У рамках грантового проєкту «Допомога в освіті закордонної молоді» угорського Фонду національного співробітництва Фаховий коледж Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ отримав сучасне цифрове обладнання. Церемонія вручення відбулася 28 серпня в стінах інституту.
На початку заходу директорка коледжу Катерина Шовш та очільниця Благодійного фонду «За Закарпатський угорський інститут» Тюнде Товт підписали документи прийому-передачі.
У коментарі нашому виданню директорка Фахового коледжу Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Катерина Шовш зазначила: «Хочу подякувати Фонду за допомогу. Фаховий коледж невдовзі відкриє десятий навчальний рік. Завдяки інституту наш освітній заклад завжди був гарно оснащений, але певне обладнання вже застаріло. Саме тому отримана техніка для нас дуже цінна».
«Реалізовано проєкт на загальну суму 1 300 000 форинтів. Ми передали коледжу ноутбуки, мікрофони, проєктор, звукове обладнання. Ці засоби покращать не лише умови навчання та викладання, але й проведення святкових подій, балів першокурсників та інших заходів», – повідомила, у свою чергу, Тюнде Товт, директорка Благодійного фонду «За Закарпатський угорський інститут», який виступив посередником у грантовому проєкті.
У церемонії передачі взяли участь також президентка Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ» Ілдико Орос та ректор вишу Іштван Черничко.
Минулий рік Був дуже приніс чимало змін, нових викликів тапроблем і для Фахового коледжу Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ. Водночас для навчального закладу це був усе ж успішний, результативний період. Що криється за цим, ми розпитали в директорки закладу Катерини Шовш.
– Розкажіть, яким був 2023 рік для Фахового коледжу Закарпатського угорськогош інституту ім. Ференца Ракоці ІІ.
– Після тривалого темного семестру ми розпочали весняний дещо спокійніше. Треба було навчитися адаптуватися до ситуації в країні. Відрадним стало те, що ми отримали потужний генератор і більше не мусили страждати через відключення електрики, тож виконували свою роботу з набагато більшимиентузіазмом та увагою. Ми дуже відставали в усіх сферах. Студентам також було що надолужувати через відключення електроенергії та численні сигнали повітряної тривоги. Ми не припиняли навчальний процес, але треба визнати, що такої ж якості освіти, як у мирний час, забезпечуватинеможливо. Незважаючи на це, наші студенти і викладачі досягли гарних результатів. Ми брали участь у всіх предметних олімпіадах і мали переможців у кожній із них. У національному мультитесті один наш студент набрав 200 балів з англійської мови. Майже всі випускники вступили до вищих навчальних закладів. Весняний семестр ми завершили урочистою церемонією вручення дипломів, де попрощалися з останнім студентом, який здобув освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста.
Після тривалої вступної кампанії осінній семестр розпочали з великими сподіваннями, оскільки мали дуже велику кількість абітурієнтів. На подив багатьох, на 120 заявлених місць ми змогли прийняти 118 першокурсників, що є загальнодержавним рекордом. Це позитивний момент, адже свідчить про довіру до нас батьків.Свідчить про те, що є попит на це навчання, що студентам подобається в нас. Хоча раділи великим цифрам ми недовго, оскільки після перших оціночних робіт стало зрозуміло, що перед намистоїть непросте завдання. Два роки дистанційного навчання та підсумкова атестація випускників 9-хкласів у воєнний час залишають бажати кращого. Перед нами виникли серйозні виклики та завдання. Дуже енергійний, креативний та відданий своїй справі педагогічний колектив переймається ними йбореться за кожного студента, якого має можливість навчати.
З іншого боку, оцінювання, проведене на старших курсах, показало, що є позитивні зміни порівняно з минулорічним рівнем знань у студентів усіх спеціальностей.
Тут із гордістю хочу зазначити, що цього року вперше у нас була студентка, яку обласна адміністрація висунула на здобуття стипендії Президента України як переможницювсеукраїнського конкурсу з угорської мови та літератури. Вітаю тебе, Вероніко Бунда!
– Восени заклад повернувся до очної форми навчання. Чи вдалося відповідно завершити семестр?
– Над цим самовіддано працював увесь педколектив. Наші колеги намагалися використовувати найкращі та найсучасніші методики навчання, щоб бути ефективними. Усі наші вчителі постійно навчаються та вдосконалюють свої знання, аби мати змогунадавати нашим студентам максимум і найкраще відповідно часу та ситуації. Крім вивчення обов’язкової навчальної програми, ми організовуємо дуже багато позакласних заходів, намагаємося забезпечити для молоді атмосферу, якадозволяє їй учитися, розвиватися, знаходити своюціль у житті та формувати бачення майбутнього.
Через ситуацію в країні деколи нам здається, що ми не лише навчальний, але й соціальний заклад, який замінює сім’ю. І намагаємося відповідати також цьому завданню. Ми реалізували всі заплановані заходи і навіть організували додаткові.
На жаль, не можу сказати, що нам вдалося провести семестр так, як хотілося. Незважаючи на всі зусилля, ми не повною мірою задоволені результатами, яких досягли зі студентами. У той же час багато тих, хто здобув призові місця, підтверджують, що ми працюємо добре. Чимало студентів усе ще не могли набрати того темпунавчання, який відповідає нашим вимогам. Це залишається подальшим великим завданням.
– Незважаючи на затяжну воєнну ситуацію в країні, навчальний заклад влаштовує для студентів чимало різних заходів. З якими труднощами ви стикаєтесь під час їхньої організації та проведення і як вдається їх долати?
– «Те, що нас не вбиває, робить нас сильнішими», – це і наш девіз також. За ці роки ми стали згуртованою командою, і кожен день проживаємо, допомагаючи та роблячи сильнішими одне одного. На кожен навчальний рік є чітко спланований, підготовлений план заходів, який ми виконуємо. Усе це завдяки тому, що в нас дуже гарна команда. Ми навчилися не лише планувати, але й переплановувати. Креативність колег інколи мене зачаровує, студенти виявляють здібності, які часто роблять мене щасливою. Інститут надає всю необхідну фінансову та технічну підтримку для успішної реалізації заходів. Найчастіше проблеми виникають через повітряні тривоги та труднощі студентів з доїздом додому, через що вони не можуть залишатися на багатьох заходах. Незважаючи на все це, ми любимо свою роботу, навчальний заклад, студентів, колег. З Божою допомогою це єднає і тримає нас.
– З якими показниками щодо кількості викладачів та студентів закінчився рік?
– На кінець року ми мали 320 студентів і 54 викладачів. У нас дуже молодий та динамічний педагогічний колектив, наші вчителі справді живуть своєю роботою, викладаються на максимум і намагаються підтримувати рівень освіти. Це стає дедалі важче, але така гарна команда успішно долає всі проблеми.
– Які плани на друге півріччя 2023/2024 навчального року?
– Цей семестр обіцяє бути дуже насиченим. Нас чекає акредитація чотирьох професійних програм, що є непростим завданням у новій, ще невідомій системі. Ми з колегами ретельно готуємося, тожсподіваюся, усе буде добре.
Хочу зазначити, що я дуже пишаюся нашим педагогічним колективом. Це честь працювати з такою кількістю чудових професіоналів, хороших людей, для яких наш заклад є не лише робочиммісцем, але й другим домом, вони справді віддані своїй справі.
Дякую всім колегам і працівникам нашого коледжу за самовіддану роботу, підтримку та любов!
Бажаю всім щасливого, мирного, успішного нового року!
На зустрічі, організованій Товариством угорських педагогів Закарпаття (ТУПЗ-КМПС) у Закарпатському Угорському інституті ім. Ференца Ракоці ІІ, 19 лютого представники угорських шкіл та громадських організацій Закарпаття обговорили свої пропозиції стосовно законопроєкту про загальну та повну середню освіту.
На нараді голова Товариства
педагогів Ілдика Орос сказала, що битва з Міністерством освіти, з метою вирішити
«нюанси» законопроєкту, прийнятого у вересні 2017 року, триває вже понад 2 роки.
«Наша основна проблема
полягає в тому, що угорська мова не визнається
рідною мовою учнів, її класифікують
як іноземну, і тому в наших школах вимагають викладати угорську та іноземну мови
у такій кількості годин, скільки раніше виділялось для предмету „рідна мова”», – наголосила вона. Враховуючи
це, можна зробити висновок, що це ще більше утискає права закарпатських угорців.
Коли КМПС порушило
це питання, українська сторона у своїй відповіді, посилаючись на те, що угорська
також є офіційною мовою ЄС, заявила: якщо ми (угорці) так наполягаємо на викладанні рідної мови в наших школах, то нехай учні вивчають
одну лише угорську замість будь-якої іншої іноземної мови. На розроблені Товариством
пропозиції Міністерство відповіло тим, що
вони перевищують максимальне тижневе навантаження учнів.
«Сьогодні ми плануємо
розробити розклад уроків, в рамки якого
«вміститься» рідна (угорська) мова, не перевищуючи при цьому максимальну тижневу
кількість годин. Деякі предмети при цьому будуть перерозподілені, за попереднього
узгодження цього питання з директорами, головами місцевих організацій КМПС та представниками
батьківської ради», – заявила голова Товариства
педагогів, додавши, що розробка навчального плану є також наміром показати бажання
досягнення консенсусу з Міністерством освіти.
Пропозицію розробили
Лайош Сіладі, Йожеф Кантор, Юдіта Кулін та Імре Бенедек. Лайош Сіладі представив
проєкт, значення якого полягає у викладанні предметів угорською мовою. Законопроєкт
про загальну та повну середню освіту значно скорочує кількість уроків, які викладаються
рідною мовою, оскільки класифікація її як
іноземної унеможливлює угорськомовну освіту. Він також розповів, що основним принципом при розподілі кількості годин
було головне завдання – залишити всі дисципліни, які повинні викладатись у початкових
школах України, а також предмети, важливі для представників нацменшин, – рідна мова,
література, історія тощо були включені у навчальний план.
Присутні шляхом голосування вирішили надіслати пропозицію відповідним органам. «Якщо міністерство не прийме і цю пропозицію, ми готові йти далі, аби відстояти наше право називати угорську нашою рідною мовою, а також те, що ми тут (на Закарпатті) є корінним народом, і нехай нас не зараховують до категорії іноземних мов», – підкреслила Ілдика Орос.
За підтримки Європейського
Союзу та уряду Фінляндії Міністерство освіти і науки України створило робочу групу
з питань реформування освіти в Україні. В рамках цього спеціальна робоча група працює
над підвищенням ефективності та якості викладання української мови як державної
у школах нацменшин.
Для проєкту загальнодержавної
навчальної програми робоча група розробила набір критеріїв щодо викладання української
мови в школах нацменшин із 5 до 9 класу. Менеджер цього проєкту написав листа Іштвану
Черничку, керівнику лінгвістичного дослідницького центру Антала Годинки, із проханням,
щоб представники Закарпатської угорської громади, профспілок та тих, хто обстоює
її інтереси, висловили свою думку на рахунок законопроєкту. На засіданні було вирішено,
що думка, звичайно ж, буде розроблена, проєкт буде розглянутий та будуть внесені
пропозиції, оскільки «ми разом з українською державою та Міністерством освіти зацікавлені
у тому, щоб закарпатські угорці добре засвоїли державну мову, однак наголошуємо
на тому, щоб це відбувалось на уроках саме української мови, а інші предмети продовжували
викладатися рідною (угорською)», – пояснив професор-лінгвіст.
Голова ТУКЗ-КМКС Василь
Брензович сказав, що український закон про освіту, закон про мову та зазначений
законопроєкт є дискримінаційними, оскільки вони ділитимуть права, що стосуються
мови освіти, на різні категорії. Політик
висловив почуття радості на рахунок великої кількості присутніх, а це свідчить про
те, що керівництво шкіл разом із батьками учнів
цікавиться цим питанням та вважає його важливим. «Я гадаю, що прийняті пропозиції є мудрими, вони можуть дати задовільні
результати при дотриманні цих обставин», – додав Василь Брензович.
