В Ужгороді на кладовищі «Кальварія» вшанували пам’ять жертв сталінських репресій
Єдиним «гріхом» тих, кого забрали на так звані «маленькі роботи», була їхня національність. Закарпатські угорців щороку згадують про трагедію, яка спіткала місцеве угорське та німецьке населення восени 1944 року. 19 листопада Ужгородський міський осередок Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) традиційно вшанував пам’ять угорських жертв біля меморіального знака на кладовищі «Кальварія».
На початку заходу Юдіта Кулін, очільниця місцевого осередку ТУКЗ-КМКС, директорка Ужгородського ліцею №10 ім. Дойко Габора, представила запрошених гостей: консула Угорщини в Ужгороді Арона Чеха, головного секретаря Закарпатської реформатської церкви, пастора ужгородської церкви Яноша Гедера, голову Товариства угорських митців Закарпаття ім. Імре Ревеса Агнеш Кулін. Відтак подякувала присутнім за те, що вони прийшли вшанувати пам’ять жертв сталінізму, історичної події, яка стосується кожної закарпатської родини, адже всі вони мали рідних, котрі або пережили цю страшну епоху, або в більшості випадків стали жертвами репресій.
– Це та подія, про яку, на мою думку, на Закарпатті повинен пам’ятати кожен. Наше минуле не можна забувати, а ця історична подія стосується кожної угорської родини: немає людини, яка б не втратила тоді свого батька, діда чи (на сьогодні) прадіда. Ми намагаємося донести до молоді, що без коріння не може бути майбутнього, але сумні історичні події сплітаються. Наше вшанування пам’яті жертв сталінізму, наша скорбота збігаються з ушануванням пам’яті жертв Голодомору, і молоді люди часто пов’язують ці дві події. Учителі відіграють дуже важливу роль у вихованні, вони повинні привертати до цього увагу, бо наша скорбота, наше горе такі ж глибокі, як і українського народу, – зазначила Юдіта Кулін.
Відтак представники учнівського самоврядування Ужгородського ліцею №10 ім. Дойко Габора провели короткий історичний екскурс. Діти також продекламували вірш Альберта Ваша «Втішний лист до угорської землі».
Від імені історичних церков Слово Боже проповідував реформатський пастор Янош Гедер. Він помолився за духовний упокій жертв сталінізму та попросив Божого благословення на тих, хто вшановує їхню пам’ять.
– Те, що ми ще можемо бути тут, на Закарпатті, маємо можливість ушановувати пам’ять, – справжнє диво. Минулі сто років життя закарпатців були сповнені чималих страждань. І сьогодні гинуть воїни, їх ховають з усіма почестями. Наші предки не мали гідного поховання. Наші серця перебувають у смутку, коли ми зупиняємося біля меморіалу, який нагадує нам про страждання та руйнування, але в часи випробувань пам’ять зміцнює нас, – зазначив пастор.
Після цього присутні вклонилися пам’яті жертв та поклали вінки до меморіального знака.
Вікторія Рего/Rehó Viktória/Kárpátalja hetilap
Підпишись на спеціальний телеграм канал де кожна новина розміщена у повному обсязі. Твій телефон завантажуватиме новини у фоні тільки тоді, коли це можливо, і ти завжди будеш у курсі останніх подій.
Підписатися