БФ «Ґеніус» організував незвичайний урок історії

Благодійний фонд «Ґеніус» організував незвичайний урок історії під назвою «Розповідь про минуле» у Фаховому коледжі Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ.

Студентів та викладачів, присутніх на заході, першою привітала директорка коледжу Катерина Шовш. У своєму виступі вона підкреслила, що керівництво навчального закладу багато уваги приділяє тому, щоб студенти мали якомога більше можливостей збагачуватися цікавими знаннями й поза уроками, тож завжди вітає ідеї благодійного фонду «Ґеніус» і радо надає простір для проведення заходів.

«Сьогоднішній незвичайний урок історії нагадує нам, що сучасні події через певний час також стануть історією і нащадки, вивчаючи інформацію про наші дні, робитимуть висновки й пам’ятатимуть уроки історії», – підкреслив, виступаючи перед присутніми, керівник Консульства Угорщини в Берегові Іштван Дєбнар. Провівши паралель між подіями 70-річної давнини та сьогоденням, дипломат висловив сподівання на якомога швидше відновлення миру в Україні та повернення на батьківщину тих, хто був змушений виїхати через війну. «Ми на боці миру. Угорщина зацікавлена ​​в тому, аби по сусідству була економічно процвітаюча, демократична країна», – наголосив очільник консульства.

Директорка благодійного фонду «Ґеніус» Наталія Вараді, у свою чергу, повідомила, що мета заходу – продовжувати знайомити молодь з історією Закарпаття, Карпатського басейну.

«Нинішня подія важлива й тому, що студенти дізнаються про трагічну долю закарпатців та вихідців із сучасної Угорщини, які пройшли ГУЛАГ», – зазначила директорка. І додала, що захід проводиться з нагоди 70-ї річниці смерті Сталіна, бо лише після того, як не стало кривавого диктатора, змогла прийти епоха «відлиги» й завдяки амністії частина невинних в’язнів повернулася на батьківщину. Таким чином 70 років тому почала зменшуватися несправедливість, і люди частково повертали свою свободу, розповіла Наталія Вараді.

«Благодійний фонд «Ґеніус» робить усе, щоб діти отримували необхідну інформацію й добре знали своє історичне минуле. Адже ми повинні пам’ятати й розуміти наше минуле, щоб мати міцне коріння, бо лише тоді ніякий вітер не похитне те дерево, яке є основою для закарпатських угорців», – підкреслила директорка.

Після вітальних промов історикиня Емеке Ковач прочитала лекцію з нагоди 70-ї річниці повернення в’язнів радянських таборів до Угорщини. Онлайн до заходу мала долучитися також голова Фонду «Гулаг» Йолана Надьне-Пінтер, але їй це, на жаль, не вдалося. Тому історію жінки присутнім розповіла її колега. Батьки пані Йолани, Магдалина Рор і Карой Пінтер, десять років були політичними в’язнями в численних таборах ГУЛАГу далеко в Сибіру. Це значною мірою визначило життя їхньої доньки. Після смерті Сталіна з’явилася надія, і невинно засуджені змогли повернутися додому. Вони пів року прочекали у Львові, поки їхня країна прийме їх назад. Познайомилися, закохалися і нарешті змогли дістатися додому як заручена пара. Пані Йолана, плід їхнього кохання, поверталася з батьками в утробі матері. Це було справжнім дивом, адже більшість жінок після тривалої неволі більше ніколи не змогли завагітніти.

«У рік пам’яті жертв ГУЛАГу зголосилося багато тих, хто пережив табори, та їхніх нащадків, які вперше усвідомили, що є причетними до цієї історії. Адже раніше про це не говорили, ця тема стала табу. […] Тоді було виявлено чимало документів та спогадів, адже й після зміни системи люди боялися і не говорили про страшне минуле навіть своїм рідним. Серед нас ще є свідки, які вижили й багато чого можуть розповісти», – зазначила Емеке Ковач.

Історикиня підготувала виступ і на іншу тему – про озеро Балатон ХІХ–ХХ століття. Називається ця лекція «Наше море…». «Я там виросла, тому мене дуже цікавила історія цього регіону. Хотілося ознайомити з нею й інших. Аби ті, хто ще не був у цій місцевості, дізналися про історію озера Балатон, про тамтешні традиції, культуру», – зауважила пані Ковач.

Незвичайні уроки історії триватимуть і надалі. Благодійний фонд «Ґеніус» планує проводити цікаві лекції в багатьох навчальних закладах.

CsA/Kárpátalja hetilap