним громадам, де припиняється функціонування державного ліцею. Наразі відкриття такого планується у Вишкові. Значний крок вперед, що Центр професійного навчання ім. Еде Егана забезпечує кваліфікації за українською системою, а ті студенти, які прагнуть продовжити своє професійне навчання, можуть зробити це в партнерських закладах в Угорщині. Серед позитивів і те, що кількість студентів у Закарпатському угорському інституті не зменшилася і у виші розвивається доволі здорове внутрішнє студентське середовище, а це дає підстави сподіватися, що угорська громада на Закарпатті буде і в майбутньому.
– 2024 рік не залишився без боротьби і щодо обласних розпоряджень у сфері освіти. Чи вдалося фракції «КМКС» відстояти інтереси меншини в обласній раді?
– У 2024 році область мала взяти на себе утримання закладів профтехосвіти, адже кілька років тому Київ вирішив передати для цього фінанси центрального бюджету областям, але зрештою підтримки не надав. Областям довелося заново засновувати училища і технікуми. Комісія з питань освіти Закарпатської облради схвалила як умову для включення до статуту, щоб мова навчання відповідних закладів відповідала закону. Незважаючи на це, натомість зрештою було включено, що мовою навчання є виключно українська. Я висловилася проти цього, але, на жаль, більшість обласної ради проголосувала проти. А це означає, що у 7 навчальних закладах Закарпаття, які мали угорські або частково угорські групи, зараз уже їх не матимуть. Такими були Мукачівський педагогічний фаховий коледж, Берегівський медичний фаховий коледж, Яношівський ліцей (котрий закрили), Ужгородський коледж культури і мистецтв. На жаль, наразі у цих навчальних закладах можна викладати лише українською мовою. Центр професійного навчання ім. Еде Егана став частково відповіддю на це. Водночас у грудні були прийняті зміни до Закону про освіту, які вимагають звернути увагу на декілька аспектів. Наприклад, при розробці програми навчання в ліцеї, яка набуде чинності з 2027 року, – першу пропозицію довелося повернути до комітету, й обласній раді представили доопрацьовану версію. У грудні відбувся Форум угорської національної меншини, на якому я, а також ректор Іштван Черничко окреслили питання безперервних обмежень прав на освіту з 2017 року, представили, які права мали закарпатські угорці з 1991 до 2017 року, і як вони були обмежені з 2017 року.
– Яка співпраця між обласною радою та фракцією «КМКС»?
– Позиція обласної ради щодо рішень різна. Щодо професійних навчальних закладів, наприклад, рада не проголосувала за поправки, запропоновані нами, водночас у багатьох питаннях нас підтримали. Щодо створення сховищ ми звернулися до Верховної Ради за моєю ініціативою створити фонд допомоги навчальним закладам для облаштування сховищ, які відповідають нормам і стандартам. Це питання обласна рада не схвалила і не створила відповідний фонд, а Верховна Рада створила. До нього могли звернутися ті, хто не мав ресурсів для облаштування сховищ. Ми також просили зняти з порядку денного список, де згідно з чинним законодавством можна відкрити ліцей з 60 дітьми та двома паралельними класами. Адже багато дітей немає вдома, і це негативно позначиться також і на гірських районах Закарпаття. Таким чином ліцеї будуть лише в 95 населених пунктах, що дуже негативно впливає на меншини. На жаль, це прохання було відхилено, але комісія з питань освіти обласної ради, яку я очолюю, звернулася до Верховної Ради із закликом внести зміни до закону про освіту, щоб ліцей можна було відкрити навіть у наявності одного класу, оскільки, з огляду на регіональну специфіку Закарпаття, це допоможе зберегти в краї і культурну спадщину, і рівень освіти. Облрада підтримала це і ми направили звернення до Верховної Ради.
14 грудня Молодіжна організація Товариства угорської культури Закарпаття провела в Берегові незвичайний захід – вечір, на якому виступив гуморист Адам Терек. Подія була не лише розважальною, а й благодійною: виручені кошти спрямують на лікування двох важко хворих закарпатських молодих людей та підтримку дитячого будинку.
Захід під назвою «Адвентський гумористичний тур» розпочався незвично, адже припав якраз на планове відключення електроенергії. Хоча це й викликало певні логістичні проблеми, але не завадило організаторам та глядачам провести незабутній вечір. Голова молодіжної організації Іштван Добша у своєму вітальному слові підкреслив, що захід вдалося влаштувати, незважаючи на всі виклики. «Так чи інакше, ми не могли втрачати цю можливість. 2024 рік був не легшим за попередні, але наша громада продовжує виконувати свою роботу», – зазначив він.
Відтак Іштван Добша подякував усім закарпатцям, які вистояли навіть у цей важкий період. «Наші заклади працюють, хліб на полицях магазинів є, і за це ми дуже вдячні. Такі заходи допомагають зарядитися енергією та набратися сил для повсякденного життя», – додав він.
Ідея провести «Адвентський гумористичний тур» виникла після дуже успішного виступу Балажа Беліцаї, який відбувся навесні. Виявилося, що на подібні заходи є значний попит, адже вони дають можливість глядачам відпочити та зарядитися енергією на щодень.
Комік Адам Терек відвідав Закарпаття вперше і назвав захід, проведений у нашому краї, своїм найголовнішим виступом року: «Це виступ від щирого серця». За його словами, особливо важливо, що він приїхав зі стендапом саме зараз, коли існує, можливо, ще більша потреба в гуморі та розраді.
Артист зазначив, що переймається долею закордонних угорців. У дитинстві він бував у сербській Воєводині, Трансильванії та словацькій Верховині, але на Закарпаття потрапив уперше. Щодо вражень, то Адам Терек відзначив пам’ятник Шарі Федак та будівлю ресторану «Золота пава» в Берегові, які йому особливо сподобалися. Запам’яталися і труднощі перетину кордону, але їх сповна компенсувало захоплення глядачів.
За словами гумориста, закордонні угорці більш відкриті й часто краще знають угорську культуру. «Цього року я виступав також у Трансильванії, словацькій Верховині, але берегівська публіка особливо запам’яталася», – додав Адам Терек.
«У нас, закарпатців, є внутрішній акумулятор, який допомагає нам вистояти в часи, сповнені труднощів. Вірю, що такі заходи дадуть достатньо заряду для повсякденного життя», – зазначив голова Молодіжної організації ТУКЗ-КМКС Іштван Добша.
Під час вечора для благодійної мети вдалося зібрати 10 050 гривень.
Напередодні різдвяних та новорічних свят 14 грудня в Берегові вже вдесяте організували та провели ярмарок, який влаштували Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) та Закарпатська угорська туристична рада.
Голова Закарпатської угорської туристичної ради, секретар з питань економіки ТУКЗ-КМКС Андраш Мештер розповів, що вперше різдвяний ярмарок у Берегові влаштували у 2014 році. До ініціативи долучилися місцеві громадські й благодійні організації та майстри народних ремесл. Цього разу акцію також провели в дусі благодійності. Зібрані кошти спрямують на підтримку Збройних сил України, для наших земляків, які несуть службу на східному фронті.
Присутніх привітав голова Берегівського районного осередку Товариства угорської культури Закарпаття (ТУКЗ) Йосип Шін: «Ми переживаємо важкий час. І яким би маленьким не було полум’я адвентової свічки, багато мільйонів вірять у її силу. Свічка свідчить про те, що надія є навіть у найважчі часи».
На торговиці були представлені різноманітні різдвяні прикраси, мило ручної роботи, свічки, вишивки, шкіряні вироби, продукція з меду, повидла, вина.
Берегівська благодійна організація „Карітас Святої Анни” відвідувачів пригощала смачними гарячими стравами.
До участі в заході також долучилися Баптистська благодійна служба, Угорська баптистська церква, Мальтійська благодійна служба, консульство Угорщини в Берегові, Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ, громадська організація Pro Cultura Subcarpathica, Turinfo та інші.
Наталія ВАРОДІ, фото надано римо-католицькою громадою
