Лише кожен десятий українець вважає Польщу близьким другом – дослідження

Українці більше не вважають Польщу «головним адвокатом України в Європі». Більше третини населення впевнені, що Варшава непередбачуваний та складний сусід. А от близьким другом країну називають всього 11% опитаних.

Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 29 по 30 червня 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).

Дослідження фіксує, що українці глобально переосмислили ставлення до Польщі. Наразі скоріше домінує раціональне, прагматичне та подекуди скептичне сприйняття сусідньої держави. 38% населення сьогодні трактує Польщу як непередбачуваного та складного сусіда. Другим за популярністю є виражений раціональний погляд – 27% опитаних сприймають Варшаву як стратегічного партнера, але виключно з прагматичних інтересів.

Також значна частина респондентів почала бачити у сусідній державі прямого суперника на європейському просторі: 18% респондентів класифікують Польщу як економічного та політичного конкурента, а 14% – вважають її звичайним сусідом, відносини з яким мають суто нейтральний характер. Символічно, що колишній статус «головного адвоката України в Європі» суттєво похитнувся – близьким другом та надійним союзником Польщу сьогодні називають лише 11% опитаних.

Водночас на тлі останніх скандалів зафіксовано появу тривожного тренду: 9% учасників опитування уже вбачають у діях сусідньої країни ознаки прихованого чи потенційного ворога. А 14% опитаних не змогли визначитися зі своїм ставленням і вибрали варіант «важко відповісти».

Що показово, чоловіки частіше сприймають Варшаву як «стратегічного партнера виключно з прагматичних інтересів» – 31% (при загальному показнику 27%), а також значно активніше бачать у ній «економічного та політичного конкурента» – 25% (при загальному показнику 18%). Натомість жінки частіше схильні обирати обережне формулювання «непередбачуваний та складний сусід» – таких 42% (при загальному показнику 38%) і помітно рідше вважають Польщу «стратегічним партнером» – лише 23% (при загальному показнику 27%).

Наймолодша група (18–29 років) виявилася найбільш радикальною у прагматичних оцінках. «Економічним та політичним конкурентом» Польщу назвали 26% опитаних (при загальному показнику 18%). Водночас саме молоді респонденти зберегли найбільше емоційного оптимізму, називавчи її «близьким другом та надійним союзником» – таких 16% (при загальному показнику 11%)

Респонденти віком 30–44 роки частіше схиляються до варіанту «звичайний сусід із нейтральними відносинами» – 19% (при загальному показнику 14%). Старше покоління, навпаки, рідко обирає нейтралітет. Таких лише 9% (при загальному показнику 14%). Натомість 41% обрали варіант – «непередбачуваний та складний сусід».

На Сході та в Центрі значно частіше звучить критична оцінка «непередбачуваний та складний сусід» – відповідно 44% та 43%. Схід також демонструє найменшу віру у прагматичне партнерство – варіант «стратегічний партнер» там набрав мінімальні 17%. Однак опитані зі Сходу частіше бачать у сусідній країні «економічного та політичного конкурента» – 24%.

Столиця та Південь, навпаки, демонструють найвищий рівень прагматизму: сприйняття Польщі як «стратегічного партнера» в Києві становить 36%, на Півдні – 35%.

Західний регіон виявився лідером в оцінці «звичайний сусід» – 19%, але водночас там зафіксовано і найбільшу тривожність. Варіант «прихований чи потенційний ворог» на Заході досяг максимальних 13%. Крім того, на Півночі зафіксовано аномальну частку тих, хто не визначився – варіант «важко відповісти» там вказали 20% опитаних.