В Ужгороді відкрилася виставка картин Маріона Ілку

З нагоди Дня угорської культури Генеральне консульство Угорщини в Ужгороді у співпраці з Товариством культури львівських угорців організувало виставку робіт живописця, графіка, портретиста-карикатуриста Маріона Ілку (27. 05. 1933 р., Ужгород – 25. 01. 2003 р., Львів). Експозиція присвячена закарпатським митцям та громадським діячам. На урочисте відкриття, яке відбулося у стінах дипломатичного відомства, завітали представники культурних та громадських організацій угорців Закарпаття та Львова.

– Сьогоднішній захід – нагода відзначити День угорської культури. 22 січня – не червоний день в календарі, проте для нас такий самий важливий, як інші визначні дати в угорській історії, – наголосив на відкритті Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаї, назвавши символічним, що дата Дня угорської культури та День соборності України збігаються.

Дипломат наголосив, що ми вшановуємо пам’ять закарпатського живописця, графіка, портретиста-карикатуриста Маріона Ілку, котрий водночас був засновником багаторічним головою Товариства культури львівських угорців. У 2023 році за підтримки Генерального консульства Угорщини в Ужгороді на Личаківському цвинтарі у Львові було оновлено пам’ятник на могилі художника, який помер у 2003 році, а за останні роки по всій Україні організували численні виставки його робіт. Альбом «Портретна галерея Карпатського басейну», виданий у вигляді книги, містить 110 портретних карикатур на відомих особистостей (політиків, письменників, поетів, художників Карпатського басейну).

– Маріон Ілку був майстром карикатури, створив близько 400 карикатур на письменників, художників та громадських діячів Карпатського басейну. Сьогодні тут є люди, риси обличчя яких можна впізнати на карикатурах. З розповідей його колег і знайомих ми знаємо, що він дуже любив цей жанр, завжди мав із собою зошит і олівець, майже постійно малював, а чи не найкраще розкривався в жанрі карикатури. Більшість людей, зображених на представлених тут роботах, ми знаємо і впізнаємо, тож можемо визначити, що вони справді відповідають дійсності, – зазначив Йожеф Бачкаї, додавши, що збереження пам’яті Маріона Ілку та популяризація його творчості – залишаються в пріоритеті.

Маріон Ілку після закінчення школи в обласному центрі вступив на навчання в Ужгородське училище прикладного мистецтва, де навчався протягом 1947 – 1952 років. Його вчителями були Йосип Бокшай, Федір Манайло, Андрій Коцка, Ернест Контратович. Протягом 1952–1958 років навчався у Львівському державному інституті прикладного і декоративного мистецтва. Там його вчителями були Роман Сельський та Данило Довбушинський. У 1961 році вступив у Національну Спілку художників України. З 1982 року був викладачем, доцентом Львівської національної академії мистецтв. Протягом 1989 – 2003 років був засновником і головою Товариства культури львівських угорців. Протягом 1964 – 2000 років брав участь у багатьох пленерах, зокрема, у Дзінтарі (Латвія), Гурзуфі (Грузія), Сенежі (Росія), Хості (Грузія), Гайдубесермені, Гортобаді, Берекфюрдо та ін.

Мав індивідуальні (вибрані) виставки в Ризі, Москві, Львові, Гайдубесермені, Ніредьгазі, Ужгороді. Був учасником групових всесоюзних і республіканських виставок у Москві та Києві, експозицій закарпатських художників у Будапешті та Ужгороді. Його громадські твори (мозаїчні панно) можна побачити на житловому будинку у Львові, на будівлі газовимірювальної станції в селі Часлівці на Ужгородщині, на автобусній станції Солець у Львівській області. Його роботи можна знайти в колекціях у Харкові, Гайдубесермені, Гортобаді, Берекфюрдо, Ужгороді, Львові, Мукачеві, Одесі, Києві. Був відзначений численними нагородами.

Представник Товариства культури львівських угорців, співорганізатор виставки Габор Сарваш у своїх спогадах розповів, що Маріон Ілку став відомим як художник, але став визнаною фігурою карикатурного мистецтва в усьому світі.

– Я неодноразово був свідком, як під час нарад і конференцій він діставав із сумки олівець і альбом для малювання, його погляд починав блукати, і він ніби переносився в інший вимір. Траплялося, що за один раз він виготовляв по 20-30 портретних карикатур, і все це з легкістю, грайливо, як тонкий психолог, зображував особистість і внутрішнє «я» людей. Мистецьку велич Маріона Ілку найкраще описав його друг, закарпатський поет, письменник і журналіст Шандор Горват у своєму есе «Грати можна тільки серйозно». Якщо Маріон зараз дивиться на нас із небес, я впевнений, що він безмірно щасливий, адже бачить, що його праця не була марною, – зазначив Габор Сарваш і, подякувавши організаторам, наголосив на важливості збереження культурної спадщини Маріона Ілку та її представлення публіці, особливо в його рідному місті Ужгороді.

Діяльність митця також високо оцінили перший заступник голови Закарпатської обласної ради Андрій Шекета та директор обласного департаменту культури Євген Тищук, наголосивши на важливості культурно-дипломатичної діяльності Генконсульства.

Виставку можна відвідати протягом місяця за попереднім записом.

Вікторія Рего/Rehó Viktória/Kárpátalja hetilap