Станом на лютий 2026 року, понад третину українських дітей – 2 589 900 – є вимушено переміщеними. З них понад 791 тисячу перебувають у межах України, а майже 1 798 900 живуть за кордоном як біженці.
Регіональна директорка ЮНІСЕФ у Європі та Центральній Азії Регіна де Домінічіс зазначила, що мільйони дітей і родин залишили свої домівки в пошуках безпеки, але навіть через чотири роки війни кожна третя дитина залишається переміщеною. За її словами, дітям в Україні дедалі важче почуватися в безпеці через постійні атаки на цивільні райони, і фактично війна продовжує переслідувати їх.
Багато дітей виїжджали не один раз. За результатами опитування ЮНІСЕФ, кожен третій підліток віком 15–19 років з-поміж переміщених розповів, що змінював місце проживання щонайменше двічі. Найчастіше вони називали причиною переїзду питання безпеки.
Від 24 лютого 2022 року обстріли, зокрема посилені удари на великі відстані, вбили або поранили понад 3200 дітей. Торік кількість жертв серед дітей зросла на 10% порівняно з 2024 роком. Це вже третій рік поспіль, коли кількість підтверджених ООН випадків загибелі та поранення дітей збільшується.
За чотири роки війни серйозно постраждали служби, повʼязані з життєдіяльністю дітей. Пошкодження або руйнування зазнали понад 1700 шкіл та інших освітніх закладів. У результаті кожна третя дитина не має можливості повноцінно навчатися очно.
Нещодавні удари по енергетичній інфраструктурі залишили мільйони дітей і їхні родини без опалення, електрики та води під час сильних морозів. Люди змушені по кілька днів жити в умовах низьких температур. Найбільше ризикують немовлята та маленькі діти – у таких умовах у них зростає ймовірність респіраторних захворювань і переохолодження. Медичні заклади також працюють з перебоями через атаки та нестачу електроенергії. Лише 2025 року підтверджено пошкодження або руйнування майже 200 медичних установ.
Окрім фізичної небезпеки, війна дедалі сильніше впливає на психічне здоров’я дітей. Постійний страх обстрілів, тривале перебування в укриттях та ізоляція без достатнього спілкування з однолітками ускладнюють життя підлітків. Опитування показало, що кожен четвертий підліток віком 15–19 років втрачає віру у своє майбутнє в Україні. Це свідчить про нагальну потребу в безпеці, стабільності та інвестиціях у базові послуги й можливості для дітей і молоді.
ЮНІСЕФ працює в Україні та сусідніх країнах, які приймають біженців, і надає допомогу дітям, що постраждали від переміщення та насильства. Організація забезпечує доступ до безпечної води, медицини, харчування, освіти, захисту дітей, а також до послуг з підтримки психічного здоров’я. Крім того, ЮНІСЕФ допомагає відновлювати школи, медичні заклади та системи водопостачання, які постраждали від обстрілів.
У 2025 році організація разом з місцевою владою та партнерами надала гуманітарну допомогу 7 мільйонам людей, з них 2,5 мільйона – діти.
Регіональна директорка наголосила, що всі сторони мають дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права та вживати всіх можливих заходів для захисту дітей і цивільної інфраструктури. Вона підкреслила, що кожна дитина має право зростати в безпеці й це право необхідно поважати без винятків.
Громадянам України продовжили право перебування в Грузії без візи на один рік.
Відповідну постанову ухвалив грузинський уряд, повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Sova.
Згідно з документом, громадянам України, які в’їхали і перебували в Грузії до 24 лютого 2025 року, право перебування продовжується до 24 лютого 2027 року.
До початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну українці могли перебувати в Грузії без візи тільки протягом одного року.
Згідно з постановою грузинського прем’єра від 23 квітня 2024 року, терміни безвізового в’їзду і перебування громадян України в Грузії були збільшені до трьох років. Однак постановою минулого року термін їх безвізового перебування в країні був скорочений до одного року.
Норвегія, яка прийняла понад 100 тис. українців, в останні місяці спостерігає збільшення потоку молодих чоловіків з України та підтримує звʼязок з Києвом щодо цього питання.
Про це заявив прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере на спільній із Президентом України Володимиром Зеленським пресконференції в Києві, передає кореспондент Укрінформу.
«Я думаю, що в Норвегії проживає понад 100 тис. людей з України. Вони справляють на нас враження. Вони роблять внесок у нашу економіку, і я сподіваюся, що одного дня вони зможуть сказати, що можуть повернутися до України та зробити свій внесок у подальший розвиток України», – сказав він.
Відповідаючи журналістам, глава уряду зауважив, що Норвегія нікого не відправляє додому та додав, що в останні місяці приїжджає все більше молодих чоловіків з України.
«Процес мобілізації та захисту України – це українська справа, а не те, в чому ми беремо участь. Тому ми хочемо мати стабільну основу для людей, які приїжджають до Норвегії, і саме так ми працюємо, а також підтримуємо тісний зв’язок з нашими українськими партнерами з цього приводу», – відзначив премʼєр-міністр.
Данія планує посилити спеціальну систему захисту для українців, які втікають від війни, повідомив портал Euractiv.
Копенгаген є одним із найважливіших союзників Києва від початку повномасштабної російсько-української війни. Однак нинішній крок Данії відображає більш широку тенденцію в ЄС, оскільки уряди посилюють правила щодо отримання допомоги, а переселення затягуються, і національні системи інтеграції перебувають під тиском.
З середини травня Данія припиняє видачу дозволів на проживання в межах програми для певних категорій українців, які були змушені покинути свої домівки через війну, зокрема для тих, хто підлягає мобілізації в Україні.
Зміни не стосуються існуючих дозволів. Невдовзі після повномасштабного вторгнення Данія прийняла спеціальний закон, який надавав українцям тимчасовий дозвіл на проживання з негайним доступом до роботи, житла, медичного обслуговування, освіти та інтеграційної підтримки без необхідності проходження звичайної процедури надання притулку.
За інформацією данських органів влади, близько 65 тисяч осіб одержали дозвіл на проживання завдяки цьому закону.
Згідно з новою пропозицією, заявники, які не підпадають під дію спеціальної системи, як і раніше, зможуть подавати заявки на отримання дозволу на проживання в Данії в межах звичайної імміграційної процедури з надання притулку.
[type] => post [excerpt] => Порівняно з попереднім місяцем, у грудні на 0,6% зросла кількість українців, які мають статус біженців із тимчасовим захистом в одній з країн-членів Європейського Союзу [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1770811440 [modified] => 1770803430 ) [title] => Євростат: кількість українських біженців, які мають статус захисту на території ЄС, продовжує зростати [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=272595&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 272488 [uk] => 272595 ) [trid] => kri2709 [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 272489 [image] => Array ( [id] => 272489 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/menekultek.jpg [original_lng] => 59027 [original_w] => 1731 [original_h] => 976 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/menekultek-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/menekultek-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/menekultek-768x433.jpg [width] => 768 [height] => 433 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/menekultek-1024x577.jpg [width] => 1024 [height] => 577 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/menekultek-1536x866.jpg [width] => 1536 [height] => 866 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/menekultek.jpg [width] => 1731 [height] => 976 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/menekultek.jpg [width] => 1731 [height] => 976 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 600 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 272489 [_edit_lock] => 1770796230:8 [_edit_last] => 8 [_algolia_sync] => 737905273000 [labels] => Array ( [0] => star_outline ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 656257 [2] => 13 [3] => 37 [4] => 584109 [5] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Новини [2] => Новини дня [3] => Світ [4] => Світ [5] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 16667 [1] => 294 [2] => 1411 ) [tags_name] => Array ( [0] => біженці [1] => ЄС [2] => Україна ) ) [6] => Array ( [id] => 271512 [content] =>
Минулого року значно більше біженців повернулися з Німеччини за її фінансової підтримки до країн свого походження або до третіх країн.
Відповідні дані Федерального відомства з питань міграції та біженців (BAMF) наводить DW.
У 2025 році загалом 16 576 біженців скористалися можливістю виїхати на свою батьківщину або до іншої країни за допомогою BAMF.
За даними BAMF, у 2024 році фінансовою підтримкою для добровільного виїзду з Німеччини скористалися 10,4 тисячі прохачів притулку, а у 2023-му – 10,8 тисячі. Переважно ідеться про повернення до Сирії та Туреччини.
З січня 2025 року BAMF відновило фінансування добровільного виїзду людей до Сирії – раніше програма була призупинена через громадянську війну в країні.
До кінця грудня загалом 5976 осіб подали відповідні заявки на виїзд до Сирії, 3678 сирійців вже виїхали.
Уряд Німеччини сприяє добровільному поверненню біженців до країн їхнього походження або до третіх країн покриттям вартості перельоту, а також виплатою “стартового пакета” у розмірі 1000 євро на дорослого та 500 євро на дитину.
Влада Молдови продовжила термін тимчасового захисту для українських біженців до 1 березня 2027 року. Відповідне рішення ухвалив уряд країни.
Про це повідомила пресслужба молдавського Кабміну.
Для тих, хто вже має цей статус, запроваджено механізм продовження через онлайн-заявку, яку можна подати з 1 лютого до 30 квітня 2026 року. Після подачі статус автоматично продовжується, а перевірити результат можна за QR-кодом на документі без особистого візиту.
При цьому неповнолітні, яким виповнилося 14 років між 1 березня 2023 та 1 січня 2026 року, повинні особисто з’явитися для здачі відбитків пальців.
«З 1 березня 2023 року понад 87 тисяч осіб з України звернулися за тимчасовим захистом на території нашої країни, близько 20 тисяч з яких – діти. У Республіці Молдова діє 18 центрів тимчасового розміщення загальною місткістю 1111 місць, заповнюваність становить 82%», – розповіли в уряді Молдови.
У Польщі громадяни розділилися у ставленні до прийому біженців з України.
Про це свідчать результати опитування CBOS, Polsat News.
У грудневому опитуванні „Поляки про війну в Україні та допомогу біженцям” CBOS запитав, зокрема, чи повинна Польща приймати українських біженців з територій, охоплених конфліктом. Результати були майже ідентичними до результатів вересневого опитування.
Так само, як і тоді, 48% поляків підтримують прийняття українських біженців, 46% виступають проти цього – в цьому випадку це зростання на 1 процентний пункт. Відповідь „важко сказати” обрали 6% опитаних. Автори дослідження підкреслили, що частка рішучих голосів проти досить чітко переважає частку рішучих голосів за (19% проти 13%).
Вони додали, що на початку 2022 року відсоток поляків, які підтримують прийняття українських біженців, сягав 94% і залишався на високому рівні до середини 2023 року.
Аналітики CBOS визнали в цьому контексті, що поточні результати є „найгіршими в історії наших вимірювань, які розпочалися незабаром після анексії Криму понад десять років тому”.
Згідно з результатами дослідження, проти прийому біженців з України частіше виступають респонденти з менших населених пунктів (59% у сільській місцевості проти 27% у найбільших містах). Це також особи з базовою або середньою освітою (62% серед респондентів з цієї групи) проти 26% серед респондентів з вищою освітою.
Проти прийому біженців частіше виступають респонденти з нижчим доходом „на душу населення” у своїх домогосподарствах (57% серед тих, хто має найнижчий дохід, проти 18% серед тих, хто має найвищий), а також релігійно практикуючі особи (57% у групі тих, хто практикує кілька разів на тиждень, проти 38% серед тих, хто не практикує).
Прийняття біженців найчастіше підтримують виборці лівих партій – партії „Разом” (88%) та „Лівих” (78%). Це також підтримують 70% прихильників „Громадянської коаліції” Серед електорату правих партій переважають голоси проти – 69% серед виборців „Конфедерації Польської Корони”, 61% серед виборців „Права і Справедливості” та 54% у випадку „Конфедерації”.
Згідно з опитуванням, загалом частіше проти виступають особи, які сповідують праві погляди (53% з цієї групи проти 31% з групи, яка сповідує ліві погляди).
Поляки розділилися у ставленні до прийому біженців з України.
Такими є результати опитування CBOS, передає „Європейська правда” з посиланням на Polsat News.
У грудневому опитуванні „Поляки про війну в Україні та допомогу біженцям” CBOS запитав, зокрема, чи повинна Польща приймати українських біженців з територій, охоплених конфліктом. Результати були майже ідентичними до результатів вересневого опитування.
Так само, як і тоді, 48% поляків підтримують прийняття українських біженців, 46% виступають проти цього – в цьому випадку це зростання на 1 процентний пункт. Відповідь „важко сказати” обрали 6% опитаних. Автори дослідження підкреслили, що частка рішучих голосів проти досить чітко переважає частку рішучих голосів за (19% проти 13%).
Вони додали, що на початку 2022 року відсоток поляків, які підтримують прийняття українських біженців, сягав 94% і залишався на високому рівні до середини 2023 року. Аналітики CBOS визнали в цьому контексті, що поточні результати є „найгіршими в історії наших вимірювань, які розпочалися незабаром після анексії Криму понад десять років тому”.
Згідно з результатами дослідження, проти прийому біженців з України частіше виступають респонденти з менших населених пунктів (59% у сільській місцевості проти 27% у найбільших містах). Це також особи з базовою або середньою освітою (62% серед респондентів з цієї групи) проти 26% серед респондентів з вищою освітою.
Проти прийому біженців частіше виступають респонденти з нижчим доходом „на душу населення” у своїх домогосподарствах (57% серед тих, хто має найнижчий дохід, проти 18% серед тих, хто має найвищий), а також релігійно практикуючі особи (57% у групі тих, хто практикує кілька разів на тиждень, проти 38% серед тих, хто не практикує).
Прийняття біженців найчастіше підтримують виборці лівих партій – партії „Разом” (88%) та „Лівих” (78%). Це також підтримують 70% прихильників „Громадянської коаліції” Серед електорату правих партій переважають голоси проти – 69% серед виборців „Конфедерації Польської Корони”, 61% серед виборців „Права і Справедливості” та 54% у випадку „Конфедерації”.
Згідно з опитуванням, загалом частіше проти виступають особи, які сповідують праві погляди (53% з цієї групи проти 31% з групи, яка сповідує ліві погляди).
