На Закарпатті планують запустити міжнародний маршрут у трьох країнах

В Ужгородському пресклубі презентували проміжні результати міжнародного проекту «Промоція ремісництва і гастрономії регіону як невід`ємних складових культурної спадщини Карпатського євро регіону». Детальніше про проєкт, основна мета якого – розвивати транскордонну співпрацю в регіоні проекту, просуваючи ремесла та гастрономічну культуру регіону як невід`ємних складових культурної спадщини Карпатського Єврорегіону, розказали науковці з кафедри археології, етнології та культурології УжНУ.

Проєкт розпочався на Закарпатті минулого року у жовтні. Партнерами закарпатської команди (УжНУ та Закарпатський фонд підтримки підприємництва «Фонд TEС») є Торгово-Промислова Палата Марамуреш (м. Байя-Маре, Румунія), Університет Бабеша-Бойяи (м. Клуж-Напока, Румунія), Університет Мішкольца (м. Мішкольц, Угорщина). «Залучені наукові та освітні інституції, а також організації, які працюють з підприємництвом, – каже Надія Керецман, менеджер проекту, завідуюча кафедри археології, етнології та культурології УжНУ, – Насамперед ми повинні були зібрати інформацію про наявні ремесла в регіоні, гастрономію. Упродовж весни-літа група активно попрацювала, опрацювали 250 сайтів, де була потрібна інформація. З 1 квітня мали починати польовий сезон, ковід завадив, але влітку роботу продовжили. Відбулося 13 експедицій у більшість районів Закарпаття».

За результатами експедицій, за словами Надії Керецман, записано 74 інтерв’ю для подальшого опрацювання, понад 80 осіб опитані у форматі «онлайн», записано чимало відеоматеріалу. Активно допомагали студенти, які підготували 90 матеріалів.

«Ми з такими людьми зустрічалися, це пісня, а не люди! Я просто у захваті», – додала Надія Керецман.

Павло Ланьо, науковець кафедри розповів, що під час досліджень та збору матеріалу шукали все, що містить ознаки традиційного ремесла. «Студенти під час літньої практики додатково збирали матеріали, які б підходили до проєкту. Знайшли чимало цікавого. Мета проєкту: ми намагаємося не розкрутити відомі вже речі, а звертати увагу на людей, які приватники. Вони отримають підтримку і рекламу, ці самородки та ентузіасти своєї справи. Ми укладаємо онлайн базу з результатами досліджень. Постійно на нашій сторінці у ФБ публікуються історії, за якими можна слідкувати».

Завдання учасників проекту провести не стільки промоційну роботу з популяризації ремесел чи гастрономії, а здійснити потужну аналітичну роботу. На цьому наголосив Володимир Гуцул, науковець кафедри. «Ми намагалися це зробити у полях, в бібліотеці. Наразі маємо проміжкові результати, – коментує Володимир Гуцул. – Частина з майстрів не знають, як продати свої вироби, дехто має сайти, але їх небагато. Треба гарним майстрам надати цих культурних компетенцій, аби могли продати свої вироби не лише у сусідній район, але й далі».

Владислав Товтин, експерт зауважив, що робота у межах проекту складалася з двох частин: частина досліджень і частина формування нового туристичного продукту – Шляху смаків та ремесел. «Via Gastrocarpathia – це має бути новий міжнародний туристичний продукт, який пов’язав би заклади громадського харчування, що пропонують традиційну локальну кухню, розкинуті у країнах Карпатського регіону. Це показало б локальні особливості, які є не тільки в країнах, але різних районах. Наш проєкт гарно вписується у мереживо туристичних шляхів, які знайомлять з культурною спадщиною як матеріальною, так і нематеріальною», – пояснив Владислав Товтин.

Туристичний маршрут, який буде створений наприкінці проєкту, включить об’єкти у трьох країнах і охопить близько 15-16 локацій.