Думка волонтера угорської швидкої допомоги про важливість щеплення

З березня 2020 року життя людей кардинально змінилося, відтоді пандемія впливає на все. Залишається дедалі менше тих, хто не вірить в існування вірусу, багато хто хоче якомога швидше вакцинуватися. Медичні працівники й надалі щодня протистоять актуальним викликам. Великою підтримкою для них є такі люди, як Калман Ошват, котрий вирішив допомогти в боротьбі з пандемією.

Калман Ошват, депутат органу місцевого самоврядування району Уйпешт угорської столиці від провладної партії, водій-волонтер швидкої, розповідає про щоденну боротьбу та виклики.

– Що вас спонукало стати волонтером служби швидкої допомоги?

– Троє з чотирьох моїх бабусь і дідусів працювали у сфері охорони здоров’я, мій батько – також лікар, який досі практикує. У дитинстві і в мене були думки обрати цю професію, але згодом я зрозумів, що це не моє. Я історик, проте вже давно працюю у сфері комунікацій, крім того, з 2010 року – депутат місцевого самоврядування району Уйпешт Будапешта. У 2016-му Габор Мате, генеральний директор Національної служби швидкої допомоги, запропонував мені посаду в пресслужбі структури, де я пропрацював рік.

Уже тоді я відчув, що буду більш достовірним, якщо не лише говоритиму про те, як мої колеги працюють щодня, але й сам приєднаюся до них. У 2018 році пройшов навчання для фахівців-початківців служби, де практичні та теоретичні знання здобувають майбутні представники молодшого медичного персоналу – медсестри та водії. Відтак став водієм-волонтером Національної служби швидкої допомоги, що вважаю певним чином своїм покликанням. Окрім офіційного місця роботи та депутатської діяльності, двічі-тричі на місяць працюю на швидкій. Рятувати життя, допомагати людям – це подарунок, який я отримав від Всевишнього.

Уже тоді я відчув, що буду більш достовірним, якщо не лише говоритиму про те, як мої колеги працюють щодня, але й сам приєднаюся до них. У 2018 році пройшов навчання для фахівців-початківців служби, де практичні та теоретичні знання здобувають майбутні представники молодшого медичного персоналу – медсестри та водії. Відтак став водієм-волонтером Національної служби швидкої допомоги, що вважаю певним чином своїм покликанням. Окрім офіційного місця роботи та депутатської діяльності, двічі-тричі на місяць працюю на швидкій. Рятувати життя, допомагати людям – це подарунок, який я отримав від Всевишнього.

– Були випадки, коли комусь здавалося дивним, що ви волонтер на швидкій?

– Іноді дивуються навіть мої колеги. Але я бачу, яку надважку працю виконують професійні медики – працівники служби екстреної допомоги, медсестри, лікарі, – за що вони заслуговують на вдячність, і розумію, що будь-яка допомога їм у нагоді. Волонтерство – це дуже гарна справа, я люблю цим займатися, робити щось для людей, для оточення на благодійній основі. Упевнений, що завдяки цьому отримую набагато більше через вдячність.

– Медичні працівники вже зробили щеплення, але протягом року лише спеціальний одяг забезпечував захист під час викликів. Що ви відчували, коли їхали до хворих?

– Цей кошмар триває вже понад рік, і я, чесно кажучи, не думав, що буде настільки масштабна пандемія. Після березня 2020 року на перших викликах було трохи дивно одягатися з ніг до голови в захисні костюми, схожі на скафандри. Під час виїзду бригада швидкої вже знає, що, ймовірно, їде на виклик до хворого з коронавірусом, оскільки диспетчери розпитують про симптоми. Два-три тижні тому, ми виїжджали до жінки років 50, яка мала рівень кисню в крові 80%. Зазначу, що організм може нормально функціонувати із показником 98%. Якби ми не забезпечили її киснем ще в помешканні й не доставили до лікарні, вона б напевно померла протягом короткого часу. Це вражає. Так чи інакше, я впевнений, що не захворів, бо суворо дотримувався всіх норм і правил, уникав громадського транспорту, носив захисну маску та тримав дистанцію.

– Дедалі менше, але все ще є люди, які сумніваються в існуванні вірусу і не бажають щепитися. Що може бути причиною цього?

– Існує дві можливі причини. Одна з них – це те, хто звідки бере інформацію, з яких сайтів, соцмереж та видань, будь-то вітчизняні чи закордонні. Ці джерела слід ретельно фільтрувати, треба вірити й довіряти лікарям, вірусологам, які мають стосунок до розробки, тестування та виготовлення вакцин, ученим, професорам, що визначили існування вірусу. Бо вони професіонали. Як іноземці, так і вітчизняні.

Іншою причиною в Угорщині є огидна, антилюдська комунікація, яку проводить опозиція останні рік-півтора. Зокрема щодо вакцинації вони спотворюють, дезінформують, своїми заявами вселяють у людей сумніви та страхи. У свідомості великої кількості громадян виник хаос саме через комунікацію, котру веде опозиція. З іншого боку, справді існують протипоказання, що вказують, вакцина від якого виробника не рекомендується. Але для здорової людини абсолютно немає значення, звідки цей препарат: з Китаю, Америки, Росії, Ізраїлю чи Британії.

– Чому важливо щепитися?

– Наразі це єдиний спосіб захистити здоров’я, врятувати життя, зберегти сім’ї та вивести все людство з цього величезного хаосу. Це необхідно для того, щоб механізм світової економіки був перезапущений, щоб у родинах на столі був хліб і щоб наше життя повернулося у звичне русло.

– У березні угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан в інтерв’ю «Радіо Кошут» сказав, що Угорщина замовила достатню кількість вакцин, яких вистачить для щеплення закордонних угорців. То вони й цього разу можуть розраховувати на підтримку Угорщини?

– Уряд багато робить для закордонних угорців не лише на словах, а й діями. Для Угорщини важливі ті представники нації, які живуть за межами країни, і щойно буде можливість, закарпатські угорці отримають вакцини. Опозиція ж, як і напередодні референдуму в грудні 2004 року, веде кампанію проти закордонних угорців.

– На завершення, резюмуючи сказане, що б ви передали читачам?

– Хто має можливість, незалежно від походження вакцини, подайте заявку на щеплення та зробіть його, адже це єдине, що може захистити здоров’я та дати можливість повернутися до нормального життя.

Олександра Чуга/Csuha Alexandra/Kárpátalja hetilap