Надія Лещик запропонувала дозволити школам залишати учнів на другий рік навчання без згоди батьків. Пропозиція стосується випадків низької успішності та тривалих пропусків занять.
Освітня омбудсменка Надія Лещик пропонує надати школам право залишати учнів на другий рік через неуспішність або пропуски уроків. Про це Лущик написала на своїй сторінці в Facebook.
„Минулого тижня відбулася зустріч Оксеном Лісовим, міністром освіти і науки України. Під час зустрічі порушила ключові питання, з якими до нас звертаються учасники освітнього процесу та освітні управлінці, й надала свої пропозиції щодо їх розв’язання”, – повідомила Лещик.
Під час зустрічі Лещик запропонувала надати право закладам освіти залишати учнів усіх класів на другий рік навчання в тому ж класі за однієї з умов: наявності початкового рівня навчальних досягнень дитини, тривалого пропуску уроків, відсутності впродовж одного навчального семестру за рішенням педагогічної ради, без згоди батьків.
Також, за її словами, було обговорено вчасність виділення субвенції для підтримки дітей з особливими освітніми потребами у 2025 році; можливість виділення щомісячної доплати за особливі умови праці для педагогів закладів дошкільної та позашкільної освіти; виділення коштів субвенції на укриття закладів освіти не лише для прифронтових та прикордонних територій, а й для усіх областей, а також для громад, де доступ до дошкільної освіти обмежений через відсутність таких укриттів; виділення субвенції щодо харчування учнів закладів загальної середньої освіти; запобігання конфлікту інтересів у сфері освіти та надання роз’яснень з цього питання.
„З багатьох питань досягли спільного бачення щодо їхнього вирішення. Окреме питання, в якому домовилися тісно співпрацювати, – є робота над відновленням академічної свободи та зменшенням перевантаження педагогічних працівників закладів освіти. Першим кроком у цьому напрямі є зменшення кількості заходів для педагогічних працівників і здобувачів освіти та примусу щодо участі у цих заходах для складання так званих рейтингів закладів освіти в громадах, областях та в Україні в цілому”, – зазначила Лещик.
Сортування сміття – не лише корисно, а й вигідно – таку ідею просуває закарпатська молодь. Аби вкотре привернути увагу до цієї теми – у Мукачеві активні школярі встановили спеціальну інсталяцію у вигляді планети, яку оберігають руки. Власне руки – контейнер для збору кришечок. Ідея – донести, що кожен повинен оберігати планету.
Станом на 20 липня 2023 року підконтрольній Україні території працювало 10 863 закладів дошкільної освіти. Водночас у трьох школах російську мову викладають як окремий предмет.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на звіт, який представив мовний омбудсмен Тарас Кремінь.
За даними омбудсмена, наразі в Україні закладів дошкільної освіти на третину менше, ніж до початку повномасштабного вторгнення. При цьому 20% дошкільнят не розуміють українську мову.
Відомо, що українською мовою виховувались 927 144 дошкільняти. Уу садочках Закарпатської області угорською мовою виховувалися 10% дітей. А У Чернівецькій області румунською мовою виховували 12% дітей.
Також в Україні зменшилась кількість закладів загальної середньої освіти скоротилася на 2,3%. У 12 352 школах навчався 3 867 801 учень. Варто зауважити, що кількість школярів, які вивчають російську мову як окремий предмет, скоротилася до 768. Російську мову продовжують викладати у трьох школах країни.
В Україні розглядають можливість запровадження єдиного електронного обліку українських учнів за кордоном.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
Як пояснює пресслужба, сьогодні, як приклад, багато учнів здобувають освіту або ж є екстернами „Міжнародної української школи”. Особові справи для вступу до закладу можна надіслати поштою.
„Однак питання полягає в системному рішенні для всіх учнів за кордоном. Так, було розглянуто можливість запровадження єдиного електронного обліку для ведення особових справ учнів”, – додає пресслужба відомства.
Під час спеціальної наради під головуванням віцепрем’єр-міністра Ірини Верещук було запропоновано дозволити „Міжнародній українській школі” приймати особові справи в електронному вигляді. Зокрема й розробити відповідні роз’яснення.
„Також було наголошено, що „МУШ” має стати освітнім осередком, який акумулюватиме всю співпрацю з українськими школами за кордоном”, – відзначає пресслужба.
В Англії забороняють учням користуватися мобільними телефонами у школах. Міністерство освіти Великої Британії опублікувало вказівки, що дозволяють директорам забороняти школярам використовувати телефони.
Освітяни вважають, що цей план уряду принесе користь учням, але може зустріти опір з боку батьків.
Нові правила пропонують школам самостійно регулювати політику використання ґаджетів — учнів можуть зобовʼязати залишати всі телефони вдома, здавати їх на вході до школи, зберігати в окремих шафках або ж узагалі дозволити учням залишати їх при собі, за умовою, що вони на беззвучному режимі та ними не будуть користуватися.
Учителям дозволили обшукувати рюкзаки учнів, а у разі порушення правил — конфіскувати телефони чи залишати учнів після уроків як покарання.
Якщо батьки хочуть звʼязатися з дітьми чи навпаки — вони мають робити це через шкільний офіс, а не безпосередньо.
Нові вказівки стосуються і вчителів — у школах їх не мають бачити за телефонами, за винятком випадків, коли це необхідно для роботи.
За даними Ofcom, 97% дітей до 12 років у Британії мають власний смартфон — це занепокоїло освітян. Використання телефонів у школах не лише відволікає від навчального процесу, але й може призвести до залякування в Інтернеті.
Минулого року ЮНЕСКО закликало заборонити використовувати смартфони у школах. Дослідження свідчать про те, що надмірний час перед екраном погано впливає на успішність дітей у навчанні та їхній добробут.
Ще більше експерти занепокоєні тим, що у мережі легко зустріти небезпечний для вразливої дитячої психіки контент, який може призвести до насильства й самогубної поведінки.
Зараз за кордоном перебуває близько одного мільйона української молоді, із яких 400 тисяч – школярі.
Про це заявив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, повідомляє Укрінформ.
„За тією статистикою, що ми маємо, 7 млн українців перебувають за кордоном. Мільйон із них – це молодь, а з молоді 400 тисяч – це діти, які навчаються в школах. Зараз ми маємо величезний ризик втратити цих людей. Найбільшою цінністю для України є люди. Ми усвідомлюємо, що саме на боротьбу за повернення цих людей повинна бути сформована певна державна політика”, – сказав міністр.
Лісовий зауважив, що законодавство країн, куди виїхали родини з України, передбачає інтеграцію іноземців у їхні освітні системи. Тому, за його словами, виникає проблема подвійного навантаження на дітей, багато продовжують навчання і в українській, і в європейській школах. Очільник МОН зазначив, що через таке навантаження на школяра, родини можуть віддавати перевагу навчанню у європейському навчальному закладі. Міністр зазначив, що відомство впроваджує низку заходів, спрямованих на розвантаження школярів та підтримку зв’язків з Україною.
„Передусім – це полегшення зарахування тих універсальних дисциплін, які є в європейських школах. Результати з усіх предметів, що вивчаються в європейських школах, крім української мови, української літератури та історії України, ми можемо зарахувати. Друге – ми створюємо спеціальні дистанційні класи, (зараз триває створення окремих дистанційних шкіл), де вивчають тільки український компонент (українську мову, літературу, історію України – ред.)”, – розповів очільник МОН.
росіяни з початку повномасштабного наступу зруйнували та пошкодили понад 1300 шкіл на підконтрольній Україні території. Через постійні ворожі обстріли лише близько третини дітей навчаються очно, рівень знань погіршився.
Про це повідомив у вівторок дитячий фонд ООН ЮНІСЕФ, пише Reuters.
“Постійні атаки на школи під час війни призводять до того, що лише близько третини дітей шкільного віку відвідують заняття очно, і багато хто відстає”, — йдеться у повідомленні.
Понад 1300 шкіл були повністю зруйновані чи пошкоджені на підконтрольній території України з початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році. Деякі школи постраждали від прямих влучень, а інші закрили заради безпеки за 18 місяців ракетних і артилерійських обстрілів житлових районів по всій країні.
“В України атаки на школи не припиняються, залишаючи дітей у глибокому стресі та без безпечного місця для навчання”, — йдеться в доповіді.
За межами України більше половини дітей, які евакуювались до семи країн, не отримують національну освіту, повідомляє ЮНІСЕФ.
Так як повномасштабна війна розпочалася після епідемії коронавірусу, у деяких українських дітей були перерви у навчанні вже четвертий рік поспіль.
“Це призвело до того, що українські діти не лише не можуть досягти успіхів у навчанні, але й не можуть закріпити те, чого вони навчилися, коли їхні школи повноцінно функціонували”, — заявила регіональний директор ЮНІСЕФ у Європі та Центральній Азії Регіна де Домінісіс..
Близько половини українських вчителів, як зазначається, повідомили про погіршення здібностей учнів до мови, читання та математики.
МОН України та Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) розробляють практикум з мінної безпеки для школярів. Це будуть інтерактивні матеріали, онлайн-уроки та брошури.
Про це повідомила пресслужба МОН у понеділок, 14 серпня.
«Мінна безпека стане обов’язковим доповненням до шкільного курсу «Здоров’я, безпека та добробут», – йдеться у повідомленні.
Цей практикум допоможе дітям та вчителям знати правила поведінки на територіях, які можуть бути заміновані. Повідомляється, що вчителям буде доступний онлайн-курс викладання мінної безпеки для дітей різних вікових груп.
Так, для занять з мінної освіти розробили інтерактивні матеріали та відео, зокрема:
інтерактивні онлайн-уроки у Всеукраїнській школі онлайн для дистанційного навчання, адаптовані для молодших та старших школярів;
серія порад від психологів для комунікації з дітьми про вибухонебезпечні предмети;
брошура із завданнями від суперкоманди Інфорсів для підлітків;
загадки на тему мінної безпеки для дошкільнят, учнів молодшої та середньої школи;
мультики для дітей («Безпечні канікули» – для дітей віком 3-10 років, «Суперкоманда проти мін» – для дітей віком 8-16 років, «Пес Патрон» – для дітей віком 4-16 років);
відео з псом Патроном та саперами про типи вибухонебезпечних предметів та формування безпечної поведінки в умовах подолання наслідків бойових дій; інформаційні постери та ігри.
Дім-школа-дім. Це класичний маршрут школяра, яким у навчальний період рухаються мільйони учнів. Та чи задумовувались батьки, наскільки він є безпечним, принаймні в Ужгороді? Вивчити це питання конструктивно взялася громадська організація «Форза» спільно із представниками міської влади, поліції, керівників навчальних закладів, а також за участі батьків і самих школярів.