ЮНЕСКО внесло 20 об’єктів культурної спадщини України до Міжнародного списку культурних цінностей, які перебувають під посиленим захистом, повідомили 7 вересня у МКІП, пише УНН.
„Комітет ЮНЕСКО підтримав ініціативу України і прийняв рішення про внесення об’єктів під посилений захист. Мова йде про більшість об’єктів, які входять до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та до попереднього Списку світової спадщини ЮНЕСКО, без врахування об’єктів, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях, історичного центру Одеси та Чернігова. Це безпрецедентно великий список”, – повідомили у МКІП.
Як зазначається, ідеться про наступні об’єкти:
Собор Святої Софії та пов’язані з ним монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра;
Львів – Ансамбль історичного центру;
Дерев’яні церкви карпатського регіону. Ясінянська церква Вознесіння Господнього;
Дерев’яні церкви карпатського регіону. Жовківська церква Пресвятої Трійці;
Дерев’яні церкви карпатського регіону. Матківська церква Введення в храм Пресвятої Богородиці;
Дерев’яні церкви карпатського регіону. Нижньовербізька церква Різдва Пресвятої Богородиці;
Дерев’яні церкви карпатського регіону. Потелицька церква Зіслання Святого Духа;
Дерев’яні церкви карпатського регіону. Рогатин – церква Зіслання Святого Духа;
Резиденція Буковинських і Далматинських митрополитів;
Геодезична дуга Струве – Катеринівка;
Геодезична дуга Струве – Баранівка;
Геодезична дуга Струве – Фельштин;
Геодезична дуга Струве – Старо-Некрасівка;
Астрономічна обсерваторія Київського національного університету;
Культурний ландшафт каньйону в Кам’янці-Подільському;
Дендрологічний парк “Софіївка”;
Держпром (будівля Державної промисловості);
Науково-дослідний інститут (НДІ) Астрономічна обсерваторія Одеського національного університету;
Науково-дослідний інститут (НДІ) Миколаївська астрономічна обсерваторія;
Могила Тараса Шевченка та Державний історико-природничий музей-заповідник.
Також була ухвалена декларація про захист культурної спадщини в Україні, запропонована українською стороною.
Міжнародна організація ЮНЕСКО оновила список зруйнованих культурних пам’яток через агресію рф та підтвердила пошкодження 274 культурних об’єктів в Україні з початку повномасштабного вторгнення.
Про це йдеться на сайті організації.
«Станом на 26 липня 2023 року ЮНЕСКО підтвердила пошкодження з 24 лютого 2022 року 274 об’єктів – 117 релігійних об’єктів, 27 музеїв, 98 будівель, що мають історичну та/або мистецьку цінність, 19 пам’ятників, 12 бібліотек, один архів», – сказано в повідомленні.
У ЮНЕСКО зазначили, що проводять попередню оцінку збитків, завданим культурним цінностям через перехресну перевірку повідомлень про інциденти з кількох надійних джерел.
Організація також розробляє разом із партнерами механізм незалежної скоординованої оцінки даних в Україні, включаючи аналіз супутникових знімків, відповідно до положень Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 року.
В оновленому звіті ЮНЕСКО вказано, скільки та, яких саме пам’яток постраждало в конкретному регіоні.
Найбільше пошкоджень культурних об’єктів зафіксовано в Донецькій (78 об’єктів), Харківській (55 об’єктів), Київській (38 об’єктів), Луганській (33 об’єкти) та Чернігівській областях (17). Також є ушкодження в Запорізькій та Сумській (по 12 об’єктів), Одеській та Миколаївській (по вісім), Херсонській (шість), Житомирській (три), Вінницькій (два) і Дніпропетровській та Львівській областях (по одному).
Серед пошкоджених пам’яток Харківської області: Будинок «Слово» в Харкові, Харківський національний академічний театр опери та балету, Меморіал Голокосту «Дробицький Яр», Свято-Вознесенський кафедральний собор в Ізюмі, Меморіал жертв тоталітаризму, Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди в Сковородинівці, Половецькі кам’яні баби (9–13 століття) в Ізюмі, Куп’янський краєзнавчий музей та інші пам’ятки.
За даними ЮНЕСКО та Організації Об’єднаних Націй, існують докази, що надмірне використання мобільних телефонів знижує результати навчання. Через це, а також для захисту дітей від онлайн-цькування, рекомендують заборонити використання смартфонів у класах у всьому світі.
Згідно зі звітом ООН, смартфони мають бути заборонені в класах у всьому світі, щоби покращити якість навчання та захистити дітей від знущань в Інтернеті. Як важливий аспект, було виділено те, що велика кількість часу, проведеного перед екраном, негативно впливає на емоційну стійкість дітей.
ЮНЕСКО закликало політиків враховувати соціальний вимір освіти.
За даними організації, цифрові технології загалом, включно зі штучним інтелектом, ніколи не повинні стояти перед людиноцентричною освітою або замінювати навчання через особисту взаємодію.
«Не всі зміни означають прогрес. Лише тому, що щось можна зробити, ще не означає, що це потрібно робити», – додається у звіті.
«Цифрова революція має величезний потенціал, але так само, як були застереження щодо того, як вона має регулюватися в суспільстві, подібну увагу потрібно приділяти тому, як вона використовується в освіті», – повідомила The Guardian генеральний директор ЮНЕСКО Одрі Алоза.
За даними організації, країни усвідомили важливість ставити дітей на перше місце, коли йдеться про цифрові технології.
За оцінками ЮНЕСКО, кожна шоста країна заборонила використання смартфонів у школі. Серед них Франція, яка запровадила цю політику в 2018 році, і Фінляндія, яка заборонила використання телефонів у класах через зниження результатів іспитів.
Італія заборонила використання мобільних телефонів у школах у грудні. Вчителям було наказано забирати пристрої в учнів на початку дня. Очікується, що Нідерланди запровадять обмеження з 2024 року.
Президент України Володимир Зеленський зустрівся з Орландо Блумом, британським актором та послом доброї волі UNICEF. Вони обговорили проєкти, спрямовані на забезпечення інтересів українських дітей, зокрема надання гуманітарної допомоги та відбудова об’єктів інфраструктури.
Про це повідомляє Офіс Президента України.
Пріоритетами є також розвиток системи сімейного догляду за дітьми, позбавленими батьківського піклування, розбудова інфраструктури для раннього дитячого розвитку, а також створення молодіжних проєктів і стартапів.
„Зустрівся із послом доброї волі ЮНІСЕФ Орландо Блумом та командою ЮНІСЕФ – організації, яка займається гуманітарною підтримкою й захистом дітей. (…) Ми обговорили питання відбудови нашої країни, нашої шкільної інфраструктури. Я вдячний за цю допомогу. Ми домовилися, щоб наші команди працювали над кількома напрямами”, – сказав Володимир Зеленський.
Під час візиту до України Блум відвідав Київ, Ірпінь та село Демидів, де побачив наслідки війни, яка триває в Україні понад рік. На зустрічі з президентом він висловив захоплення сміливістю та стійкістю українців, які залишаються сильними попри війну.
У зустрічі взяли участь також керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, радник – уповноважена Президента з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук і команда ЮНІСЕФ на чолі з головою представництва фонду в Україні Муратом Шахіним.
Президент подякував Орландо Блуму за візит до України й за його діяльність як посла доброї волі UNICEF.
„Дякую за ваш візит, який є важливим меседжем. Для нас має велике значення те, що світ знає, що відбувається в Україні під час війни. Звичайно, дякую за ту допомогу, яку ви надаєте безпосередньо дітям”,– сказав Глава держави.
It was a pleasure to take the first Ukrainian Challenger 2 MBT for a spin. Such tanks, supplied by the United Kingdom, have recently arrived in our country. These fantastic machines will soon begin their combat missions. Thank you, @RishiSunak, @BWallaceMP, and the ?? people. pic.twitter.com/zoCRmKdBnN
Премію миру, засновану ЮНЕСКО, ексканцлерці Німеччини Анґелі Меркель присудили за внесок у врегулювання кризи з біженцями в Європі у 2015 році.
Колишній канцлерці ФРН Анґелі Меркель (Angela Merkel) вручили премію миру Фелікса Уфуе-Буаньї, засновану Організацією Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО). Церемонія вручення відбулася у середу, 8 лютого, в Ямусукро – столиці Кот-д’Івуару. На честь першого президента цієї африканської країни і названо нагороду. Ця подія збіглася з відзначенням 50-річчя Фонду дослідження миру імені Фелікса Уфуе-Буаньї, на яке запросили глав держав Африки.
Про приїзд Меркель до столиці Кот-д’Івуару нагадують величезні плакати з її зображенням. Люди на вулицях Ямусукро захоплені Анґелою Меркель. „Я прочитав у газеті, що вона отримає премію миру Фелікса Уфуе-Буаньї. Вона це заслужила, тому що вона – приголомшлива жінка. Вона багато зробила для миру”, – каже одна з місцевих жительок в інтерв’ю DW. Інша співрозмовниця додає: „Вона справді дивовижна жінка. Ми б хотіли бути такою, як вона”. „Вона була справжньою лідеркою. Вона багато чого досягла. Вона сприяла тому, щоб мігранти опинилися в Європі, і відкрила двері для багатьох тисяч біженців”, – хвалить Меркель ще одна городянка.
Ексканцлерка ФРН удостоєна премії ЮНЕСКО за внесок у врегулювання кризи, що виникла в Європі у 2015 році у зв’язку з прибуттям величезної кількості біженців із Сирії, Іраку та Афганістану. Тоді їй вистачило сміливості відкрити свою країну для багатьох тисяч біженців. Фраза Анґели Меркель, виголошена 31 серпня 2015 року: „Ми впораємося”, – викликала одночасно і повагу, і критику на адресу тодішньої канцлерки та увійшла в історію. Меркель у той момент дала позитивний сигнал міграційній політиці.
„Усі члени журі були зворушені вашим рішенням від 2015 року прийняти понад мільйон біженців із Сирії, Іраку, Афганістану та Еритреї”, – зазначив голова журі, лауреат Нобелівської премії миру 2018 року Деніс Муквеге за день до вручення нагороди. Це урок, який Меркель залишила в історії, підкреслив Муквеге.
Генеральна секретарка ЮНЕСКО Одрі Азуле також відзначила заслуги Анґели Меркель: „Створювати мир означає відкривати двері для тих, хто страждає. Рішення журі нагадує про те, що прийом мігрантів і наше поводження з ними є головним”.
Премію Фелікса Уфуе-Буаньї щорічно присуджують із 1991 року інституціям та організаціям, які зробили істотний внесок у захист прав людини, а також у збереження та підтримання миру. Першими її було удостоєно борця проти апартеїду Нельсона Манделу і тодішнього президента ПАР Віллема де Клерка. Серед лауреатів, які отримують 150 тисяч доларів і золоту медаль – іспанський король Хуан Карлос, колишній президент США Джиммі Картер, експрезидент Франції Франсуа Олланд та інші.
Berit Reiss-Andersen, Chair of the Norwegian Nobel Committe: «The world needs those admirable individuals and groups of people who at great personal sacrifice stand up against aggression in pursuit of democracy, human rights and peace.»#nobelpeaceprizeceremony#NobelPeacePrizepic.twitter.com/3Xtruz8WvV
Історичний центр міста-порту Одеса включено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Про це повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в Телеграмі, передає Укрінформ.
«Історичний центр міста-порту Одеса» включено до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під загрозою», – написав глава МКІП.
Перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джапарова повідомила у Твіттері: таке рішення ЮНЕСКО означає, що Одеса буде під захистом організації.
«Дипломатична перемога! Комітет Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО щойно включив культурно-історичну пам’ятку «Історичний центр міста-порту Одеса до Списку всесвітньої спадщини під загрозою. Це означає, що місто українське місто Одеса перебуватиме під захистом ЮНЕСКО», – написала Джапарова.
Національна комісія України у справах ЮНЕСКО висловила вдячність голові Комітету всесвітньої спадщини Її Високості Принцесі Хайфу Аль Могрін за рішучу позицію та відсіч спробам росії зірвати розгляд українського досьє під час сесії Комітету.
«Внесення культурно-історичної пам’ятки «Історичний центр міста-порту Одеси» до Списку Всесвітньої спадщини під загрозою дозволить захистити культурну спадщину Одеси і зберегти її від російських загарбників, які неодноразово спрямовували свої ракетні удари на місто», – зазначається у заяві.
У Нацкомісії зауважили, що Україна високо цінує підтримку з боку ЮНЕСКО зусиль щодо збереження національної культурної спадщини.
«Разом нам вже вдалося захистити унікальний кримськотатарський національний орнамент орьнек шляхом його внесення до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства. Безумовним досягненням також стало внесення елементу «Культура приготування українського борщу» до Списку нематеріальної культурної спадщини, що потребує негайної охорони», – наголосили у Нацкомісії у справах ЮНЕСКО.
Президент Володимир Зеленський подякував партнерам за підтримку включення історичного центру до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
„Сьогодні Одеса отримала захист ЮНЕСКО. Історичний центр портового міста Одеси не лише внесено до списку Всесвітньої спадщини, а й визнано об’єктом культурної спадщини під загрозою. Вдячний партнерам, які допомагають захистити нашу перлину від атак загарбників із рф”, – зазначив Президент у Твіттері.
Ukrainian tank crews have arrived in the UK to begin training for their continued fight against Russia.
The UK will provide Challenger 2 tanks to Ukraine alongside global partner nations - demonstrating the strength of support for Ukraine, internationally.#StandWithUkrainepic.twitter.com/OLKtllePzN
This week, Ukraine’s Antonov AN-124 delivered 101 tons of humanitarian aid to Incirlik Air Base to help families affected by recent earthquakes. Coordinated by ?? armed forces, delivered by ?? aircraft, unloaded by ?? and ?? military. As allies, we come together in trying times. pic.twitter.com/gLVFo29ZOs
Агентство ООН з культури ЮНЕСКО підтримує внесення Одеси до Списку об’єктів світової спадщини.
Про це йдеться у повідомленні ЮНЕСКО.
На прохання України ЮНЕСКО вже мобілізувала міжнародних експертів для надання технічної підтримки країні, щоб ця номінація могла бути терміново розглянута державами-членами, які засідають у Комітеті всесвітньої спадщини, з метою включення її до списку всесвітньої спадщини та у список всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель цього року стала лауреатом Премії миру ім. Фелікса Уфуе-Буан (ЮНЕСКО) за зусилля, докладені нею в сприянні біженцям. Про це повідомив Деніс Муквеге, лауреат Нобелівської премії миру, очільник комісії, яка присуджує цю відзнаку.
«Усі члени журі були зворушені сміливим рішенням (Ангели Меркель) у 2015 році щодо прийому Німеччиною понад 1,2 мільйона біженців із таких країн, як Сирія, Ірак, Афганістан та Еритрея. Це її спадщина», – заявив Муквеге.
Генеральна директорка ЮНЕСКО Одрі Азуле також похвалила колишню канцлерку. «Отримання нею нагороди нагадує всім нам, що те, як ми поводимося з мігрантами та біженцями, є ключовим за важливістю питанням».
Коли Меркель вручать нагороду, наразі невідомо.
Німецьке інформаційне агентство dpa нагадало, що влітку 2015 року, на піку міграційної кризи, тодішня канцлерка відкрила кордони Німеччини для шукачів притулку, заявивши, що країна впорається з хвилею біженців. Однак пізніше, після того, як підтримка її політики та очолюваної нею партії в суспільстві зменшилася, Меркель відступила від своєї проміграційної позиції.
Премія миру ім. Фелікса Уфуе-Буан, відома також як Премія миру ЮНЕСКО, названа на честь колишнього президента Кот-д’Івуару, присуджується особам, приватним і державним організаціям, які багато зробили для просування, захисту та збереження миру. Серед лауреатів премії, заснованої в 1989 році, були Нельсон Мандела, Шимон Перес, Ясер Арафат і Франсуа Олланд.
Berit Reiss-Andersen, Chair of the Norwegian Nobel Committe: «The world needs those admirable individuals and groups of people who at great personal sacrifice stand up against aggression in pursuit of democracy, human rights and peace.»#nobelpeaceprizeceremony#NobelPeacePrizepic.twitter.com/3Xtruz8WvV
Міжурядовий комітет з охорони нематеріальної культурної спадщини вніс український борщ до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує негайної охорони.
За словами міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка, йдеться про елемент „Культура приготування українського борщу”.
„Ми із задоволенням будемо ділитися борщем і його рецептами зі всіма цивілізованими країнами. Та й з нецивілізованими теж, щоб у них було хоч щось світле, смачне та українське”, – написав міністр у фейсбуці.
Війна за борщ
Національна приналежність борщу регулярно ставала приводом для суперечок в соцмережах.
Війна у соцмережах розпочалася у 2019 році через твіт офіційного акаунту МЗС Російської Федерації, в якому було зазначено: „Вічна класика, #борщ – одна з найвідоміших і найулюбленіших російських #страв і символ національної кухні”.
Це так само викликало бурхливу реакцію з боку українських користувачів – Росію тоді звинувачували у привласненні кулінарного спадку України.
Українська твіттер-спільнота відреагувала гнівом та сарказмом: „Вам недостатньо Криму, ви вирішили й борщ в України вкрасти”.
45-те засідання Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, яке мало відбутися в Казані (Росія) з 19 до 30 червня, перенесли на невизначений термін через війну в Україні.
Сорок шість держав-членів, включаючи Німеччину та Францію, у відкритому листі 8 квітня заявили про бойкот цьогорічної зустрічі, якщо вона відбудеться в Казані та під головуванням Росії. Перенесення зустрічі в іншу країну та на іншу дату ініціювала російська сторона як компроміс.
«Поки Росія продовжує війну проти України і тим самим ставить під загрозу, знищує культурну та природну спадщину України, порушуючи Конвенцію про всесвітню спадщину, провести сесію Комітету всесвітньої спадщини ні в Казані, ні під головуванням Росії, неможливо», – йдеться в заяві представників Комітету.
На щорічних засіданнях Комітету приймають рішення про внесення нових кандидатів до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
