Іштван Черничко: «Нас знають і визнають»

Для тих, хто працює в освіті, кінець календарного року – це лише межа певного етапу. Хоча майже всі системи вищої освіти у світі діють у рамках навчального, а не календарного року, кінець календарного року все ж є своєрідною межею в житті вишів. З цієї нагоди ми поспілкувалися з ректором Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Іштваном Черничком.

– Яким був 2024 рік для інституту?

– Хоча навчальний рік ще не завершився, у цей період ми все ж підбиваємо певні підсумки, адже позаду вже цілий семестр. 2024-й календарний рік був для інституту складним і водночас насиченим. Нам удалося відкрити нові спеціальності, які стали популярними серед молоді. Зокрема курс навчання перекладачів. Ці спеціальності ми запровадили з огляду на те, що економіка Закарпаття змінюється, як і склад населення та потреби ринку праці. Рано чи пізно діловому світу знадобляться професіонали, які вміють вести переговори кількома мовами.

Про стабільність нашого закладу свідчить і те, що нам удалося зберегти персонал. Не секрет, що багато людей виїхало з нашого краю, але в інституті майже всі співробітники залишилися, вони працюють удома, на батьківщині. Саме тому за останні два-три роки нам удалося подвоїти кількість студентів. У вересні 2022-го ми думали, що буде сталий спад. Але у 2023-му кількість абітурієнтів знову зросла, як і цього року. Це означає, що попит на угорськомовну вищу освіту є, спеціальності, які ми пропонуємо, цікавлять молодь.

– Які результати були визначальними минулого року?

– Те, ким ми є, складається з багатьох маленьких моментів. Виділити декілька з них дуже важко. Багато людей наполегливо працюють для нашого прогресу. Є більш помітні, є менш помітні речі. Якщо все ж щось виокремити, то, наприклад, кілька днів тому завершилася перевірка акредитації інституту. На практиці акредитацію мають не лише спеціальності, а й увесь заклад. Ця незалежна експертна перевірка показала, що ми не тільки не відстали, але й зросли. Нам удалось не перетворитися на провінційний навчальний заклад. Нас знають і визнають. Сьогодні, наприклад, ми підписуємо угоду з Київським університетом імені Тараса Шевченка, одним із найбільших вишів України. Наші студенти та викладачі беруть участь у міжнародних навчальних процесах. Цілий курс провів у нас професор одного з провідних вишів світу, викладач університету Кентуккі. Це свідчить про те, що ми присутні на освітній мапі не лише всередині країни, а й на міжнародному рівні.

– У закладі активно діє студентський рух. Як ви оцінюєте це як ректор?

– Під час і після пандемії, на жаль, наше студентське життя дещо занепало. Очевидно, що під час онлайн-навчання все це важко. Потім почалася війна. Проте тепер у студентського самоврядування нова команда, яка вирішила пожвавити життя молоді. Ми дуже раді, що вони організовані й активні. Мені як ректору особливо приємно, що вони шукають контакту з керівництвом закладу. Організовують не лише студентські вечірки, але й активно долучаються до обговорення важливих рішень. Висловлюючи свою думку, формують імідж закладу. Збільшення кількості студентів також пов’язано з тим, що студентське самоврядування ділиться своїми ідеями, як нам слід покращити роботу. Так, наприклад, ми діджиталізували багато адміністративних процесів.

– Які плани на майбутнє?

– У цьому календарному році ми працювали і працюємо над тим, щоб ще більше розширити коло спеціальностей. У планах – курси навчання психологів, учителів співу, малювання, фізкультури, реабілітологів. Це спеціальності, які наразі не викладаються угорською, але дуже потрібні в нашому краї. Такими є наші плани на наступний рік, але цього року ми вже над цим працювали.

На сьогодні інститут став мережею, до якої входять заклади дошкільної та середньої освіти (Закарпатський угорський ліцей), маємо також фаховий коледж, активно діють дитячі школи мистецтв, зокрема Дитяча школа мистецтв та творчості угорського народу «Туліпан танода». Цього року ми працювали й над підготовкою запровадження професійного навчання угорською мовою. Коли настане мир, почнеться відбудова, знадобляться професійні працівники – електрики, зварювальники. У мирний час будуть потрібні також кондитери, модельєри та інші кваліфіковані фахівці. Зараз ми працюємо над запуском цих спеціальностей. Тут можемо покладатися, зокрема, на наших угорських партнерів. Працюємо й над тим, щоб студенти мали сертифікований в Україні документ про освіту.

Інґрід Левринц/Lőrinc Ingrid

Kárpátalja