Будівництво олімпійського курорту на Закарпатті. Реальність чи ще одне промогасло?

Будівництво олімпійського курорту на Закарпатті. Реальність чи ще одне промогасло?

21:20 Вересень 29, 2020

Життя 9232 7 хвилин

Magyar

Голова Закарпатської ОДА Олексій Петров під час представлення Стратегії розвитку області повідомив, що наразі готується проект гірськолижного курорту, який у п’ять разів більший за свій аналог в Івано-Франківській області. «Орієнтовна вартість публічних інвестицій – 300 мільйонів євро. Наша амбітна мета – заявка на проведення зимових Олімпійських ігор», – наголосив Олексій Петров. Про це йдеться на сайті Президента України.

Про те, де саме буде знаходитися курорт, про які саме ігри йдеться – невідомо. Однак, спробуймо спрогнозувати, чи це справді реальний план, чи чергова гучна обіцянка можновладців.

Заявка не значить участь

Щодо участі в Олімпійських іграх, то тут не все так просто. Одного бажання замало. Наступні зимові Олімпійські ігри відбудуться у 2022 році і вже визначено місце їхнього проведення – Пекін. Олімпійські ігри в 2026 році прийматиме Італія. Отож, скоріш за все, йдеться про Олімпіаду 2030.

Для порівняння, 300 мільйонів євро на такий амбітний проект не так вже й багато, оскільки у 2018 на зведення гірськолижного курорту Альпенсія у Китаї витратили суму втричі більшу – один мільярд євро.

Та щоб олімпійські ігри провели саме у нас, для цього мало просто розпорядження «зверху» і будівництва мега-курорту. Олімпійський комітет відбирає в два етапи міста, які подали заявку на проведення у них ігор. На другому етапі відбору враховують 14 критеріїв, серед яких досвід минулих спортивних змагань, умови довкілля і вплив на нього, урядова підтримка та громадська думка. Саме з останньою і можуть виникнути проблеми, якщо курорт вирішать побудувати на Боржаві, як було анонсовано Президентом рік тому, а не на Драгобраті, Красії, Славську чи ще на котромусь із уже існуючих курортів, просто розширивши його інфраструктуру.

Думка громадськості відіграє одну з провідних ролей в оцінці претендента на проведення зимової олімпіади. До слова, у Кракові було проведено референдум стосовно питання, чи потрібна Кракові Олімпіада у 2022 році. Більшість жителів проголосували проти, і саме тому Краків зняли з конкурсу на проведення зимових ігор 2022р.

Отож, не зважаючи на бажання перших осіб країни чи області, без згоди та підтримки місцевих мешканців, проведення жодної олімпіади не є можливим.

Привід, а не справжня причина

Але що, якщо олімпіада – це лише гучний і гарний привід для того, щоб замулити очі громадськості та відстояти банальні бізнес-інтереси інвесторів, закриваючи ідеєю олімпіади, наче ширмою, справжні наміри – вкласти гроші і отримувати надприбутки «по-крупному».

Адже тоді значно легше нівелювати проблеми екології та думку громадськості. Це все стане не таким вже й важливим, коли на кону самі Олімпійські ігри…

А у випадку, коли до участі в Олімпіаді Закарпаття не відберуть, ну що ж, так сталося… Але курорт уже буде побудовано. А разом із ним знищено ліси, полонини і природні ландшафти, які вже не повернеш.

Економіка VS Екологія

Безперечно, будівництво курорту створить велику кількість робочих місць, дасть поштовх для розвитку туристичного бізнесу в навколишніх селах. Однак, не варто забувати, що такий гігант зчинить і значний вплив та подальше інтенсивне навантаження на екосистему краю.

Проблеми, з якими стикаються при будівництві гірськолижних курортів у всьому світі – це вирубка лісів, ерозія грунтів, знищення цілих екосистем, осушування водойм, використання значних обсягів води для штучного засніження схилів, забруднення, тощо. Однак, у цілому світі підходять зважено до таких будівництв, є чіткі регламенти і норми, щоб завдавати якнайменшого впливу на довкілля людською діяльністю в горах.

Закарпатці жили століттями на своїх рідних землях, випасали корів і косили сіно в полонинах. Адже бізнес, та ще й туристичний, далеко не всім до душі. Дехто з місцевих вважає, що приймати туристів – це фактично стати обслуговуючим персоналом для нього. І якщо раніше молодь виїжджала із сіл, в пошуках кращого життя, втікаючи від безкінечних полів і корів, то хтозна, може наші діти втікатимуть із рідних місць, бо все довкола буде забудовано і обгороджено, заради туриста, а не заради людей, які тут жили віками.

Зараз модно говорити про туристичний потенціал краю. Так, з’їздити в гори на вікенд – це цікавий досвід. Але разом із збільшенням туристів пропорційно збільшується кількість супутніх проблем, які наразі ніхто не вирішує – купи сміття, ерозії грунтів, вільна їзда усіма-усюдами на чому забажаєш, шум і гамір у лісі в періоди тиші, відсутність вбиралень на навіть дуже популярних маршрутах. Адже туризм на Закарпатті поки що на стадії активного пропагування та розвитку, але не контролю чи бодай якогось врегулювання супутніх проблем. А будівництво мега-курорту, цілком імовірно, такі проблеми тільки масштабує.

Оксана ЧОПАК

social
Слідкуйте за нами у соцмережах
subscribe
Хочеш читати новини поки нема інтернету?

Підпишись на спеціальний телеграм канал де кожна новина розміщена у повному обсязі. Твій телефон завантажуватиме новини у фоні тільки тоді, коли це можливо, і ти завжди будеш у курсі останніх подій.

Підписатися
subscribe
Підписка
Оформіть підписку
Приєднуйтесь до нашого списку розсилки, щоб отримувати актуальні новини на свою пошту.
Ми не розсилаємо спам, ми поважаємо вашу приватність.
Новини дня