Східне партнерство: внутрішня реконструкція Вербовецької дитячої школи мистецтв

За обшарпаним фасадом Вербовецької дитячої школи мистецтв нині учнів та викладачів чекає повністю оновлений, чудовий інтер’єр. Журналіст нашого видання поцікавився тим, яким чином навчальний заклад із багаторічною історією із гидкого каченяти перетворився в лебедя, принаймні, ізсередини.

– У поточному навчальному році одинадцять викладачів навчають 117 учнів, кількість вихованців тримається на цьому рівні вже роками, – каже директор школи Аніта Шаркаді. – У нас діти навчаються грі на фортепіано, скрипці, акордеоні та народним танцям. Маємо небагато музичних інструментів, а багато з наявних – старі. У нас є п’ять фортепіано, два акордеони та три скрипки, мій попередник (я очолюю школу з 2016 року) отримала електричне піаніно від відділу культури Виноградівської райдержадміністрації. Добре, що практично всі батьки мають можливість купити для своєї дитини скрипку або акордеон. А тим дітям, чиї батьки не можуть собі таке дозволити, ми позичаємо шкільні музичні інструменти, щоб вони тренувалися на них удома. Один із наших талановитих учнів отримав скрипку від одного з фондів. 90 відсотків батьків дітей, які навчаються грі на фортепіано, також можуть придбати інструмент…

– Щодо ремонту, що йому передувало?

– З того часу, як я стала директором, я кілька разів зверталася до районного відділу культури з приводу реконструкції, зверталася до районної адміністрації з проханням побудови внутрішньої вбиральні, оскільки до цього часу туалет у нас був лише надворі. Без водопроводу, більше того – без колодязя ані викладачі, ані учні навіть руки не мали можливості помити.

Водночас, відповідь на мої прохання завжди була одна: зараз немає коштів, але, коли гроші з’являться – можу розраховувати на допомогу. Півтора роки тому, під час засідання представників місцевого осередку ТУКЗ-КМКС села Шаланки, я звернулася до голови Виноградівського районного осередку організації, котрий тоді був заступником голови обласної ради, Йосипа Борто, з питанням, чи є якась можливість для ремонту школи мистецтв, і отримала відповідь, що під час розгляду проєктів, які включатимуть у програму Східне партнерство, візьмуть до уваги і наше прохання. Згодом, через рік, мені повідомили, що оновлення інтер’єру нашої школи фінансуватиметься з програми Східне партнерство. Роботи розпочались наприкінці жовтня минулого року, а на початку цього року, слава Богу, вони вже були завершені.

– Що конкретно оновили?

– Всі двері та вікна замінено на нові. У кожному з наших навчальних класів є нова ламінована підлога, а в коридорах, на сходових майданчиках та в концертній залі – викладено кахельну підлогу. Внутрішні стіни кожного приміщення перефарбовані. Повністю замінили електропроводку та встановили нові, найсучасніші світильники. У дворі пробурили колодязь, а на першому поверсі облаштували чоловічу та жіночу вбиральні. Туалети встановили у приміщенні, де колись функціонувала вбиральня офісу колгоспу, яка у 1989 році була замурована. Проте каналізаційна система збереглася і функціонує, що значно спростило роботу. Нам трохи шкода, що в оновлені приміщення нам довелося повертати старі меблі, тож із часом плануємо їх замінити на нові.

– Які подальші ремонти ще потрібні? І як їх можна зробити?

– Зовнішні стіни треба би оштукатурити і перефарбувати. Але з дахом проблем немає. І як ми можемо зробити зовнішній ремонт? Сподіваємось, що рада Вилоцької ОТГ (до якої належить село Вербовець) знайде вирішення цього питання.

А для цього потрібно «лише», щоби було достатньо коштів у бюджеті ОТГ на ці цілі, відтак, щоб більшість депутатів проголосувала за виділення грошей на цей ремонт – можемо додати до сказаного від себе.

Мігай Лайош/Lajos Mihály/Kárpátalja hetilap