На одному з найважливіших торгових шляхів необхідно ввести обмеження. Цього року Панамський канал перетнуло вже понад 13 тисяч суден.
До кінця сезону дощів рівень води в Панамському каналі не відновився, тому через низький рівень води обмеження на щоденні переходи суден залишатимуться актуальними до кінця року та продовжуватимуть діяти в 2024-му, – заявили місцеві органи водного господарства.
На початку року влада запровадила обмеження на каналі з метою економії води, щоб тривала посуха не спричинила подальшого скупчення суден на ключовій водній артерії, яка обслуговує близько 5 відсотків світової торгівлі.
Найвужча частина каналу, що з’єднує Тихий і Атлантичний океани, розширилася на 20 відсотків з минулого тижня, але час очікування для деяких типів суден подвоївся, що спонукало багатьох власників суден вибрати альтернативні маршрути, щоб уникнути затримок доставки.
У своїй заяві адміністрація каналу оголосила, що цього тижня рух кораблів знаходиться на нормальному для сезону рівні. За їхньою інформацією, кількість суден, які проходять через канал до кінця 2023 фінансового року, вже приблизно на вісімсот більше, ніж передбачалося.
Переправа користується високим попитом, цього фінансового року її перетнуло понад 13 тисяч суден.
Проте недостатня кількість опадів продовжує негативно впливати на озеро Гатун, яке живить канал, рівень води в якому впав до 24,2 метра, порівняно з 26,6 метра, зафіксованим у цей самий період минулих років.
Кожне судно, яке проходить через 80-кілометрову штучну протоку, використовує близько 51 мільйона галонів (193 мільйони літрів) води з озера.
За даними адміністрації каналу, наприкінці сезону дощів, у листопаді, рівень води в озері зазвичай досягає 27 метрів, а потім падає трохи нижче 26 метрів наприкінці сухого сезону, в квітні. Експерти вже попереджають про перебої в морській торгівлі через ще більш посушливий період, який очікується наступного року. Вони кажуть, що можливий ранній початок сухого сезону в Панамі та температура вище середнього може збільшити випаровування, а це в квітні призведе до нового рекордно низького рівня води.
Францію чекають обмеження через посуху після найсухішої зими за понад 60 років – у країні місяць не було істотних опадів.
Про це йдеться у публікації BBC, пише „Європейська правда”.
Місцеві чиновники зберуться в понеділок, щоб оцінити ситуацію „територія за територією”, заявив міністр екологічного переходу Крістоф Бешу.
Минулий рік був найспекотнішим роком у Франції за всю історію спостережень. Рекорди були встановлені і в інших країнах Європи – у Британії, Іспанії та Італії.
Висока температура спричинила посуху, від якої багато регіонів ще не оговталися.
Дослідження показали, що кількість снігу в італійських Альпах зменшилася на 53%, а рівень води в басейні найбільшої річки Італії По на 61% нижчий за норму.
У липні минулого року в п’яти північних регіонах, прилеглих до річки По, було оголошено надзвичайний стан через посуху 2022 року.
Відливи у Венеції призвели до того, що гондоли і водні таксі не можуть пересуватися через замулені канали, а фундаменти будівель на Гранд-каналі оголилися.
Минулого місяця у звіті, опублікованому журналом Nature Climate Change, йшлося про те, що в Альпах, найважливішому гірському масиві Європи, який живить річки, за останні 50 років тривалість снігового покриву скорочувалася на 5,6% за кожне десятиліття.
Більшість територій страждають від посухи та негативного впливу діяльності людини.
Видавець інформації про подорожі та туризм Fodor’s Travel опублікував рейтинг No List 2023 року, перерахувавши місця, від відвідування яких краще утриматися, щоб урятувати екологію. Список наводить Gizmodo.
Експерти не рекомендують відвідувати Антарктиду на Південному полюсі, наголошується, що вона є домом для низки видів, що перебувають на межі зникнення. Зокрема, деяких видів китів, пінгвінів та морських птахів. Туризм на Південний полюс призводить до великої кількості викидів, обсяг яких є неприпустимим у нинішніх реаліях Землі.
Не рекомендується відвідувати Мауї на Гаваях. Перенаселеність островів вже призвела до зростання орендної плати, обмеженого доступу до води і стала стресом для всіх екосистем островів. Туристи вторгаються в заповідні території, що охороняються, тим самим порушуючи життя дикої природи. А ще – населення острова Мауї зіштовхнулося із труднощами з доступом до води через посуху.
Туристів просять не їхати на річки Рейн та Дунай, які страждають від „навали” круїзних лайнерів і таким чином стають дуже вразливими перед посухою.
Арізона США також не рекомендується для подорожей. Сама вона є посушливим штатом, проте останнім часом мегазасуха значно ускладнила життя місцевого населення.
Венеція в Італії через нашестя туристів зіштовхнулася з проблемами сміття та затоплених каналів, які лише погіршуються від кількості туристів.
В озері Тахо в США через автомобільні вихлопи погіршилася якість води.
Узбережжя Нормандії у Франції страждає від підвищення рівня моря. Воно швидко руйнується, а надмірна кількість туристів лише посилює ситуацію.
На острові Ко Тао в Таїланді живуть види черепах, що зникають, і корали, що охороняються. Через велику кількість дайверів морські жителі цього регіону опиняються під загрозою.
А Малага в Іспанії переживає наймасштабнішу посуху за останні 1000 років.
Майже дві третини (64%) території Європи або вже страждають від посухи, або наближаються до цього через відсутність дощів і високу температуру повітря. Про це повідомила у своєму серпневому звіті Європейська обсерваторія посухи (EDO), якою опікується Єврокомісія.
Згідно зі звітом експертів, серйозний дефіцит опадів на Європейському континенті і брак води для зрошення полів негативно впливають на врожайність ярових культур, зокрема, урожайність кукурудзи, сої та соняшнику цьогоріч, за підрахунками фахівців, упаде на 15%. Також відсутність опадів значно підвищує ризик пожеж.
Окрім того, посуха зачепила повноводність річок, що негативно вплинуло на енергетичний сектор (вироблення гідроелектроенергії) та річковий транспорт. Внутрішнє судноплавство, наприклад, Рейном і Дунаєм, зараз ускладнене через критично низький рівень води.
Наприклад, в Іспанії запаси води у водосховищах становлять приблизно 58% від середнього значення, а в деяких південних регіонах (Андалусія та Естремадура) їх оцінюють приблизно у 30%.
Експерти EDO зауважують, що дощі в середині серпня, можливо, пом’якшили наслідки посухи, але в деяких випадках зливи та грози лише завдали додаткових збитків ґрунту.
Учені вважають, що спекотна посушлива погода збережеться в Західній Європі та Середземномор’ї до листопада.
„Цьогорічна посуха в Європі видається найсильнішою за останні 500 років”, – прокоментували звіт обсерваторії посухи в Єврокомісії.
[type] => post
[excerpt] => Майже дві третини (64%) території Європи або вже страждають від посухи, або наближаються до цього через відсутність дощів і високу температуру повітря. Про це повідомила у своєму серпневому звіті Європейська обсерваторія посухи (EDO), якою опікуєт...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1661448960
[modified] => 1661446776
)
[title] => Нинішня посуха в Європі може виявитися найсильнішою за 500 років – Єврокомісія
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=115983&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 115876
[uk] => 115983
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 115878
[image] => Array
(
[id] => 115878
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/fu-szarazsag-aszaly-vizhiany-getty-stock-549339.jpg
[original_lng] => 287902
[original_w] => 1125
[original_h] => 633
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/fu-szarazsag-aszaly-vizhiany-getty-stock-549339-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/fu-szarazsag-aszaly-vizhiany-getty-stock-549339-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/fu-szarazsag-aszaly-vizhiany-getty-stock-549339-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/fu-szarazsag-aszaly-vizhiany-getty-stock-549339-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/fu-szarazsag-aszaly-vizhiany-getty-stock-549339.jpg
[width] => 1125
[height] => 633
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/fu-szarazsag-aszaly-vizhiany-getty-stock-549339.jpg
[width] => 1125
[height] => 633
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/fu-szarazsag-aszaly-vizhiany-getty-stock-549339.jpg
[width] => 1125
[height] => 633
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 1582
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 115878
[_edit_lock] => 1661436124:2
[_edit_last] => 2
[_oembed_0bf12d8fc09a4f54129d69a8b7e35b10] =>
[_oembed_time_0bf12d8fc09a4f54129d69a8b7e35b10] => 1661435960
[_oembed_661061fb269bbf640f6c12f9d6b2b837] =>
Війна не буває дешевою. Хтось втрачає на ній життя, хтось – дім, а хтось – комфорт. Агресія Рф змінює правила гри для всіх європейців. Ця зима змусить переглянути свої звички. Але ми вдячні кожному, хто розуміє пріоритети: обов’язково – вільна Європа та кінець газового ru-шантажу
Північ Італії потерпає від найсильнішої посухи за останні 70 років. У деяких місцях рівень води в річці По, найбільшій у країні, на 8 м нижчий за середній, а в її гирлі прісна вода вже змішалася з морською на ділянці протяжністю в 30 км.
Такий рівень змішування солоної та прісної води не спостерігався в гирлі По з початку ведення спостережень. Через це русло річки ще більше пересихає. За даними спеціалістів, посуха загрожує 30% урожаю та половині виробництва тваринництва на рівнині По. Невеликі опади останніх кількох днів дещо покращили ситуацію лише на притоках річки.
У Вероні через посуху людям заборонили використовувати питну воду для миття автомобілів та поливу. За порушення загрожує штраф до 500 євро.
В інших регіонах країни населені пункти також поступово вводять обмеження. Рівень річки Тевере, яка протікає через Рим, також опустився дуже низько. «У деяких місцях Тевере не більша за неглибоку калюжу», – описує ситуацію видання La Repubblica. З пересохлого русла річки виринають велосипеди, електросамокати та інше сміття.
Не краща ситуація і в Португалії. За даними влади, 80% території країни потерпають через сильну або екстремальну посуху. Надзвичайно сухим та спекотним був і травень, що є серйозною проблемою для сільського господарства Португалії.
Провінція Емілія-Романья, яка знаходиться в центральній частині Італії, першою оголосила режим кризової ситуації через екстремальну посуху. Із середи країна потерпає від чергової хвилі спеки вище 40°С.
У кількох регіонах Італії наразі ввели метеорологічну тривогу найнижчого рівня (жовтого кольору). Це вже третя хвиля спеки з початку літа. Передбачається до 37–43°С.
Згідно з повідомленням Національної метеорологічної служби, ситуація, коли температура повітря не падає нижче 35°С більше ніж два тижні, вважається рідкістю, і саме такі умови очікуються в найближчі пів місяця.
У великих містах споживання енергії досягло піку, а в Мілані та Турині було кілька випадків відключення електроенергії. Ситуацію погіршує те, що з початку року в Італії дуже мало опадів. Рівень води в річці По не був таким низьким уже 70 років. З листопада водозбірний басейн По не поповнюється сезонними опадами, причому це найбільша річка в північній частині Італії.
У провінції Ломбардія, де протікає річка, закінчилися сільськогосподарські води, заявив постачальник енергії Enel і додав, що не вистачає трьох мільярдів кубометрів. Використання озера Маджоре (Lago Maggiore) зросло, але рівень води в ньому за останні три дні знизився на метр. За даними Асоціації виробників Coldiretti, 40% сільськогосподарських угідь потерпають від посухи. Через спеку виробництво молока впало на 30%.
Архієпископ Мілана Маріо Дельпіні в суботу молитиметься за дощ у трьох церквах єпархії. Обмежити використання води, свідомо економлячи, її закликали населення 170 муніципалітетів регіону П’ємонт. Сільськогосподарська Емілія-Романья першою оголосила режим надзвичайного стану, а з середи до неї приєдналася провінція Лаціо (адміністративна область в Італії, столиця – Рим). Насамперед це означає заборону на полив приватних садів, наповнення басейнів і миття автомобілів. Президент регіону Нікола Зінгаретті виключив обмеження на питну воду. Востаннє це сталося влітку 2017-го, коли в Римі закрили вуличні колодязі через брак води. Опадів у столиці з початку року випало лише 137 мм проти середньостатистичних 357 мм за аналогічний період останніх 16 років.
Посухи в Європі сильніші, ніж будь-коли раніше: згідно з міжнародним дослідженням, літні посухи на континенті, починаючи з 2015 року, були більш руйнівними, ніж у попередні 2100 років.
Зневоднені ліси, неврожай та висушування річок – лише деякі з жахливих наслідків, спричинених спекотними хвилями в Європі, – йдеться в дослідженні, опублікованому в науковому журналі Nature Geoscience, у підготовці якого, серед інших, брав участь Швейцарський федеральний інститут досліджень лісу, снігу та ландшафту (WSL).
Вчені вивчали річні кільця дерев за допомогою спеціального методу аналізу і створили величезний набір даних, за допомогою якого вони склали карту гідрокліматичних (пов’язаних із водою) та кліматичних умов Центральної Європи від часів Римської імперії до наших днів.
Аномально посушливий період пов’язаний з кліматичними змінами, спричиненими людською діяльністю, стверджують вчені. У 2003, 2015 та 2018 роках Європа переживала надзвичайні літні хвилі спеки та посухи. Їх наслідки вплинули не лише на сільське та лісове господарство: кількість смертей у спеку також зросла. „Всі ми знаємо про незвично спекотне і посушливе літо останніх років. Однак нам потрібна була точна реконструкція історичних умов, щоб побачити їх відношення до попередніх років”, – каже Ульф Бюнтґен, науковий співробітник Кембриджського університету, провідний автор дослідження.
Бюнтґен із колегами проаналізував 27 тисяч річних кілець 147 дубів. Це дозволило відтворити всі періоди посухи, починаючи з 75 року до нашої ери, і виявити стійку тенденцію до 2018 року. У своїй роботі вчені дослідили зразки дубів, які росли на території Європи протягом останніх 2110 років і були взяті, зокрема, з історичних будівель або місць археологічних розкопок, а також із живих рослин сучасної Чехії та південно-східної Баварії. Дослідники проаналізували співвідношення ізотопів кисню і вуглецю, яке систематично змінюється під час реакції дерев на наявність у довкіллі води і вплив спеки.
Значення вуглецю залежать від фотосинтетичної активності, а на значення кисню впливає джерельна вода. Разом вони тісно пов’язані з умовами періоду росту, – зазначив Паоло Черубіні, співробітник WSL.
Таким чином, стабільні ізотопи річних кілець здатні значно точніше реконструювати гідрокліматичні умови помірних районів, ніж звичайні дослідження, – каже Ян Еспер, вчений з Університету Майнца. На основі аналізу ізотопів річних кілець вчені зробили висновок, що Європа також мала і надзвичайно вологе літо, наприклад, у 200, 720 та 1100 роках, а також надзвичайно посушливе, наприклад, у 40, 590, 950 та 1510 роках.
Загалом за останні дві тисячі років континент ставав дедалі сухішим.
Зразки 2015–2018 років показали, що посуха влітку останніх років була набагато серйознішою, ніж у попередні 2100 років.
„Після століть повільного, значного занепаду ми зазнали раптового, різкого колапсу, особливо тривожного для сільського та лісового господарства. Безпрецедентна вирубка лісів у більшій частині Європи підтверджує наші висновки”, – зазначив співавтор дослідження Мірек Трнка.
Накопичення аномально посушливого літа вчені пов’язують із діяльністю людей, яка впливає на так звані „реактивні потоки” – сильні вітри в зоні тропопаузи, що лежить між тропосферою і стратосферою, а також пов’язаними із цими змінами в арктичних течіях. Саме ці повітряні потоки регулюють розподіл температури між полями та екватором, переносячи повітря на великі відстані і впливаючи на погодні явища.
„Зміна клімату не означає, що посухи будуть скрізь. У деяких місцях може стати вологіше і холодніше, але екстремальні явища будуть посилюватися”, – пояснив Ульф Бюнтґен. А це, своєю чергою, матиме „руйнівні наслідки” для сільського господарства, екосистем і людей загалом, – додав науковець.
Війна не буває дешевою. Хтось втрачає на ній життя, хтось – дім, а хтось – комфорт. Агресія Рф змінює правила гри для всіх європейців. Ця зима змусить переглянути свої звички. Але ми вдячні кожному, хто розуміє пріоритети: обов’язково – вільна Європа та кінець газового ru-шантажу
