Намібія планує знищити понад 700 диких тварин, зокрема слонів, зебр та бегемотів, для надання м’яса населенню, яке страждає від продовольчої кризи через найгіршу посуху за останні 100 років.
Міністерство охорони навколишнього середовища, лісового господарства та туризму Намібії повідомило, що планується вбити:
83 слони;
30 бегемотів;
60 буйволів;
50 імпал;
100 синіх гну;
300 зебр.
Тварини будуть вилучені з національних парків та комунальних територій з “стабільною чисельністю дичини”, а полюванням займуться професійні мисливці.
Ця програма спрямована на пом’якшення наслідків посухи в країні, де приблизно 1,4 мільйона людей, або половина населення, страждає від гострої нестачі продовольства. Вона також покликана зменшити навантаження на водні ресурси і запобігти конфліктам між людьми та слонами, які можуть загостритися через посуху.
Загалом вже було вбито понад 150 тварин, що забезпечило понад 125 тисяч фунтів м’яса, яке було роздано населенню.
Намібія є однією з країн Південної Африки, що найбільше постраждали від посухи, спричиненої кліматичними змінами та природним явищем Ель-Ніньо.
У Південно-Африканській Республіці вперше за 87 років зафіксували золотого крота ле Вінтона. Вчені вважали його вимерлим.
Про це повідомляє CNN із посиланням на дослідження, опубліковане у науковому журналі Biodiversity and Conservation.
Золоті кроти де Вінтона приблизно розміром з мишу або хом’яка мають мерехтливу шерсть, яка імітує пісок. Саме тому їх дуже важко помітити. Крім того, ці тварини живуть у майже недоступних норах, рідко залишають за собою тунелі та мають гострий слух, за допомогою якого вловлюють рухи над землею.
Золотих кротів де Вінтона науковці не фіксували із 1936 року. Проте й до цього часу їх знаходили лише в невеликому регіоні Порт-Ноллот у Західнокапській провінції ПАР.
На пошук цього виду команда екологів і генетиків з Фонду дикої природи, що перебуває під загрозою зникнення (EWT), та Університету Преторії витратила два роки.
Вчені проаналізували зразки ДНК з навколишнього середовища, яку тварини виділяють при переміщенні. Вона міститься у клітинах шкіри, шерсті або фекалій.
„Виділяти ДНК з ґрунту важко, але ми відточували свої навички та вдосконалювали методи ще до цього проєкту, і ми були впевнені, що якщо золотий кріт де Вінтона є в навколишньому середовищі, ми зможемо виявити його, знайшовши та секвенувавши його ДНК”, – розповіла генетикиня EWT Саманта Майнхардт.
Під час експедиції у червні 2021 року команда науковців досліджувала до 18 кілометрів дюн на день. Допомагав їм у цьому собака на ім’я Джессі.
Вчені зібрали понад 100 зразків ґрунту з ділянок уздовж північно-західного узбережжя ПАР. За допомогою аналізу вони побачили, що в цій місцевості присутні кілька видів золотих кротів, серед яких поширені капський золотистий кріт і золотистий кріт Гранта.
Щоб ідентифікувати золотого крота де Вінтона, їм довелося чекати майже рік. Дослідники мали лише один зразок його ДНК, якого не вистачало для точного визначення. Однак згодом вони отримали зразок генетичного матеріалу цього виду, який зберігався у музеї Кейптауна.
Науковці зазначили, що золотий кріт де Вінтона може бути широко розповсюджений вздовж західного узбережжя ПАР, однак його чисельність є низькою. Крім того, тварина може втратити своє середовище існування через видобуток алмазів у цьому районі. Тому необхідно вжити природоохоронних заходів, які є „критично важливими та невідкладними”.
Місцева влада Австралії схвалила відновлення винищення диких коней в одному з найбільших національних парків країни. Цей захід було визнано необхідним для захисту фауни та флори, але він, очевидно, спричинить суперечки. Близько 19 тисяч диких коней, яких в Австралії називають „брамбі”, живуть у Національному парку Костюшко на південному сході країни.
Влада штату Новий Південний Вельс хоче скоротити це число до 3 тисяч до середини 2027 року, передає franceinfo.
Працівники парку вже знищують диких коней на землі за допомогою рушниць чи пасток або переміщують їх деінде. Але, за словами міністра екології Нового Південного Вельсу Пенні Шарп, цих заходів уже недостатньо. „Місцеві види знаходяться на межі зникнення, і вся екосистема знаходиться під загрозою” через надмірну кількість диких коней, сказав міністр. «Треба діяти».
Влада вважає брамбі шкідниками, оскільки вони посилюють ерозію ґрунту, знищують рослинність, випасаючи або витоптуючи її. Вони також спричиняють руйнування нор, конкурують з іншими тваринами за їжу, а також роблять джерела води антисанітарними. «Прийняти це рішення було непросто, ніхто не хотів би вбивати диких коней», — сказала Пенні Шарп. Гелікоптерний метод забою вже використовувався в 2000 році. За три дні було вбито понад 600 диких коней.
Але тоді місцева влада відступила через громадське обурення. Противники зазначають, що коні є частиною національної ідентичності Австралії. Брамбі прославляв культовий поет Банджо Патерсон (1864-1941), відомий своїм романтичним описами сільської Австралії. Команду з регбі зі столиці Австралії Канберри також називають «Брамбіз».
В країні чомусь не розглядають варіант відлову „шкідників флори” й передачі їх іншим країнам.
Японська влада використовує вовків-роботів, щоб ведмеді не проникали на територію сіл і невеликих міст.
Про це пише BBC.
Роботи виють, бігають і мають червоні очі, які світяться. Коли ведмеді бачать цього «звіра», то тікають від нього геть. Раніше вовків-роботів брали для захисту окремих ферм, але не цілих населених пунктів.
Однак останніми роками кількість нападів ведмедів на людей зростає — на це впливає міграція японців. У сільській місцевості залишається мало мешканців — молодь виїжджає в міста, а нація стрімко старішає.
Також зникає багато сільськогосподарських угідь у передгірʼях, які колись були буферними зонами між ведмедями та людьми. Молоді ведмеді переселяються ближче до міст, звикають до яскравого світла та гучних звуків і більше не бояться людей. Це збільшує ризики для населення.
На Закарпатті триває розповсюдження оральної вакцини від сказу для диких м’ясоїдних тварин. Спеціалісти проводять обробку лісових, сільськогосподарських угідь, околиць населених пунктів, вручну розміщуючи на землі приманки з вакциною, завбільшки з сірникову коробку.
У Норвегії спалахнув скандал навколо влади через вбивство 600-кілограмового моржа Фреї. Самка провела останні тижні в затоці Осло-фіорд і користувалася популярністю у місцевих мешканців та туристів.
Про це пише у NYT.
Тварину помітили на узбережжі 17 липня. Вона залазила на човни біля берега та відпочивала на пірсах. Багато хто намагався зробити селфі з моржем. Потім її приспали.
В Управлінні рибного господарства Норвегії заявили, що моржа приспали „на основі загальної оцінки загрози безпеці людей” після того, як громадськість проігнорувала попередження не наближатися до неї, часто з маленькими дітьми.
До того ж, люди нерідко кидали в неї речі та оточували її у великій кількості. Якось поліції довелося евакуювати та закрити зону купання, після того як Фреї погналася за жінкою у морі.
У службі повідомили, що виникало дуже багато небезпечних для людей ситуацій.
„Я підтримую рішення про евтаназію Фреї. Це було правильне рішення. Я не здивований, що це викликало багато міжнародної реакції. Іноді нам доводиться приймати непопулярні рішення”, – заявив прем’єр-міністр Йонас Гар Стере.
В уряді додали, що ці тварини можуть бути небезпечними, тому іноді їх потрібно знищувати, якщо це не ставить під загрозу виживання популяції.
Проте з таким рішенням не погоджуються зоозахисники. У групі захисту прав тварин Британії вважають, що людей, які наближаються до моржа, слід спочатку штрафувати.
А в асоціації охорони навколишнього середовища Норвегії рішення про евтаназію назвали ганебним.
Former MP of #Norway Sandra Andersen Aira fights for Ukraine
She arrived about a week after putin launched a full-scale invasion. She had never been to Ukraine before and went to #Kyiv, enrolling as a combat medic in the International Legion #StandWithUkraine️pic.twitter.com/lsCnVYb6tv
— Anton Gerashchenko (@Gerashchenko_en) May 19, 2022
Ecco due imbecilli prepotenti che si fanno beffa della Città… chiedo a tutti di aiutarci a individuarli per punirli anche se le nostre armi sono davvero spuntate… servono urgentemente più poteri ai Sindaci in tema di sicurezza pubblica! A chi li individua offro una cena! pic.twitter.com/DV2ONO3hUs
У мисливських угіддях Закарпаття триває облік чисельності диких тварин за участі Державної екологічної інспекції.
Щороку, традиційно після закінчення мисливського сезону відповідно до вимог ст.30 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» користувачі мисливських угідь зобов’язані проводити облік чисельності мисливських тварин. Наразі триває таксація копитних та хутрових тварин, – повідомляє інформаційний портал Zakarpattya Online.
Підрахунок здійснюють шляхом спостереження на підгодівельних майданчиках, шумового прогону, підрахунку слідів на сніговому покриві та опитування місцевих жителів. За результатами таксації визначаються ліміти на добування тварин в наступному мисливському сезоні.
