У Берегові відбувся меморіальний захід

15 березня – всі угорці пишаються цим днем. Наче національна ідентичність вирує сильніше, зокрема, і в угорців Закарпаття. Всім добре відомо, що сталося 15 березня 1848 року та після цього дня в Угорщині, а також те, що цій епосі ми завдячуємо народженню Національної пісні (Nemzeti dal).

Зараз – карантин. Закарпаття «червоне» (відповідно до епідеміологічної ситуації в області), як і верхня смуга національного прапора. Червоний колір символізує силу. Ми повинні бути сильними в ці важкі часи. На жаль, ми повинні підлаштовуватися, але це не завжди означає безпринципність. Саме так, підлаштувавшись до обставин, відбулося покладання вінків до пам’ятника Шандору Петефі у м. Берегово.

Секретар з питань культури Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Ласло Молнар у своїй святковій промові зазначив, що угорська громада Закарпаття долучається до угорців, які проживають в Угорщині, за її межами, по всьому світу, і відзначає 15 березня. «Ми духовно приєднуємось до революційної молоді, до їхніх зборів у кав’ярні «Пілвакс», до вимоги звільнити Танчіча, до друку та проголошення 12 пунктів», – наголосив Л. Молнар. За його словами, хоча, як і торік, відзначати національне свято пишно немає можливості, ми проводимо пам’ятний захід відповідно до можливостей.

Відтак, актор Закарпатського обласного угорського драматичного театру Аттіла Ференці продекламував вірш Шандора Петефі «Національна пісня».

Генеральний консул Угорщини у м. Берегово Матяш Сіладі зачитав лист-вітання прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.

Затим присутні під звуки тараґота поклали вінки до підніжжя пам’ятника Шандора Петефі.

Голова Берегівського районного осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Йожеф Шін в інтерв’ю нашому виданню з нагоди свята повідомив, що, як ідеться в Старому Заповіті у Біблії, Всевишній створив людину вільною. З історії нам добре відомо, що свободу угорців, на жаль, завжди хтось обмежував: татари, турки, австрійці, комуністи. «Угорці – волелюбні, й за потреби готові боротися за свободу», – наголосив Й. Шін. За його словами, без свободи та культури угорські громади не мають майбутнього. І хоча було кілька сумних і невдалих спроб здобути угорську свободу, наполегливість та боротьба завжди давали свої плоди. «Зберігайте свою національну ідентичність, зберігайте ідею свободи, і тоді переможете, – кажуть нам великі постаті нашої історії. – Ми також повинні берети це тут, на Закарпатті, доповнивши нашою рідною мовою та культурою», – резюмував Й. Шін.

Слід пам’ятати про 15 березня. Важливо не те, в якій формі, в яких масштабах ми це робимо, важливо не забувати. Поки це можливо.

(SD/Kárpátalja hetilap)