Чому ми виходимо на вулицю, коли в принципі це не дозволено?

Багато людей виходять із дому, навіть без вагомої на те причини. Що слугує причиною для цього?

Протягом десятиліть питання життєвих ризиків завжди було приватною відповідальністю кожного, саме тому у теперішній ситуації багатьом важко дотримуватись колективних правил для зменшення шкоди, викликаної епідемією, шляхом зменшення ризику перевантаження медичної сфери.

У чому полягає завдання?

Обмеження руху людей можна також розглядати як грандіозний соціальний експеримент, оскільки катастрофа ще не настала, однак управління катастрофою на державному рівні вже ведеться. Заходи стосуються всіх, і наше життя змінилося невідомою мірою для більшості з нас. Ціною того, щоб не потрапити до лікарні, ми повинні відмовитись від своєї особистої свободи задля загального блага. Для когось це є надважким випробуванням.

Чому цього не роблять усі?

Складається враження, ніби суспільство, орієнтоване на індивіда і його / її самореалізацію, не здатне діяти колективно у спільних інтересах. Причиною цього, на думку соціолога Андреас Реквіца, є величезний перехід від самореалізації до обов’язку. Люди не звикли добровільно обмежувати власні потреби.

Хто має труднощі з адаптацією?

Звичайно ж, кризова ситуація стосується усіх і кожного, але є й ті, які страждають від неї сильніше, ніж інші. Наприклад ті, чия професія не дозволяє «переселитись» у домашній офіс. Багато з «них» зараз перебуває у стані повної невпевненості та безнадійності. І якщо вони йдуть на роботу, то роблять це не тому, що не розуміють правил, а тому, що для них це життєво важливо. Вони, мабуть, не є тими, хто відчув би допомогу громади, саме тому можна зрозуміти, чому вони вимушені думати в своїх власних інтересах.

Літні люди

Багато людей обурилось незрозумілими діями людей похилого віку, які виходять зі своїх помешкань. З одного боку, це може бути наслідком примусу, але можливо також, що літні люди, на відміну від молодих, уже важко адаптуються до нових правил, адже десятиліттями вони диктували правила власної відповідальності. Представників покоління, яке пережило війну, серед нас дедалі менше, не вони гуляють вулицями усім на зло. Хоча правда полягає в тому, що ми також починаємо більш прискіпливо ставитись до людей похилого віку, вони раптом стають набагато помітнішими, ніж зазвичай, коли їхня присутність «не враховується».

Підлітки

Інша вікова група, яка нехтує обмеженнями соціальної взаємодії, – це підлітки та молоді люди. Однак для перших характерна відсутність оцінки ризику, оскільки їхній мозок все ще розвивається, навіть незважаючи на пік інтелектуальних здібностей. Вікові групи, яким важко адаптуватися, звичайно ж, можна поінформувати про ризики та обережно їх підштовхнути, але якщо ви обернетесь проти них, то ефект буде контрпродуктивним.

Джерело: nosalty