Повернення біженців додому. За і проти

Економіка України зазнала втрат через еміграцію трудових ресурсів, але якими є реальні масштаби втрат? Такий висновок зроблений у дослідженні Володимира Дубровського, головного економіста CASE Україна та члена Економічної Експертної Платформи.

Перед початком війни, Україна отримувала понад 14 мільярдів доларів з-за кордону від своїх заробітчан, що у 2021 році становило значну частку в економіці країни. Для прикладу, ця цифра ледь поступалася виторгу від продажу продукції сільського господарства, який досяг 15,5 мільярда доларів. Несподівано, такі надходження могли бути порівнянні з тим економічним потенціалом, який би реалізували одночасно працюючі громадяни в Україні, з доданою вартістю в $12,800 на особу за рік – значно перевищуючи середню зарплату.

Економічний внесок мігрантів міг би бути більшим, якби лише 1,1 мільйона з них залишили Україну, але реальні цифри багатократно перевищують ці оцінки. Країна могла б отримати збільшення ВВП на 10-15%, якби створені були кращі умови для виробництва в межах держави.

Зважаючи на це, дослідження, ініційоване Українською радою бізнесу та реалізоване за співпраці з організацією Help – Hilfe zur Selbsthilfe під патронатом німецького МЗС, націлювалося на проблематику економічної політики, яка б сприяла поверненню емігрантів.

Ситуація загострилася з початку війни. Згідно з даними УВКБ ООН станом на лютий 2024 року, в цілому 6,48 млн українців отримали статус захисту за межами країни, виключаючи РФ та Білорусь. Проте, за інформацією від Державної прикордонної служби, різниця між кількістю виїздів та в’їздів від початку конфлікту сягнула 2,81 млн осіб.

Влада прагне повернення українців додому

Першим виступив із закликом вирішити дилему між статусом біженця та громадянина президент України Володимир Зеленський у своєму новорічному зверненні. Його позиція полягала в тому, що українці, котрі покинули країну, мають повертатися та слідувати принципу: “або ти працюєш, або ти воюєші”. Про це пише Галина Корба і матеріалі BBC Україна.

Згодом, цю риторику посилили на Банковій. Наприклад, радник голови Офісу Президента Сергій Лещенко закликав держави, які надали притулок українцям, припинити підтримувати біженців, щоб вони “почали думати про повернення”. А президент Зеленський запропонував перенаправити фінансування для біженців безпосередньо в бюджет України. Проте його дружина, Олена Зеленська, показала стриманість, наголосивши, що “немає права силоміць змушувати людей до повернення”.

Такі дії влади викликали суперечливі оцінки серед громадян.

З економічної точки зору, наявність населення в країні означає більше споживання, більші податкові надходження і додаткові руки до роботи. Проте, це також може спричинити додаткові витрати на соціальні виплати та збільшити навантаження на освіту, охорону здоров’я і інфраструктуру.

Тож, чи зможе Україна впоратися з раптовим поверненням мільйонів своїх громадян, якщо вони дійсно послухають заклики уряду? Експерти вважають, що в закликах українських лідерів є здоровий сенс.

За словами Анатолія Амеліна з “Українського інституту майбутнього”, вклад одного мігранта в економіку США протягом першого року може складати понад 100 тис. доларів, а довгостроковий економічний вплив досягає 1,7-2 млн доларів. Амелін акцентує на ролі мігранта у споживанні та внеску в економіку: “Особа приїжджає, споживає товари й послуги, працює, орендує або купує житло, що живить розвиток економіки країни”.

Зайве наванатаження на бюджет країни

Зі зростанням фінансових труднощів, український уряд оголосив про майбутнє скорочення соціальних виплат для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) з 1 березня. З понад п’яти мільйонів ВПО у країні, лише половина отримують допомогу від держави, що становить від 2 до 3 тисяч гривень щомісячно. Для порівняння, в країнах Європи, таких як Німеччина чи Італія, біженці можуть отримувати місячні виплати в районі 300-500 євро, а також користуватись безплатним житлом.

Значні виплати стають фіскальним тягарем для державного бюджету України. Міністерство фінансів повідомило, що у 2023 році на соціальну підтримку ВПО було витрачено понад 73 мільярди гривень, що вдвічі перевищує всі витрати на комунальні субсидії в країні. З березня, лише обмежена кількість осіб матимуть право на отримання цих, вже й так мізерних, допомог.

Віцепрем’єр-міністр Ірина Верещук зазначила, що такі заходи є “вимогою наших міжнародних партнерів” і підкреслила необхідність балансування між фінансовими можливостями держави та її соціальними зобов’язаннями.

Існує певна проблематика з тим, як влада формулює свій заклик до повернення. Ольга Пищуліна вказує на ризики посилення соціального розділу серед громадян у зв’язку з тим, як люди ставляться одне до одного через різні обставини пов’язані з війною. Вона закликає до необхідності уникати подальшого розколу суспільства.

Анатолій Амелін різко критикує владу за неправильний підхід до громадян, яких бачить як ресурс, а не як людей, які є насправді бенефіціарами країни. Він також наголошує, що корупційні скандали і переслідування представників бізнесу не сприяють поверненню українців додому. А створення комфортного бізнес-середовища в Україні, навіть у умовах воєнного стану, є ключовим для залучення громадян назад додому.

Оксана Чопак