У c. Яноші Берегівського району планується будівництво заводу з переробки твердих побутових відходів потужністю 30 000 тонн на рік із бюджетом 7,8 млн євро за фінансування ЄС та підтримки Угорщини. У вівторок у м.Ніредьгаза відбулося урочисте відкриття програми.
Виступаючи на заході, Оскар Шестак, президент Європейського об’єднання територіального співробітництва ТИСА (ЄОТС ТИСА) та голова Загальних зборів області Саболч-Сатмар-Берег, зазначив, що найбільша в історії інвестиція партнерства в Україну розпочалася у квітні, і її метою є зменшення забруднення підземних вод у двох країнах, а також річки Тиса та її притоків.
„Програма включає будівництво сміттєпереробного заводу, закупівлю техніки для збору сміття та створення мережі пунктів збору твердих побутових відходів”, – зазначив президент асоціації.
Бюджет програми становить понад 7,8 млн євро, з яких 5 млн євро надає Європейський Союз через Програму транскордонного співробітництва ЄІС Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна, а понад 916 млн євро забезпечує Міністерство енергетики Угорщини.
Володимир Чубірко, співголова Тиса ЕТТ та голова Закарпатської обласної ради, заявив на заході, що рада забезпечить дорогу до сміттєвого майданчика та для будівництва укриття, що є обов’язковим згідно з чинним українським законодавством.
Окрім комплексного заводу з сортування та утилізації відходів, у Берегівському районі буде створено двадцять сім майданчиків для роздільного збору сміття. Закінчити будівництво планується до 2024 року, а після завершення проєкту управління відходами в регіоні буде організовано та здійснюватиметься муніципальним об’єднанням угорського зразка.
1.⚡️ #Hungary has stopped allowing Ukrainian trucks through from #Slovakia, - media.
After the blockade of Slovak carriers, the drivers decided to leave Slovakia through Hungary. It is reported that a queue formed here, and then trucks stopped passing altogether.⬇️ pic.twitter.com/InxRtsiVhh
Патріотизм понад усе! І селищний етап Всеукраїнської дитячо-юнацької військової патріотичної гри «Сокіл» («Джура») – «Джура – 2023» відбувся на базі Попівської гімназії Косоньської сільської ради. Мета гри – патріотичне виховання учнівської молоді на державотворчих та героїчних традиціях українського козацтва.
Захід розпочався хвилиною мовчання, вшануванням пам’яті загиблих захисників Україні у війні проти росії. Товт Олександр, голова Косоньської ОТГ, побажав учасникам успіхів та витримки. Лендєл Василь, начальник відділу освіти, культури молоді та спорту Косоньської сільської ради наголосив, що в цей складний для нас час особливого значення набуває героїзм, патріотизм та витримка.
На І-ому етапі змагалися 4 рої: «Орли» Косоньського ліцею імені Арань Яноша, «Соколи» Попівської гімназії, «Живчики» Шомівської гімназії та «Нащадки козаків» Запсоньської гімназії.
Змагання розпочалося конкурсом «Впоряд»: урочистим ходом, вітанням, проголошенням назви та гасла рою, показом виконання команд. Наступним етапом був конкурс з перетягуванням линви, в якому кожний рій міг проявити свої сили. Лідером цього етапу стали «Орли» Косоньського ліцею.
Пожежники Берегівської РУ ДСНС продемонстрували учасникам дії та способи рятування людей під час пожеж. Команди змогли пройти практичне навчання з пожежної безпеки.
Волонтери Червоного Христа України м. Берегово ознайомили учнів зі способами надання першої долікарської допомоги та елементами рятувальних робіт під час нещасних випадків. Команди показали свої знання та навички у конкурсі «Рятівник».
Прикордонники пункту пропуску «Косино» продемонстрували розбірку – збірку зброї. В подальшому і учасники роїв показали свої знання.
Захід завершився підведенням підсумків та оголошенням результатів. Словами вдячності відзначив виступ кожної команди Лендєл Василь і зазначив, що Батьківщині потрібні такі молоді люди, які здатні стати на її захист.
Оголошені результати змагання:
І місце. Рій «Орли» (Косоньський ліцей імені Арань Яноша),
ІІ місце. Рій «Сокіл» (Попівська гімназія),
ІІІ місце. Рій «Нащадки козаків» (Запсоньська гімназія),
Рій «Живчики» (Шомівська гімназія).
Усі учасники з честю виконали завдання. Вчителі, школи та Батьківщина пишаються ними.
Висловлюємо слова подяки Попівській гімназії за теплу зустріч та організацію.
Гра «Сокіл» («Джура») не просто змагання, а вшанування героїв, які захищають нас та Батьківщину у війні проти агресора.
[type] => post [excerpt] => Батівські дні поезії Bátyúi – це свято угорської поезії з 35-річною історією, а також один із найвідоміших конкурсів Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства. Цьогоріч захід традиційно відбувся 11 квітня в День угорської поезії на б... [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1681305780 [modified] => 1681305124 ) [title] => У Батьові відбувся конкурс декламування віршів [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=143676&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 143623 [uk] => 143676 ) [trid] => din4423 [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 143628 [image] => Array ( [id] => 143628 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/batyu-1-scaled.jpg [original_lng] => 623773 [original_w] => 2560 [original_h] => 1710 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/batyu-1-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/batyu-1-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/batyu-1-768x513.jpg [width] => 768 [height] => 513 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/batyu-1-1024x684.jpg [width] => 1024 [height] => 684 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/batyu-1-1536x1026.jpg [width] => 1536 [height] => 1026 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/batyu-1-2048x1368.jpg [width] => 2048 [height] => 1368 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/batyu-1-scaled.jpg [width] => 2560 [height] => 1710 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 4246 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 143628 [_edit_lock] => 1681294792:3 [_edit_last] => 3 [_ukrnet_feed_include] => 1 [_oembed_ac1b8dbbf20b7c548ff3f9a6969909da] => [_oembed_time_ac1b8dbbf20b7c548ff3f9a6969909da] => 1681294987 [_oembed_a6f87d9c5c12c486daadf77cecbefb69] => [_oembed_time_a6f87d9c5c12c486daadf77cecbefb69] => 1681294988 [_oembed_353278d51452f6cb9bf4397890808027] =>
13-year-old singer from Ukraine Sofia Samoliuk has refused to perform at the Sanremo Junior soloist singer international competition in Italy
Congratulations to our very own #Airman, 2nd Lt. Madison Marsh, aka Miss Colorado — who was just crowned @MissAmerica 2024! Marsh is the first active duty servicemember to ever win the title.#AimHighpic.twitter.com/3RuDu5CulW
Громадська організація Pro Cultura Subcarpathica 4-5 квітня з метою збереження та популяризації великодніх традицій організувала для дітей майстер-клас із рукоділля на базі Будинку-музею народних традицій села Велика Береги, що на Берегівщині. Участь у занятті з рукоділля взяли школярі з Берегова, Середнього та села Попово.
Дітей на заході привітала координаторка садиби Адель Ґал. Вона провела екскурсію дітям по території понад 120-річного обійстя, відтак перейшли до виготовлення писанок за старовинними народними техніками.
«Вважаємо важливим показати та навчити дітей, які приїжджають сюди, традиційних технік декорування, які використовуються в нашому краї», – повідомила Адель Ґал.
«Для нинішнього заняття ми обрали характерні для Берегівщини техніки розпису писанок. Це, зокрема, дряпання пофарбованих у цибулинні яєць, а також накладання на них листя при фарбуванні. Крім цього, показуємо і традиційну шаланківську техніку оздоблення – так зване воскування», – додала координаторка.
Діти з радістю спробували всі запропоновані техніки розпису писанок. Багато хто з них використав власну фантазію для декорування, не тільки запропоновані візерунки. Якщо фарбування у лушпинні було знайоме для школярів, із розписом воском чимало з них зустрілися вперше. ці писанки обтирають порошком золотого чи срібного кольору, що додає їм особливої краси та самобутності.
Під час майстер-класу на кухні садиби готувалася традиційна великодня грудка. До цього процесу, під керівництвом Пірошки Олас, теж залучили дітей. На завершення візиту дітей пригостили приготованим традиційним смаколиком.
Наступного дня під час занять відтворили традиції поливанок. Вдягнуті у святкове вбрання дівчата чекали на хлопців на ґанку з корзинами, повними писанок. Хлопці ж, за традицією, з’явилися на поливанки з відрами води.
Великоберезький будинок-музей народних традицій дарує своїм візитерам під час заходів незабутні враження. Заняття, майстер-класи зазвичай приурочені до різних свят. Діти мають можливість спробувати різноманітні старовинні народні ігри, скуштувати традиційні страви. Тобто, молодь не тільки знайомиться, але й долучається до угорських народних традицій, пізнає угорську культуру.
Захід, організований громадською організацією Pro Cultura Subcarpathica, відбувся за підтримки Фонду ім. Шандора Чорі та Фонду ім. Габора Бетлена, у партнерстві із закарпатською філією мережі Будинків народних традицій.
Презентація першого альбому народного фольклорного ансамблю «Боржаварі» відбулася на Берегівщині у залі готелю «Гелікон». Альбом народної музики «Шукаю мрію», виданий за сприяння програми «Караван культури», представили напередодні Дня угорської культури.
Присутніх на заході привітала керівниця проєкту «Караван культури Закарпаття» Крістіна Кудлотяк. Вона, зокрема, повідомила, що минулого року в проєкту «Караван культури» були великі плани: організувати вистави оперети та виступи Національного театру Угорщини на Закарпатті, але з початком війни ці мрії були зруйновані. «Ми зрозуміли, що не можна гнатися за колишніми планами, кожен має знайти свою мрію відповідно до наявних можливостей, — зазначила Крістіна Кудлотяк. – У День угорської культури ми відзначаємо те, що принесло минуле, що було створено в минулому, і що ми можемо зберегти, а відтак передати наступним поколінням. Сьогодні ми презентуємо наш черговий здобуток у сфері культури, роблячи внесок у загальну угорську культуру».
Очільник Консульства Угорщини в Берегові у привітанні наголосив, що для нашого краю особливо важлива приказка, що нація живе своєю культурою, оскільки її збереження справді відіграє значну роль у житті закордонних угорців.
Захід продовжився спілкуванням про багатогранну діяльність громадської організації з підтримки талановитої молоді та збереження народного мистецтва і традицій «Боржаварі». Модератом розмови із засновниками організації, родиною Ковачів, виступив ведучий закарпатської радіостанції «Пульс» Золтан Бірта. Йшлося, зокрема, про зв’язок із народною музикою, важливість підтримки та розвитку талантів, а також про ансамбль, альбом та подальші плани. Фольклорний ансамбль, кістяк якого створює родина Ковачів, за останні роки зазнав значного професійного розвитку. Крім віршів, покладених на музику, і народних пісень у репертуарі колективу є і християнські молодіжні пісні та псалми.
Свою різноманітну діяльність родина показала під час заходу. Продовжили дійство молоді акордеоністи, танцювальний колектив «Cseperedő» та народний ансамбль «Hangicsáló».
Сюрпризом на презентації альбому став виступ танцювального колективу «Ритм» із Есеня.
На завершення Крістіна Кудлотяк подякувала музикантам за записаний альбом, за їхню роботу та вручила їм 200 екземплярів платівки.
Що ж до самого альбому, то він відображає характерний стиль колективу, у якому грають Абігель Ковач (вокал), Даніель Ковач (скрипка), Пейтер Ковач (скрипка), Шандор Ковач (альт), Адам Дюрко (акордеон), Томаш Ковач (контрабас). На платівці представлені також записи запрошених музикантів – Іштвана Пала (скрипка) і Дюли Карача (альт).
Madonna expressed her support for ?? during her concert in London. Proceeds from her concert tour probably won’t go to Ukraine though. pic.twitter.com/vYjq7eLAlK
Germany‼️👇 Rod Stewart showed the Ukrainian flag and a picture of Zelensky,the crowd loudly booed and whistled. People dont buy this Zelensky Bullshit anymore👍 pic.twitter.com/QKkRTUjNVl
У селі Бадалово вже понад півстоліття існує традиція розпочинати новий рік святковим богослужінням у місцевій реформатській церкві, а потім вшановувати пам’ять Шандора Петефі. Цього року виповнилося б 200 років від дня народження найвідомішого угорського поета, революціонера, національного героя, одного з найвидатніших діячів угорської поезії.
У своїй проповіді пастор реформатської церкви Жолт Шапі процитував уривки з 6-го та 7-го віршів книги Псалмів, наголосивши, наскільки велика благодать Господня для Його народу навіть у ці неспокійні часи.
На меморіальному заході з нагоди вшанування ювілейної річниці від дня народження Шандора Петефі, який став центральним дійством Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), першим виступив очільник місцевого осередку організації, сімейний лікар Бадалова Лайош Якаб, відзначивши історичну роль великого поета, котрий 176 років тому відвідав село.
«Щороку 1 січня ми традиційно вшановуємо річницю від дня народження Шандора Петефі – поета, революціонера, національного героя, одного з найвидатніших діячів угорської поезії, якому цього року виповнилося б 200 років, – зазначив Лайош Якаб під час виступу. – У липні 1847 року по дорозі до своєї нареченої, Юлії Сендреї, в Ердед, Петефі відпочив біля нашої місцевої реформатської церкви. На пам’ять про це 14 серпня 1938 року тут була встановлена меморіальна дошка».
Лайош Якаб наголосив, що з чотирьох меморіальних знаків Петефі на Закарпатті бадалівський – найдавніший, адже в Ужгороді, Берегові та Мукачеві пам’ятники були встановлені в 1990-х роках, а той, що у Бадалові, вже має 85-річну історію. Місцеві жителі намагаються належним чином берегти цю спадщину і передати її майбутнім поколінням, щоб люди, які тут проживають, завжди відчували духовність великого поета.
Очільник Консульства Угорщини в Берегові Іштван Дєбнар, у свою чергу, побажав місцевим всього найкращого у новому році. Дипломат відзначив велич поета Шандора Петефі, а також торкнувся і ситуації закарпатських угорців, яким передусім побажав миру в 2023 році.
Голова Берегівського районного осередку ТУКЗ-КМКС Йожеф Шін під час виступу наголосив, що боротьба за свободу актуальна сьогодні і буде такою завжди. «Згадаймо про угорський і український народ: обидва борються за свою свободу і незалежність, один – на полі бою, інший – за столом переговорів, але ставка однакова», – сказав він, додавши, що одним із найбільш згадуваних слів в угорських суспільних ЗМІ було слово «мир». Йожеф Шін завершив свій виступ цитатою від Петефі: «Час правдивий і вирішує, що не є таким».
«Сьогодні, як і щороку першого січня, ми зібралися, тому що 200 років тому народився Олександр Пе́трович, син Марії Груз, який став найвидатнішою постаттю угорської поезії», — зазначила, розпочинаючи виступ, президентка Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, депутат Закарпатської обласної ради Ільдико Орос. Вона підкреслила, що місцеві мешканці підтримують збереження угорської культури, зокрема, віддаючи своїх дітей до угорськомовних дитсадків і шкіл, оскільки нація може бути справді успішною, лише навчаючись рідною мовою.
Голова Берегівської міської територіальної громади Золтан Бабяк під час виступу наголосив, що, спільно вшановуючи пам’ять Петефі, ми зміцнюємо один одного, і ми можемо робити це і через слово Боже. Він підкреслив, що під час нинішньої жахливої війни потрібна витримка і співпраця, у чому велику роль відіграють історичні церкви, благодійні та громадські організації, тільки так можна пережити ці важкі часи.
До присутніх звернувся і староста села Бадалово Імре Салай. Вшановуючи Петефі, він назвав життєвий шлях поета найкоротшою, але водночас і найбільшою історією успіху. Участь у заході взяв також голова Берегівської райради Карло Резеш.
Єпископ Закарпатської реформатської церкви Шандор Зан Фабіан попросив Божого благословення на присутніх, відтак наголосив, що ключовими факторами збереження закарпатських угорців є віра в Бога, відданість рідному краю та реалізація надії, яку реформатська церква поставила дороговказом на 2023 рік.
Після святкових промов виступив ансамбль «Ганґрафоґо» з села Оросі під керівництвом Дьонді Ґаті, котрий виконав на цитрі вірші Петефі, покладені на музику.
На завершення заходу присутні поклали вінки до пам’ятної дошки Шандора Петефі
У селі Галабор у стінах Центру культури ім. Шарі Федак третьої неділі Адвенту діти представили тематичний виступ для батьків, рідних, знайомих та всіх місцевих жителів.
Пастор Елемер Дейнеш Жуковскі, процитувавши уривок з Євангелія від Матвія, провів паралель між подіями понад двотисячолітньої давнини – народженням Ісуса та втечею до Єгипту – і нинішнім періодом.
За його словами, як тоді сім’я Ісуса мусила тікати від небезпеки, так і сьогодні є багато сімей, які залишають своє родинне гніздо через війну, нестатки чи в надії об’єднатися з рідними. Але велика родина, церковна спільнота, чекає всіх назад, і коли небезпека мине, сподіваємося, що всі повернуться на батьківщину.
Після короткого боговшанування пролунали тематичні адвентські вірші й пісні у виконанні вихованців будинку культури та учнів релігієзнавства. Діти представили також вертепну виставу, народні пісні й танці.
На завершення дійства всі присутні отримали солодкі подарунки у вигляді плиток шоколаду, а також долучилися до невеликого пригощання.
Крім того, дітям вручили солодкі подарунки за виступ завдяки сприянню декана Берегівського церковного округу Міклоша Жуковського та місцевого будинку культури.
Наприкінці заходу керівниця Центру культури ім. Шарі Федак, очільниця місцевого осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) села Галабор Сільвія Кадар подякувала за виступ дітям та педагогам, які їх підготували, і побажала всім Божого благословення та якнайшвидшого миру.
У селі Яноші Берегівського району пам’ять жертв так званих «маленьких робіт» ушанували біля меморіалу жертв сталінських таборів. Захід організували реформатські громади сіл Яноші та Балажер.
У меморіальному дійстві взяли участь, зокрема, пастор реформатської церкви Саболч Надь, староста села Ержебет Бакош-Сабов, представники місцевого осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) села Яноші, мешканці населеного пункту.
Після виконання 90-го псалма учень 6-го класу Яношівського ліцею Барнабаш Фодо продекламував тематичний вірш «Молитва тисяч в’язнів 1944 року», котрий розчулив багатьох присутніх.
Захід продовжився богослужінням, яке провів Дюла Сабо. Він ушанував пам’ять загиблих церковною піснею «Дякую, Господи, за життя».
Ержебет Бакош-Сабов під час свого виступу наголосила, що друга половина листопада є дуже болісною для закарпатських угорців, адже в цей час у 1944 році відбулася найбільша трагедія нашого краю. Староста підкреслила, що жителі сіл Яноші та Балажері також стали жертвами сталінських репресій, адже тут майже немає сімей, яких би не торкнулося це жахіття. Пані Ержебет зі сльозами на очах згадала п’ятьох своїх родичів, котрі були вивезені на «маленькі роботи». «Умирають лише ті, про кого забули. Але ми не забуваємо. Щороку в листопаді приходимо згадати цю жахливу подію та вклонитися пам’яті депортованих», – зазначила Ержебет Бакош-Сабов, завершуючи свій виступ.
Відтак очільниця місцевого осередку ТУКЗ-КМКС Вікторія Ворчак-Єнеї провела паралель між подіями нашого сьогодення та 1944 року. «Нині біля меморіалу жертвам «маленьких робіт» ми починаємо мимоволі відчувати, скільки жаху довелося пережити закарпатським угорцям. Більшість чоловіків, депортованих у 1944 році, так і не повернулися додому, не побачили своїх родин або ніколи не змогли створити власну сім’ю. Сьогодні ми живемо в подібні часи, чимало людей загинуло на війні, а родини багатьох щодня моляться за те, щоб їхні рідні повернулися додому з фронту. Проте я вважаю, я вірю, що Бог не покладає на нас тягар, який ми не можемо витримати. Ми переживемо й нинішнє лихоліття, але зможемо зробити це тільки разом, у співпраці та через віру в Бога», – зазначила очільниця організації.
Пастор Антал Балаж побудував свою проповідь на основі 3-го розділу Плачу Єремії, частина якого звучить так: «Господь любить нас, тому нам ще не кінець, бо Його милосердя не вичерпалося: воно оновлюється щоранку. Господь – моя частина, я довіряю Йому. Господь добрий до тих, хто на Нього надіється, до тих, хто до Нього звертається».
У своїй проповіді пастор звернув увагу на те, що ми можемо сподіватися тільки на Бога, і висловив упевненість, що й серед депортованих було чимало таких, чия віра навіть під час тих подій не зламалася, і вони стали ближчими до Господа.
«Я б хотів, аби ми чітко розуміли: цей уривок говорить нам, що кожен день, коли ми прокидаємось, є даром від Бога», – наголосив пастор. Він також нагадав, що ми маємо всі підстави бути вдячними, оскільки нам не доводиться прокидатись під звуки вибухів. Відтак закликав спробувати зосереджуватися не лише на прикрощах нинішньої ситуації, але й звертати увагу на все хороше, що маємо завдяки благодаті Всевишнього. «Добре чекати в тиші визволення Господнього. Дай, Боже, щоб ми якнайшвидше пережили це визволення. Дай нам, Боже, подолати це, а тим часом переживати ці дні з тихим серцем, довіряючи Господу і звертаючись до Нього», – завершив пастор свою промову.
Після цього молитву та благословення виголосив пастор Балажера Саболч Надь. Ушанування пам’яті завершилося виконанням національної молитви угорців.
Раз на тиждень спеціальні заняття на дану тему проводяться в однойменному Будинку-музею, який з ініціативи президента Закарпатського угорського інституту Ілдики Орос діє тут вже 13 років. З самого початку його очолює Одел Гал.
“Починали із трьох занять на рік, що відбувалися напередодні релігійних свят – Різдва, Пасхи та Троїці,- розповідає Карпатському об’єктиву керівник закладу.- Потім почали розширятися й тепер займаємося з підлітками щотижня. Звичайно, першими відвідувачами були місцеві школярі, зараз сюди приїздять діти з усієї області.”
Сьогодні, 9 листопада, гостями Будинку традицій стали учні 2-4 класів Великоберезької ЗОШ та школярі з Вар. Обговорювали як відзначають День святого Мартина, що настане у п’ятницю, 11 листопада. Пані Одел нагадала діточкам легенду про єпископа Турського, який після повернення з військової служби одним з перших почав проповідувати християнство. Він продав свої маєтки, а виручені гроші роздав бідним. Нині святий Мартин вважається покровителем жебраків, а ще домашніх тварин і птахів. Розповідають, коли його шукали, щоб висвятити в єпископи, він сховався межи гусей, але ті своїм гелготінням видали Мартина. З тих пір він наказав на святкову вечерю подавати печеного гусака Ця традиція зберіглася по-нині. Так само вірять і в деякі прикмети, які учні хором повторювали за Оделою Гал. Приміром, хто не їстиме в День святого Мартона смажену гусятину, той буде голодувати цілий рік. Або, якщо цього дня буде морозно, то на Святвечір падатиме дощ.
Уважно прослухавши розповідь координатора музею, діти почали майструвати з бавовняних ниток, бісеру та кольорового паперу маленьких гусенят – символів майбутнього свята. Навчала їх цьому знана цитеристка з Бене, народна умілиця Вероніка Марков. Допомагали й присутні тут вчителі Едіна Зенич, Андрея Мештер-Бакша та Ілона Товт.
По завершенню цієї роботи, підлітки разом з Габріелою Сіладі пригадали відомі композиції, які виконують в День святого Мартина, а відтак усі пустилися в танок, не припиняючи співу.
Тим часом у мурованій печі смажилися яблуки, наповнені сиром, – теж один із традиційних смаколиків на День святого Мартина. Приготувала їх незмінний кухар закладу Пірошка Олас.
Поки малеча завершувала заняття, в Будинок традицій прибула група школярів із Вар, на яких чекало таке ж дійство. Але учні спочатку оглянули ботанічний сад закладу, де ростуть кілька десятків рідкісних дерев, кущів та рослин. Цю “зелену експозицію” започаткував колишній ректор і викладач біології ЗУІ Йосип Сікура й тепер сад носить його ім’я.
Діти покидали заклад, сповнені незабутніх вражень, з виготовленими своїми руками сувенірами й поласувавши традиційними смаколиками, запевнивши керівницю Будинку традицій, що обов’язково навідаються сюди ще не раз.
Захід відбувся за сприяння громадської організації “Про культура Субкарпатіка” та благодійного фонду імені Габора Бетлена.
Католицький костел на околиці села Мужієво на території колишнього села Кішмужай, усього за 7 км від Берегова, стоїть занедбаний посеред пустки вже майже 400 років. Дослідження свідчать, що церква була збудована у першій половині 15 століття.
