У Європейському Союзі зменшується кількість українців, які мають статус тимчасового захисту. Згідно зі звітом Євростату (бюро статистики ЄС), у березні їх було 4 211 495, що на 20 тисяч менше, ніж у лютому, і майже на 100 тисяч менше, ніж у січні.
За інформацією відомства, станом на кінець березня найбільше українських біженців проживало в Німеччині (1 301 790), Польщі (955 520) та Чехії (364 375). Порівняно з даними на кінець лютого кількість українських біженців у березні найбільше зросла в Німеччині (+ 15 210; 1,2%), Нідерландах (+ 4 705; 4%) і Болгарії (+ 3 475; 7,6%).
Порівняно з попереднім місяцем кількість українських біженців зі статусом тимчасового захисту найсуттєвіше зменшилася в п’ятьох країнах ЄС:
Чехії (мінус 20 700; 5,4%),
Швеції (мінус 9960; 21,5%),
Австрії (мінус 9130; 11,1%),
Данії (мінус 5385; 14,5%),
Польщі (мінус 1680; 0,2%).
З моменту запровадження статусу тимчасового захисту Угорщина надала такий документ 34 965 українським біженцям, а за останній місяць – 120.
Кількість осіб, які отримали статус тимчасового захисту, досягла піку в січні, – 4,3 мільйона. У грудні в ЄС усе ще залишалося 4,2 мільйона українських біженців. Як і тепер, більшість із них перебувала тоді в Німеччині, Польщі та Чехії.
В матеріалі видання йдеться, що з початку війни до Естонії прибули майже 160 000 українських біженців. Із них 70 000 перебралися далі до інших країн. Залишитись в Естонії вирішили близько 90 000 українців.
За даними Департаменту поліції та прикордонної охорони, зараз в Естонії під тимчасовим захистом проживає майже 31 тисяча біженців.
„Цього року їхня кількість зменшилася порівняно з періодом початку війни. І кількість нових людей, які приїжджають до Естонії та хочуть отримати тут захист, теж поменшала”, – повідомила керівниця відділу ідентифікації та статусу Департаменту поліції та прикордонної охорони Лійс Валту.
Валту зазначила, що з початку повномасштабної війни з рф багато українських біженців виїхали через Естонію до інших країн, а частина з них повернулася додому. Точну кількість біженців, які повернулися в Україну, назвати важко, додала посадовиця.
„Ми бачимо людей, які раніше отримали у нас захист та посвідку на проживання та поїхали, перебралися в інші країни, якийсь час жили там або повернулися додому. Але серед них є і ті, хто знову повернувся до Естонії і знову просить посвідку на проживання. Тобто, коли вони бачать, що ситуація вдома, як і раніше, важка, що жити там у безпеці неможливо, вони повертаються”, – сказала Валту.
Влада Нідерландів планує запровадити для українських біженців нове правило. Працевлаштованих людей зобов’яжуть оплачувати проживання у муніципальних притулках.
У муніципалітеті Гільверсюм українців вже найближчим часом проситимуть робити внески, повідомляє РБК-Україна з посиланням на hilversumsnieuws.nl.
Держсекретар у справах біженців Ерік ван дер Бург ініціював запровадження обов’язкових внесків від українців, які проживають у місцях прийому біженців та мають роботу. Міністерство розробляє відповідні норми для муніципалітетів, які ймовірно почнуть застосовувати до кінця цього року.
Між тим муніципальна влада Гільверсюма вирішила до того часу просити українських біженців віком від 18 років сплачувати внески за проживання добровільно. Йдеться про два центри прийому у місті.
„Ми хочемо ознайомити мешканців пунктів прийому з вартістю їхнього перебування та зберегти підтримку прийому українців”, – повідомили у раді.
Зазначається, що поки внески є добровільними, тож ніхто не буде перевіряти, хто з біженців їх сплатив. Не буде й наслідків за несплату.
„Переміщені особи будуть проінформовані про це рішення листом і їм буде надана можливість сплатити внесок, який відповідає їхньому бюджету”, – пояснили чиновники.
Уряд Швеції посилено працює над новими правилами, згідно з якими, українським біженцям не доведеться тягнути жалюгідне існування на 71 шведську крону на день (258,5 грн). Про це пише Swedinfo.
«Ми розберемося з усіма питаннями щодо проживання українців у Швеції», – запевняє міністр міграції Марія Малмер Стенергард.
Уряд Швеції розкритикував пропозицію надати українським біженцям можливість офіційно зареєструватися в країні з 1 листопада.
План уряду полягає в тому, що ті, хто тимчасово переїхав з України до Швеції та пробув у країні не менше 12 місяців, повинні мати змогу отримати номер соціального страхування. Таким чином, вони зможуть отримати банківський ID та доступ до повної медичної допомоги. Крім того, вони матимуть право на допомогу у розмірі 308 крон на день.
Але знайшлися й недоліки у намірах уряду, які не влаштували українських біженців та їхніх представників. Адже українці не матимуть права на житлову компенсацію. Тепер міністр міграції каже, що може гарантувати, що це питання буде вирішено найближчим часом.
«Ми розберемося з усіма питаннями щодо проживання українців у Швеції. Вони отримають право на всі їм належні компенсації», – заявила Марія Малмер Стенергард.
Водночас уряд піддався критиці за те, що виключив усіх поспіль українців із деяких пільг, таких як допомога на дитину, житлову допомогу та допомогу інвалідам.
«Зараз ми формуємо єдину політику країни, яка означатиме, що всі біженці, незалежно від країни їхнього прибуття, поступово отримуватимуть права на отримання різних пільг соціального забезпечення. Це те, що ми хочемо запровадити для всіх груп біженців», – переконана міністр.
Українці отримали в Європі тимчасовий захист у рамках Директиви ЄС щодо масової міграції. Наразі термін її дії закінчується 4 березня 2025 року, але уряд Швеції вважає, що її буде продовжено до березня 2026 року.
«Тому всі українські біженці поступово отримуватимуть термін перебування у Швеції три роки і більше. Тоді вони й матимуть право на всі додаткові пільги. «Це покращить умови життя українців у Швеції», – запевняє Марія Малмер Стенергард.
Канцлер Австрії Карл Негаммер підкреслив, що тести слід використовувати „за найменшої підозри”. Крім того слід активізувати більш ретельну перевірку документів та посилену перевірку членів родини органами безпеки.
„Завдяки інтенсивній охороні кордону та співпраці з партнерами на Західних Балканах ми змогли значно зменшити вразливість наших кордонів. Тепер возз’єднання сімей є наступним викликом, який ми вирішуємо, і я чітко це розумію: ми обмежимо возз’єднання сімей через суворі перевірки”, – пояснив Негаммер.
За словами канцлера, суворіші тести ДНК мають „абсолютно гарантувати відсутність зловживань”.
Цього року половина нових заяв про надання притулку надійшла від неповнолітніх дітей. Це стає все більшим тягарем для системи освіти, з яким вона не може впоратися. Особливо драматична ситуація у Відні, де зараз налічується 18 тисяч „додаткових” учнів. При цьому фактично кожна десята дитина не може говорити німецькою.
Загалом же кількість заявок на надання притулку зменшилася. За перші три місяці року подано 6922 такі заяви, що на 32 відсотки менше, ніж за аналогічний період минулого року. Міністерство внутрішніх справ пояснює це послідовними діями проти контрабандистів, для яких Австрія стала „непривабливою” через високий ризик і збільшення витрат.
Заняттям, яке провели на віллі Рат у Будапешті, організатори мали на меті відволікти дітей від буднів.
Музей прикладного мистецтва вже втретє провів заняття для українських дітей, які, рятуючись від війни, зараз живуть в Угорщині. В рамках грантового проєкту Culture Helps українські біженці ознайомилися із виставкою «Наша сецесія» (A mi szecessziónk), після чого долучилися до творчої роботи. У сімейній атмосфері музей прагне допомогти долати труднощі входження в нову громаду.
Проєкт реалізовують у співпраці з українською ГО Insha Osvita та німецькою організацією Zusa. Він має на меті забезпечити інтеграцію сімей, які виїхали з України, через культуру на території Європейського Союзу.
На віллі Рат у Будапешті українські родини знайомлять із відомими родинами, які жили на зламі століть, їхнім побутом, предметами того часу.
Їм також розповідають про жінок, які працювали у відомій ткацькій майстерні, обговорюються труднощі жінок, виховання дітей. Також порівнюють старі предмети із сучасними тощо.
Проєкт спрямований на сприяння забезпечення рівних можливостей, рівного доступу, інклюзії, а також на можливість розвивати соціальні навички та самовпевненість дітей. Заняття проводитимуть на віллі Рат (Ráth–villa) і в травні.
Економіка України зазнала втрат через еміграцію трудових ресурсів, але якими є реальні масштаби втрат? Такий висновок зроблений у дослідженні Володимира Дубровського, головного економіста CASE Україна та члена Економічної Експертної Платформи.
Перед початком війни, Україна отримувала понад 14 мільярдів доларів з-за кордону від своїх заробітчан, що у 2021 році становило значну частку в економіці країни. Для прикладу, ця цифра ледь поступалася виторгу від продажу продукції сільського господарства, який досяг 15,5 мільярда доларів. Несподівано, такі надходження могли бути порівнянні з тим економічним потенціалом, який би реалізували одночасно працюючі громадяни в Україні, з доданою вартістю в $12,800 на особу за рік – значно перевищуючи середню зарплату.
Економічний внесок мігрантів міг би бути більшим, якби лише 1,1 мільйона з них залишили Україну, але реальні цифри багатократно перевищують ці оцінки. Країна могла б отримати збільшення ВВП на 10-15%, якби створені були кращі умови для виробництва в межах держави.
Зважаючи на це, дослідження, ініційоване Українською радою бізнесу та реалізоване за співпраці з організацією Help – Hilfe zur Selbsthilfe під патронатом німецького МЗС, націлювалося на проблематику економічної політики, яка б сприяла поверненню емігрантів.
Ситуація загострилася з початку війни. Згідно з даними УВКБ ООН станом на лютий 2024 року, в цілому 6,48 млн українців отримали статус захисту за межами країни, виключаючи РФ та Білорусь. Проте, за інформацією від Державної прикордонної служби, різниця між кількістю виїздів та в’їздів від початку конфлікту сягнула 2,81 млн осіб.
Влада прагне повернення українців додому
Першим виступив із закликом вирішити дилему між статусом біженця та громадянина президент України Володимир Зеленський у своєму новорічному зверненні. Його позиція полягала в тому, що українці, котрі покинули країну, мають повертатися та слідувати принципу: „або ти працюєш, або ти воюєші”. Про це пише Галина Корба і матеріалі BBC Україна.
Згодом, цю риторику посилили на Банковій. Наприклад, радник голови Офісу Президента Сергій Лещенко закликав держави, які надали притулок українцям, припинити підтримувати біженців, щоб вони „почали думати про повернення”. А президент Зеленський запропонував перенаправити фінансування для біженців безпосередньо в бюджет України. Проте його дружина, Олена Зеленська, показала стриманість, наголосивши, що „немає права силоміць змушувати людей до повернення”.
Такі дії влади викликали суперечливі оцінки серед громадян.
З економічної точки зору, наявність населення в країні означає більше споживання, більші податкові надходження і додаткові руки до роботи. Проте, це також може спричинити додаткові витрати на соціальні виплати та збільшити навантаження на освіту, охорону здоров’я і інфраструктуру.
Тож, чи зможе Україна впоратися з раптовим поверненням мільйонів своїх громадян, якщо вони дійсно послухають заклики уряду? Експерти вважають, що в закликах українських лідерів є здоровий сенс.
За словами Анатолія Амеліна з „Українського інституту майбутнього”, вклад одного мігранта в економіку США протягом першого року може складати понад 100 тис. доларів, а довгостроковий економічний вплив досягає 1,7-2 млн доларів. Амелін акцентує на ролі мігранта у споживанні та внеску в економіку: „Особа приїжджає, споживає товари й послуги, працює, орендує або купує житло, що живить розвиток економіки країни”.
Зайве наванатаження на бюджет країни
Зі зростанням фінансових труднощів, український уряд оголосив про майбутнє скорочення соціальних виплат для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) з 1 березня. З понад п’яти мільйонів ВПО у країні, лише половина отримують допомогу від держави, що становить від 2 до 3 тисяч гривень щомісячно. Для порівняння, в країнах Європи, таких як Німеччина чи Італія, біженці можуть отримувати місячні виплати в районі 300-500 євро, а також користуватись безплатним житлом.
Значні виплати стають фіскальним тягарем для державного бюджету України. Міністерство фінансів повідомило, що у 2023 році на соціальну підтримку ВПО було витрачено понад 73 мільярди гривень, що вдвічі перевищує всі витрати на комунальні субсидії в країні. З березня, лише обмежена кількість осіб матимуть право на отримання цих, вже й так мізерних, допомог.
Віцепрем’єр-міністр Ірина Верещук зазначила, що такі заходи є „вимогою наших міжнародних партнерів” і підкреслила необхідність балансування між фінансовими можливостями держави та її соціальними зобов’язаннями.
Існує певна проблематика з тим, як влада формулює свій заклик до повернення. Ольга Пищуліна вказує на ризики посилення соціального розділу серед громадян у зв’язку з тим, як люди ставляться одне до одного через різні обставини пов’язані з війною. Вона закликає до необхідності уникати подальшого розколу суспільства.
Анатолій Амелін різко критикує владу за неправильний підхід до громадян, яких бачить як ресурс, а не як людей, які є насправді бенефіціарами країни. Він також наголошує, що корупційні скандали і переслідування представників бізнесу не сприяють поверненню українців додому. А створення комфортного бізнес-середовища в Україні, навіть у умовах воєнного стану, є ключовим для залучення громадян назад додому.
Польща продовжить тимчасовий захист українських біженців. Це також стосується українців без паспорта.
Про це заявив міністр внутрішніх справ Польщі Марцін Кервінський, пише портал Gazeta.
Поки що тимчасовий захист діє до 30 червня цього року, але Польща готує продовження.
«Ми знайдемо спосіб вирішити цю проблему. Нам треба діяти мудро та раціонально. Усі речі, які стосуються українців у Польщі, прописані у законах. Ми продовжимо захист для українських біженців, який поки що діє лише до 30 червня», – заявив Кервінський.
Глава МВС Польщі, який також відповідає за міграційну політику легалізації іноземців, заявив, що його країна охоронятиме права біженців і не передасть їх приватних даних.
«Ті, хто без паспортів, підлягатимуть тимчасовому захисту. Польща охоронятиме їхні права і нікому не передасть їхні приватні дані, зокрема Україні», – сказав він.
За даними Норвезької ради у справах біженців, через скорочення фінансування вразливі біженці зіткнуться з бідністю і повторними переміщеннями.
Уже два роки минуло від початку війни, й українські біженці, які влаштувалися в Польщі та Молдові, все ще стикаються з непростими викликами. Для багатьох із них фінансів не вистачає навіть на базові потреби. Про це повідомили в дослідженні Норвезької ради у справах біженців.
У межах дослідження було опитано понад 1 100 осіб. Отримані результати свідчать про підвищену потребу в посиленні підтримки для тих, хто втік від війни.
Зокрема, дослідження показало, що в Молдові:
покладаються на гуманітарну допомогу як основне джерело доходу — 71% респондентів;
не можуть задовольнити основні потреби, незважаючи на отримання допомоги — 37%;
висловлюють невпевненість у своєму майбутньому — 43% опитаних.
Аналогічна картина спостерігається і в Польщі:
робота є джерелом доходу у 58% опитаних;
з них не отримують достатнього доходу для себе і своїх домогосподарств — 80%;
мають невпевненість у своєму майбутньому — 44%.
У матеріалі наголошується, що біженці з України, особливо літні, прагнуть пристосуватися до нового життя в сусідніх європейських країнах. Скорочення фінансування створює реальні ризики: вразливі біженці можуть зіткнутися з додатковими труднощами, включно з бідністю та необхідністю знову змінювати місце проживання
Як живуть біженці в Польщі та Молдові
Більшість тих, хто покинув Україну, становлять жінки, діти та літні люди. 57% опитаних у Польщі та 48% у Молдові вже понад 18 місяців проживають далеко від своїх домівок, рідних і друзів.
У 2023 році більшість учасників опитування спиралася на заощадження, однак у 2024 році цей показник помітно скоротився, водночас зберігаючись як основне джерело доходу для 29% опитаних.
“Оскільки в українських біженців у Молдові закінчуються заощадження, вони все більше покладаються на гуманітарну підтримку для задоволення своїх основних потреб. Це особливо тривожний висновок на тлі, коли фінансування гуманітарної допомоги в Молдові скорочується”, — зазначають автори дослідження.
Респонденти в Польщі висловили намір повернутися в Україну найближчим часом через такі проблеми:
відсутність достатнього доходу для утримання себе та своїх домогосподарств (41%);
неможливість більше жити у своєму тимчасовому житлі (30%).
Понад половина біженців, які перебувають у Польщі (55%), також висловили тривогу з приводу свого юридичного статусу і можливості примусового повернення.
У Молдові основний мотив, через який біженці висловлюють бажання повернутися в Україну, полягає в неможливості задоволення своїх основних потреб (38%).
Після 24 лютого 2022 року Польща стала однією з країн, яка прийняла найбільшу кількість українських біженців. З яких регіонів найбільше українців перебуває у цій європейській країні, інформує UKRRAIN.
Станом на осінь 2023 року у Польщі налічувалося близько мільйона українців. Найбільше наших співвітчизників приїхали до Польщі з Дніпропетровщини. Найменше – киян та жителів Криму (менше 1%), передає міжнародна агенція з працевлаштування Gremi Personal.
Наразі топ-10 областей за найбільшою кількістю українців у Польщі:
Дніпропетровська — 9,82%;
Хмельницька — 6,8%;
Івано-Франківська — 6,3%;
Львівська — 6,05%;
Волинська — 5,79;
Рівенська — 5,79%;
Харківська — 5,29%;
Житомирська — 5,29%;
Вінницька — 4,53%.
Аналітики зауважили, що навесні 2022 року найбільше українців приїхало до Польщі із областей, що розташовані в близькості від бойових дій. А взимку 2023-2024 року у Польщі серед опитаних українців переважна більшість — це трудові мігранти. Історично склалося, що найбільш у Польщі працювало українців із західних регіонів країни. Початок війни вніс зміни в цю традицію, адже багато людей були змушені виїхати із східних та південних регіонів із міркувань безпеки.
Однак за два роки більшість встигли впорядкувати своє життя: хтось повернувся в Україну, хтось поїхав до інших країн, тому попри війну географічний показник вирівнюється. Зокрема, у Польщі залишаються ті українці, які прагнуть працювати”, — розповіла директорка департаменту рекрутації міжнародної агенції з працевлаштування Gremi Personal Анна Джоболда. За її словами, кількість офіційно працевлаштованих українців у Польщі на кінець 2023 року складала 750 тисяч від 1 млн 125 тис. усіх іноземців, які працюють.
