Після того як Київ наприкінці серпня скасував заборону на виїзд чоловіків віком від 18 до 22 років, Німеччина зіткнулася з різким зростанням заявок на отримання захисту – з приблизно 100 до тисячі на тиждень.
Така динаміка викликала стурбованість регіональної влади, особливо в Баварії, де посилюються заклики до посилення міграційної політики.Play Video
За даними місцевих ЗМІ, влада регіону вважає, що нинішня ситуація вимагає негайного втручання Берліна та Євросоюзу, щоб Україна змінила правила виїзду для чоловіків призовного віку.
В іншому разі, стверджують в уряді Баварії, посилюється ризик, що працездатні громадяни залишатимуть країну замість того, щоб брати участь у її захисті.
Баварська влада закликає посилити контроль за приїздом молодих українців і скоротити обсяг соціальної допомоги, що надається громадянам призовного віку.
На думку представників регіону, Німеччина повинна одночасно зберігати підтримку України зброєю і гуманітарною допомогою, але очікувати, що чоловіки також захищатимуть свою країну.
Крім того, пропонується збільшити кількість відмов за заявками на захист і створити спеціальні центри для депортації.
Такі пропозиції стають частиною ширшої дискусії всередині країни про перерозподіл навантаження на соціальну систему.
З моменту початку повномасштабного вторгнення Росії до Німеччини прибули понад 1,2 мільйона українців. З них близько половини вважаються працездатними, але роботу знайшли лише деякі.
При цьому українські біженці одразу отримують цивільну допомогу, тоді як інші мігранти – лише після розгляду заявки на притулок.
У коаліційній угоді уряду ФРН передбачено зміну цієї системи: нові українці, які прибули, мають отримувати тільки базову допомогу з надання притулку – 441 євро замість 563.
Однак реалізація цього рішення заморожена через розбіжності між відомствами, насамперед у Міністерстві внутрішніх справ.
Поки на рівні Берліна тривають суперечки, представники ХДС і ХСС вимагають скасувати чинні преференції для українців.
Політики з Баварії, зокрема, наполягають на перегляді європейських директив, які дозволяють українським громадянам безперешкодно залишатися в ЄС.
Кількість українців, що прибувають до Німеччини в пошуках захисту, значно зросла після послаблення правил виїзду для чоловіків віком від 18 до 22 років наприкінці серпня. Потік заявників саме з цієї вікової групи зріс приблизно зі 100 до 1000 людей на тиждень.
За даними МВС Німеччини, після того, як Україна наприкінці серпня послабила правила виїзду для чоловіків віком 18-22 років, кількість шукачів прихистку з цієї групи зросла вдесятеро — з близько 100 до 1000 осіб на тиждень. У відомстві наголосили, що наразі неможливо оцінити, чи є ця тенденція тимчасовою.
Також зазначається, що загальна кількість українців, які прибувають до Німеччини, зростала впродовж літа. У вересні через систему реєстрації розподілили 18 755 людей, тоді як у серпні цей показник становив 11 277, а в травні — 7 961 людину.
Згідно з офіційними даними, станом на 4 жовтня 2025 року в Німеччині зареєстровали 1 293 672 людини, які прибули з України з початку повномасштабного вторгнення. Водночас у відомстві повідомили, що на кінець вересня близько 450 000 українців „більше не були зареєстровані як резиденти” в країні, однак точна кількість тих, хто виїхав, невідома.
На відміну від біженців з інших країн, українці отримують у Німеччині дозвіл на проживання за §24 Закону про проживання, що надає їм негайний доступ до ринку праці та соціальних виплат.
[type] => post
[excerpt] => Кількість українців, що прибувають до Німеччини в пошуках захисту, значно зросла після послаблення правил виїзду для чоловіків віком від 18 до 22 років наприкінці серпня. Потік заявників саме з цієї вікової групи зріс приблизно зі 100 до 1000 люде...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1761315861
[modified] => 1761315874
)
[title] => У Німеччині вдесятеро зросла кількість українців, які шукають прихистку
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=259184&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 258999
[uk] => 259184
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 259000
[image] => Array
(
[id] => 259000
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/ukran-menekultek-fiatalok.jpg
[original_lng] => 48447
[original_w] => 578
[original_h] => 385
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/ukran-menekultek-fiatalok-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/ukran-menekultek-fiatalok-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/ukran-menekultek-fiatalok.jpg
[width] => 578
[height] => 385
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/ukran-menekultek-fiatalok.jpg
[width] => 578
[height] => 385
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/ukran-menekultek-fiatalok.jpg
[width] => 578
[height] => 385
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/ukran-menekultek-fiatalok.jpg
[width] => 578
[height] => 385
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/ukran-menekultek-fiatalok.jpg
[width] => 578
[height] => 385
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 1249
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 259000
[_edit_lock] => 1761305307:3
[_algolia_sync] => 515161772000
[_edit_last] => 3
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 83877
[1] => 656257
[2] => 37
[3] => 9
[4] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Світ
[3] => Спецтема
[4] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 16667
[1] => 141
[2] => 419697
)
[tags_name] => Array
(
[0] => біженці
[1] => Німеччина
[2] => прихисток
)
)
[2] => Array
(
[id] => 259165
[content] =>
Міністр соцполітики України розраховує, що документ буде підготовлено ще в поточному році.
Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності працює над Стратегією повернення громадян з-за кордону в Україну. Про це повідомив міністр Денис Улютін.
„Примусово ми їх повернути не зможемо (людей з-за кордону – ред), а добровільне повернення має відбуватися на певних їх бажаннях. Якраз ця частина з нашого боку має бути добре пропрацьована. Ми зараз над цим працюємо – саме над Стратегією повернення”, – зазначив він.
Улютін розраховує, що документ буде підготовлено ще в поточному році.
1000 доларів доведеться заплатити українським біженцям в США щоб залишитися в країні за програмою Uniting for Ukraine (U4U) — зміни почались з 16 жовтня. Про це повідомила служба громадянства та імміграції США (USCIS).
Посилаючись на закон HR 1, уряд США визначив, що на 2025 фінансовий рік сума збору складає 1000 та підлягає щорічному коригуванню з урахуванням інфляції.
«Ви повинні сплатити цей збір, коли вас впускають до Сполучених Штатів за процедурою parole, якщо тільки ви не маєте права на виняток», – йдеться у заяві.
Служба громадянства та імміграції США заявила, що стягуватиме збір за імміграційний дозвіл на в’їзд, якщо особа фізично перебуваєте на території Сполучених Штатів, і надасть особі дозвіл на в’їзд (parole) або новий період такого дозволу (re-parole).
«Починаючи з 16 жовтня 2025 року, якщо ми визначимо, що можемо схвалити ваш запит на parole або re-parole і що для цього потрібно сплатити збір, ми повідомимо вас про необхідність оплати перед схваленням вашого запиту. У повідомленні будуть інструкції щодо оплати та зазначений кінцевий термін. Ми не надамо дозвіл на в’їзд, якщо ви не сплатите збір у встановленому порядку та у визначений строк», – йдеться у заяві.
Уряд Австрії виплачував 190 євро одноразової допомоги на особу, проте, за даними Фонду соціальної допомоги Відня, ця сума з 2022 року не індексувалася і покриває лише невелику частину фактичних витрат.
В Австрії до кінця року припинить роботу останній центр прийому вимушених переселенців з України – віденський Quartier Schlossberg. Про це повідомляє ORF у понеділок, 20 жовтня.
Центр обслуговував понад 8 900 українців, надаючи тимчасове житло, харчування, консультації та допомогу в організації подальшого переїзду до інших федеральних земель.
Центр, який працював під керівництвом організації Volkshilfe, уже тривалий час працює на межі своїх можливостей. У ньому можуть розміститися понад 200 осіб. Його закриття стало останнім у ланцюзі закриттів аналогічних центрів, зокрема, у федеральній землі Форарльберг. Відень залишався останньою федеральною землею з окремим центром прийому для українських переселенців.
Від моменту відкриття Quartier Schlossberg надав допомогу майже 9 тис. громадянам України, котрі отримували короткострокове житло, харчування, консультації та підтримку в організації подальших кроків – реєстрації у поліції, оформленні документів чи переїзді до інших федеральних земель.
На кожну особу уряд виплачував одноразово 190 євро на первинне забезпечення, що, за словами представників Фонду соціальних послуг Відня, покривало лише частину витрат.
За словами соціального радника Петерa Хакера, закриття було заздалегідь анонсоване та обговорене з Міністерством внутрішніх справ Австрії. Нині у Відні перебувають на базовому забезпеченні 10 786 осіб з України, в усій Австрії – близько 30 000.
Більшість німців виступають проти грошових виплат українським біженцям, і водночас – за повернення чоловіків призовного віку до України.
Про це свідчать результати опитування, проведеного Інститутом дослідження громадської думки INSA на замовлення Bild, пише DW, передає „Європейська правда”.
На питання, чи повинні всі українські біженці в Німеччині отримувати громадянську допомогу, лише 17% респондентів відповіли „так” або „скоріше так”.
Ще 66% респондентів виступають проти цього, вони відповіли однозначне „ні”. Ще 7% опитаних сказали, що їм все одно, а 10% не змогли відповісти.
На питання, чи повинні українські чоловіки призовного віку, які живуть у Німеччині, повернутися в Україну, 62% німців відповіли ствердно.
Проти виступили тільки 18%. Ще 8% сказали, що їх не хвилює це питання, а 12% не дали відповіді.
Опитування проводилося 16 і 17 жовтня, в ньому взяли участь 1003 респонденти.
Як зазначається, за даними німецького Федерального агентства з праці, до березня 2025 року правом на отримання громадянської допомоги, яку виплачують шукачам роботи та малозабезпеченим, володіли 701 тисяча українців.
З них 502 тисячі – працездатні громадяни віком від 15 до 66 років. У порівнянні з минулим роком їхня кількість скоротилася приблизно на 4300 осіб.
Уряд Латвії у вівторок затвердив поправки до закону про підтримку цивільного населення України, які передбачають відмову від деяких заходів підтримки, зокрема допомоги для початку роботи і самозайнятості.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє портал Delfi.
Як повідомляє Міністерство внутрішніх справ, цього року зберігається відносно стабільний потік громадян України, і в середньому щомісяця на отримання статусу тимчасового захисту в Латвії реєструються 500-600 осіб. Водночас потік українців, які прибувають, набагато менший, ніж у перші роки війни.
У 2025 році значно збільшилася кількість осіб, чий статус тимчасового захисту в Латвії анулювали, оскільки вони не подали заяву на отримання нової посвідки на проживання протягом місяця після закінчення терміну дії візи або тимчасової посвідки на проживання.
Ситуація на ринку праці для громадян України поступово поліпшується. За даними Міністерства фінансів, у червні цього року в трудових відносинах перебували 9909 українців. Починаючи з 2022 року кількість працевлаштованих українців і розмір їхніх доходів поступово зростають.
На реалізацію плану заходів підтримки 2025 року Кабінет міністрів виділив 65 млн євро, а 2026 року – 39,7 млн євро.
З урахуванням скорочення фінансування необхідно переглянути кошик заходів підтримки та послуг, які надаватимуться цивільному населенню України.
Наразі латвійська держава забезпечує громадянину України, який розпочинає трудову діяльність або стає самозайнятою особою, одноразову допомогу для початку трудової діяльності в розмірі однієї мінімальної місячної зарплати.
З урахуванням того, що українці беруть участь у латвійському ринку праці та займаються господарською діяльністю, а також наявність інших загальних механізмів підтримки зайнятості, продовження підтримки втратило актуальність, вважають у міністерстві.
Водночас громадяни України зберігають право на послуги Державного агентства зайнятості в тому ж обсязі, що й громадяни Латвії.
Законопроєкт передбачає, що надалі громадяни України матимуть такі самі пільги на проїзд субсидованими регіональними маршрутами, як і інші категорії пільговиків. Законопроєкт передбачає, що в майбутньому громадяни України не звільнятимуться від пацієнтського внеску при отриманні медичних послуг.
Водночас громадяни України збережуть право на отримання фінансованих державою медичних послуг у тому самому обсязі, що й особи, застраховані в Латвії в рамках державного обов’язкового страхування, тобто в тому самому порядку та обсязі, в якому ці послуги надають іншим жителям Латвії.
Законопроєкт передбачає, що надалі громадянам України більше не покриватимуться витрати на реєстрацію тварин і дотримання обов’язкових санітарних вимог.
На кінець літа 2025 року понад 4,37 мільйона громадян України, які вимушено залишили свої домівки через повномасштабну війну, отримали тимчасовий захист у країнах Європейського Союзу. Ця цифра продовжує повільно, але впевнено зростати щомісяця.
Про це свідчать оприлюднені дані статистичної служби Євросоюзу, пише ТСН.
Станом на 31 серпня 2025 року загальна кількість осіб, що отримали тимчасовий захист, зросла на 30 980 осіб (+0,7%) порівняно з кінцем липня. Це демонструє, що міграційні потоки не припиняються. Найбільшу динаміку зростання за серпень продемонстрували:
Німеччина (+6 800 осіб; +0.6%)
Чехія (+5 175 осіб; +1.4%)
Румунія (+2 370 осіб; +1.2%)
Саме Німеччина залишається абсолютним лідером за кількістю прийнятих українців. Майже третина від усіх зареєстрованих у ЄС біженців знайшла прихисток саме тут.
Трійка країн, які прийняли найбільшу кількість українських громадян, виглядає так:
Німеччина: 1 210 515 осіб (27,7% від загальної кількості ЄС)
Польща: 995 925 осіб (22,8%)
Чехія: 385 855 осіб (8,8%)
Хоча Німеччина прийняла найбільше українців в абсолютних цифрах, навантаження на невеликі країни є значно вищим. Для оцінки цього використовується показник співвідношення біженців на 1 000 місцевих жителів. У середньому по ЄС цей показник становить 9,7 особи на тисячу, але в деяких країнах він значно вищий.
Трійка країн з найвищим показником навантаження:
Чехія: 35,4 особи на 1 000 мешканців
Польща: 27,3 особи на 1 000 мешканців
Естонія: 25,4 особи на 1 000 мешканців
Громадяни України складають понад 98,4% усіх осіб, які отримали тимчасовий захист у ЄС. Більшість із них — жінки та діти, що відповідає загальній динаміці міграції під час війни.
Демографічний розподіл на кінець серпня 2025 року такий:
Дорослі жінки: 44,6%
Неповнолітні (діти): 31,1% (майже третина)
Дорослі чоловіки: 24,3%
Нагадаємо, демограф Олександр Гладун припускає, що зараз в Україні чоловіків може бути більше, ніж жінок. Експерт пояснює це тим, що від початку широкомасштабного вторгнення за даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців Україну покинули понад 6 мільйонів осіб, переважна більшість з яких — жінки та дівчата.
У Європейському Союзі помітили підвищення попиту на притулок серед українців – у першому півріччі 2025 року кількість заяв зросла майже на третину.
Про це свідчать дані Агентства ЄС з питань надання притулку (EUAA).
Згідно з інформацією звіту, за вказаний період було подано 16 тисяч таких заяв від українців. Це на 29% більше порівняно з попереднім роком.
Така тенденція пояснюється бажанням українців забезпечити собі довгострокову стабільність, адже отримання статусу дозволяє в майбутньому залишатися в країні, що його надала.
Франція останнім часом привертає особливу увагу громадян України – більшість заяв на отримання статусу шукача притулку припадає саме на цю країну.
Зазначимо, що всі українці, які прибувають до ЄС, автоматично підпадають під дію Директиви про тимчасовий захист, що також забезпечує низку важливих прав і гарантій.
Від початку повномасштабної війни з України виїхали та не повернулися близько 3 млн українців.Такими є дані моніторингового сервісу Опендатабот.
Зазначається, що цього року Україну покинуло на 250 тисяч осіб більше, ніж повернулося: 7,17 млн громадян виїхали з України з січня по червень, а 6,92 млн – повернулись. Це у 1,6 раза менше, ніж за аналогічний період торік.
У середньому, щомісяця українці перетинають кордон 2,35 млн разів.
Ukraine has initiated an urgent UN Security Council meeting in response to Russia’s latest escalation of terror, which led to the killing of people and damage in Kyiv.
An emergency meeting of the UN Security Council under the agenda item “Maintenance of peace and security of…
