У Берегові презентували видання про колишнє римо-католицьке кладовище міста

У приміщенні Генерального консульства Угорщини в м. Берегово 13 жовтня відбулася презентація книги «Зберегти цінні кладовища», Колишній берегівський римо-католицький громадський цвинтар» («Őrzeni kincses temetőket», A beregszászi köztemető egykori római katolikus sírkertje).

Видання містить дані про відомих постатей та родини, захоронені на колишньому римо-католицькому громадському кладовищі Берегова, з короткими біографічними даними та фотографіями їхніх могил. Книга видана за сприяння Інституту імені Тіводора Легоцького при Закарпатському угорському інституті (ЗУІ) ім. Ференца Ракоці ІІ (II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola (II. RF KMF) Lehoczky Tivadar Társadalomtudományi Kutatóközpont) Товариства християнських інтелектуалів Берегова (Beregszászi Keresztény Értelmiségiek Szövetségе). Автори – Ержебет Молнар та Шандор Добош.

На початку заходу Генрієтта Надь, учениця Берегівської угорської гімназії ім. Габора Бетлена, продекламувала уривок із вірша Янош Гарайа.

У своїй вітальній промові Генеральний консул Угорщини у м. Берегово Матяш Сіладі наголосив: «Історичний цвинтар у м. Клуж є одним із найбільш значущих в історії угорського народу, це історичний «пантеон» відомих представників угорської історії, літератури, культури, мистецтва та церковного життя, тому дуже важливе його збереження. На територіях за межами Угорщини часто нелегко зберегти ці пам’ятні місця. У Трансільванії вдалося зупинити занепад, там оголосили кладовище у м. Клуж пам’яткою культурного значення. Успіх досягнутий і в Берегові з публікацією представленої книги», – наголосив М. Сіладі, висловивши сподівання, що робота в цьому напрямку триватиме.

Настоятель римо-католицької парафії у м. Берегово, о. Янош Молнар, автор вступного слова видання, підкреслив: «Християнські громади завжди з повагою ставилися і ставляться до місць поховання померлих близьких та родичів, місця захоронення предків. Наш обов’язок, як нащадків, – зберігати не лише пам’ять, але і могили цих людей», – сказав священник.

Затим член Товариства християнських інтелектуалів Берегова Гергель Піріді у презентації представив процес роботи, який передував пошуку могил.

Голова Товариства Елеонора Якаб, ідейний натхненник видання, розповіла, що під час створення книги співробітники Інституту ім. Т. Легоцького зробили 2 584 фотографій, після їх оцифровки та сортування було вирішено, дані про яких осіб буде включено до книги. Берегівська міська рада також підтримала ініціативу. Е. Якаб, подякувала мерії, угорському уряду та Генеральному консульству за співпрацю та надану підтримку і корисні закордонні знайомства, які сприяли укладенню видання.

Керівник Інституту ім. Інституту імені Тіводора Легоцького при ЗУІ ім. Ф. Ракоці ІІ Ержебет Молнар – одна з авторів видання, розповіла про роботу науково-дослідного інституту над книгою. За її словами, у 2011 році науково-дослідний центр прийняв рішення про картографування кладовищ на Закарпатті, пов’язаних з Угорщиною, як одне з основних напрямків досліджень, щоб зберегти пам’ять про них. Це також мало і практичну користь, оскільки багато людей знайшли могилу своїх предків у базі даних, яку створив та завантажив у мережу Інститут. Картографування римо-католицького кладовища в Берегові розпочалося навесні 2019 року із залученням студентів історичного факультету.

Е. Молнар також повідомила, що у книзі є схематична карта, де могили осіб, імена яких містяться у виданні, позначені топографічними номерами. Прізвища класифікуються за професією, колишньою роллю в суспільстві.

«Кожне видання має найбільший сенс, крім збереження пам’яті, дослідження джерел тощо, якщо воно служить своєрідним путівником чи компасом для читача. Для мене найбільшим відкриттям під час упорядкування стало те, скільки людей, відданих своєму покликанню, нації та церкві, спочиває на колишньому римо-католицькому кладовищі нашого маленького містечка, які виконували своє завдання навіть у найважчі часи. Якщо ми розглядатимемо цих людей як приклад, завжди будуть ті, хто працюватиме на благо громади, в її інтересах та задля її збереження», – наголосила авторка.

На завершення презентації Анна Гогола продекламувала вірш «Кладовище» поета Дюли Югаса.

CsA/Kárpátalja hetilap