У гуртожитку греко-католицького коледжу ім. Е. Ортутая відкрилася виставка панно, присвячена пам’яті жертв комуністичної диктатури

Виставку панно історика Дьордя Дупки відкрили 25 лютого, в День пам’яті жертв комунізму в гуртожитку греко-католицького коледжу ім. Елемира Ортутая. Захід, з огляду на карантинні обмеження, відбувся у вузькому колі.

День пам’яті жертв комунізму має на меті привернути увагу до людських викликів та жахів впливу комуністичної ідеології на життя людей, зазначив, відкриваючи виставку, Іштван Мароші, греко-католицький священник, директор гуртожитку. Повідомив, у приміщенні гуртожитку експоновано лише ту частину колекції панно, що стосується церкви. За часів диктатури доля церков, націй, залежала від ідеології, вона все переформатувала і впливала на всі сфери життя. Коли зміна режиму супроводжується агресією, це завжди вимагає людських жертв, ламає людські долі. Експонований матеріал не лише представляє минуле, але й попереджає та навчає, що ми, як і наші предки, будемо боротися з викликами, які постають перед нами.

«Комуністичний режим в Угорщині призвів до зміни соціальних відносин, комуністична влада протягом 45 років пригнічувала та стримувала розвиток в Угорщині, особливо – економічний прогрес. Радянський терор на Закарпатті залишив кривавий слід у житті суспільства, церкви та нації. Саме тому важливо вшановувати пам’ять героїв, мучеників, церковних діячів, яких депортували та стратили; пересічних громадян, селян, які втратили свої землі, котрих затаврували,  як куркулів», – підкреслив Генеральний консул Угорщини у м. Берегово Матяш Сіладі.

Історик Дьордь Дупко нагадав, згідно з дослідженнями, понад 1 мільйон угорців були відправлені в табори ГУЛАГу в різні частини Радянського Союзу з території колишнього Угорського королівства, включаючи багатьох церковних осіб. Значна частина з них так і не повернулася додому. Більша частина матеріалу, присвячена пам’яті жертв комунізму, експонована у Мукачівському замку, в гуртожитку ж представлено 17 панно, пов’язаних із церквами. На Закарпатті переслідування найбільш трагічно торкнулося греко-католицької церкви: 129 греко-католицьких священників відмовились зректися своєї віри. Багато з них померли мученицькою смертю, інших засудили до 25 років ув’язнення. 

Виставка зайняла гідне місце, оскільки центральне місце в ній займає історія родини Ортутай.  Історія родини Ортутай займає центральне місце в її матеріалі. Єпископ Мукачівської Греко-Католицької єпархії Єне Ортутай, колишній мер Берегова, був заарештований в рамках неправдивого судового розгляду, а його син засуджений до 25 років. Вони та їнші репресовані  символічно повідомляють сучасній молоді, не зрікатися своєї віри, церкви, шкіл, бо інакше зречуться самих себе.

До відкриття виставки долучилася і Президент Закарпатського угорського інституту Ільдико Орос, яка на прикладі своєї сім’ї, історії життя предків засвідчила вплив комуністичної диктатури на життя і нинішнього покоління в тому числі. Адже спочатку з родини зник дідусь, який організовував роботу сім’ї, затим і решта чоловіків. Всі клопоти, відтак, лягли на плечі жінок, робота, виховання дітей, до того ж, сім’ї потрібно було носити клеймо. Після греко-католицьких, реформатських та римо-католицьких священників дісталися і населення. Людей змушували вступати у колективні господарства, а поважних осіб, які представляли інтереси села, засуджували в судах, щоб показати іншим силу системи. Викладачів релігієзнавства, які частіше за все були дружинами священників, звільняли, їхніх чоловіків забирали до таборів, робили з них безробітних біженців. Режим гнобив одне покоління за іншим, і навіть життя тих, хто повертався з таборів додому, робили неможливим. Усе це можна було пережити лише завдяки вірі суспільства. «Сьогодні, коли через стільки років ми, нарешті, можемо відкрито говорити про всі ці жахи, давайте подивимось на ті події, як доленосні для всіх нас, адже історія нашого краю була б іншою, якби її не топтала «червона чума».

Декан Берегівського угорськомовного деканату греко-католицької церкви Закарпаття Ференц Демко, у свою чергу, наголосив на важливості вірити, що Всевишній ніколи не випускає з рук ходу речей, і якщо він може перетворити смерть на життя, з учнів, сповнених страху, церкву, то ми, що живемо тут, на Закарпатті, завжди будемо людьми, яких він носить на долоні.

На завершення заходу присутні помолились за упокій душ жертв комунізму.

Ріта Ешпан/Espán Rita/Kárpátalja hetilap