Протягом весняно-літнього періоду на базі кінного центру, створеного в Меморіальному парку села Чома, Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) планує проводити екскурсії для близько тисячі учнів 7-х класів угорськомовних шкіл у групах по 12–14 осіб. Перші відвідувачі, яких прийняли тут, приїхали з Ракошина, Мукачева, Мужієва та Оросі. Ініціатива реалізується за підтримки Угорського національного культурного фонду та Фонду ім. Габора Белена.
Перші чотири групи дітей почергово ознайомилися спочатку з життям та історією древніх угорців, а потім під наглядом інструкторів їздили верхи, стріляли з лука та грали в народні ігри.
Як повідомив секретар з питань місцевого самоврядування ТУКЗ-КМКС Андраш Мештер, уже складено графік проведення екскурсій. У квітні й травні двічі-тричі на тиждень у Меморіальному парку села Чома прийматимуть по дві-три групи учнів угорськомовних шкіл Закарпаття. Мета цих екскурсій, ініційованих Товариством, – організувати для дітей змістовне дозвілля, ознайомити їх з історією та побутом предків. Верхової їзди та стрільби з лука школярів навчатимуть співробітники парку, народні ігри та екскурсії проводитимуть представники Закарпатської угорської туристичної ради.
Одним із тих, хто поділився своїм досвідом з тутешніми працівниками, був Андраш Сабо – кінний лучник з Угорщини. Він також долучився до першої екскурсії, організованої для дітей. «Я перебуваю тут як професійний координатор, допомагаю в навчанні верхової їзди та стрільби з лука. Мені дуже приємно, що сьогодні завітало так багато дітей. На мою думку, ця ініціатива, започаткована на базі Меморіального парку, є дуже потрібною. На батьківщині я проводжу навчання школярів. Тож найближчими днями хочу передати якомога більше свого досвіду закарпатським інструкторам», – повідомив Андраш Сабо.
На завершення заходу дітей та вчителів, які їх супроводжували, пригостили смачним боб-гуляшем та випічкою.
Загальні збори місцевих осередків Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) проводяться в контексті 35-річчя заснування організації.
Місцевий осередок села Дерцен на Мукачівщині зібрався на засідання 10 березня. Спершу про роботу організації прозвітувала виконувачка обов’язків голови Єва Іван. За її словами, минулий рік був сповнений складнощів для всіх, кількість членів Товариства постійно зменшувалася і наразі становить 239 осіб. Незважаючи на це, осередок продовжував свою діяльність. Місцеві мешканці, зокрема, долучилися до благодійної акції «Хліб угорців», у рамках якої зібрали 11 тисяч кілограмів пшениці. Єва Іван також із гордістю пригадала, як була присутня під час застування Товариства угорської культури Закарпаття в Ужгороді 35 років тому, що вважає цінним. За її словами, поставлена мета відтоді залишається незмінною – діяти в інтересах закарпатських угорців.
Присутній на зборах очільник Мукачівського районного осередку ТУКЗ-КМКС Ґейза Ґулачі поінформував про зміни в процедурі отримання грантової підтримки на придбання навчальних засобів, яка стартує 3 квітня. Відтак запропонував місцевому осередку вшанувати пам’ять відомого уродженця села, поета Ґейзи Фодора, котрий нещодавно пішов у засвіти. Ґейза Ґулачі також запевнив, що посприяє з виготовленням гідної для поета надгробної плити.
До загальних зборів долучилася й депутатка облради Єлизавета Біров, котра відповіла на запитання про отримання допомоги на медичний догляд.
Голова Берегівського районного осередку ТУКЗ-КМКС Йожеф Шін узяв участь у всіх зборах місцевих осередків, які проводилися в районі. Він, зокрема, поінформував про роботу обласної організації, її інституцій, про ситуацію в Україні, важливість гуманітарної допомоги Угорщини та її точку зору щодо війни.
У селі Гать очільниця місцевого осередку ТУКЗ-КМКС Аґота Левринц у звіті про роботу Товариства зазначила, що війна об’єднала місцевих фермерів, які залишилися вдома. Селяни відзначили національні свята, зокрема День національної єдності угорців, ушанували пам’ять гатівчан – жертв так званих «маленьких робіт», а також разом із керівництвом села організували адвентські приготування. Із села Гать було обрано двох депутатів від «КМКС» – Іштвана Локіту (в районну раду) та Арнольда Геє (у раду Берегівської міської територіальної громади). Зокрема за їхнього сприяння в центрі села й на території садочка відкрили дитячі майданчики, а на кладовищі створили ділянку для збору сміття. У планах – упорядкування центральної площі. За підтримки місцевої організації селяни долучилися до акції «Хліб угорців», одержали грантову допомогу з Угорщини. Крім того, у рамках відповідної програми ТУКЗ-КМКС допомогу на медичний догляд отримали двоє хворих – один після операції на серці, другий після хіміотерапії. Насамкінець Аґота Левринц розповіла про плани на нинішній рік.
Заступник голови Берегівської РВА Іштван Локіта, у свою чергу, поінформував про останні проєкти розвитку, які були реалізовані в селі. Відповідаючи на запитання, він також повідомив присутніх про зміни умов перебування в прикордонній смузі, зазначивши, що запросити обов’язкову довідку можна й онлайн.
Староста села Гать Іштван Лізак розповів про роботу, виконану спільно з місцевим осередком ТУКЗ-КМКС, адже в нинішній ситуації дуже важливим є об’єднання зусиль.
У селі Гут про діяльність Товариства протягом минулого року прозвітував голова місцевого осередку Ласло Переш. Зокрема він повідомив, що наразі в організації нараховується 193 членів. На жаль, близько 40% місцевих жителів виїхали за кордон, але є ймовірність, що більшість із них повернеться, коли ситуація зміниться на краще.
Завдяки допомозі Угорщини та Товариства угорської культури Закарпаття в населеному пункті відремонтували школу, дитячий садок, замінили дах на церкві, створили Парк імені святого Іштвана. 12 мешканців села Гут долучилися до благодійної акції «Хліб угорців», тож на зборах їм вручили пам’ятні грамоти. Місцевий осередок організовував заходи з нагоди національних і церковних свят, екскурсію в Меморіальний парк села Чома для дітей, спортивні змагання для молоді Великобийганьської територіальної громади за підтримки підприємців. У рамках відповідної програми ТУКЗ-КМКС допомогу на медичний догляд отримали 10 мешканців села Гут.
Один із членів організації подякував ТУКЗ-КМКС за матеріальну підтримку на операцію дружини, а відтак попросив Божого благословення на кожного, хто своєю роботою долучається до реалізації програми.
Після цього присутні обговорили і схвалили перелік заходів організації, запланованих на 2024 рік.
Загальні збори місцевого осередку села Бене відбулися в стінах будинку культури. Очільник організації Ласло Молнар повідомив, що, попри складні обставини, Товариство намагалося проводити всі важливі для угорців заходи та відзначати пам’ятні дати. На засіданні був присутній Іштван Вінце, заступник голови Берегівської ОТГ, колишній сільський голова. За його словами, російська агресія, яка почалась у 2022 році, наклала відбиток на розвиток територіальної громади, зокрема й села Бене. Водночас місцеві мешканці, користуючись можливостями, намагаються реалізувати деякі проєкти зі спільним фінансуванням. Присутні на загальних зборах одноголосно схвалили роботу організації за минулий рік. Після заходу Ласло Молнар представив книжку Дюли Монуша й Фердинанда Серені «Сьогодення і минуле села Бене», яка була опублікована в 1934 році та перевидана у 2023-му.
У селі Яноші члени місцевого осередку зібралися в стінах місцевої школи. Присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять жертв війни, а також заступника голови ТУКЗ-КМКС Йосипа Борто. Після цього зі звітом про роботу організації за минулий рік виступила голова місцевого осередку Вікторія Ворчак-Єнеї. Вона, зокрема, поінформувала про кількість членів Товариства, про подані в навчальних закладах заявки на отримання освітньо-виховної грантової допомоги, про підтримку, надану місцевим мешканцям у рамках програми ТУКЗ-КМКС на медичний догляд, а також про заходи, проведені протягом минулого року. Відтак очільниця місцевого осередку запропонувала віддати пожертви членів Товариства на лікування 15-річної місцевої дівчини Емілії Кочанскі, яка хворіє на рак. Присутні підтримали цю ініціативу.
До заходу долучилась і староста сіл Яноші та Балажер Єлизавета Бакош. Вона доповіла про поточну й перспективну діяльність населених пунктів, зокрема про два будинки панахиди, які незабаром будуть створені.
У Мужієві загальні збори місцевого осередку ТУКЗ-КМКС відбулися в приміщенні середньої школи. Під час звіту про роботу за минулий рік очільниця організації Еріка Якоб наголосила, що, незважаючи на складну ситуацію, місцевий осередок провів чимало культурних заходів. Наймасштабнішою подією стало відкриття будинку-музею в Мужієві, тож очільниця осередку подякувала всім, хто долучився до реалізації цього проєкту. Наразі в організації 398 членів. На жаль, це менше порівняно з попередніми роками, але зменшення не суттєве. Еріка Якоб наголосила на важливості співпраці та об’єднання сил, завдяки чому на користь місцевої громади вдалося реалізувати чимало заходів.
Заступник голови Берегівської територіальної громади Іштван Вінце поінформував присутніх про актуальні питання громади. Зокрема він зазначив, що тимчасово, допоки не призначать нового, узяв на себе обов’язки старости Мужієва. На зборах ішлося й про облаштування в селі будинку панахиди, а також про розвиток інфраструктури населеного пункту. На жаль, під час війни на такі потреби кошти витрачати не можна, оскільки в першу чергу слід забезпечувати військові видатки.
Після виступів присутні мали можливість поставити свої запитання та отримати на них відповіді.
Місцевий осередок ТУКЗ-КМКС села Шаланки Виноградівського району провів засідання в стінах відкритого восени будинку-музею. На початку присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих на війні, а також Йосипа Борто, колишнього заступника голови обласної організації Товариства угорської культури Закарпаття, ексочільника Виноградівського районного осередку ТУКЗ-КМКС та фракції «КМКС» в обласній раді.
Голова місцевого осередку Єва Калинич повідомила, що наразі організація налічує 580 членів. У зв’язку з війною Товариство провело менше заходів, проте завдяки успішному грантовому проєкту ТУКЗ-КМКС у селі вдалося відкрити будинок-музей. До його облаштування долучилося багато місцевих мешканців, і пропозиції продовжують надходити й досі. У планах подальші ремонти, зокрема офісу КМКС. Відтак Єва Калинич поінформувала про допомогу, надану місцевим мешканцям, а також іншу грантову підтримку.
Виконувач обов’язків заступника голови Виноградівського районного осередку ТУКЗ-КМКС Золтан Кудрон, у свою чергу, зазначив, що цьогоріч виповнюється 35 років з моменту застування організації. Він також наголосив на обсягах і важливості допомоги, яку Угорщина надає Україні. Пригадав і останній візит міністра зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петера Сійярто на Закарпаття. Золтан Кудрон відзначив, що голова Закарпатської ОВА позитивно ставиться до угорської громади краю. Зокрема, відповідно до прохання депутатки обласної ради Юдіти Петеї, надає підтримку закарпатським угорським підприємцям, які потрапляють у скрутну ситуацію. Ішлося на зборах і про нові проблеми, наприклад, про те, що місцеві фермери, котрі працюють у прикордонні, повинні просити дозвіл у Державної прикордонної служби для роботи на своїх земельних ділянках. Золтан Кудрон повідомив, що наразі 400 угорців із Закарпаття воюють на фронті разом із представниками інших національностей. А відтак, підсумувавши розвиток політичних подій у світі, висловив сподівання, що війна завершиться вже цього року.
У Верхньотисянському регіоні відбулися загальні збори місцевих осередків у Рахові та Богдані. Очільники організації повідомили про заходи, проведені протягом минулого року, та проблемні питання угорської діаспори. Наразі на життя громади негативний вплив має передусім воєнна ситуація.
До зборів долучився й голова Верхньотисянського регіонального осередку ТУКЗ-КМКС Йожеф Шарі. Він подякував очільникам місцевих осередків організації, які протягом 35 років працювали над об’єднанням угорської громади, а також закликав їх продовжувати працювати в цьому напрямі, берегти навчальні заклади, садочки, створені за цей час. Йожеф Шарі висловив сподівання на кращі часи, коли буде можливість повернутися до мирного життя громади та її розвитку.
14 лютого у стінах Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ відбулися загальні збори Берегівського міського осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС).
Відкрив зустріч очільник міського осередку Іштван Молнар, котрий представив запрошених гостей. Серед них зокрема: Іштван Буцко, провідний консул Угорщини в місті Берегово, Ґейза Орос, заступник голови Берегівської міської територіальної громади, Йожеф Шін, голова Берегівського районного осередку ТУКЗ-КМКС, Кароліна Дорчі, очільниця фракції «КМКС» Партія угорців України в Берегівській міській раді.
Протокол засідання вела Адрієн Мандзяк, керівниця офісу Берегівського міського осередку ТУКЗ-КМКС, обов’язок рахувати голоси на засіданні делегували Пейтеру Гусару та Лівії Саєнко.
Після ознайомлення та схвалення питань порядку денного голова організації прозвітував про роботу за минулий рік, у якому зокрема розповів про проведені протягом 2023 року заходи.
З огляду на події в країні більшість запланованих заходів не проводили, були лише тихі вшанування та покладання у вузькому колі. Незважаючи на це, міський осередок ТУКЗ-КМКС зробив усе можливе для відзначення пам’ятних дат, вшанування пам’яті предків, підтримки молоді місцевої громади.
«Минулий рік був також про збереження громади, – зазначив Іштван Молнар. – Для ТУКЗ-КМКС було важливо надавати підтримку місцевій угорській громаді у цей важкий період, об’єднувати її, проводити заходи. Крім того, ми надали підтримку найкращому учневі Берегівської гімназії №6 ім. Анни Горват, у проведенні конкурсу декламаторів поезії та прози «Віра, надія та любов» у Берегівському ліцеї ім. Ґабора Бетлена, передали навчальне приладдя та підручники першокласникам шкіл міста та долучилися до акції «Хліб угорців», в рамках якої рекордна кількість, 84 місцевих фермерів зібрали 2 670 кілограмів пшениці».
Протягом минулого періоду фракція «КМКС» ПУУ Берегівської міської ради поповнилася двома новими членами в особі Дьордя Майороші та Дьордя Чурея. Очільник міського осередку висловив їм вдячність за представлення інтересів угорської громади Берегова у ці непрості часи.
Відтак про питання, що стосуються Берегівської міської територіальної громади, поінформував Ґейза Орос. «Через війну фонд розвитку та утримання настільки малий, що місцева адміністрація не має можливості планувати нові проєкти розвитку у 2024 році через дефіцит коштів. Відповідно до бюджетних законів і планів, які набули чинності 1 січня, можемо фінансувати лише щоденні роботи з утримання міста – ремонт та оплату освітлення, вивіз сміття, прибирання», – повідомив він. «Усі решта проєктів цього року реалізовуватимуться лише за підтримки Угорщини. Такими є розчистка каналу Верке, розбудова системи водовідведення на вулицях Чайковського, Йожефа Бема, Виноградній горі», – додав Ґейза Орос.
Після цього присутніх привітала Кароліна Дорчі, котра поінформувала про діяльність фракції «КМКС» у громаді. «Останні п’ять років – це період випробувань. Але ми, депутати, сумлінно працюємо, намагаємось виконувати завдання навіть у цей воєнний час, – зазначила очільниця фракції. – Кошти, які спрямовувалися на розвиток, зараз вилучені з міського бюджету, тому цього року можуть бути реалізовані лише ті проєкти, які підтримуються Угорщиною в рамках грантових програм».
«Важливим позитивним моментом, попри низку негативних, є те, що ТУКЗ-КМКС піднімало свій голос у великій політиці проти обмежень прав, які мали місце протягом останніх десяти років. Товариство угорської культури Закарпаття відіграло важливу роль у переговорах із цього питання, за результатами яких у грудні минулого року Верховна Рада України прийняла рамковий закон, який може відновити наші конституційні права, котрі ми мали раніше, зокрема зберегти наші угорськомовні навчальні заклади. Крім того, позитивні зрушення є і щодо вільного використання мови у різних сферах», – наголосила Кароліна Дорчі.
Консул Іштван Буцко під час виступу подякував Берегівському осередку ТУКЗ-КМКС за роботу щодо відстоювання інтересів закарпатської угорської громади та допомогу тим, хто залишився на батьківщині. Дипломат також запевнив у подальшій підтримці уряду Угорщини, щоб люди не втрачали надії та витримки й у тіні війни.
Йожеф Шін, у свою чергу, наголосив на важливості діяльності ТУКЗ-КМКС, підсумував роботу фракцій «КМКС» у районній та обласній радах. Він також закликав поруч із негативом фокусуватися на позитивах. Зазначивши, що реформатська церква оголосила 2024-й роком оновлення та надії, й ми також повинні керуватися цими думками.
Звіт дисциплінарної комісії представила Вікторія Товтин, а про фінансову діяльність місцевого осередку поінформувала Адріенн Мандзяк.
Кількість членів Берегівського міського осередку ТУКЗ-КМКС протягом останніх п’яти років постійно зменшувалася і на початок 2024-го становить 903 осіб.
Присутні на засіданні представники одноголосно схвалили роботу організації за минулий рік.
Насамкінець Іштван Молнар подякував за довіру, за роботу протягом минулих років, висловив надію на плідну роботу і в подальшому, а також на якнайшвидше настання миру.
Засідання правління Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), яке відбулося в готелі «Гелікон» у селі Яноші Берегівського району, розпочалося з хвилини мовчання. Після цього присутні переглянули короткий фільм журналістів телеканалу «ТВ 21 Унґвар» про заступника голови організації Йосипа Борто, який з трагічною раптовістю помер у 65-річному віці. «Смерть Йосипа Борто – значна втрата. Пішла із життя людина, яка була однією з опор закарпатської угорської громади. Незважаючи на це, ми повинні продовжувати нашу роботу», – зазначив голова ТУКЗ-КМКС Василь Брензович на засіданні правління організації.
Він долучився до заходу в онлайн-форматі й під час свого звіту наголосив: «Два роки в Україні триває війна, яка значно впливає на наше сьогодення та майбутнє. Але досвід минулих десятиліть свідчить, що закарпатські угорці за будь-яких обставин хотіли залишатися на батьківщині й робили для цього все можливе. І ми це робили й будемо робити в подальшому. Ми будемо боротися за збереження угорської громади на батьківщині».
Аналізуючи історію України, Василь Брензович зазначив, що можна виділити десятирічні цикли, після яких завжди відбувалися значні зміни в житті країни. Нинішній цикл розпочався у 2014 році з Революції гідності, коли держава повністю змінила свій курс. «Те, що Україна прагне стати членом НАТО та Європейського Союзу, було внесено до Конституції. Згодом було вжито чимало заходів з обмеження прав нацменшин з метою створення єдиної національної держави. Тоді почалися процеси, які призвели до воєнного стану, бо війна почалася вже тоді, хоча і з меншою інтенсивністю, ніж зараз», – підсумував Василь Брензович.
Він наголосив, що угорці Карпатського басейну мають інший історичний досвід і зрозуміти це важливо й українській більшості. «Крім боротьби, повстання та війни, для виживання нації завжди велике значення має розумний компроміс. Адже якщо населення країни зникне, нація не житиме далі», – зазначив голова. Він нагадав, що геополітична ситуація завжди переважає над волею народу. Населення України зменшилося вдвічі за одне покоління. Якщо ми подивимося на криву чисельності населення, то побачимо, що країні не вистачає в першу чергу молодих громадян, а це ставить її майбутнє під сумнів.
Голова ТУКЗ-КМКС вважає, що у 2024 році відбудуться зміни, які принесуть мир. За його словами, протягом кількох останніх тижнів відбулися важливі зміни в національній політиці України, зокрема було запропоновано проєкт закону, який є надзвичайно перспективним. З цього приводу велися інтенсивні переговори. Висловити свої зауваження мали можливість і угорські організації, але остаточні думки можна буде сформувати лише після ухвалення документа. «Будемо сподіватися на краще щодо майбутнього і далі робити все, що ми можемо й повинні робити, щоб зберегти закарпатську угорську громаду», – наголосив, завершуючи свою доповідь, Василь Брензович.
Заступник голови ТУКЗ-КМКС Ґейза Ґулачі прозвітував про роботу благодійного фонду «КМКС», який він очолює. Зокрема повідомив, що вдалося втілити в життя всі заплановані грантові програми. У їхніх рамках через фонд закарпатцям надійшло понад чотири мільйони форинтів. У 2023 році було прийнято більш ніж 32 тисячі грантових заявок. Серед нових програм – підтримка важкохворих. Нею скористалися 182 людей цієї категорії, на допомогу їм було виділено 22 мільйони форинтів.
Директорка благодійного фонду «Закарпатський центр економічного розвитку «Еган Еде» Маріанна Беркі також долучилася до заходу онлайн. Вона, зокрема, повідомила, що цьогоріч вдалося здійснити виплати по заявках грантової програми з підтримки фермерів, поданих у 2019-му. Цього року вперше було оголошено грантову підтримку для закупівлі техніки для фермерів, які раніше вже отримували допомогу й успішно прозвітували про її використання. «Згідно з рішенням наглядової ради нашого фонду, в пріоритеті під час розгляду заявок будуть ті закарпатці, які виховують трьох та більше дітей. Максимальна сума допомоги становитиме 75 тисяч гривень на придбання добрива, засобів захисту рослин, плівки для теплиць, насіння тощо», – поінформувала директорка. На учасників соціальної програми «Перший крок» також чекає нова програма, про яку оголосять у грудні.
Відтак правління ухвалило графік проведення засідань представників організації на наступний рік. Зустріч делегатів з усієї області запланована на 13 квітня, засідання міських та районних – на 23 березня та 6–7 квітня, місцевих осередків – на період з 5 лютого до 17 березня.
Секретар з питань культури ТУКЗ-КМКС Ласло Молнар ознайомив присутніх із запланованими на наступний рік заходами, на проведення яких надала дозвіл Закарпатської ОВА. Правління схвалило список.
Про свою роботу прозвітувала також депутатка Європарламенту Андрея Бочкор. Зокрема про організовані нею заходи та зустрічі, у рамках яких посадовців ЄС та депутатів Європарламенту ознайомили із ситуацією закарпатських угорців. За її словами, у вересні Єврокомісія й Рада Європи спільно організували в Кракові масштабний захід, де представники української влади відзвітували про те, як вдалося виконати сім умов, необхідних для вступу до ЄС. На цій зустрічі Андрея Бочкор та очільниця Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства Ілдико Орос мали можливість донести думку угорської громади про зміни щодо прав нацменшин у країні, зокрема у сфері освіти. На переконання Андреї Бочкор, тепер з’явився проблиск надії, що справа рухатиметься у сприятливому для угорської громади напрямку. Адже у Верховній Раді зареєстрували пропозицію про внесення змін до закону, яка враховує рекомендації Європейського Союзу й Ради Європи стосовно питань мовної політики та політики щодо нацменшин.
Ілдико Орос як голова профільної комісії обласної ради детально поінформувала про переговори з представниками влади, а також про труднощі, які виникали в процесі.
Голова Берегівського районного осередку ТУКЗ-КМКС Йожеф Шін поцікавився ходом робіт на будівництві сміттєпереробного заводу в Яношах. Відповідь надали очільник Берегівської територіальної громади Золтан Бабяк, який був запрошений на засідання, та голова Берегівської райради Карло Резеш. За їхніми словами, через погодні умови здача об’єкта в експлуатацію дещо відкладається, але навесні вивезення побутових відходів з територіальних громад району обов’язково розпочнеться.
Закрив захід Василь Брензович. Він, зокрема, подякував за роботу очільникам місцевих осередків організації та членам правління. Окремо висловив вдячність за наполегливу працю Ілдико Орос та Андреї Бочкор. «Здається, наступний рік може стати переломним. Я бачу шанси на те, що вдасться досягнути миру. У нас залишається своє завдання – збереження закарпатських угорців та захист їхніх інтересів. Будемо це робити й надалі», – підкреслив голова Товариства угорської культури Закарпаття.
Товариство угорської культури Закарпаття та Демократична спілка угорців України оприлюднили спільну заяву стосовно внесення змін до Закону України “Про національні меншини України” щодо деяких питань реалізації прав і свобод осіб, які належать до національних меншин України. У заяві організації з прикрістю констатують, що під час внесення змін до закону і цього разу не було враховано пропозиції, висловлені угорськими організаціями.
29 липня Берегівський районний осередок ТУКЗ-КМКС організував у Меморіальному парку с. Тисачома зустріч, присвячену зміцненню громади. У заході взяли участь голови та активісти осередків Товариства угорської культури Закарпаття на Берегівщині.
На церемонії відкриття голова Берегівського районного осередку ТУКЗ-КМКС Йожеф Шін звернув увагу на великому значенні єдності та зміцнення ідентичності. За його словами, важливо поглиблювати знання молодих угорців про свою батьківщину та їхнє відчуття національної належності. Тому раніше Товариство кожного року організовувало екскурсії визначними місцями нашого краю, пов’язані з угорською культурою. Наразі немає змоги проводити такі заходи, але районний осередок ТУКЗ-КМКС прагне створити простір для розбудови спільноти та обміну ідеями. Тож саме це й стало метою суботньої зустрічі.
«Наша невелика угорська громада намагається зберегти свою віру навіть у складних обставинах, і ми дотримуємося та дбаємо про наші традиції навіть у часи війни», – підкреслив Йожеф Шін. За його словами, місце проведення програми має велике значення, оскільки Меморіальний парк с. Тисачоми є унікальним і значущим археологічним об’єктом у регіоні, доказом присутності угорських предків у Карпатському басейні протягом тисячоліття. «Сподіваюся, що кожного року ми зможемо відвідувати це місце неодноразово, адже багато людей усе ще залишаються вдома, і нам потрібно зміцнювати їхнє відчуття національної ідентичності», – зазначив голова Берегівського районного осередку ТУКЗ-КМКС.
У своєму вітальному слові Петер Ердей, консул Угорщини в Берегові, подякував організаторам традиційних заходів та виконавцям сьогоднішнього дійства за те, що вони «роблять так багато для того, щоб угорську культуру знали в сільській місцевості, щоб закарпатці плекали угорські культурні цінності та традиції, а головне – передавали їх своїм дітям».
«Адже для того щоб ми як нація могли мислити разом, перебуваючи по різні боки кордонів, крім спільної мови, нам треба передавати угорську культуру і традиції нашим дітям, продовжуючи цінності Святого Іштвана. Це також є одним із найважливіших завдань угорського уряду. Він робить усе, навіть понад власні можливості, щоб допомогти угорцям, які живуть за кордоном, процвітати на своїй батьківщині», – підкреслив дипломат.
«Мені дуже приємно, що навіть у цій складній ситуації ми проводимо такі заходи, де представлені всі – від наймолодших до найстарших представників нашої нації», – зауважив Іштван Локіта, заступник голови Берегівської районної військової адміністрації. А відтак додав: «Це потрібно для того, щоб показати, що ми тут є, ми залишимося, ми збережемо нашу культуру і національний дух».
Після промов учасники заходу поклали вінки до пам’ятника посеред парку та до монументів угорському вождю Арпаду й королю Іштвану.
16 липня Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) ушанувало пам’ять про першу переможну битву куруців у визвольній боротьбі під керівництвом Ракоці 1703–1711 років тихим покладанням вінків до памʼятного знака – міфічного птаха турула в селищі Вилок.
До епідемії коронавірусу угорська громада краю щороку відзначала річниці переможної битви куруців, яка відбулася 14 липня 1703 року й відіграла важливу роль у національно-визвольній війні угорського народу на чолі з Ференцом Ракоці ІІ.
Пандемія минула, але одного ранку ми прокинулися в іншій реальності, яка змінила життя десятків мільйонів людей. Збереження пам’яті важливе і в мирний час, але особливо воно актуальне під час війни.
За традицією учасники заходу поклали вінки й до пам’ятної дошки ватажку повстання Томашу Есе, що на стіні колишнього «Дому солі». Тут голова Вилоцького осередку ТУКЗ-КМКС Рудольф Бенце коротко розповів про події визвольної боротьби, зокрема згадав про 52 мешканців селища, які приєдналися до повстання й також узяли участь у першій великій битві проти панування Габсбургів. Пам’ять про них зберігає дошка, установлена під меморіальною дошкою Томашу Есе.
Після цього учасники заходу зібралися на місці переможної битви, яка сталася 320 років тому. Тут установлено обеліск із птахом турулом, що символізує свободу. Перший пам’ятний знак на цьому місці був облаштований у 1903 році, але радянська влада демонтувала його. Закарпатські угорці відновили меморіал у 1989-му.
Перед покладанням вінків присутні вшанували пам’ять загиблих у російсько-українській війні хвилиною мовчання.
Під час заходу майстер гри на тараготі Шандор Шрайнер виконав в’язанку мелодій часів Ракоці, а група молодих людей із села Бене виступила з короткою програмою з віршів та пісень.
Після церемонії покладання заступник голови Товариства угорської культури Закарпаття Йосип Борто в інтерв’ю журналістам зазначив: «Це була перша переможна битва 8-річної визвольної війни, у якій пліч-о-пліч героїчно стояли угорці та русини. На жаль, така самовіддана боротьба потрібна й сьогодні. Через російську агресію на східному та південному фронтах сотні закарпатських угорців, тисячі закарпатських українців ведуть кровопролитну боротьбу, війну за суверенітет і територіальну цілісність України. Ми живемо в дуже складний і важкий час. Випробування та виклики сьогодення можна пережити й подолати лише завдяки дуже міцному корінню. Тому ми повинні пам’ятати! Маючи міцне коріння, пам’ятати уроки минулого, черпати з них силу».
«Тільки сильні у вірі, витривалі, самовіддані, мужні та мудрі особистості можуть забезпечити збереження закарпатської громади. Це буде дедалі важче, тому що нас стало менше, ми ослабли в силі та якості, але ми все ще є, і якщо будемо разом боротися й працювати, то збережемося!» – додав Йосип Борто.
Заступник голови ТУКЗ-КМКС також зазначив, що птах турул для угорців є символом свободи, тому той, хто руйнує такий пам’ятник, виступає проти свободи.
«Понад тисячолітній досвід угорського народу свідчить, що народи вміють жити разом у мирі, зберігати свої звичаї, традиції, культуру, історію, незалежність, рідну мову і, збагачуючи один одного, передавати це майбутнім поколінням, маючи відповідне правове поле. Цей відважний тисячолітній досвід поваги один до одного є одним із ключів нашого існування, що забезпечує збереження місцевої громади в рідному краї, транскордонну економічну співпрацю та взаємне духовне зростання», – наголосив генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаі під час виступу на заході в Меморіальному парку села Чома, організованому 25 червня на пам’ять про віднайдення угорцями нової батьківщини.
На початку дійства присутні вшанували пам’ять загиблих у війні хвилиною мовчання.
Частина племен, які перетнули Верецький перевал понад 1100 років тому, дійшовши до рівнини, що простягається вздовж Тиси, оселилася на околиці сучасної Чоми, – нагадав у вітальній промові Янош Рац, очільник місцевого осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС).
Археологи вперше почали розкопки на цій території близько 130 років тому – після того, як вони знайшли сліди поселення часів завоювання угорцями нової батьківщини. Майже через сто років потому експерти знайшли артефакти понад тисячолітньої давнини, які нині зберігаються в музеях. А саме місця поховання угорської прикордонної громади Х століття та тогочасне поселення. Усе це – визначальні докази того, що угорці оселилися в цьому краї.
У 1996 році за ініціативи Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) у північній частині понад тисячолітнього кладовища було створено меморіальний парк, де відтоді щорічно організовують урочистий захід на пам’ять про завоювання. Через епідемію коронавірусу та з початком війни масові заходи були скасовані, але тихе покладання у вузькому колі все ж проводили.
У 1927 році на межі села Гестерейд, розташованого менш ніж за сотню кілометрів від Чоми, була знайдена могила князя-завойовника, в якій виявили золоту шаблю, нині відому на весь світ. Ця шабля дуже схожа на ту, яку можна побачити у музеї у Відні, яка, на думку експертів, є роботою київських майстрів XI століття. Цю шаблю великий київський князь Ярослав Мудрий подарував своєму зятю, який згодом став королем Угорщини під ім’ям Андраш І.
«Тож українців та угорців пов’язує не тільки сучасний, європейський зв’язок, така спільна доля, спорідненість і взаємозалежність існували вже в часи завоювання і в наступних століттях», – наголосив під час виступу генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаі. «Пам’ять і знання про події минулого, діяння наших предків закладає основу для нашого спільного майбутнього, подаючи приклад для вирішення наших повсякденних проблем і питань через діалог», – додав дипломат.
Він наголосив, що Угорщина з першої хвилини війни солідарна з народом України, який героїчно бореться та зберігає свою гідність. Парламент Угорщини одним із перших засудив російську агресію та війну, з першого дня війни Угорщина послідовно виступає за територіальну цілісність і суверенітет України, і позиція Угорщини залишається незмінною вже більше року: вона стоїть на боці дипломатичного врегулювання і справедливого миру.
В Угорщині є одностайне політичне рішення про те, що країна продовжуватиме надавати гуманітарну допомогу до тих пір, поки вона буде потрібна, триватимуть програми підтримки біженців, угорських громад та інституцій, проєкти відновлення в Україні, додав Йожеф Бачкаі.
«Хто я? До якого народу належу? Ким були наші предки? Чим збагатили культуру Європи? Звідки ми прийшли і які культурні цінності ми маємо? Рано чи пізно ці питання виникають у кожного, і багато хто намагається знайти на них відповіді», – наголосив під час виступу очільник Берегівського районного осередку ТУКЗ-КМКС Йожеф Шін.
«Ми можемо з гордістю говорити про наше минуле, нашу спадщину: від культури язичництва до християнства, від заснування держави до битв за захист Європи, за незліченні битви за свободу, а також про наші винаходи та відкриття, які збагатили людство», – підкреслив він.
«Тут, у Чомі, особливо важливо говорити про національну спадщину та приналежність. Тут, біля пам’ятника вождя Арпада та короля святого Іштвана, ми можемо побажати насамперед бути хорошими угорцями, які черпають тут нові сили, адже під нашою землею спочивають стародавні угорці, які збереглися у своїх нащадках – у нас», – зазначив Йожеф Шін.
«Бог, який оберігав і провадив свій обраний народ, нехай оберігає та веде і нас, наш народ», – попросив Божого благословення на присутніх декан Берегівського угорськомовного деканату Мукачівської греко-католицької єпархії Ференц Демко.
Після урочистих промов виступив місцевий ансамбль збереження традицій, виконавши народні танці. Затим прозвучав тематичний вірш Мігая Бабіча у виконанні Фелікса Янчика. Відтак із в’язанкою народних пісень виступили вихованці Гечанського Будинку культури, й насамкінець Бенце Абрань продекламував вірш Дюли Югаса «Тріанон».
На завершення заходу присутні поклали вінки до меморіального знаку, розташованого в центрі парку, а також до пам’ятників вождя Арпада та короля Іштвана.
Гутянські дні Святої Трійці із тридцятирічною історією нині звелися до одноденного свята, водночас і цьогоріч стали чудовою нагодою для зустрічі, плекання народних традицій, заняття спортом, дозвілля. Захід, як і раніше, організувало Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС).
День Святої Трійці розпочався традиційно зі святкового богослужіння в місцевій реформатській церкві, відтак пообіді свято продовжилося у дворі Гутянської гімназії.
Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаї у вітальній промові наголосив: «Коли ми згадуємо найважливіший символ Святої Трійці – білого голуба (він також і символ миру в усьому світі), згадаймо тих, хто вже не з нами. Можливо, послання П’ятидесятниці, що дає надію, ніколи не було таким актуальним, як зараз. Що до нас прийшов Святий Дух, що з нами взаємна любов батька і сина, коли день за днем, разом із жахами війни, ми втрачаємо людські життя, в тому числі закарпатських угорців. Сподіваємося, що Святий Дух принесе духовне просвітлення і рятівний мир нам та всім нашим ближнім…»
Заступник голови Великобийганьської територіальної громади Іван Шимчера подякував усім, хто своєю працею долучився до реалізації заходу. «Такі події – не тільки розвага, подібні заходи зміцнюють зв’язок між нами…» – зазначив він, підкресливши, що сила Святого Духа допомагає розпізнати силу співпраці, щоби разом розбудовувати громаду.
Очільник Берегівського районного осередку ТУКЗ-КМКС, голова оргкомітету заходу Йожеф Шін, у свою чергу, зазначив: «Україна переживає важкі часи, нещадність війни накладає відбиток на наше повсякденне життя. Небезпека, що насувається, забрала багатьох на чужину, і в серцях багатьох живе підступний страх. Ми віримо, що, попри все це, подібні заходи та зустрічі необхідні, щоби на мить ми забули про випробування, щоб люди отримали трохи підбадьорення, пізнали опорну силу батьківщини, важливість віри, яка об’єднує громаду, та важливість єдності».
Після вітальних промов на прикрашеному возі приїхали учні Гутівського ліцею в національному вбранні. Народними іграми, танцями та співами вони пригадали традиції, пов’язані з днем Святої Трійці. Королем свята став Акош Деметер, королевою – Оршоя Деяк, обидвоє – учні місцевої гімназії.
На святі також виступили школярі з Малої й Великої Бийгані та Дийди. У стінах місцевого дитячого садочку розгорнули виставку фотографій про історію села та Гутянських днів Святої Трійці. На полі зі штучним покриттям відбувся футбольний турнір ім. Віктора Дарчі, у якому взяли участь чотири молодіжні команди та три команди ветеранів. Серед молоді перемогу здобула команда Кішгут, а найкращим гравцем став Ерік Суп. Серед ветеранів перемогу здобула спільна команда Кідьоша і Великих Берегів, найкращим голкіпером визнали Дезидерія Деяка, а найкращим гравцем – Адальберта Ковку.
У перетягуванні канату перемогу також здобула спільна команда Кідьоша і Великих Берегів. Камінь серед молоді на найдовшу дистанцію метнув Аттіла Фезев, а серед ветеранів – Дьордь Товт. У перекидуванні колоди перемогу здобув Бейла Почаі.
Організатори нагодували кожного з присутніх. Не забули і про вимушених переселенців, що вже понад рік мешкають у селі. Зокрема, це п’ятнадцятеро в дошкільному навчальному закладі, а також ще кілька родин у приватному секторі.
Значний успіх цього року мав розіграш лотереї, який тривав майже годину. Головними призами були живі коза та ягня, було й багато інших корисних призів. Ягня зокрема виграв Ласло Переш молодший. Цьогорічний захід до дня Святої Трійці створив справді гарну атмосферу, що мав на меті дещо розвіяти місцевих жителів, гостей, а також родини переселенців зі Слов’янська та Харкова.
