Камілла Дебрецені, журналістка телеканалу ТВ «21 Унґвар», не лише досягла важливого етапу у своїй професійній діяльності, а й здобула визнання закарпатської угорської громади, ставши лауреаткою Премії Junior Prima. У зворушливій промові на церемонії нагородження Камілла висловила вдячність Богу, своїй родині, друзям і всім, хто підтримував її протягом кар’єри.
Журналістка згадала свої дитячі роки, коли готувалася стати сценаристкою й записувала цікаві ідеї в маленький блокнот. Сповнена дитячих мрій, у юному віці вона прагнула розважати, що певною мірою їй вдалося. Захоплення телебаченням було навіяне батьком та братом – досвідченими медіа-професіоналами. Камілла розповіла, що часто спостерігала за тим, як вони працюють, і це допомогло їй обрати свій шлях у дорослому віці.
Значну роль у житті та творчості журналістки відіграє закарпатська угорська громада. «На Закарпатті завжди були складні ситуації, але минулі п’ять років стали надважкими для всіх», – зазначила вона. Нові виклики принесли епідемія коронавірусу і війна в Україні, на які місцевій пресі довелося реагувати. Камілла та її колеги з перших хвилин інформували про ситуацію, приплив біженців, про місцеві громади. Лауреатка вважає, що відзнака є не лише її власним успіхом, але й визнанням самовідданої праці представників закарпатських ЗМІ.
У своїй промові Камілла підкреслила, що ця нагорода для неї не тільки честь, це також новий поштовх для подальшої роботи. «Як літописець мого рідного краю, Закарпаття, обіцяю, що всіма силами служитиму угорській нації, адже, незважаючи на існування державних кордонів, єдність нашої нації ніколи не може бути обмежена», – зазначила вона, висловлюючи свою відданість громаді.
Камілла подякувала членам журі за те, що визнали її гідною нагороди. Крім того, висловила вдячність своїй родині, колегам та всім, хто протягом останніх п’яти років допомагав їй у повсякденному житті й роботі.
Премія Junior Prima присуджується з 2007-го талановитим молодим людям віком до 30 років, які роблять внесок в угорську культуру, мистецтво, мас-медіа. Мета відзнаки – заохочувати молодь до креативності й професійного розвитку, зміцнюючи тим самим згуртованість громади та національну ідентичність.
19 жовтня відбулася восьма церемонія вручення Премії ім. Ліннера, яку в 2017 році заснувала Спілка християнської інтелігенції Берегова. Захід відбувся у стінах Будинку для паломників ім. Ференца Пастора. Відзнака названа на честь Бертолона Ліннера, хірурга, який в 20-му столітті здобув визнання у Європі та десятиліттями працював у Берегові. Щороку нагорода присуджується одному з лікарів, а з 2020 року – і медичним сестрам.
Життєвий шлях лікаря Бертолона Ліннера був зразковим: він працював воєнним хірургом під час Першої світової війни і ніколи не ділив поранених на своїх чи ворожих, для нього всі життя були однаково цінні. Після війни повернувся в рідне Закарпаття і там продовжив працювати за фахом. Спілка християнської інтелігенції Берегова заснувала на його честь премію, яка присуджується тим лікарям і медсестрам, які є прикладом для наслідування не лише у професійній роботі, але й у своєму людському ставленні.
До церемонії долучився і консул Угорщини в Берегові Іштван Буцко. Під час виступу дипломат високо оцінив видатну професійну та людську велич Бертолона Ліннера. Він наголосив, що лікар зразково виконував свою роботу, його відданість пацієнтам завжди була на першому місці. Консул наголосив, що збереження пам’яті про Ліннера є важливим завданням і для майбутніх поколінь, адже його життєвий шлях може бути для них орієнтиром. Наприкінці свого виступу Іштван Буцко подякував усім, хто допомагає плекати традиції та зберігає цінності громади. він також запевнив, що закарпатська угорська громада і надалі може розраховувати на підтримку Угорщини.
«Вручення премії ім. Ліннера щороку є важливою подією для Спілки християнської інтелігенції Берегова. Хочемо відзначити роботу лікарів, інтелігенції, яка живе не тільки своєю професією, але вони й подають приклад громаді своїм християнським життям», – наголосила голова організації Елеонора Якоб.
У категорії «Лікар» цього року премію отримала педіатр Йолана Ґелебан, котра пропрацювала у Берегові понад пів століття. Лікарка повідомила, що медицина для неї була не просто роботою, а покликанням, і що від доктора Ліннера вона навчилася – пацієнт завжди повинен бути на першому місці.
Нагороду в категорії «Медична сестра» присудили Катерині Ковач, яка працює в Місії з порятунку залежних «Бетешда» у селі Чомонин, котра завжди служила і продовжує служити суспільству як відданий професіонал. За словами Катерини Ковач, нагорода означає для неї додаткову відповідальність і ще більшу відданість своїй роботі.
Лауреати премії є гідними послідовниками спадщини доктора Ліннера як у професійному житті, так і в духовному. На церемонії вручення був присутній і нащадок Бертолона Ліннера Андраш Ловаш. Він висловив вдячність за збереження пам’яті видатного предка, а також за те, що нагороду щорічно отримують люди, які дійсно на це заслуговують. Під час заходу показали й уривки з документального фільму «Незвичайний лікар», в якому розповідається про життя лікаря Ліннера.
Янош Молнар, настоятель Берегівської римо-католицької парафії також привітав нагороджених. Священник наголосив, що Бертолон Ліннер є прикладом для наслідування не лише для лікарів, але й для всіх тих, хто виконує свою роботу з відданістю та вдячністю до Бога у своєму щоденному житті.
Захід прикрасила й культурна частина: Марія Ґоґола продекламувала тематичний вірш Шандора Ременіка «»Лікар», затим хор святого Хреста під акомпанемент Ірини Крайник на акордеоні виконав низку композицій.
Українським захисникам, які воюють у Курській області, премії виплачуватимуть швидко та без жодної бюрократії.
Про це повідомив у вечірньому звернення президент України Володимир Зеленський.
За словами глави держави, сьогодні він обговорював з міністром оборони України Рустемом Умєровим, представниками Верховної Ради та Офісу президента, щоб для воїнів, які виконують завдання на території росії, були „гарантовані та швидко забезпечені всі виплати, премії та інші речі, які передбачені для фронту”.
„І без будь-якої бюрократії для наших воїнів. Це загальна обов’язкова політика нашої держави – наші захисники мають бути убезпечені від будь-якого бюрократичного тиску”, – зазначив президент.
Президент Зеленський затвердив список лауреатів престижної Національної премії України імені Тараса Шевченка за 2024 рік, відзначивши художників, поетів, журналістів, композиторів, театральних діячів за видатний внесок у розвиток культури.
У суботу, 9 березня, президент України Володимир Зеленський своїм указом затвердив перелік лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка 2024 року. Відповідний указ №143/2024 опубліковано на офіційному інтернет-представництві президента.
Лауреати Шевченківської премії 2024
Сусані Джамаладіновій (Джамалі), артистці, – за альбом „Qirim”;
Єрмоленку Андрію Івановичу, художникові, – за серію художніх робіт „Ukrainian resistance” (Український опір);
Дмитру Лазуткіну, поетові, – за книгу поезій „Закладка”;
Євгену Малолєтці, Мстиславу Чернову, Василисі Степаненко, журналістам, – за серію журналістських матеріалів про облогу Маріуполя (репортажі, фото та відеорепортажі, розслідування та фільм „20 днів у Маріуполі”) ;
Кармеллі Цепколенко, композиторці, – за кантати „Читаючи історію” за поезією Оксани Забужко, „Звідки ти, чорна валко, пташина зграє?” за поезією Сергія Жадана, Дуель-Дует для скрипки та контрабасу, Симфонію № 5;
Ярині Чорногуз, поетесі, – за книгу поезій „[dasein: оборона присутності]”;
Івану Уривському, режисерові-постановнику, Тетяні Овсійчук, художниці-постановниці, Сусанні Карпенко, хормейстерці, – за виставу „Конотопська відьма” за повістю Григорія Квітки-Основ’яненка Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.
Зазначається, що президент установив на 2023 рік розмір премії обсягом 429 тисяч гривень кожна.
Спілка християнської інтелігенції Берегова та місцева римо-католицька парафія 14 жовтня у приміщенні Паломницького центру ім. Ференца Пастора вже всьоме вручили Премію ім. Ліннера, яку щороку присуджують працівникам сфери охорони здоров’я, визнаним професіоналам своєї справи.
Відомий уродженець Берегова Бертолон Ліннер під час Першої світової війни працював бойовим хірургом на російському та італійському фронтах. Після війни він повернувся в рідний край, на Закарпаття, де жив і працював до самої смерті. Він був директором місцевої лікарні, яка нині носить його ім’я. І на знак вшанування його пам’яті у 2017 році була заснована премія його імені, яку щороку вручають лікарям та з 2020 року також і медсестрам.
На церемонію вручення завітав зокрема очільник Консульства Угорщини в Берегові Іштван Дєбнар, консули Генерального консульства Угорщини в Ужгороді Олександра Чізмадія та Карой Сепеші, президентка Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, голова Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства Ільдико Орос, голова Берегівського міського осередку ТУКЗ-КМКС Іштван Молнар, директор дияконічного центру Закарпатської реформатської церкви Бейла Надь, а також нащадки Бертолона Ліннера – Андраш Ловаш із матір’ю.
Присутніх на заході привітала голова громадської організації «Спілка християнської інтелігенції Берегова» Елеонора Якоб. Під час виступу вона зокрема наголосила: «Для мене велика радість і честь, що нагородження відбувається вже всьоме, за що я хочу подякувати організаторам, меценатам і всім, хто завдяки своїй праці зберігає спадщину Бертолона Ліннера».
«Ми живемо у нелегкий час, але закарпатцям за всю історію ніколи не було легко, як не було безхмарним і життя самого доктора Ліннера. Але, як показує його приклад, за наявності відповідної духовної сили та віри можна подолати всі важкі періоди. Тримаймося разом і черпаймо сили з прикладу життя доктора Ліннера», – наголосила Елеонора Якоб.
Відтак до присутніх звернувся консул Іштван Дєбнар. «Як відомо, Бертолон Ліннер допомагав усім, хто цього потребував, незалежно від національності, мови чи релігійної приналежності. У нинішні скрутні часи таке християнське ставлення потрібне кожному. Він показує нам, як слід самовіддано ставитися до людей у важкі часи. Наслідуймо його приклад!», – наголосив дипломат. Він також висловив вдячність за витримку закарпатських угорців, невтомну працю медиків, а також запевнив у подальшій підтримці Угорщини.
Про життя відомого лікаря Бертолона Ліннера зняли також документальний фільм «Історія незвичайного лікаря», частину якого присутні переглянули на заході.
Відтак оголосили імена лауреатів Премії ім. Ліннера. Ними стали двоє лікарів – Ференц Адальберт Чік, Арпад Кертес (посмертно), а також медична сестра Жужанна Надь.
Ференц Адальберт Чік народився 2 жовтня 1946 року в місті Тячів. Закінчив Тячівську угорськомовну середню школу №3 із золотою медаллю. У 1965 році вступив на навчання на медичний факультет у державний університет м. Тарту (Естонія), після закінчення якого повернувся на батьківщину. Працював у селищі Буштино в санаторії «Тиса». Затим із 1974 року – терапевтом у поліклініці Тячівської районної лікарні. У 1979 році в Києві здобув професійну кваліфікацію лікаря-отоларинголога, після чого працював у ЛОР-відділенні Тячівської лікарні до 1994 року. Відтак до виходу на пенсію у 2021 році був заступником директора – головного лікаря Солотвинської алергологічної лікарні. Він є також засновником і очільником Закарпатського угорського товариства працівників охорони здоров’я. За час роботи про нього було опубліковано двадцять три матеріали в різних фахових журналах, він зареєстрував десять патентів. Також він є володарем численних відзнак. Одружений, батько двох дітей.
Після отримання премії Ференц Адальберт Чік зазначив: «Премія ім. Ліннера — це не просто відзнака, а визнання роботи всього життя. Вона означає, що робота – цінність, і суспільство у відповідь визнає наші зусилля та самовідданість».
«Однією з найсумніших новин весни цього року стало те, що 16 березня, на 84-му році життя, після нетривалої хвороби пішов у засвіти берегівський лікар Арпад Кертес, якого в місті знали не лише як чудового спеціаліста, а й поважали як громадського діяча», – повідомив сімейний лікар села Бодалово, очільник місцевого осередку ТУКЗ-КМКС Людвіг Якоб.
Арпад Кертес народився 11 квітня 1939 року у Трансільванії в родині лісничого, котрого у 1942 році перевели працювати до закарпатського Хуста. Пізніше родина переїхала до Ужгорода. У 1959 році Арпад Кертес вступив на медичний факультет Ужгородського державного університету, який закінчив у 1965 році. У тому ж році він одружився і отримав роботу в селі Іванівці Чернівецької області. Він став головним лікарем місцевої лікарні, працював терапевтом, а потім – педіатром. У 1968 році він переїхав до Берегова, де десятиліттями працював педіатром, потім лікарем швидкої допомоги, затим дільничним лікарем у Великій Бакті. Наприкінці своєї понад півстолітньої кар’єри до 78-річного віку працював у Берегівській станції швидкої допомоги. Крім того, регулярно давав медичні поради слухачам радіо «Пульс» та публікував статті на шпальтах тижневика «Карпатолйо». Надавав безкоштовні консультації в межах роботи благодійного фонду «Карітас святої Анни». Любив книги, вірші, займатися садівництвом. Завжди зберігав життєрадісність, якою ділився з оточуючими.
Лікар Арпад Кертес був і громадським діячем, активним членом Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС). Із 2006 по 2010 рік – депутатом Берегівської міської ради.
Ще одна лауреатка Премії ім. Ліннера – Жужанна Надь, медична сестра дитячого відділення Берегівської центральної районної лікарні ім. Бертолона Ліннера.
Жужанна Надь народилася 11 грудня 1957 року в місті Берегово. Після закінчення місцевої школи №4 вступила на навчання в Берегівське медичне училище, де в 1979 році отримала кваліфікацію акушерки. Після завершення навчання в цьому ж році працювала у ясельній групі у дитячому садку. У 1980-1981 роках працювала в офтальмологічному відділенні Берегівської центральної районної лікарні, а згодом стала медсестрою дитячого відділення, де працює донині.
Після церемонії нагородження в рамках заходу відбувся і невеликий концерт. Сільвестр Ферку зокрема продекламував тематичний вірш «Лікар» Шандора Ременіка, а також заспівав пісню «Аллелуя». Відтак своєю грою на акордеоні гостей порадували Ірина Крайнік, Маріанна Данч Варга, Ніколетта Варга та Берталон Галас.
На завершення до присутніх звернувся нащадок Бертолона Ліннера – Андраш Ловаш, котрий подякував засновникам премії та організаторам заходу за збереження пам’яті лікаря.
Приз цьогорічного конкурсу Red Dot Design Award («Червона крапка») здобув угорський проєкт, який допомагає біженцям з України побороти травми.
Відзнаку присудили будапештській Студії дизайну Graphasel, котра вперше отримала професійну нагороду в рамках концепції корпоративної соціальної відповідальності (КСВ).
Red Dot Design Award – щорічна нагорода в галузі дизайну, яку вручає інститут Центру дизайну землі (Німеччина) дизайнерам і компаніям-виробникам за високу якість та особливі досягнення в дизайні товарів широкого вжитку. Graphasel отримала відзнаку за розробку, реалізовану для угорської неприбуткової організації Traumaközpont (Травматологічний центр), яка була створена у 2018 році з метою підтримки травмованих осіб та членів їхніх сімей шляхом психіатричного, психотерапевтичного, психологічного лікування та надання психосоціальних консультацій. Організація займається здебільшого психологічною допомогою знедоленим соціальним групам, а також реабілітацією травмованих людей, фінансове чи соціальне становище яких не дозволяє одержувати постійну професійну підтримку.
Програма допомагає біженцям з України
У зв’язку з війною в сусідній країні Травматологічний центр запустив нову програму, в рамках якої підтримує тих, хто звертається до організації за допомогою в подоланні психічних і психологічних труднощів та травм, спричинених війною. Завданням проєкту є комплексна підтримка психосоціального благополуччя та психічного здоров’я біженців з України. З цією метою надаються безкоштовні психологічні консультації й терапевтичні можливості в індивідуальній та груповій формі. Крім того, організація намагається привертати увагу до важливості психічного здоров’я через інформаційні кампанії та заходи.
«Завдання Graphasel полягало в тому, щоб на основі точних брифів, підготовлених фахівцями, створити ілюстрації, які зацікавлять біженців з України і посприяють їхньому залученню до терапевтичних програм. Травматологічний центр та інші гуманітарні організації розповсюдили ці ілюстрації на онлайн-платформах, у соціальних мережах Telegram, Facebook та Viber, на сайті Управління Верховного комісара ООН у справах біженців тощо. Успішність спільної роботи підтверджує те, що майже 15 тисяч біженців отримали професійну допомогу від фахівців організації», – повідомили керівники дизайнерської студії.
Конкурс Red Dot Design Award проводиться в трьох категоріях: промисловий, комунікаційний та концептуальний дизайн. Студії Graphasel у попередні роки вже присуджували престижну нагороду за дизайн упаковки та систему керування відвідувачами. Цьогоріч, окрім спільного з Травматологічним центром проєкту, Graphasel отримала від професійного журі «Червоної крапки» три нагороди: за дизайн упаковок горілки Furmint та пива Cecei, а також за відео Fina Image.
Wo bleibt der Aufschrei? Und wann wird dieser Betrug unterbunden? Vermeintlich Schutzbedürftige aus Syrien, Afghanistan und sonstwo kassieren bei uns Asyl und machen dann entspannt Urlaub in der Heimat, wo sie angeblich verfolgt werden. pic.twitter.com/EKtyCzYu4u (RTL)
Премію імені Чаби Леврінца (Lőrincz Csaba Díj) цього року отримала доцентка кафедри історії та суспільних наук Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, директор благодійного фонду «ҐЕНІУС» Наталія Вараді. Престижну нагороду закарпатці вручили голова парламентського комітету з питань закордонних справ Угорщини Жолт Неймет та очільниця Фонду «За меншини – Pro Minoritate» Марія Тарнок. Нагородження відбулося в стінах Літературного музею ім. Петефі в Будапешті.
Нагородою імені Чаби Леврінца, заснованою Фондом «За меншини – Pro Minoritate» у 2009 році, щороку нагороджуються вчені, експерти, письменники і журналісти за професійну діяльність у сфері національної та зовнішньої політики.
Директор Літературного музею ім. Петефі Сілард Деметр на відкритті церемонії зазначив, що в угорців кордони країни та нації не збігаються. За його словами, у 2023 році, через тридцять три роки після зміни режиму, в публічному дискурсі, до прикладу, угорців Трансільванії, все ще називаємо «румунами». «Для частини нашої нації столітні кордони затверділи в ментальних кордонах, які не дозволяють їм побачити тисячолітній горизонт очима святого Іштвана», – пояснив він.
«У складні часи угорська нація незліченну кількість разів доводила свою волю до життя та виживання», – наголосила міністр юстиції Юдіта Варга. Під час виступу вона зазначила: коли Бог створював Угорщину, він не скупився давати блага, але й випробувань для угорців також.
«Прекрасна природа, обійми Карпат, багатоводні річки та родюча земля – це благо. Як і талант і працелюбність угорського народу», – підкреслила міністр. «Це варто історичного олімпійського золота, що Угорщина змогла залишитися суверенною, незалежною нацією протягом багатьох років», – додала Юдіта Варга.
За її словами, в останні роки викликів теж не бракувало. Юдіта Варга нагадала, що з 2010 року уряду доводилося мати справу з кількома великими кризами, які фундаментально вплинули на світову політику та світову економіку. Такою була міграційна криза та епідемія коронавірусу, а зараз – російсько-українська війна.
Ми живемо в епоху криз, а кризи завжди дотичні до трансформації існуючого світового порядку, – заявила Юдіта Варга, зазначивши, що на меншини зміни завжди більше впливають.
Міністр також зазначила, що ситуація угорців є особливою, адже після Тріанонського мирного договору вони були розпорошені в семи країнах. За її словами, влада і надалі буде ставитися до закордонних угорських громад із турботою.
Голова парламентського комітету з питань закордонних справ Угорщини Жолт Неймет під час виступу наголосив, що Чаба Леврінц «своїми знаннями, мисленням, відданістю та креативністю протягом двадцяти років формував нашу спільну справу, справу угорської національної єдності».
Політик говорив і про драматичний вплив російської агресії на захист нацменшин. За його словами, Угорщина засуджує російську військову агресію та всіляко допомагає постраждалій стороні. Проте українсько-угорські відносини перебувають «на історичному мінімумі», констатував він. Усьому народу, особливо, закарпатським угорцям, дуже потрібно «відкрити нову сторінку в наших двосторонніх відносинах».
Депутат Європарламенту Андрея Бочкор привітала з нагородою Наталію Вараді. «Це визнання є також нагородою для закарпатської угорської громади, адже вони змогли представити на нагороду ще одного вченого». До цього таку ж нагороду отримали Іштван Черничко та Ільдико Орос. За її словами, Наталія Вараді – історик та науковець, яка була поруч із нею під час заснування Закарпатського угорського університету та під час боротьби за збереження та акредитацію закладу. «Ім’я Наталії щільно переплелося і з підтримкою молодих закарпатських талантів, обдарованої молоді. Це надзвичайно важливо, тому що молоді люди забезпечують майбутнє закарпатських угорців», – підкреслила депутат Європарламенту.
Нагороду закарпатці вручили голова парламентського комітету з питань закордонних справ Угорщини Жолт Неймет та очільниця Фонду «За меншини – Pro Minoritate» Марія Тарнок. «Цьогоріч ми вручаємо Премію імені Чаби Леврінца вже вп’ятнадцяте. Для нас було важдиво вручити нагороду саме Наталії Вараді». Було безперечним, що премію отримає представник закарпатської громади. «У нинішній ситуації Наталія Вараді є символом витримки. Її щирість та відданість є меседжем всьому Карпатському басейну, що на Закарпатті буде угорське майбутнє», – наголосив Жолт Неймет.
За словами голови Товариства угорської культури Закарпаття Василя Брензовича, нагорода дуже важлива, адже Наталія Вараді – молодий науковець, викладач інституту, колишня студентка вишу, яка розпочала трудову діяльність в інституті й вона досягла значних успіхів.
«Ця нагорода свідчить про те, що останні 30 років не пройшли даремно: нам вдалося виховати молоде покоління вчених», — зазначив голова організації. Наталія досягла значних результатів не лише у сфері викладання та науці, а заслужила цю нагороду за свою надзвичайну організаторську діяльність: підтримку талантів, керівництво благодійним фондом «ҐЕНІУС», мовним центром та освітою дорослих.
Наталія Вараді, у свою чергу, подякувала за нагороду трьома словами: повага, подяка і вдячність. «Я відчуваю велике благословення від Бога мати можливість працювати з колегами, співробітниками, друзями, керівниками і талановитою молоддю, які допомогли мені досягти результатів, пов’язаних із цією нагородою», – зазначила Наталія Вараді. Вона також подякувала Всевишньому за можливість працювати у високоінтелектуальному та сприятливому середовищі в Берегівському інституті, завдяки якому вона досягла таких результатів. ««Для мене ця нагорода означає служіння закарпатським угорцям. Обіцяю, що буду намагатися підтримувати наші таланти і надалі», – зазначила Наьалія Вараді. Залишатися на Закарпатті угорцем – це, передусім, моральний обов’язок і сповідання віри. «Я вірю, що закарпатські угорці живуть, хочуть жити, і що їхнє майбутнє і надія – це плекання молодих талантів», – підсумувала Наталія Вараді.
Атмосферу церемонії нагородження підкреслив виступ закарпатського народного ансамблю «Салонна-бенд».
Berit Reiss-Andersen, Chair of the Norwegian Nobel Committe: «The world needs those admirable individuals and groups of people who at great personal sacrifice stand up against aggression in pursuit of democracy, human rights and peace.»#nobelpeaceprizeceremony#NobelPeacePrizepic.twitter.com/3Xtruz8WvV
Президент України Володимир Зеленський 22 травня підписав указ, яким призначив головою Комітету з Шевченківської премії ексміністра культури Євгена Нищука.
Відповідний указ №288/2023 розміщено на сайті президента.
Так, президент звільнив від виконання обов’язків голови названого Комітету Юрія Макарова і призначив на це місце Нищука, який очолював Міністерство культури України з 27 лютого до 2 грудня 2014 року та з 14 квітня 2016 року до 29 серпня 2019 року.
Тепер Євген Нищук має подати пропозиції щодо нового персонального складу Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Цей указ набирає чинності з дня його опублікування, тобто вже сьогодні.
Шевченківська премія — найвища творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва в Україні, яку вручають у семи номінаціях. Переможців традиційно оголошують у день народження Тараса Шевченка – 9 березня. Однак цього року вперше в історії імена переможців не оприлюднили. Також не було опубліковано відповідного указу президента. У Комітеті пояснили, що це сталося через рішення його голови, Юрія Макарова, додати ще одну номінацію.
The warriors of the 45th separate rifle battalion are absolutely heroic. It was an honor for me to visit the defenders in Ivano-Frankivsk who are undergoing treatment there and talk to them. It was an honor to receive a chevron and add it to the chevron board in my office.
Germany‼️👇 Rod Stewart showed the Ukrainian flag and a picture of Zelensky,the crowd loudly booed and whistled. People dont buy this Zelensky Bullshit anymore👍 pic.twitter.com/QKkRTUjNVl
Germany‼️👇 Rod Stewart showed the Ukrainian flag and a picture of Zelensky,the crowd loudly booed and whistled. People dont buy this Zelensky Bullshit anymore👍 pic.twitter.com/QKkRTUjNVl
Премію миру, засновану ЮНЕСКО, ексканцлерці Німеччини Анґелі Меркель присудили за внесок у врегулювання кризи з біженцями в Європі у 2015 році.
Колишній канцлерці ФРН Анґелі Меркель (Angela Merkel) вручили премію миру Фелікса Уфуе-Буаньї, засновану Організацією Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО). Церемонія вручення відбулася у середу, 8 лютого, в Ямусукро – столиці Кот-д’Івуару. На честь першого президента цієї африканської країни і названо нагороду. Ця подія збіглася з відзначенням 50-річчя Фонду дослідження миру імені Фелікса Уфуе-Буаньї, на яке запросили глав держав Африки.
Про приїзд Меркель до столиці Кот-д’Івуару нагадують величезні плакати з її зображенням. Люди на вулицях Ямусукро захоплені Анґелою Меркель. „Я прочитав у газеті, що вона отримає премію миру Фелікса Уфуе-Буаньї. Вона це заслужила, тому що вона – приголомшлива жінка. Вона багато зробила для миру”, – каже одна з місцевих жительок в інтерв’ю DW. Інша співрозмовниця додає: „Вона справді дивовижна жінка. Ми б хотіли бути такою, як вона”. „Вона була справжньою лідеркою. Вона багато чого досягла. Вона сприяла тому, щоб мігранти опинилися в Європі, і відкрила двері для багатьох тисяч біженців”, – хвалить Меркель ще одна городянка.
Ексканцлерка ФРН удостоєна премії ЮНЕСКО за внесок у врегулювання кризи, що виникла в Європі у 2015 році у зв’язку з прибуттям величезної кількості біженців із Сирії, Іраку та Афганістану. Тоді їй вистачило сміливості відкрити свою країну для багатьох тисяч біженців. Фраза Анґели Меркель, виголошена 31 серпня 2015 року: „Ми впораємося”, – викликала одночасно і повагу, і критику на адресу тодішньої канцлерки та увійшла в історію. Меркель у той момент дала позитивний сигнал міграційній політиці.
„Усі члени журі були зворушені вашим рішенням від 2015 року прийняти понад мільйон біженців із Сирії, Іраку, Афганістану та Еритреї”, – зазначив голова журі, лауреат Нобелівської премії миру 2018 року Деніс Муквеге за день до вручення нагороди. Це урок, який Меркель залишила в історії, підкреслив Муквеге.
Генеральна секретарка ЮНЕСКО Одрі Азуле також відзначила заслуги Анґели Меркель: „Створювати мир означає відкривати двері для тих, хто страждає. Рішення журі нагадує про те, що прийом мігрантів і наше поводження з ними є головним”.
Премію Фелікса Уфуе-Буаньї щорічно присуджують із 1991 року інституціям та організаціям, які зробили істотний внесок у захист прав людини, а також у збереження та підтримання миру. Першими її було удостоєно борця проти апартеїду Нельсона Манделу і тодішнього президента ПАР Віллема де Клерка. Серед лауреатів, які отримують 150 тисяч доларів і золоту медаль – іспанський король Хуан Карлос, колишній президент США Джиммі Картер, експрезидент Франції Франсуа Олланд та інші.
Berit Reiss-Andersen, Chair of the Norwegian Nobel Committe: «The world needs those admirable individuals and groups of people who at great personal sacrifice stand up against aggression in pursuit of democracy, human rights and peace.»#nobelpeaceprizeceremony#NobelPeacePrizepic.twitter.com/3Xtruz8WvV
Львівська національна галерея мистецтв визнана найкращою інституцією Центральної Європи у сфері реставрації історичних пам’яток та збереження мистецьких творів, що відзначать премією Гейштора.
Про це повідомляє міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в Телеграмі, передає Укрінформ.
„Установа отримає премію імені професора Гейштора – одного з головних відновлювачів Королівського палацу у Варшаві після того, як його зруйнували нацисти”, – зазначив він.
Водночас Ткаченко поінформував, що премію вручатимуть у Варшаві 29 березня 2023 році. Він підкреслив, що останню премію отримав Палац великих литовських князів у Вільнюсі.
Berit Reiss-Andersen, Chair of the Norwegian Nobel Committe: «The world needs those admirable individuals and groups of people who at great personal sacrifice stand up against aggression in pursuit of democracy, human rights and peace.»#nobelpeaceprizeceremony#NobelPeacePrizepic.twitter.com/3Xtruz8WvV
