В Ужгороді журналістам роз’яснили окремі положення нового Закону «Про медіа»

31 березня набув чинності Закон України «Про медіа». Документ значно розширює коло суб’єктів, які потрапляють у сферу повноважень медіарегулятора – Національної ради. Не всі його положення набули чинності у цей день. Окремі норми впроваджуватимуться поступово відповідно до визначених Законом термінів.

Сьогодні, 1 травня, у сесійному залі Закарпатської облради відбулась зустріч з представниками регіональних ЗМІ, під час якої журналістам роз’яснили окремі положення нового Закону «Про медіа». Зустріч провели за ініціативи департаменту стратегічних комунікацій, національностей та релігій ОВА та представника Нацради України з питань телебачення і радіомовлення в Закарпатській області Володимира Цаповського. У заході також взяли участь заступник голови ОВА Олександр Пацкан, директор департаменту стратегічних комунікацій, національностей та релігій ОВА Роман Молдавчук, член Нацради України з питань телебачення і радіомовлення Максим Онопрієнко, начальниця відділу державної реєстрації друкованих ЗМІ та громадських формувань у Закарпатській області управління Мін’юсту Тетяна Маркусь.

Представник Нацради з питань телебачення і радіомовлення Максим Онопрієнко детально ознайомив учасників зустрічі з основними положеннями нового Закону України «Про медіа», особливостями ведення мовлення мовами національних меншин, перевагами реєстрації онлайн-медіа тощо.

За його словами попри те, що з моменту підписання Президентом закону «Про медіа» пройшло вже 3 місяці ця тема досі викликає чимало питань, нервувань, уточнень. Також він наголосив, що до закону «Про медіа» була особлива увага у представників Євросоюзу.

«Ця медійна реформа – не чиясь примха, точно не примха національного регулятора, це необхідність. Зараз такий унікальний момент, коли Нацрада України з питань телебачення і радіомовлення стає конвергентним, тобто єдиним органом регулювання всіх видів медіа», – зазначив спікер.

Максим Онопрієнко також підкреслив, що після прийняття окремих змін є перехідний період – від 3 місяців, пів року й більше. Стосовно понад 20 нормативно-правових актів проводитимуть громадські слухання, тому закликав медійників приєднуватися до обговорень, а також висловив свою беззаперечну підтримку регіональним ЗМІ.

Закон України «Про медіа» розроблено й ухвалено на виконання вимог Європейського Союзу до України, зокрема для подолання надмірних приватних інтересів у медіапросторі України, впровадження в українському законодавстві положень Директиви Європейського парламенту і Ради 2010/13/ЄС про аудіовізуальні медіапослуги від 10 березня 2010 року зі змінами, внесеними Директивою (ЄС) 2018/1808 від 14 листопада 2018 року, зміцнення незалежності національного регулятора. Впровадження вказаних положень є однією з умов надання Україні статусу кандидата в члени Європейського Союзу.

Із набранням чинності цього документу 31 березня втратили чинність закони України: «Про друковані ЗМІ (пресу) в Україні»; «Про телебачення і радіомовлення»; «Про інформаційні агентства»; «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення»; «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації»; «Про захист суспільної моралі».

Внесені суттєві зміни до законів: «Про рекламу»; «Про всеукраїнський референдум»; «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України»; «Про кінематографію»; «Про електронні комунікації»; «Про авторське право і суміжні права»; «Про державну підтримку ЗМІ та соціальний захист журналістів».

Серед нововведень закону: друкованим медіа, котрі зареєстровані до набуття його чинності необхідно пройти реєстрацію упродовж року з дотриманням вимог статті 63 Закону. Плата за таку реєстрацію не стягується. Після спливу вищезазначеного строку, свідоцтва про реєстрацію друкованих засобів масової інформації втрачають чинність.

Щодо реєстрації онлайн медіа, то вона добровільна. Стягується реєстраційний збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений станом на 1 січня року, в якому подається заява про реєстрацію. До слова, цього року прожитковий мінімум становить 2684 грн.

Серед переваги реєстрації для онлайн-медіа називають:офіційний статус медіа;гарантії щодо акредитації та професійної діяльності;можливість брати участь у тендерах та діяльності органів спільного регулювання після їх створення;більш ліберальний підхід при застосуванні санкцій у разі порушень.

Суттєві нововведення торкаються комунальних медіа.Органи місцевого самоврядування зобов’язані у шестимісячний строк із дня набрання чинності Законом прийняти рішення про реорганізацію комунальних телерадіоорганізацій у місцеві публічні аудіовізуальні медіа відповідно до вимог Закону. Водночас у разі дії воєнного стану в Україні на момент набрання чинності Законом, строк прийняття рішення про реорганізацію обраховується з моменту припинення чи скасування воєнного стану. При цьому Закон не обмежує право на реорганізацію під час дії воєнного стану. Реорганізація чітко регламентується розділом III Закону та здійснюється з метою виведення медіа з-під впливу й контролю органу місцевої влади.

Нововведенням Закону є також створення наглядової ради місцевого публічного аудіовізуального медіа для забезпечення участі представників територіальних громад в управлінні суб’єктом у сфері місцевого публічного медіа і з метою гарантування їх редакційної незалежності. Порядок формування наглядової ради, її повноваження визначені статтею 31 Закону.

Закон декларує ще багато нововведень, котрі торкаються усіх медіа: телебачення, радіомовлення, друкованих та онлайн ЗМІ. Детально ознайомитись із усіма подробицями документу можна сайті Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та на сайті ВРУ.

Руслан ФАТУЛА, “Карпатський Об’єктив”

Відео: Дмитро МИСЬ