Мовна омбудсменка: Потенціал самоукраїнізації, який виник через вторгнення РФ, наразі вичерпаний

Потенціал самоукраїнізації, яка спалахнула в 2022 році, наразі вже вичерпався. Тепер для переходу російськомовного населення на українську мову потрібні більш прагматичні аргументи.

Про це заявила Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська в інтерв’ю для проєкту „Це ніхто не буде дивитися”, пише УП.Життя.

„Наша самоукраїнізація – те, що в 2022 році спалахнуло, і ми дійсно відчули кожен свою відповідальність за безпеку і те, що російське слово, яке ми почули, викликало в нас не просто заперечення, а відчуття реальної небезпеки і штовхало нас до пильності, примушувало людей, які мали російську мову материнською, перейти на українську.

На сьогодні, як свідчать статистичні дані, цей потенціал, на жаль, вичерпаний”, – зазначила омбудсменка.

За її словами, всі, хто вважає себе homo sapiens і хто розуміє причинно-наслідкові зв’язки того, що мова – це не лише маркер ідентичності, а й мисленнєвий конструкт і визначальник поведінкової стратегії, вже зробили свій вибір на користь державної мови.

„На сьогодні ми бачимо, що для нашого співгромадянина потрібен такий аргумент, який має в своїй основі певну прагматику, щоб зацікавити, чому тепер необхідно переходити на українську мову і чим це може бути корисним для тієї людини, яка ще поки вагається, не знаходить у собі сил або не може подолати своїх лінощів”, – наголошує Олена Івановська.

Як приклад вона навела батьків, які до шестилітнього віку – часу, коли формуються мовні звички особистості і відбувається перша соціалізація – виховують своїх дітей російською мовою, гадаючи, що малюки навчаться української вже в школі.

„Але таким батькам треба реально показувати, наскільки їхня дитина, яка не має балансу між материнською мовою і офіційною державною, вже на старті програє тим дітям, у яких хатнє середовище було україномовним”, – зазначає Уповноважена.

Вона стверджує, що коли такі батьки чують про разючу відмінність між компетенціями їхньої дитини дошкільного віку і тієї, яка змалечку виховується державною мовою, вони наче прокидаються зі сну: „А що, правді таке може бути? Може дійсно нам варто трішки напружитися і спілкуватися українською, щоб забезпечити їй легке засвоєння навчального матеріалу і кращу освітню перспективу?”