Європа страждає від дедалі сильніших посух

Посухи в Європі сильніші, ніж будь-коли раніше: згідно з міжнародним дослідженням, літні посухи на континенті, починаючи з 2015 року, були більш руйнівними, ніж у попередні 2100 років.

Зневоднені ліси, неврожай та висушування річок – лише деякі з жахливих наслідків, спричинених спекотними хвилями в Європі, – йдеться в дослідженні, опублікованому в науковому журналі Nature Geoscience, у підготовці якого, серед інших, брав участь Швейцарський федеральний інститут досліджень лісу, снігу та ландшафту (WSL).

Вчені вивчали річні кільця дерев за допомогою спеціального методу аналізу і створили величезний набір даних, за допомогою якого вони склали карту гідрокліматичних (пов’язаних із водою) та кліматичних умов Центральної Європи від часів Римської імперії до наших днів.

Аномально посушливий період пов’язаний з кліматичними змінами, спричиненими людською діяльністю, стверджують вчені. У 2003, 2015 та 2018 роках Європа переживала надзвичайні літні хвилі спеки та посухи. Їх наслідки вплинули не лише на сільське та лісове господарство: кількість смертей у спеку також зросла. „Всі ми знаємо про незвично спекотне і посушливе літо останніх років. Однак нам потрібна була точна реконструкція історичних умов, щоб побачити їх відношення до попередніх років”, – каже Ульф Бюнтґен, науковий співробітник Кембриджського університету, провідний автор дослідження.

Бюнтґен із колегами проаналізував 27 тисяч річних кілець 147 дубів. Це дозволило відтворити всі періоди посухи, починаючи з 75 року до нашої ери, і виявити стійку тенденцію до 2018 року. У своїй роботі вчені дослідили зразки дубів, які росли на території Європи протягом останніх 2110 років і були взяті, зокрема, з історичних будівель або місць археологічних розкопок, а також із живих рослин сучасної Чехії та південно-східної Баварії. Дослідники проаналізували співвідношення ізотопів кисню і вуглецю, яке систематично змінюється під час реакції дерев на наявність у довкіллі води і вплив спеки.

Значення вуглецю залежать від фотосинтетичної активності, а на значення кисню впливає джерельна вода. Разом вони тісно пов’язані з умовами періоду росту, – зазначив Паоло Черубіні, співробітник WSL.

Таким чином, стабільні ізотопи річних кілець здатні значно точніше реконструювати гідрокліматичні умови помірних районів, ніж звичайні дослідження, – каже Ян Еспер, вчений з Університету Майнца. На основі аналізу ізотопів річних кілець вчені зробили висновок, що Європа також мала і надзвичайно вологе літо, наприклад, у 200, 720 та 1100 роках, а також надзвичайно посушливе, наприклад, у 40, 590, 950 та 1510 роках.

Загалом за останні дві тисячі років континент ставав дедалі сухішим.

Зразки 2015–2018 років показали, що посуха влітку останніх років була набагато серйознішою, ніж у попередні 2100 років.

„Після століть повільного, значного занепаду ми зазнали раптового, різкого колапсу, особливо тривожного для сільського та лісового господарства. Безпрецедентна вирубка лісів у більшій частині Європи підтверджує наші висновки”, – зазначив співавтор дослідження Мірек Трнка.

Накопичення аномально посушливого літа вчені пов’язують із діяльністю людей, яка впливає на так звані „реактивні потоки” – сильні вітри в зоні тропопаузи, що лежить між тропосферою і стратосферою, а також пов’язаними із цими змінами в арктичних течіях. Саме ці повітряні потоки регулюють розподіл температури між полями та екватором, переносячи повітря на великі відстані і впливаючи на погодні явища.

„Зміна клімату не означає, що посухи будуть скрізь. У деяких місцях може стати вологіше і холодніше, але екстремальні явища будуть посилюватися”, – пояснив Ульф Бюнтґен. А це, своєю чергою, матиме „руйнівні наслідки” для сільського господарства, екосистем і людей загалом, – додав науковець.

Джерело:  (vg.hu)