Майже 80% українців не готові виїхати з країни до Європи чи США, навіть за умови набуття громадянства.
Про це свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), яке проводили упродовж 1-6 вересня методом телефонних інтерв’ю у всіх підконтрольних Україні регіонах.
У жовтні 2020 КМІС проводив всеукраїнське телефонне опитування, де респондентам ставили запитання про те, чи готові вони виїхати на постійне місце проживання до США чи ЄС, якби без умов надавалося громадянство.
На той момент 28% серед усіх дорослих українців готові були виїхати жити закордон. У вересні 2022, тобто через пів року після повномасштабного вторгнення, КМІС повторив запитання, і частка тих, хто хотів переїхати закордон, скоротилася до 7%.
Проте соціологи наголошують, що такі дані є результатом виїзду частини людей з України після вторгнення, але також значною мірою і через зростання патріотизму та оптимізму щодо майбутнього України.
У вересні 2024, після двох з половиною років повномасштабного вторгнення, КМІС знову поставив це запитання. Готовність переїхати за кордон порівняно із вереснем 2022 року зросла до 19%, проте лишається помітно нижчою, ніж було у 2020 році. Разом з цим абсолютна більшість українців – 79% – продовжують стверджувати, що навіть у разі отримання громадянства США / країни ЄС вони би все одно залишилися в Україні.
У всіх регіонах абсолютна більшість (від 75-81%) не хотіли би переїжджати закордон, а хочуть лишатися в Україні.
Серед 18-29 річних українців у 2020 році майже половина (46%) хотіли би переїхати закордон. У вересні 2022 року показник знизився до 13%, а у цьому році він зріс до 26%.
Хоча зростання відчутне, але все одно 74% українців у віці до 30 років хочуть лишатися в Україні. Подібний тренд характерний і для 30-44 річних (серед них наразі 75% не хочуть переїжджати з України).
Щодо гендерного поділу, то більшість чоловіків 25-55 років (70%) не хотіли би переїжджати з України. Хотіли би – 27%. Серед жінок у віці 25-55 років 80% не хотіли би переїжджати з України, хотіли би – 18%.
У 2020 році також помітно більше чоловіків хотіли би переїхати закордон, ніж жінок. Водночас у будь-якому випадку більшість українських чоловіків мобілізаційного віку навіть за наявності легальних можливостей не хотіли би покидати Україну.
Чи переїхали б жити до США / ЄС, якби без умов отримали громадянство, серед чоловіків і жінок у віці 25-55 років
Більшість опитаних українців (54%) вважають, що соціальну мережу „Телеграм” варто контролювати, запровадивши деякі обмеження, але – не забороняти її.
Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) 1-6 вересня 2024 року.
„…більшість українців (54%) вважають, що не варто повністю забороняти, а треба запровадити певні обмеження й контроль – як-от блокування окремих каналів тощо”, – ідеться в повідомленні.
Наразі лише 9% українців стверджують, що Телеграм треба повністю заборонити, а 26% – що його не варто жодним чином контролювати.
Питання щодо обмеження або навіть заборони телеграму активізувалося після арешту засновника соцмережі Павла Дурова у Франції. Зокрема, – у зв’язку з можливим впливом на мережу з боку спецслужб рф і поширенням російської пропаганди.
Днями керівник ГУР Міноборони Кирило Буданов назвав соцмережу загрозою національній безпеці України.
„Результати опитування свідчать, що наразі в суспільства немає ані відчутної підтримки заборони телеграму, ані стійкого опору такій забороні. Українці займають доволі виважену й конструктивну позицію, що варто не доходити до заборон, але при цьому дійсно визнають важливість і необхідність блокувати небезпечні телеграм-канали”, – прокоментував результати опитування виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.
Він також зазначив, що представникам влади варто розуміти, що в разі потреби заборони телеграму „задля безпеки України та українців громадськість має отримати справді об’єктивні й переконливі докази ворожої діяльності та відмови власників від співпраці”.
КМІС провів власне всеукраїнське опитування громадської думки „Омнібус”, до якого додав запитання щодо сприйняття українцями загроз безпеці від соціальних мереж і ставлення до заборони телеграму. Опитано 1015 респондентів у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія). Метод – телефонні інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI), вік респондентів – 18 років і старше, громадяни України, які на момент опитування проживали на території, підконтрольній уряду України.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1%.
Соцмережа Instagram у рекламних цілях прослуховує (опція Active Listening) кожного користувача. У цьому факті зізнався один з основних партнерів платформи з надання рекламних послуг Cox Media Group (CMG), який вже багато років працює з Google та Meta, повідомляє 404 Media.
Згідно з презентацією CMG у рамках розвитку опції для контекстної реклами, яка буквально читає думки користувачів:
компанія пропонує клієнтам послугу „активного прослуховування”;
опція дає змогу ШІ підслуховувати ваші розмови біля смартфона, а також аналізувати дії користувача в мережі;
Active Listening захоплює будь-які звуки з мікрофона будь-яких смартфонів;
алгоритми Active Listening дають змогу видавати клієнтам найточнішу рекламу.
Наприклад, після фрази „потрібна нова футболка”, яку користувач проговорює поруч з телефоном, він починає бачити наплив таргетованої реклами футболок.
Головні клієнти CMG: Google, Amazon та Meta. Примітно, що Google та Meta після оприлюднення даних про використання Active Listening видалили будь-які згадки CMG зі своїх ресурсів. В Amazon заявили ЗМІ, що знають про цей сервіс, але ніколи ним не користувалися. У Facebook пояснили, що екстрено „почали перевірку” цієї інформації від ЗМІ.
Усі жителі росії відповідальні за агресію проти України. Таку думку поділяють 76% українців, не згодні з нею 20% респондентів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування фонду „Демократичні ініціативи” та Центру Разумкова.
У цьому питанні в суспільстві панує визначеність, адже лише 4% не мають чіткої позиції щодо цієї теми. Причому незалежно від віку респонденти переважно повністю згодні з колективною відповідальністю жителів росії.
До того ж, 64,5% згодні з тим, що населення росії підштовхує керівництво своєї країни до продовження війни проти України.
На цьому етапі війни більшість українців (64%) переконані, що агресія росії була неминучою після відновлення Україною незалежності, тоді як ті, хто вважає, що цього могло б і не статися, перебувають у меншості (18%).
Так само більшість респондентів (59,5%) переконані, що незалежно від умов завершення нинішньої війни з росією, у майбутньому рф знову атакуватиме Україну.
Опитування фонду „Демократичні ініціативи” та Центру Разумкова проводилося з 8 по 15 серпня 2024 року серед 2017 респондентів лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
У серпні 2024 року, після 2,5 років повномасштабної агресії, 54% українців вважають, що у разі ще більш тривалої війни з росією Україна зможе вистояти.
Про це свідчать дані опитування фонду “Демократичні ініціативи” та Центру Разумкова.
Не згодні з тим, що Україна витримає довготривалу війну, 28% респондентів, а ще 18% не мають чіткої відповіді на це питання.
Гарантії безпеки з боку інших країн зможуть убезпечити Україну від можливої агресії росії у майбутньому – у цьому переконані 62% українців.
Стосовно тривалості західної допомоги Україні думки в українському суспільстві поділилися чітко порівну. Так, 40% вважає, що Захід не буде Україну підтримувати довго, тоді як 39,5% з цим не погоджуються.
У суспільстві немає чіткого уявлення щодо того, як має діяти політичне та військове керівництво України в разі, якщо військова допомога з боку західних держав зменшиться чи припиниться. Так, дещо більше третини (35%) вважають, що тоді українська влада має розпочати переговори з Росією про припинення війни, 23,5% – що вона має спробувати заморозити конфлікт, але не йти на жодні поступки росії, а 21% схиляється до думки, що українське керівництво мало б продовжувати війну, незважаючи ні на що, навіть за умови скорочення чи припинення допомоги Заходу.
Великі втрати, що їх вже зазнала в цій війні Україна, сприймаються відносною більшістю (45%) радше як причина не погоджуватися на мир, який не відповідатиме потребам та вимогам України. Натомість для 32% ці втрати і перспектива втратити ще більше людей, навпаки, є аргументом для початку переговорів і спроб завершити війну.
Опитування фонду “Демократичні ініціативи” та Центру Разумкова проводилося з 8 по 15 серпня 2024 року серед 2017 респондентів лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Абсолютна більшість українців продовжує демонструвати свою неготовність виконувати вимоги Росії задля завершення війни.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування фонду „Демократичні ініціативи” та Центру Разумкова.
На визнання окупованих територій частиною РФ заради припинення війни готові піти лише 9% українців (у серпні 2023 року – менше 5%), а неприйнятним це вважає 81% (у серпні 2023 року – 90%).
Готовність поступитися майбутнім членством України в НАТО висловили 18,5% українців, як і у серпні 2023 року, але більшість вважає це неприйнятним (67%, а у серпні 2023 року – 74%).
Неприйнятною для абсолютної більшості українців є і відмова від членства в Європейському Союзі (71%), а готових поступитися ним – 17%.
Опитування фонду „Демократичні ініціативи” та Центру Разумкова проводилося з 8 по 15 серпня 2024 року серед 2017 респондентів лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Українці допускають проведення переговорів з Росією за певних умов. Але тільки кожен п’ятий вважає, що вони можливі вже зараз.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування фонду „Демократичні ініціативи” та Центру Разумкова.
Близько третини українців (32,4%) вважають, що початок переговорів з Росією про припинення війни можливий лише після звільнення всіх українських територій.
Ще 18,7% заявили, що переговори про мир з Росією можливі зараз, але тільки з метою звільнення полонених і заручників.
Тільки 19,8% вважають, що переговори про мир можливі навіть зараз.
А 17,9% переконані, що переговори про мир з Росією взагалі неможливі.
У ставленні до умов для переговорів є певні регіональні відмінності. Так, готовність до переговорів вже зараз без особливих передумов найчастіше фіксується на Півдні (36%) і Сході (27%), тоді як на Заході і в Центрі цей показник становить 15%. Водночас у безперспективності ідеї домовлятися з Росією не лише зараз, але й загалом, переконані дещо більше на Заході (21%) і меншою мірою на Півдні (13%).
Опитування фонду „Демократичні ініціативи” та Центру Разумкова проводилося з 8 по 15 серпня 2024 року серед 2017 респондентів лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
В Україні розпочали масштабне опитування про реальний стан освіти, яке триватиме 10 днів.
Про це на щорічній конференції освітян оголосив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, повідомляє Міністерство освіти і науки України.
Зазначається, що опитування допоможе отримати від викладачів, батьків та дітей інформацію про реальний стан освіти.
„Основа ефективних управлінських рішень – це якісні дані. Важливо, щоб уряд й освітяни були в одній системі координат. Саме тому запускаємо національне опитування для батьків, дітей і вчителів, щоб дізнатися фідбек про систему освіти. Опитування допоможе отримати якісну інформацію про те, що відбувається у сфері освіти, пріоритезувати наші дії та спланувати наступний рік роботи”, – заявив Федоров.
Для кожного українця опитування – це можливість поділитися власною думкою про проблеми в системі освіти, які потребують першочергового розв’язання. А також оцінити, наскільки ви задоволені якістю навчання.
Хто може взяти участь в опитуванні
Участь в опитуванні можуть взяти:
батьки дітей дошкільного віку;
школярі та їхні батьки;
студенти профтехів і їхні батьки;
студенти закладів вищої освіти та їхні батьки;
усі інші дорослі українці.
Також повідомляється, що опитування триватиме 10 днів.
Опитування проводить Міносвіти спільно з Мінцифрою за підтримки проєкту EU4DigitalUA, що фінансується Європейським Союзом і впроваджується Міжнародним та іберо-американським фондом адміністративної і державної політики (FIIAPP).
Серед почуттів, які респонденти відчувають стосовно майбутнього України, однозначно превалює надія (61%), за нею йдуть тривога (40%) та оптимізм (33,5%).
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування фонду „Демократичні ініціативи” та Центру Разумкова.
За даними опитування, страх відчувають 21% респондентів, розгубленість – 20%.
Наразі 40% українців вважають, що події розвиваються у правильному напрямі (було 49% у 2023 році), тоді як 37% вважають цей напрям неправильним.
Абсолютна більшість респондентів хоче будувати своє майбутнє життя в Україні (86%), причому основна частка серед них демонструє однозначну налаштованість залишатися в Україні (59%).
Опитування фонду „Демократичні ініціативи” та Центру Разумкова проводилося з 8 по 15 серпня 2024 року серед 2017 респондентів лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Якби референдум щодо проголошення державної незалежності України відбувався сьогодні, то абсолютна більшість українців (85%) підтримали б незалежність.
Про це свідчать дані опитування фонду „Демократичні ініціативи” та Центру Разумкова.
Підтримка незалежності продовжує залишатися на історичному максимумі за останні 23 роки соціологічних досліджень. Вищий цей показник був лише у серпні 2022 року – 87,5%
Близько 50% українців вважають, що за роки незалежності України відбулося скільки позитивного, стільки й негативного. При цьому кожен четвертий (25%) вважає, що позитиву було більше, тоді як для 17% переважав негатив.
Три чверті (76% українців) переконані, що росіяни не сприймають Україну як незалежну суверенну державу. Причому такі оцінки переважають серед усіх соціально-демографічних груп респондентів, незалежно від їхнього віку, статі, типу населеного пункту, рівня освіти та доходів.
Опитування фонду „Демократичні ініціативи” та Центру Разумкова проводилося з 8 по 15 серпня 2024 року серед 2017 респондентів лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
