Позбавлення свобод в ім’я боротьби з коронавірусом. До чого призвели карантинні обмеження у країнах ЄС та що чекає на Україну

Позбавлення свобод в ім’я боротьби з коронавірусом. До чого призвели карантинні обмеження у країнах ЄС та що чекає на Україну

14:31 Листопад 22, 2020

Життя 3381 9 хвилин

Magyar

Наприкінці жовтня низка країн єврозони фіксували рекордну кількість осіб, що захворіли на ковід. Методи боротьби з другою хвилею коронавірусу кожна країна визначала для себе самостійно. Хтось вдався до жорстких карантинних обмежень, хтось обрав шлях м’якого локдауну задля збереження економіки.

Епідемія коронавірусу – це не “зомбі апокаліпсис”

Однак, складається враження, що влада своїми діями створює для суспільства саме такий сценарій. То чи такий насправді страшний коронавірус, що через нього позбавляють прав на вільне пересування, права на працю та інших свобод, мільйонів людей у сучасному світі? Тут варто звернутися до цифр: 97-98% відсотків пацієнтів виздоровлює і виживає, передає BBC Україна. Однак, цей показник може дуже варіюватися, в залежності від того, як швидко пацієнту нададуть медичну допомогу. При першій хвилі в Італії смертність становила 9%, тоді як в Німеччині всього 0,3%. Понад 80% хворим на коронавірус допомога медиків взагалі не потрібна. За даними науковців США люди, що одужали, отримують імунітет, що захищає їх від 3 до 6 місяців.

У третини пацієнтів температура не підвищується, а у кожного п’ятого відсутній навіть кашель. Специфічним симптомом є втрата нюху та смаку. Через те, що симптоми проявляються не одразу, один хворий встигає заразити від 2 до 4 здорових людей. Для порівняння, у сезонного грипу такий коефіцієнт дорівнює 1,3, а кір – 12+.

Друга хвиля в Європі

Та виявляється, слабким місцем є медичні системи країн, що не витримують темпів росту кількості заражених коронавірусом. Тому уряди країн один за одним вводять нові й нові обмеження, що посягають не тільки на свободу, а й можливість заробляти і виживати людям, щоб хоч якось стримати темп, з яким коронавірус вражає людей. Тим самим обмежуючи фундаментальні права і свободи людей – на пересування, на працю, на мирні зібрання, тощо.

Чехія ще 22 жовтня запровадила локдаун: закрилися всі магазини, крім продуктових та аптек, було запроваджено комендантську годину. Обмеження свобод людей дійшло до того, що було дозволено виходити з дому тільки на роботу, в магазин чи до лікаря. Результатом таких заходів стало зниження кількості нових пацієнтів з 15 до 9 тисяч на добу.

Угорщина ввела комендантську годину з 5 листопада, тоді як за добу було зафіксовано майже 4 тисячі нових заражених. З 10 числа посилили карантин ще більше: закрили школи, університети та ресторани, заборонили масові зібрання. Такі заходи не надто допомогли, адже 16 листопада було зафіксовано вже новий антирекорд у 6,5 тисяч за добу.

Словаччина ввела масове примусово-добровільне дворазове тестування населення. Таким чином, людям давали вибір без вибору – витратити один день, прийти і зробити експрес-тест або на два тижні залишити роботу, всі справи і не виходити з дому. Такі заходи дали конкретні результати, адже всі, хто хворіли навіть безсимптомно були ізольовані, а тому крива збільшення хворих у Словаччині нарешті вийшла на “плато”.

Німеччина з 2-го листопада ввела режим м’якого локдауну. Це означає повноцінну роботу шкіл, дитячих садків, бізнесу, транспорту та більшості магазинів. Запровадили закриття ресторанів та кафе, музеїв, бібліотек, фітнес-центрів. Обмеження свободи людей звелося до заборони масових заходів та рекомендацією збиратися не більше ніж по дві родини. Вже через 10 днів після запровадження таких заходів кількість хворих протягом декількох днів була зниженою, однак 13-го листопада було зафіксовано новий антирекорд – 23,5 тисяч нових інфікованих за добу. Отож, можна вважати, що такі заходи стримати темпи поширення коронавірусу не допомогли.

Франція в кінці жовтня запровадила режим локдауну. Школи та підприємства працюють, однак бари та ресторани зачинено. Свобода пересування була обмежена до рівня виходити тільки на роботу, за продуктами або по медичних справах. Прем’єр-міністр Жан Кастекс сподівається, що такі обмеження влади дадуть можливість у грудні відсвяткувати родинам Різдво та Новий рік. Але це не точно. Навесні нам теж багато чого обіцяли: посидіть два тижні вдома і всі будемо жити звичним життям. Та не так сталося, як гадалося.

Бельгія, яка запровадила 30 жовтня локдаун тривалістю аж 6 тижнів показує чи не найкращі результати серед країн Європи. Щодобова кількість нових пацієнтів зменшилася з 20 до 4,3 тис. Репродуктивність інфекції дорівнює 1, що є нормою.

У Нідерландах на початку листопада ввели жорсткий карантин, однак обійшлося без повного локдауна, без комендантської години та закриття шкіл. Було зачинено музеї, театри, казино, кінотеатри, парки розваг та інші заклади у сфері послуг. Кількість нових хворих на коронавірус знизилася з 11 до 4,5 тисяч на добу, йдеться на порталі Worldometers.

В Україні ввели карантин вихідного дня, однак кількість хворих продовжувала бити нові антирекорди. Як і кількість збанкрутілих підприємств і підприємців. З 21 листопада запроваджено штрафні санкції за неносіння маски у громадських місцях чи транспорті. Після попередження, працівники поліції, органів місцевого самоврядування чи епідконтролю можуть оштрафувати порушника на місці на 170-255 грн. Особливістю для України стало також те, що її громадяни втратили право перетинати кордони ЄС по безвізовому режимі. І під питанням, чи колись вони його знову отримають.

Як бачимо, більшість країн запроваджують все нові й нові обмеження прав і свобод, і якщо наказ зачинитися вдома на 2 тижні ще навесні всіх шокував, то до кінця року це стало мало не буденністю. Натомість уряди країн вперто не бачать більш довгострокових напрямків, куди варто спрямувати їхню увагу та бюджетні кошти: оптимізація медичного обслуговування, збільшення кількості громадського транспорту, побудова нових шкіл та садочків і тим самим зменшення кількості дітей у класах, створення вентиляцій у вже існуючих, розвантаження густонаселених міст. Адже, це фундаментальніший підхід до боротьби проти коронавірусу.

На жаль, простіше всього одним розчерком пера видати «указ», яким позбавили мільйонів людей права на вільне пересування, наче це єдиний шлях для подолання хвороби. Шлях з найменшим спротивом. Бо відібрати свободи у населення значно легше, аніж їх довгі роки відвойовувати назад.

Оксана ЧОПАК

social
Слідкуйте за нами у соцмережах
subscribe
Хочеш читати новини поки нема інтернету?

Підпишись на спеціальний телеграм канал де кожна новина розміщена у повному обсязі. Твій телефон завантажуватиме новини у фоні тільки тоді, коли це можливо, і ти завжди будеш у курсі останніх подій.

Підписатися
subscribe
Підписка
Оформіть підписку
Приєднуйтесь до нашого списку розсилки, щоб отримувати актуальні новини на свою пошту.
Ми не розсилаємо спам, ми поважаємо вашу приватність.
Новини дня