В пошуках роботи та перспектив. Доки українці будуть виїжджати за кордон?

За даними Світового банку, за останній рік українські заробітчани перерахували до України близько 16 мільярдів доларів. А це понад 10% ВВП. Ця цифра є більшою, ніж прямі капітальні інвестиції в економіку України чи транші МВФ. Така ситуація є зручною для Нацбанку, адже створює фінансову подушку, яка вже не раз рятувала Україну під час криз, є зручною для уряду, адже всі ці люди не просять у держави жодних соцдопомог, та в довгостроковій перспективі є руйнівною. Економіка від браку робочої сили знекровлюється, а демографічна ситуація погіршується. До 2025 року на Україну очікує крах системи соціального забезпечення, адже на одного працюючого припадатиме аж три пенсіонери.

Звичні методи заробітків під час карантину не працюють

Через запровадження періоду самоізоляції після приїзду в нову країну терміном на 6-14 днів, раніше зручний формат вахтового методу для заробітчан став неможливим. Якщо із західної України було зручно поїхати на роботу до країн-сусідок на 2-4 тижні й повернутися додому, то зараз такий варіант неможливий. Тому заробітчани вимушені на довше залишатися за кордоном. А вдома чекають родичі і близькі. Тому ще більше людей працездатного віку постають перед питанням переїзду, а разом із ним рішенням забрати із собою сім’ю і таким чином перестати жити в очікуванні повернення одного з подружжя із заробітків.

Адже, ціни на продукти харчування, паливо і комуналку в Україні вже давно досягли рівня країн ЄС. Також люди розуміють, що їхні діти спокійно підуть у садок, школу, виш і матимуть кращі перспективи у тій країні. Згідно з опитуваннями групи «Рейтинг», 38% респондентів задумуються над ідеєю виїзду за кордон. Половина опитаних головною причиною вказала «для задоволення потреб сім’ї», ще чверть заради самореалізації, а кожен шостий через відсутність перспектив в Україні, пише Слово і Діло.

За цифрами Інституту демографії та соціальних досліджень, кількість трудових мігрантів становить 2,5-3 млн. Близько пів мільйона українців повернулися додому через пандемію, і більшість відклали переїзд до сприятливіших часів.

За різними даними, за кордоном загалом працює близько 8 млн Українців, враховуючи і сезонні роботи, і міграцію, а це третина працездатного населення країни.

Як влада намагається повернути українців додому.

Президент Володимир Зеленський у своїй передвиборчій програмі обіцяв «створити умови, щоб українці, які роз’їхалися світом, хотіли повернутися додому».

Уряд вже розробив законопроект, згідно з яким українцям, які повернулися додому і мають намір розпочати власну справу буде надано фінансову допомогу. Також для бізнесу діє програма «Доступні кредити 5-7-9%”, а з березня запрацювала “Іпотека під 7%”.

Та проблема всіх цих підходів у тому, що люди їдуть за кордон не заради того, щоб набрати «дешевих» кредитів, а заради стабільності. Заробітчанин, котрий звик спокійно ходити на роботу, отримувати щомісяця ту суму, на яку розраховує, не потребує кредитів під ризиковий бізнес. За кордоном, в разі ДТП у нього не виникає жодних фінансових проблем, у разі хвороби він отримає безкоштовну медичну допомогу і виплати. А через певну кількість років він знає, що заробив собі на гідну пенсію.

Тому питання не так у бізнесі, де ти можеш «вилетіти в трубу», втратити все і нажити собі ще й проблем, а в тому, що заробітчани не готові на такі ризики. Про це розповідає електрозварювальник в латвійський фірмі Олександр Григор’єв в інтерв’ю DW.

Віталій Махинько, керівник профспілки «Український мігрант / Трудова солідарність» у матеріалі DW говорить про те, що людей, котрій поїхали на заробітки, щоб заробити на початок бізнесу не більше 5%. Але ці люди і так збиралися повертатися додому, тому повертати їх не потрібно. Відтак, ця ініціатива аж ніяк не переконає тих людей, які захотіли виїхати з країни на сезонні роботи чи емігрувати. Це позитивний крок влади до заробітчан, однак ситуацію з міграцією він суттєво не змінить.

Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування вважає, що видати кредити 720 людям є точковим рішенням, а не стратегією допомоги українцям з повернення та інтеграції. “Скоріше це вдалий піар хід прем’єр-міністра”, – зазначає Воскобойник, йдеться в матеріалі Тетяни Войтюк в Суспільне.Новини.

Польща рада кожному українському заробітчанину

Тим часом наші західні країни-сусіди раді робочій силі з України. Лідером є Польща, куди йдуть працювати більшість українців-заробітчан. Якщо в Україні середня зарплата становить близько 320 доларів, то в Польщі в чотири рази більше. За даними Євростату, торік ця країна прийняла 724 тисяч мігрантів з поза меж ЄС з метою працевлаштування, пише Юрій Банахевич в матеріалі Укрінформ.

Загалом, минулого року 750 тис. українців вперше прибули до Європейського союзу із метою тривалого перебування, переважно заради працевлаштування. З них 551 тисяча попрямували до Польщі. Починаючи з 2014р. кількість українців у Польщі зросла вп’ятеро, а ВВП останньої стабільно росте, навіть попри кризу.

Для того, щоб українська економіка почала зростати на 5-7% у рік, країні необхідні щонайменше 5 млн працівників та 2-3 мільйони малих бізнесів. Однак, екс-міністр економіки Володимир Лановий в інтерв’ю Радіо Свобода зауважує, що навіть якщо країна має робочу силу, але не створює виробничі, економічні, транспортні, електронні об’єкти і людям немає де працювати, то доти міграція буде мати місце.

Що робити?

Зменшити потік трудової міграції та повернути українців додому можна, стверджує політолог Олександр Радчук у колонці Слово і Діло. Однак, для цього влада повинна не тільки покращити бізнес-клімат та створити кращі умови для інвесторів, а й для кожно пересічного громадянина.

Адже громадяни, які хоч раз побували за кордоном, відзначають високий рівень комфорту та зручності в країнах ЄС. Тому Україна має невпинно працювати над покращенням медичного забезпечення, розвитком інфраструктури, соціального забезпечення і ефективного розподілу наявних ресурсів, переконаний експерт.

Оксана ЧОПАК