Ференц Келчеї, згідно з рукописом, завершив написання тексту гімну 22 січня 1823 року. Починаючи з 1989 року, щороку в цей день відзначають День угорської культури. З цієї нагоди Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) організувало свій центральний захід у неділю, після кількарічної перерви, знову в Ужгороді, а саме в Закарпатському академічному обласному театрі ляльок «Бавка».
У заході взяли участь, зокрема, консул Угорщини в Ужгороді Ференц Пап, голова Ужгородського районного осередку ТУКЗ-КМКС, депутат обласної ради Лівія Балог, виконуюча обов’язки директора Закарпатського обласного угорського драматичного театру Едіна Шін, очільниця Ужгородського міського осередку ТУКЗ-КМКС Юдіта Кулін, пастор Ужгородської парафії реформатської церкви, головний секретар Закарпатської реформатської церкви Янош Гедер, голови місцевих осередків ТУКЗ-КМКС. Після привітання запрошених гостей присутні спільно заспівали національну молитву угорців, національний гімн.
Спочатку зі святковою промовою виступив Ференц Пап, котрий передав вітання Генерального консула Угорщини в Ужгороді Йожефа Бачкаї. Він також зазначив, що дата 22 січня не позначена червоним у календарі, але, незважаючи на це, свято таке ж важливе для нас, як і славні ювілеї в історії Угорщини.
– У нашій історії були періоди, коли угорський народ перебував у серйозній небезпеці, але завдяки нашій сильній внутрішній витримці, частиною якої є необхідність збереження угорської культури, ми змогли пережити ці важкі часи та вистояли. Нині між народами світу точиться мирна конкуренція у сфері культури, тож ми маємо зберегти наші тисячолітні традиції, нашу унікальну мовну спадщину. Величезна відповідальність за це лежить і на тих угорських громадах, які через шквали історії опинилися поза межами Угорщини. Велика подяка усім нашим братам і сестрам, що живуть поза межами Угорщини, від Ужгорода до Торонто, і які зберігають та передають у спадок новим поколінням угорську мову й культуру навіть у найважчих політичних та екзистенційних умовах, – наголосив дипломат, запевнивши закарпатців, що їхні зусилля не залишаються поза увагою уряду Угорщини і що гідна підтримка угорської мови та культури й надалі залишатиметься однією з його пріоритетних національно-політичних цілей і в майбутньому.
На завершення він побажав діяти в цьому напрямі і в 2024 році для того, щоб усі з цього джерела черпали надію та віру в майбутнє, у збереження нації, у те, що вдасться зберегти угорське майбутнє у Карпатському басейні загалом та на Закарпатті зокрема і в 21 столітті.
Від імені Товариства угорської культури Закарпаття присутніх привітала Лівія Балог. Вона, зокрема, наголосила, що День угорської культури протягом минулих десятиліть традиційно відзначали в Ужгороді, допоки на заваді не стала епідемія коронавірусу, а згодом війна. Традицією стало й те, що захід відкривав голова організації Василь Брензович, котрий, на жаль, і надалі не має можливості бути вдома. Замість нього мав виступати заступник голови Йосип Борто, проте угорська громада його трагічно раптово втратила, тому присутні вшанували його пам’ять хвилиною мовчання.
– За останні кілька років з нами сталося так багато всього. Наше життя, життя наших громад змінилося, наші можливості були значно обмежені. Скільки разів в особистих розмовах згадувалося, що ми переживаємо найважчий період нашого покоління, у багатьох на вустах звучало і лунає благання: «Боже, благослови угорців…» Сьогодні угорці світу відзначають день народження цих рядків, – сказала Лівія Балог. Вона зазначила, що Келчеї писав національну молитву угорців не в ідилічних умовах – у селі Сатмарчеке, місяцями оточеному морем бруду після паводку на Тисі, у східному куточку Угорщини, що спав зимовим сном.
– Наші культурні скарби, наші національні герої, видатні твори народилися не в ідилічну історичну добу, не в безхмарну, безтурботну пору. Згадаймо лише Добо, Аттілу Йожефа чи Міклоша Радноті. Але їх народила геніальність, бажання діяти, дбайливе ставлення до культурних традицій наших предків. Ця активна сила створює безліч культурних цінностей навіть сьогодні! – наголосила Лівія Балог, перерахувавши низку угорських культурних успіхів минулого року: національна збірна Угорщини виходить на чемпіонат Європи без поразок, угорська команда з вітрильного спорту та чоловіча команда з водного поло стали чемпіонами світу, Каталін Каріко та Ференц Крауш стали лауреатами Нобелівської премії, будапештський проєкт Liget отримав європейський туристичний Оскар, успіх Чемпіонату світу з легкої атлетики став новим еталоном, а традиція угорського струнного оркестру – інтелектуальною культурною спадщиною ЮНЕСКО.
– Так само гріють наші серця успіхи нашої малої батьківщини, Закарпаття, коли наші журналісти чи трупа Закарпатського обласного угорського драматичного театру досягають визначних результатів на міжнародних фестивалях і конкурсах, коли візерунки вишивки хрестом Верхньотисянського регіону стають гунґарікумом, коли будапештські глядачі оваціями святкують виступ закарпатських фольклорних ансамблів, коли наші угорські викладачі один за одним захищають докторські дисертації.
Усе це – спільний результат, спільний успіх кожного угорця, бо сьогодні угорська культура вже немислима без закордонних частин нації, без Аттіли Віднянського чи Іштвана Пала «Салонни».
Оспівувати велич і красу нашої національної культури та наших тисячолітніх традицій у цей день варто у громаді, бо саме це зміцнює національну свідомість її представників. Щаслива та людина, яка вміє цінувати культуру інших народів і щиро любити свою. Це те, чого ми навчилися тут, біля підніжжя Карпат, і це те, що берегло наші громади, – підкреслила очільниця Ужгородського районного осередку ТУКЗ-КМКС, побажавши, щоб ці спільні культурні успіхи дали достатньо надії та віри в повсякденному житті.
У другій частині заходу виступила театральна трупа «Déryné» з постановкою «Світло в серці». У виконанні Балінта Турі та Крістіана Дані прозвучали вибрані вірші, щоденник подорожі та листи угорського поета Єне Дшіда. Актори склали програму годинного виступу таким чином, щоби глядачі могли не лише познайомитися з основними творами поета, який помер у молодому віці, але й отримали уявлення про коротке, але змістовне життя відомого письменника, пов’язане з Береговом. А в рамках так званої «дуелі» виконавці почергово наводили цікаві факти про Єне Дшіда (при народженні Єне Еміл Біндер).
Слухаючи вірші, написані в дусі пропагування краси та добра, веселу гру рими та ритму, пронизані меланхолійним відчуттям життя у виконанні Балінта Турі та Крістіана Дані, глядачі немовби узяли участь у особливій подорожі в часі, з якої у сьогодення їх повернув ефект важкого диму, який клубочився зі сцени на завершення вистави.
Про ситуацію із внутрішнім туризмом, плани та суспільну роботу ми поговорили з очільником Закарпатської угорської туристичної ради, секретарем з питань економіки та місцевого самоврядування Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), старостою села Геча Андрашем Мештером. Війна, економічна та демографічна рецесія впливають на всі сегменти, у тому числі, на жаль, сімейне та особисте життя. Значний негативний вплив мають і на одну з найбільш рушійних галузей нашого краю – сферу туризму. Закарпатська угорська туристична рада намагається справлятися з цим і, попри складну ситуацію, берегти, розвивати та передавати характерні цінності області, які існують на сьогодні. Організація продовжує допомагати місцевим угорським підприємцям, які працюють у туристичній сфері.
– Як би ви оцінили діяльність Закарпатської угорської туристичної ради у світлі подій минулого року?
– Незважаючи на складну ситуацію, наша організація протягом усього року працювала. У 2023-му нам вдалося реалізувати два європейські грантові проєкти, у рамках яких ми, зокрема, провели кілька конференцій та інших заходів.
– Як і наскільки, у яких здебільшого секторах нинішня ситуація змінила туризм на Закарпатті?
– Про це зараз важко судити. На мою думку, туристичне життя Закарпаття на сьогодні законсервоване, ми намагаємося пережити війну. Ті підприємці, які працюють, майже просто вегетують.
– Які рішення використовувалися для подолання труднощів?
– На жаль, до закінчення війни я не бачу жодних шансів на те, що туристичний рух зможе відновитися хоч на якомусь рівні. Основною умовою туризму є спокійне і безпечне суспільне життя.
– Які завдання вдалося виконати у 2023 році?
– Намагалися з користю провести час, використати поточний період для підготовки. У рамках двох грантових проєктів Європейського Союзу разом з Товариством угорської культури ми створили чотири будинки-музеї: у населених пунктах Чома, Мужієво, Шаланки та Вишково. Опублікували також декілька видань, пов’язаних з цими закладами. Крім того, побачив світ і путівник з туристичними маршрутами на 200 сторінок.
– Які наразі основні стратегічні аспекти розвитку угорського туризму на Закарпатті?
– Наша стратегія не змінилася. Вважаємо, що маємо створити якомога більше атракцій для відвідувачів Закарпаття.
– У якому напрямі розвивалося туристичне життя області за останній рік (якщо розвивалося)?
– Лише згадані мною чотири будинки-музеї, а також облаштування Центру для відвідувачів меморіального парку села Чома.
– А як щодо видань?
– Надрукували флаєри з презентацією будинків-музеїв, путівники до них, а також путівник із туристичними маршрутами Закарпаття.
– Які заходи вдалося реалізувати у 2023 році?
– Ми провели онлайн-навчання з туризму з майстер-класами. Успішно відбулися й церемонії відкриття будинків-музеїв. Крім того, організували традиційний різдвяний ярмарок у Берегові. У місті працюють туристичний центр та магазин з місцевими крафтовими продуктами.
– Які плани в Закарпатської угорської туристичної ради на майбутнє?
– Забезпечити функціонування створених атракцій та розширити мережу крамниць із крафтовими продуктами.
– Як староста села як би ви оцінили минулий рік?
– Останні два роки були надзвичайно важкими та напруженими. Люди дедалі частіше відчувають напругу в повсякденному житті. Незважаючи на це, наша громада збереглася і з надією дивиться в майбутнє.
– Що ми можемо зробити один для одного в нинішній ситуації?
– Перш за все ми повинні в усьому допомагати один одному. Повинні бути особливо чутливими до проблем один одного. Важливо продовжувати програми, які дають людям надію. Серед таких – підтримка фермерів, у чому сприяє Закарпатський центр економічного розвитку ім. Еде Егана, а також започаткована ТУКЗ-КМКС програма з допомоги хворим. Крім того, важливо, що продовжуються програми підтримки угорського уряду, які надавалися і до війни. Усе це – меседж, що ми не повинні падати духом, що маємо триматися разом, що ми не самотні, нас підтримують угорці всього світу. Закарпатські угорці отримували допомогу не лише від Угорщини, а й від угорських організацій, церков та окремих людей з усього світу, з різних країн.
– На вашу думку, що необхідно для збереження угорської громади на батьківщині, для її розвитку та процвітання в майбутньому?
– Слід забезпечувати роботу систем соціальної підтримки, адже невідомо, що нас чекає попереду. Досі вплив війни економічно ми відчули лише помірно. На початку бойових дій усі очікували найгіршого сценарію, що гривня обвалиться, не буде їжі тощо. Цього, слава Богу, не сталося, але війна ще не закінчилася, і, на думку деяких аналітиків, за нею буде дуже сильна економічна криза. Ми повинні підготуватися, створити резерв. Проте в житті бувають ситуації, що резерву не вистачає. Наприклад, хвороба, коли сім’я не в змозі оплатити лікування. Тому важливою є, зокрема, програма, започаткована Товариством угорської культури Закарпаття, з підтримки хворих, у рамках якої, наприклад, у 2023 році одержали допомогу десятки закарпатців, які борються з важкими захворюваннями. Радісними є і позитивні зрушення щодо збереження наших прав. Ми сподіваємося, що будуть ухвалені обнадійливі закони, які гарантуватимуть угорцям Закарпаття їхні права на використання мови та освіту. Правова визначеність допоможе людям побачити, що в України є майбутнє. Якщо не буде невизначеності, ті, хто залишився вдома, не поїдуть і після війни, а більшість тих, хто зараз не вдома, повернеться.
Бажаю, щоб Всевишній дав нам сили в нинішній ситуації і приніс мир у 2024 році.
Про 2023 рік ми поспілкувалися із виконувачем обов’язків голови Виноградівського районного осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), очільником Виноградівського міського осередку організації Золтаном Кудроном. За даними минулих років, районна організація охоплює 24 місцеві осередки та 8 387 членів.
– У першу чергу хотів би спитати, скільки членів було в районному осередку до війни і скільки виїхало після її початку?
– До початку бойових дій в організації нараховувалося близько 9500 членів, на сьогодні ця кількість зменшилася приблизно на 10–15%. Хтось виїжджав цілими родинами відразу після початку війни, хтось виїхав згодом, долучившись до голови родини, котрий перебував на заробітках.
– Як у нинішній ситуації ТУКЗ-КМКС може служити угорській громаді Виноградівщини?
– На діяльності організації позначились як епідемія коронавірусу, так згодом і війна. Кількість наших культурних заходів скоротилася до мінімуму. Ми й надалі відзначаємо основні національні свята, проводимо меморіальні заходи, проте ці дійства часто обмежуються декламацією одного тематичного вірша, покладанням вінків у вузькому колі, без широкого залучення громадськості. Так, зокрема, на меморіальному дійстві в селі Велика Паладь з нагоди річниці Тріанону також була мінімальна культурна програма (вірші, пісні). На пам’ятному заході 6 жовтня у Виноградові коротку промову виголосив державний секретар Угорщини Міклош Пані, з невеликою літературною програмою виступили учні Виноградівської середньої школи ім. Жиґмонда Перені. Серед заходів хотів би ще згадати свято до дня Миколая, організоване міським осередком ТУКЗ-КМКС у Виноградівській середній школі ім. Жиґмонда Перені, у рамках якого учні отримали подарунки від Консульства Угорщини в Берегові.
– Що ТУКЗ-КМКС робить для угорської громади Виноградівщини в політичному плані?
– Маємо депутатів у радах усіх чотирьох територіальних громад. У Пийтерфолвівській фракція «КМКС» становить більшість, тож може легше вирішувати питання місцевих угорців. У Вилоцькій працює сильна депутатська група «КМКС», хоча і в опозиції. Маємо депутатів і в раді Королівської територіальної громади. У Виноградівській наша фракція також здобула повагу, хоча й складається з трьох депутатів. Тут головами двох комісій із шести є наші представники. Я очолюю бюджетну, виноградівський підприємець Йожеф Баник – комісію з питань соціального захисту та охорони здоров’я. Наша фракція також отримала можливість висунути кандидатуру на посаду директора Виноградівської середньої школи ім. Жиґмонда Перені. Ми запропонували колишню завучку школи, угорську філологиню Моніку Нібилевич, і саме вона стала директоркою. Завдяки роботі фракції між школою та міським осередком ТУКЗ-КМКС налагодилася чудова співпраця. Я пролобіював питання про виділення навчальному закладу фінансів, міськрада ухвалила відповідне рішення, і за ці кошти в школі пофарбували коридори.
Майбутнє закарпатської угорської громади, збереження мови, культури – за угорськомовними навчальними закладами, їхніми учнями. Тож Товариство угорської культури Закарпаття спільно із Закарпатським угорськомовним педагогічним товариством підтримує роботу угорських шкіл. Водночас важливо, аби ТУКЗ-КМКС було представлене і в місцевих радах, адже зробити щось для угорських громад можна, лише беручи участь у роботі органів місцевого самоврядування, піднімаючи там голос.
Директор Благодійного фонду «КМКС» Ґейза Ґулачі підсумував роботу організації за минулий рік.
– Через війну в країні рік, що минає, знову був надзвичайно важким. Проте БФ «КМКС» працював без збоїв. Які підсумки роботи організації за минулий рік?
– Діяльність нашого фонду, як і в попередні роки, була спрямована на збереження закарпатської угорської громади. Невизначеність, спричинена війною, торік наклала відбиток і на нашу діяльність. Порівняно з попереднім роком кількість поданих заявок на грантову допомогу зменшилася приблизно на 5 відсотків, однак все одно перевищила 32 тисячі. Таким чином, загальна кількість заявок, опрацьованих досі фондом, становила понад 524 тисячі. Торік, як і в попередні роки, було відхилено лише 0,1 відсотка поданих заявок. Відрадно, що в 2023 році нам вдалося вчасно опрацювати всі грантові заявки і, найважливіше, здійснити виплати по них, за що подяка нашим співробітникам та донорам.
– Чи були якісь зміни в категоріях, а також у сумах грантових виплат?
– Ані в категоріях, ані в сумах підтримки у випадку Закарпаття суттєвих змін не було. Суму на виховання дітей для нашого краю підняли ще позаторік. У 2023 році не оголошувалася грантова підтримка на навчання цифровим технологіям. Крім того, минулого року ми мінімізували кількість документів, необхідних для подачі заявок. Оголошуючи грантові проєкти, ми прагнемо, щоб вони враховували реалії України та зміни в окремих сферах (наприклад, в освіті). На основі досвіду ми постійно вдосконалюємо тексти оголошень.
Серед новацій – БФ «КМКС» розпочав прийом заявок на отримання допомоги на медичний догляд.
– Які плани на наступний рік? Чи триватимуть програми підтримки закарпатських угорців і надалі?
– Насамперед слід подякувати Державному секретаріату з питань національної політики Угорщини та Фонду ім. Габора Бетлена за підтримку. Уряд Угорщини неодноразово заявляв, що і надалі допомагатиме закарпатській угорській громаді залишатися на батьківщині. Сподіваємося, що подальші умови дозволять продовжувати існуючі програми підтримки і в майбутньому.
Нещодавно в місті Берегові відбувся різдвяний ярмарок, організований Закарпатською угорською туристичною радою та Товариством угорської культури Закарпаття (КМКС). Виручені під час заходу кошти були спрямовані на допомогу ЗСУ.
Про це на своїй сторінці в соцмережі повідомив Денис Ман, ексочільник управління туризму та курортів Закарпатської обласної адміністрації, який зараз служить у Збройних силах.
«Благодійний ярмарок відбувся 16 грудня. Через кілька днів після цього до мене звернувся Йосип Торпої й розповів, що зібрані під час заходу кошти хотіли би передати нашому підрозділу. Я подякував, ми порадилися між собою й вирішили, що за ці гроші будемо ремонтувати автомобілі», – ідеться в дописі.
«Дякуємо всім, хто передав нам кошти: Товариству угорської культури Закарпаття, Закарпатській угорській туристичній раді, Генеральному консульству Угорщини в м. Ужгороді, Консульству Угорщини в м. Берегові, Закарпатському угорському інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, благодійним фондам «Закарпатський центр економічного розвитку «Еган Еде» та Pro Agricultura Carpatika, громадській організації Pro Cultura Subcarpathica, Угорській екуменічній службі допомоги в Україні», – написав Денис Ман.
Молодіжна організація Товариства угорської культури Закарпаття (МО ТУКЗ-КМКС) спільно з молодіжними організаціями Угорщини провела в Будапешті благодійний гала-вечір «Різдво для Закарпаття». Зібрані під час заходу кошти було вирішено спрямувати для допомоги Закарпатській обласній дитячій лікарні.
На початку дійства присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять заступника голови ТУКЗ-КМКС Йосипа Борто, який нещодавно помер з трагічною раптовістю. «Робота, яку він проводив для закарпатських угорців, неперевершена і незамінна», – зазначила Вікторія Торпої, ведуча вечора, акторка закарпатського походження, лауреатка Премії ім. Марі Ясаї.
Уповноважений угорського уряду Леврінц Нача під час свого виступу наголосив на важливості об’єднання закарпатської молоді. «Бажаю, щоб ми поділилися християнським спокоєм, бо в спокої народжується дія, а зараз у цій складній ситуації нам потрібні дії та спільнота», – наголосив політик.
«Нинішній вечір підтверджує, що закарпатська молодь об’єднана», – зазначив, у свою чергу, голова ТУКЗ-КМКС Василь Брензович і висловив вдячність від імені директорки Закарпатської обласної дитячої лікарні Єлизавети Біров. За його словами, благодійна акція зі збору коштів сприятиме порятунку новонароджених дітей, а це означає, що закарпатська молодь вірить у майбутнє.
Депутатка парламенту Угорщини, ексочільниця молодіжної організації Fidelitas Боґларка Іллєш відзначила високий рівень проведення заходу. «Хочу подякувати молодіжним організаціям Угорщини та Молодіжній організації Товариства угорської культури Закарпаття за співпрацю між собою, а також за стабільність, яку варто переймати всім», – зазначила вона й висловила сподівання, що в подальшому відбудеться ще не один такий спільний захід.
Молодь має право та обов’язок змінювати життя відповідно до своїх потреб, але якщо вона відмовляється від цього права через незнання або пошуки легшого шляху, починається занепад, ішлося під час заходу.
Голова Молодіжної організації ТУКЗ-КМКС Іштван Добша повідомив, що гала-вечір має кілька завдань, зокрема створити можливість для зустрічі та за допомогою культури долучитися до благодійної справи. «Коли наближається кінець року, ми зазвичай на хвилинку зупиняємось і дякуємо за те, що маємо: за роботу, здоров’я, близьких», – підкреслив голова молодіжної організації. На його думку, допоки закарпатські угорці зберігатимуть свої чесноти, у них буде майбутнє.
Після урочистих промов Слово Боже проповідував пастор закарпатського походження Карой Керестен. Він провів паралель між головним героєм Книги Неємії та угорцями Закарпаття, які були змушені покинути свої домівки.
Відтак розпочалася культурна програма. Першим на сцені виступив ансамбль «Шодро», який виконав автентичні музичні композиції нашого краю. Окрім угорської народної музики, звучали русинські, єврейські та словацькі мелодії, характерні для Закарпаття. Відтак музиканти заграли мелодії з угорської народної музичної спадщини Карпатського басейну, зокрема трансильванські колядки. У програмі взяли участь також члени Закарпатського ансамблю народного танцю.
Протягом вечора організатори зібрали 2 мільйони 53 тисячі 500 форинтів, 170 євро та 130 гривень. Особлива подяка власнику будівельної компанії NK19 Жолту Негеру, який долучився до акції, надавши 320 тисяч форинтів.
У фокусі зустрічі представників угорськомовних ЗМІ Карпатського басейну, організованої Державним секретаріатом з питань національної політики Угорщини й Національною спілкою журналістів Угорщини, були поточна ситуація та перспективи угорськомовних ЗМІ в Карпатському басейні, а також виклики, з якими стикаються медійники. Захід відбувся 8–10 грудня в угорському місті Вишеград. Мета зустрічі – зміцнення професійних і дружніх стосунків, обмін ідеями й досвідом, поглиблення зв’язків між Угорщиною та закордонними угорськими громадами. У заході взяли участь журналісти Угорщини та представники угорськомовних ЗМІ Карпатського басейну – загалом близько 200 осіб, зокрема закарпатські медійники.
На урочистому відкритті першим присутніх привітав міністр юстиції Угорщини Бенце Тужон. Він пригадав, що коли у 2014 році його обрали народним депутатом, то був перший парламент, члени якого отримали голоси і від представників закордонних угорських громад. «Це наклало свого роду зобов’язання як на парламент, так і на уряд Угорщини», – зазначив Бенце Тужон. «З того моменту прем’єр-міністр Угорщини став прем’єр-міністром не країни, оточеної кордонами, а всіх угорців», – додав урядовець. За його словами, це зобов’язує приймати рішення таким чином, щоб вони стосувалися всіх угорців, і керувати з належною відповідальністю. «Водночас кожен закордонний угорець несе відповідальність за Угорщину і за всю угорську спільноту. Це означає, що національне єднання відбулось і в цій сфері», – наголосив міністр.
«Колись ми жили у світі Гутенберга, а сьогодні – у світі Цукерберга», – зазначив Бенце Тужон. За його словами, дотепер, мабуть, ніколи не було такого розриву в комунікації між поколіннями. Нині «медіа та журналістика мають знайти своє місце у світі, який стрімко змінюється, що є значною відповідальністю та складним завданням», – підкреслив міністр. Він зазначив, що треба вміти відокремлювати суттєве від несуттєвого, правду від брехні й доносити інформацію до аудиторії.
Міністр визначив метою зустрічі формулювання того, як угорці й угорські журналісти повинні відповідати на виклики, що виникають у сфері медіа та права. Потрібна якісна комунікація, яка передає реальність, наголосив він.
Заступниця міністра з питань культури та інновацій Естер Вітайош під час своєї вітальної промови зазначила, що в зустрічі беруть участь найкращі журналісти, найважливіші редакції та найвпливовіші медійники Карпатського басейну. «На плечах журналістів лежить велика відповідальність. […] Адже кожне слово має серйозну вагу», – підкреслила посадовиця. Вона також наголосила на важливості довіри, яку важко здобути, але дуже легко втратити. «Ми знаємо, що означає жити і працювати в умовах постійної уваги й напруги, і я схиляю голову зі щирою повагою перед вашою витримкою та відданістю», – додала Естер Вітайош, подякувавши присутнім медійникам за роботу.
Державний секретар з питань національної політики Угорщини Арпад Янош Потапі пригадав 2019 рік, коли зустріч представників мас-медіа організували вперше, відтоді захід уже став традиційним і дає можливість налагоджувати як професійні зв’язки, так і дружні стосунки. «Ви тут, тому що ви угорці, – сказав Арпад Янош Потапі й додав: – Єдність угорської нації будується вже 14-й рік поспіль».
У своєму виступі держсекретар наголосив на важливості створення мереж у сфері медіа, які згодом запрацюють самостійно. Уряд підтримує їхнє формування та функціонування, але було б добре, якби вони стали спроможними і самодостатніми в усьому Карпатському басейні, додав він.
Голова Національної спілки журналістів Угорщини Томаш Товт-Голло підкреслив, що угорці можуть подолати всі випробування, але справжній виклик – залишатися угорцями в цій професії.
Наступного дня першою з презентацією на конференції виступила генеральна директорка неприбуткової компанії Duna Media Аніта Алтор’яї. «Якщо у світі біда: війна, епідемія чи стихійне лихо, – суспільство хоче отримувати швидку, надійну, достовірну, точну та зрозумілу інформацію. І її надають суспільні ЗМІ», – наголосила вона. Медійниця назвала одним із найбільших викликів майбутнього те, як буде створюватися надійний контент, якому джерелу зможе довіряти журналіст, а якому – читач, глядач. «Це реальність чи вигадка, створена штучним інтелектом, справжня річ чи фікція?» – поставила вона питання, що спонукає до роздумів. За словами Аніти Алтор’яї, щоб у майбутньому журналістика відповідала критеріям суспільного медіа, представники ЗМІ перш за все не повинні втрачати допитливість «не лише до теми, але й джерела інформації», – зазначила вона. «Джерело доведеться перевіряти тисячами методів, оскільки це єдиний спосіб зберегти достовірність», – сказала гендиректорка, наголосивши, що для цього слід спілкуватися не лише з пошуковими системами в інтернеті та гаджетами, а й одне з одним. «Наше завдання – зберегти всі цінності суспільної журналістики у світі, де керуємо вже не завжди ми», – сказала Аніта Алтор’яї. А відтак додала, що штучний інтелект є для ЗМІ величезним викликом і в цій новій ситуації переоцінюється роль суспільних ЗМІ.
«Завдяки роботі протягом останніх років національна політика тепер є об’єднанням мереж», – акцентував під час свого виступу Арпад Янош Потапі. «Така мережа була створена і в медіа, її розбудова і зміцнення тривають», – додав держсекретар. Він пригадав слова експрем’єр-міністра Угорщини Йожефа Антала про те, що він хоче бути прем’єр-міністром 15 мільйонів угорців духом і почуттями. «Це стало початком сучасної національної політики, а відтак відбулося становлення національної політичної інституційної системи», – підкреслив держсекретар. Він виокремив кілька етапів у сфері національної політики, починаючи з 2010 року. Насамперед було створено нове законодавче підґрунтя та прийнято закон про подвійне громадянство, вибудовано продуману систему різноманітних програм. За словами Потапі, тепер політику уряду Угорщини щодо діаспори переймають і інші країни світу. Держсекретар додав, що з 2014 року у фокусі був економічний розвиток громад на батьківщині, а після 2020-го розпочалася розбудова мереж.
Відтак Арпад Янош Потапі зазначив, що з 2010-го уряд Угорщини підтримує роботу 5 500 закладів та надає 37 видів допомоги. З 2023 року сума навчально-виховної підтримки була збільшена з 22 400 форинтів до 100 тисяч. За його словами, пріоритетом є угорськомовні дитячі садки, адже дітей, які відвідували їх, батьки, швидше за все, віддадуть до угорських шкіл.
Держсекретар виступає за створення в майбутньому освітніх центрів і концентрованої системи навчальних закладів. За його словами, це добре не лише для батьків з точки зору вибору закладу, але й для зміцнення угорської ідентичності дітей.
Згадав державний секретар і програму «Без кордонів», у рамках якої відбулося 10 тисяч поїздок, понад 520 школярів з Угорщини відвідали закордонні угорські громади. Крім того, триває підтримка роботи спортивних академій, було запроваджено програму кінного спорту в Карпатському басейні. 16 листопада стартувала програма «Повернення додому», покликана допомогти тим, хто хоче повернутися в Угорщину. У 27 державних установах є вікно, де надається необхідна для цього адміністративна допомога, відповідні матеріали доступні також онлайн угорською та англійською мовами. 2024-й стане Роком співробітництва нації, який підкреслить, що, попри всі труднощі, єдність угорської нації буде зміцнюватися й надалі, додав держсекретар.
У свою чергу, Томаш Товт-Голло говорив про те, що ми живемо в епоху дефіциту уваги й молоді люди, які часто мають і «дефіцит літер», більше не читають, а натомість дивляться короткі відео, оптимізовані переважно для мобільних телефонів. Дедалі частіше з’являються гібридні жанри, серед яких особливе місце займає коротке відео, зазначив він. За його оцінкою, друковані ЗМІ вмирають, це вже лише «традиція, яка залишається з нами як певна спадщина», зберігається тільки заради певних поколінь. В онлайн-медіа зникла лояльність до бренду, зник прямий доступ, додав Томаш Товт-Голло, торкаючись питання щодо потенціалу, закладеного в додатку TikTok. Він зазначив, що навіть Facebook уже вважається застарілим, водночас TikTok має близько 13,2 мільярда переглядів відео на місяць.
Левенте Сікра, старший аналітик Центру фундаментальних прав, дослідив тему консервативних цінностей і національних інтересів.
Головна радниця прем’єр-міністра Угорщини Каталін Сілі розповіла про те, як журналістика стала конкурувати з різними медіа-платформами. «Однак журналістику – жанр, який представляють присутні, – не слід вважати конкурентом, важливо служити і тим, хто чекає на якісний контент», – наголосила вона, а потім торкнулася питання про те, що відрізняє неоліберальну та національну журналістику. «Мені шкода тих, хто виключає себе з нації. Тоді як представники неоліберальної глобальної журналістики намагаються писати про те, за що платять, ми маємо інше важливе покликання – це підтримка нашої нації», – наголосила Каталін Сілі.
У рамках зустрічі медійників відбулося вручення головній редакторці словацької медійної корпорації «Ma7» Юдіті Молнар Премії ім. Костолані. Під час нагородження зазначалося, що журналістка пишається своїм корінням. Юдіта Молнар навчалася в Братиславі та Будапешті. Журналістську кар’єру розпочала на радіостанції Pátria. Згодом працювала парламентською кореспонденткою, стала редакторкою газети Szabad Újság. Є постійною учасницею зустрічей представників угорських медіа Карпатського басейну. Юдіта Молнар, у свою чергу, подякувала за відзнаку та за підтримку Угорщини.
Після обіду розпочалося обговорення за круглим столом, під час якого йшлося про поточну ситуацію й перспективи угорськомовних ЗМІ в Карпатському басейні, про небезпечні ситуації, з якими стикаються журналісти, про виховання наступного покоління тощо. Закарпатські медіа представляли генеральний директор телеканалу «ТВ21 Унгвар» Золтан Кулін, директор видання Kárpáti Igaz Szó Дьордь Дунда, головна редакторка видання KárpátInfo Єлизавета Ковач і головна редакторка видання Kárpátalja Кароліна Дорчі.
Золтан Кулін, зокрема, поділився новиною про те, що Верховна Рада України схвалила зміни до Закону про національні меншини (спільноти), які враховують рекомендації Венеціанської комісії щодо гарантування прав нацменшин. Згідно з документом, у політичній рекламі, у приватних школах та університетах, у засобах масової інформації дозволяється використання мов Європейського Союзу та національних меншин, за винятком мови країни-агресора. Безумовно, це позитивний знак, який свідчить, що український парламент займається цим питанням, зазначив Золтан Кулін.
Дьордь Дунда торкнувся теми викликів, які постали перед журналістами під час війни. «Ця жахлива війна триває вже майже два роки, але, як би дивно це не звучало, ми навчилися жити з постійними викликами. Якщо минулого року в цей час найбільшою проблемою були відключення електроенергії, то сьогодні ми щасливі, що не маємо цих випробувань», – зазначив журналіст.
Єлизавета Ковач поділилася своїми думками про виховання наступного покоління журналістів. Зокрема вона зазначила, що на Закарпатті наразі немає угорськомовної підготовки журналістів, водночас у всіх угорськомовних ЗМІ області є «молоді титани, якими можна пишатися». Єлизавета Ковач підкреслила: «Вони виконують свою роботу на відмінно. І ми також можемо навчатися в них. Мені дуже подобається порив молодих людей, їхня сила волі». А відтак додала, що є потреба в курсах вдосконалення та тренінгах.
Говорячи про взаємодію між пресою нацменшин та більшості, Кароліна Дорчі зазначила: «Для того щоб мати взаємодію, її необхідно створити. І це завжди робота більшості, держави. На жаль, Україна не створила належного законодавчого підґрунтя та фінансового забезпечення для преси нацменшин, тому в щоденній роботі ми часто стикаємося з труднощами. Попри це, на нашу думку, важливо поширювати інформацію про себе серед нації більшості. Тому ми запустили двомовний новинний портал, який щодня завантажує понад 50 матеріалів як угорською, так і українською мовами. Судячи з показників переглядів, можна сказати, що попит на його роботу є. І якщо не на загальнодержавному, то принаймні на обласному рівні національна більшість читає новини про угорців».
1.⚡️ #Hungary has stopped allowing Ukrainian trucks through from #Slovakia, - media.
After the blockade of Slovak carriers, the drivers decided to leave Slovakia through Hungary. It is reported that a queue formed here, and then trucks stopped passing altogether.⬇️ pic.twitter.com/InxRtsiVhh
Мандрівний декламатор з угорського міста Кунтсентміклош, лауреат премій ім. Золтана Латовича, ім. Міклоша Радноті та Pro Cultura Hungarica Пейтер Лорант Товт знову виступив на Закарпатті. За сприяння Ужгородського районного осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) та підтримки Національного культурного фонду після двох років перерви 22–23 листопада він виступив на сімох локаціях в Ужгородському районі з програмою про дружбу Шандора Петефі та Яноша Араня.
22 листопада гість виступив у римо-католицькій церкві села Тийглаш та в Центрі культури і дозвілля в місті Чоп, розповівши, зокрема, про своєрідні стосунки великих угорських поетів. Наступного дня незвичайний урок літератури провів у школах сіл Тисааґтелек, Мала Добронь та Чомонин, затим у Великодоброньському ліцеї. На всіх локаціях, незалежно від аудиторії, Пейтеру Лоранту Товту вдалося створити таку атмосферу, що школярі з особливою увагою та допитливістю стежили за його виступом. Усюди йому щиро дякували оваціями глядачі різного віку. І невипадково. Адже крім декламування віршів, через картини з життя, особисті веселі та серйозні життєві історії він із захопленням розповідав про патріотизм, угорську ідентичність, тугу за батьківщиною, кохання, людяність, знущання, несправедливість, неправдивість політиків. Пейтер Лорант Товт і вголос, і на підсвідомому рівні підкреслював: треба читати художню літературу, тому що людина, яка читає, думає, а людиною, яка думає, не можуть керувати інші, і це дуже важливо.
Програму свого виступу митець склав ще у 2021-му, коли його запросили в родинний будинок-музей Петефі. Протягом 2022–2023 років з нагоди Року пам’яті Петефі Пейтер Лорант Товт виступив з нею у 8 країнах, на понад 200 локаціях: у будинках культури, бібліотеках, залах театрів.
– Я дуже радий, що через два роки знову маю можливість повернутися на Закарпаття. Для мене завжди було дуже важливо виступати тут з літературними лекціями. Уперше я відвідав цей край у 2011 році, і відтоді мав понад сотню виступів у більш ніж 70 населених пунктах. Я завжди думаю про Закарпаття як про наймолодшу дитину великої родини Карпатського басейну, і як наймолодший член родини воно заслуговує найбільшої уваги, особливо в такий непростий час, як нинішній, – зазначив Пейтер Лорант Товт.
На його думку, дружба Петефі та Араня – це також історія, яка може стати уроком для нас сьогодні, у 2023 році, з точки зору того, що зустрічаються дві людини з абсолютно різними поглядами та способами життя і не нищать одна одну, не кривдять, а допомагають і підживлюють. Кожен з них поважав в іншому особистість, цінність, вони доповнювали один одного.
– Користуючись нагодою, передаю вітання закарпатській угорській громаді й сподіваюся, що знову настане час, коли ці літературні лекції як певну духовну зарядку, амуніцію можна буде донести не лише до школярів, а й дорослих, – сказав декламатор-мандрівник. Насамкінець він зауважив, що сподівається повернутися на Закарпаття вже незабаром: у січні – лютому.
Велику роль у цьому відіграє Лівія Балог, очільниця Ужгородського районного осередку ТУКЗ-КМКС, яка вже понад десятиліття використовує кожну нагоду, щоб дати закарпатській публіці можливість зустрітися з цим унікальним виконавцем.
– Пейтер Лорант Товт регулярно відвідує Закарпаття вже протягом 12 років, з яких останні два не приїздив, бо не було можливості. Мабуть, немає жодного населеного пункту в Ужгородському районі, де б він не побував хоча б раз. Він відвідував кожну невелику угорську громаду і дуже достовірно передавав те, що хотів сказати, у рамках уроків літератури та історії. Зокрема виступав на Закарпатті з лекціями про революцію 1956 року. Ми завжди раді його візитам, тому що він дуже достовірний. Як молода людина, декламуючи вірші Петефі, Араня, Аттіли Йожефа, Радноті, він може стати ближчим до молоді. Тому другий день ми присвятили лише зустрічам у школах. Після вчорашніх виступів нині він відвідає навчальні заклади Великодоброньської громади з меседжами, які актуальні й сьогодні, оскільки Петефі та Арань – люди з абсолютно різними звичками, які походили з різних світів, але не гасили, а підсилювали один одного. Крім того, на мою думку, це може стати уроком для сучасної молоді: визнавати те, що є хорошим в інших, не пригнічувати погляди людей з інакшими звичками, темпераментом, мовою, а натомість зміцнювати їх, намагатися співпрацювати з ними. Про це йдеться, зокрема, і в програмі Пейтера Лоранта Товта, – повідомила Лівія Балог.
Своє останнє інтерв’ю Йосип Борто – депутат Закарпатської обласної ради, заступник голови Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), політик, освітянин, угорець за походженням, дав українською мовою. Свій останній день земного життя провів, відстоюючи права і свободи етнічних угорців. Колектив Tv21 Унгвар глибоко сумує з приводу передчасної смерті Йосипа Борто і висловлює щирі співчуття його родині! Вічна пам’ять світлій Людині! Україна на шляху до ЄС має привести свої закони у відповідність до вимог, визначених Єврокомісією, зокрема в частині прав національних спільнот в окремих сферах. В Ужгороді провели консультації із прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем, у яких взяли участь представники закарпатських угорців. За словами голови обласної адміністрації Віктора Микити, це історична подія, яка підтверджує належну комунікацію між державою та нацменшинами.
У місті Чоп 23 листопада згадали про найбільшу за останні сто років трагедію закарпатських угорців. Місцева угорська громада цього дня традиційно зібралася біля меморіального знака, установленого Товариством угорської культури Закарпаття (КМКС) на міському кладовищі в 1990 році. Містяни вклонилися пам’яті 73 депортованих з населеного пункту чоловіків, 37 з яких уже ніколи не повернулися додому.
Очільниця Ужгородського районного та міського осередку ТУКЗ-КМКС, депутатка обласної ради Лівія Балог зазначила, що в ці дні в усіх містах і селах Закарпаття, де живуть угорці, відбуваються меморіальні заходи з ушанування пам’яті чоловіків, яких у 1944 році сталінський режим забрав на так звані триденні «маленькі роботи». Жертвами радянського терору стали кілька десятків тисяч угорців та німців краю.
– Треба пам’ятати свою історію, саме тому ми сьогодні зібралися на тихий меморіальний захід у вузькому колі. Нині угорська громада Закарпаття знову переживає важкі часи, дуже багато хто з нас перебуває в розлуці з рідними, близькими. На мою думку, дуже важливо пам’ятати, що в нашому краї вже були сильні вітри та буревії, але закарпатські угорці зуміли подолати всі випробування. Нехай це додає нам надії і сьогодні, – наголосила Лівія Балог.
За депортованих мешканців, відірваних від родин, прочитав молитву пастор Чопської реформатської громади Давід Бакша. А відтак попросив Божого благословення на закарпатців та втіхи для всіх тих, хто переживає горе й біль утрати.
Під час заходу, на якому присутні згадували про рідних і земляків, розкиданих по світу через події минулих років, виступив хор клубу пенсіонерів місцевого осередку ТУКЗ-КМКС. Особливо зворушливо прозвучали в його виконанні слова пісні «Розсипані перли»:
Хай ця пісня заговорить до розсипаних перлин,
До зірваного листя, що чіпляється за камінь,
Хай ця пісня заговорить до розсипаних зернин,
До осиротілих ягід винограду, залишених на лозі…
На завершення присутні поклали вінки та квіти до меморіального знака й запалили лампадки, а насамкінець заспівали національну молитву угорців.
