У Берегові відбулась конференція, присвячена 100-річчю Закарпатської реформатської церкви

Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ та Закарпатська реформатська церква у співпраці з Дослідницькою майстернею ім. Імре Нарачіка організували пам’ятну конференцію на тему «100 років Закарпатській реформатській церкві». Захід відбувся 16 листопада у стінах Закарпатського угорського інституту в місті Берегові.

На початку конференції єпископ Закарпатської реформатської церкви Шандор Зан Фабіан прочитав молитву, центральна ідея якої з нагоди ювілею базувалася на 100-му псалмі: «Псалом подяки. Радійте перед Господом по всій землі! Служіть Господу з радістю, ступайте перед обличчям Його з радістю! Знай, що Господь є Бог! Він створив нас, ми Його народ і отара Його пасовиська. Увійдіть у брами Його з подякою, у двори Його з хвалою! Славіть Його, благословляйте Його ім’я! Бо Господь добрий, Його милосердя триватиме навіки, і вірність Його – з роду в рід».

«100-й псалом – це псалом подяки. Найкраще, якщо ми також з подякою озирнемося на минулі сто років і спробуємо серед подій, які сталися з нашим народом та нашою церквою, побачити Божі дива. Боже Слово – підбадьорення», – наголосив єпископ, підкреслюючи важливий меседж події: «Нехай у наших серцях завжди буде вдячність, бо нас зберіг Бог». Богослужіння прикрасив спів камерного хору Берегівської реформатської церкви.

Доцентка кафедри історії та суспільних наук Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, головна організаторка конференції Ібоя Самборовскі у вітальній промові наголосила: «Якою б важкою не була ситуація, в якій ми живемо зараз, яким би похмурим іноді не здавалося майбутнє, «наші предки теж навіть не уявляли, що та подія, яка в травні 1923 року після Тріанону створила Закарпатську реформатську церкву, дозволить нині святкувати сторіччя». «Я вважаю, що наука служить Господу. Історична наука тим паче, адже намагається розкрити минуле, ті дні, багато з яких ми забуваємо свідомо або вони просто зникають з пам’яті. Наше завдання, завдання істориків полягає в тому, щоб змахнути пил з минулого, згадати його, згадати предків», – зазначила доцентка.

Консул Угорщини в Берегові Іштван Буцко під час свого виступу зазначив, що працює на Закарпатті лише кілька місяців, але йому вже стало зрозуміло, що закарпатські угорці постійно виявляють себе й демонструють свою силу, це видно, зокрема, з кількості культурних, наукових, церковних та освітніх заходів. «Нам усім необхідні опора та підтримка, і я вважаю, що для збереження й зміцнення своєї ідентичності закарпатським угорцям дуже потрібні церкви, духовна підтримка, яку вони надають людям», – підкреслив дипломат.

Відтак проректор Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Дюла Фодор наголосив, що захід нинішній важливий і з точки зору збереження ідентичності закарпатської угорської громади. «Столітній ювілей – значуща подія за будь-яких обставин, а особливо в цей час, адже йдеться про опорну силу формування ідентичності закарпатських угорців, чим є для нас Закарпатська реформатська церква».

Після вітальних промов відбувся показ документального фільму «Реформати і Тріанон», створений групою з дослідження церковної історії Реформатського університету ім. Гашпара Каролі у 2020 році. У стрічці кращі знавці теми розповідають про передумови роз’єднання реформатської громади в Карпатському басейні. Творці фільму знайшли й показали невідомі широкому загалу документи з церковних архівів за межами Угорщини, що стосуються періоду 1918–1923 років.

Конференція продовжилася в рамках двох панельних дискусій. Доповідачі згадали визначальні події останніх ста років, приділивши особливу увагу подіям 1920-х: що і як відбувалося, хто і чому смикав за нитки, що привело до створення Закарпатської реформатської церкви в 1923-му.

Із презентацією «Перші п’ять років Чехословацького Закарпаття (1919–1924) » виступив викладач кафедри історії та суспільних наук Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Імре Сакал. Затим пастор реформатської церкви села Запсонь Жолт Орос окреслив роль Бейли Бертока в створенні Закарпатської реформатської церкви. Ібоя Самборовскі виступила з доповіддю на тему «Робочі стосунки Бейли Бертока та Дюли Барі до, під час і після створення Закарпатської реформатської церкви», а пастор села Косонь Ференц Радванський розповів про мотиви та напрями особистих стосунків, які склалися під час організації роботи Закарпатської реформатської церкви. Модераторкою першої панелі була викладачка кафедри історії та суспільних наук, очільниця Науково-дослідного інституту ім. Тиводара Легоцького Закарпатського угорського інституту Єлизавета Молнар. На другій панельній дискусії вона виступила з презентацією на тему «Вигнання та повернення: Голгофа берегівського пастора Єне Сутора з чехословацькою державною владою». Маріанна Секеї, доцентка кафедри географії та туризму Закарпатського угорського інституту, розповіла про життя реформатської громади Угочанської жупи у світлі територіальних змін після Першої світової війни. Історик Ласло Турі, член Дослідницької майстерні ім. Імре Нарачіка, ознайомив присутніх із життям реформатської парафії Кідьоша в роки після Першої світової війни. Модератором другої панелі виступив завідувач кафедри історії і суспільних дисциплін Закарпатського угорського інституту Дьордь Чатарі.

У рамках конференції було представлено дві тематичні мінівиставки архівних документів з минулих ста років Закарпатської реформатської церкви.

(CsA/Kárpátalja hetilap)