Array
(
[count_posts] => 3
[cache_key] => Query_Posts::global::uk::YTo1OntzOjQ6ImxhbmciO3M6MjoidWsiO3M6NzoiZG9tYWlucyI7YToxOntpOjA7czo0OiJsaWZlIjt9czo2OiJvZmZzZXQiO2k6MzA7czo5OiJ0YXhfcXVlcnkiO2E6MTp7aTowO2E6Mzp7czo4OiJ0YXhvbm9teSI7czo4OiJwb3N0X3RhZyI7czo1OiJmaWVsZCI7czoyOiJpZCI7czo1OiJ0ZXJtcyI7YToxOntpOjA7aToxNzE7fX19czoxMToiYWZ0ZXJMb2NrZXIiO2k6MDt9
[has_result] => 1
[posts] => Array
(
[0] => Array
(
[id] => 33167
[content] =>
Укpaїнці пoвинні зaxищaти бopщ, бo мoвa нe пpo їжу, a пpo oдин із cимвoлів нaціoнaльнoї ідeнтичнocті тa єднocті, ввaжaє oдин із нaйвідoмішиx укpaїнcькиx шeф-куxapів Євгeн Клoпoтeнкo. Він, дo peчі, caм дужe aктивнo пpocувaє ініціaтиву щoдo включeння цієї cтpaви дo пepeліку oб’єктів культуpнoї cпaдщини ЮНECКO, пoвідoмляє відoмe бpитaнcькe видaння The Times.
У тoй жe чac бaгaтo pocійcькиx ЗМІ poзкpитикувaли цю ініціaтиву Києвa, нaгaдуючи пpo тe, щo «бopщ тpaдиційнo гoтують у бaгaтьox кpaїнax Cxіднoї Євpoпи, aлe зa влacними peцeптaми».
A вce poзпoчaлocя з тoгo, щo Мініcтepcтвo культуpи Укpaїни нe тaк дaвнo oгoлocилo пpo тe, щo poзпoчнe дoбивaтиcя oфіційнoгo визнaння бopщу нaціoнaльним нaдбaнням для тoгo, щoб внecти йoгo дo пepeліку культуpнoї cпaдщини ЮНECКO.
Тим caмим oфіційний Київ cпpoбує вигpaти «війну зa бopщ», якa poзгopілacя у coцмepeжax щe минулoгo poку піcля тoгo, як нa cтopінці МЗC PФ у coціaльній мepeжі Twitter бopщ був нaзвaний oдним із нaйвідoмішиx і улюблeниx pocійcькиx cтpaв і «cимвoлoм» тpaдиційнoї pocійcькoї куxні.
Цeй фaкт мoмeнтaльнo викликaв буpxливі диcкуcії у вcіx coціaльниx мepeжax і укpaїнcькі кoмeнтaтopи пoчaли пpямo звинувaти Pocію у cпpoбі вкpacти і пpивлacнити coбі бopщ, пopівнюючи цe з «aнeкcією Кpиму» у 2014 poці.
Дo peчі, пepші згaдки пpo бopщ, дo якoгo у якocті ocнoвниx інгpeдієнтів вxoдять кapтoпля, кaпуcтa, мopквa, буpяк, цибуля, квacoля тa звичaйнo ж м’яco і, який пoдaють зі cмeтaнoю, віднocятьcя щe дo XVI cтoліття. Пpи цьoму нa cьoгoднішній дeнь іcнують дecятки pізниx peцeптів у вcіx peгіoнax Укpaїни. І, тут пoтpібнo звaжaти caмe нa тoй фaкт, щo укpaїнcькі зeмлі іcтopичнo пepeбувaли у cклaді вce тиx жe Pocії, Пoльщі, Литви, Мoлдoви, Pумунії тoщo.
Тoж, шeф-куxap Євгeн Клoпoтeнкo і взявcя мaкcимaльнo пoпуляpизувaти пepшу укpaїнcьку cтpaву №1. Для цьoгo він зібpaв pізні peцeпти пo вcій кpaїні і влaштувaв cпeціaльну пpeзeнтaцію для чинoвників з Мініcтepcтвa культуpи.
І, caмe нa йoгo думку, Укpaїнa пoвиннa зaxищaти бopщ як oдин із cимвoлів cвoєї нaціoнaльнoї ідeнтичнocті, ocкільки любoв дo цієї cтpaви «oб’єднує» вcю укpaїнcьку нaцію.
У тoй жe чac pocійcькі ЗМІ oxapaктepизувaли цю ініціaтиву Києвa як «нoвий пpивід для cкaндaлу». Зoкpeмa, «Кoмcoмoльcькa пpaвдa» нaпиcaлa, щo бopщ зapaз нe мoжнa нaзвaти виключнo «укpaїнcьким» cтpaвoю. A «Pocійcькa гaзeтa» відзнaчилa, щo бopщ «відoмий у вcій Cxідній Євpoпі, від Pумунії дo Литви, і кoжнa кpaїнa ввaжaє йoгo cвoїм».
У cвoю цe oбуpилo бaгaтьox укpaїнcькиx кoмeнтaтopів, які виcлoвили думку, щo pocіянaм «кpaщe вapити щі», aджe caмe щі, a нe бopщ ввaжaютьcя тpaдиційним pocійcьким cупoм.
НЬЮЗМЕЙКЕР
[type] => post
[excerpt] => Укpaїнці пoвинні зaxищaти бopщ, бo мoвa нe пpo їжу, a пpo oдин із cимвoлів нaціoнaльнoї ідeнтичнocті тa єднocті, ввaжaє oдин із нaйвідoмішиx укpaїнcькиx шeф-куxapів Євгeн Клoпoтeнкo
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1602880826
[modified] => 1602880829
)
[title] => Відомий український шеф-кухар Євген Клопотенко хоче щоб борщ як національну страву включили до світової спадщини ЮНЕСКО
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=33167&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 33167
)
[crid] => kop3821
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 33174
[image] => Array
(
[id] => 33174
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/0-52.jpg
[original_lng] => 107930
[original_w] => 1296
[original_h] => 879
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/0-52-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/0-52-300x203.jpg
[width] => 300
[height] => 203
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/0-52-768x521.jpg
[width] => 768
[height] => 521
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/0-52-1024x695.jpg
[width] => 1024
[height] => 695
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/0-52.jpg
[width] => 1296
[height] => 879
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/0-52.jpg
[width] => 1296
[height] => 879
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/0-52.jpg
[width] => 1296
[height] => 879
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1602870030:8
[views_count] => 5307
[_thumbnail_id] => 33174
[_edit_last] => 8
[checkTextUnique] => 100.0
[checkTextUniqueMatches] => []
[translation_required] => 2
[translation_required_done] => 1
[_oembed_2cfa6461c4fb17aec77682070f4a3bb0] =>
[_oembed_time_2cfa6461c4fb17aec77682070f4a3bb0] => 1658932516
[_oembed_5c815bc181c9a9fdef13cac58a1bac0e] =>
[_oembed_time_5c815bc181c9a9fdef13cac58a1bac0e] => 1658932516
[_oembed_c11dd4d8ab3873fdc5941cab9399825f] => The Russians use rubber and resin rubber replacement inserts in some of their tanks instead of ERA explosives. Inserts of this type have a only psychological effect for crew but do not protect the tank against ATGM missiles. https://t.co/sMb1hGzQ1A pic.twitter.com/z2I8BL6zit
— Junsupreme (@RyszardJonski) August 10, 2022
[_oembed_time_c11dd4d8ab3873fdc5941cab9399825f] => 1661012349
[_oembed_60029edcdb613442e6cb1f073848a7e3] =>
[_oembed_time_60029edcdb613442e6cb1f073848a7e3] => 1661528749
[_oembed_4c83a4338e894fc8b15b9b665fa40321] =>
[_oembed_time_4c83a4338e894fc8b15b9b665fa40321] => 1667918261
[_oembed_635b29fa5e55b0ac4b6c00bc581609f6] =>
[_oembed_time_635b29fa5e55b0ac4b6c00bc581609f6] => 1667918261
[_oembed_afef12a07fde7b4657f61ef2169a4fd7] =>
[_oembed_time_afef12a07fde7b4657f61ef2169a4fd7] => 1682841168
[_oembed_d0f9cb50bc115ae1c1749f5b703c3fe3] => Several Indian men allege they have been forced into fighting for the Russian military in Ukraine
Read more:https://t.co/8GHXgkyQFZ
— Sky News (@SkyNews) April 3, 2024
[_oembed_time_d0f9cb50bc115ae1c1749f5b703c3fe3] => 1713168654
[_oembed_00745e41cf7c97dc8227b0985f90b162] =>
[_oembed_time_00745e41cf7c97dc8227b0985f90b162] => 1713168655
[_oembed_2d59738dcad60af8bcda5e695ead6aef] => {{unknown}}
[_oembed_c007fbb55da06c31cfbfeb90f8276c03] => {{unknown}}
[_oembed_66d2fe4e6f2f6e25bc82d3850c3437ce] =>
[_oembed_time_66d2fe4e6f2f6e25bc82d3850c3437ce] => 1716790773
[_oembed_9d3c93096efce2f64244bce82cd2a12d] =>
[_oembed_time_9d3c93096efce2f64244bce82cd2a12d] => 1717072082
[_oembed_3bf01125e354b5ac9cec42258133b21f] =>
[_oembed_time_3bf01125e354b5ac9cec42258133b21f] => 1723647376
[_oembed_aa8c57dc729d63d23389edefbab19926] =>
[_oembed_time_aa8c57dc729d63d23389edefbab19926] => 1728819199
[_algolia_sync] => 508036289000
[_oembed_0d04a934acdda30a96e48eb0814d69f3] =>
[_oembed_time_0d04a934acdda30a96e48eb0814d69f3] => 1761486457
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 43
[2] => 578
[3] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Статті
[2] => Суспільство
[3] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 23407
[1] => 1411
[2] => 23406
[3] => 171
)
[tags_name] => Array
(
[0] => борщ
[1] => Україна
[2] => шеф-кухар
[3] => ЮНЕСКО
)
)
[1] => Array
(
[id] => 25307
[content] =>
Десятки історичних будівель у Бейруті перебувають під загрозою обвалення після потужного вибуху, що прогримів у міському порту на минулому тижні. Про це вже попередили офіційні особи Лівану. Шоковані станом речей у Бейруті і в ЮНЕСКО.
Так, вибух у Бейруті зруйнував частину історичного східного району Бейрута Ахрафіє, де розташований знаменитий музей Сурсок. Всього ж постраждали не менше восьми тисяч будівель, багато з яких сконцентровані саме в історичних кварталах Гемайзе і Мар-Міхаель, повідомив генеральний директор відділу старожитностей міністерства культури Лівану Саркіс Хурі.
За його словами, в їх числі опинилися 640 історичних будівель, близько 60 з яких знаходяться під загрозою обвалення. Гемайзе і Мар-Міхаель виходять на порт і відомі своїм активним нічним життям, багато старих будівлель у цих районах переобладнані у паби або ресторани.
За повідомленням представників ЮНЕСКО, постраждали й інші райони, в яких розташовані Національний музей і Археологічний музей Американського університету Бейрута. Пошкоджено художні галереї та релігійні об’єкти.
ЮНЕСКО обіцяє очолити міжнародну кампанію по відновленню історичної спадщини Бейрута, повідомляє видання Guardian. «Міжнародне співтовариство направило потужний сигнал підтримки Лівану після цієї трагедії… Наше агентство прагне очолити відновлення в області культури, яка повинна стати ключовим елементом більш широких зусиль з реконструкції та відродження Лівану», – повідомив помічник генерального директора ЮНЕСКО з питань культури Ернесто Оттоне Рамірес.
До речі, протягом багатьох років у Лівані висловлювалися побоювання з приводу того, що історичні будівлі продаються, а потім зносяться і замінюються висотними будинками. А в останні дні з’явилися повідомлення про те, що посередники зв’язуються з власниками постраждалих у результаті вибуху історичних будівель і пропонують високі ціни за купівлю їхньої власності. Тимчасовий міністр фінансів Газі Вазні видав у позавчора, 12 серпня указ, який забороняє продаж будь-якого будинку, що має історичну цінність без дозволу ліванського міністерства культури. Цей крок спрямований на запобігання будь-якої «комерційної експлуатації цих об’єктів».
Слід відмітити також і те, що влада Лівану реально шокована наслідками вибуху. І ці наслідки не лише соціально-економічні, а й суспільно-політичні, і верхівка політичної еліти це прекрасно розуміє.
Нагадуємо, що десять днів тому, 4 серпня серпня у Бейруті вибухнуло 2750 тонн аміачної селітри, що зберігалася у порту ліванської столиці, що призвело до надзвичайно серйозних руйнувань у ліванській столиці. Крім цього, загинули понад 170 осіб, поранено понад шість тисяч жителів. Загальний збиток оцінюється у сумі від 10 до 15 мільярдів доларівСША.
Також, учора, 13 серпня офіційні особи Лівану погодилися призначити судового слідчого, який очолить розслідування під егідою Вищої судової ради, який розслідує політичні злочини і злочини в області державної безпеки. Крім цього, стало відомо, що на запрошення ліванських властей американське ФБР приєднається до іноземних фахівців у розслідуванні цієї справи.
НЬЮЗМЕЙКЕР
[type] => post
[excerpt] => Десятки історичних будівель у Бейруті перебувають під загрозою обвалення після потужного вибуху, що прогримів у міському порту на минулому тижні. Про це вже попередили офіційні особи Лівану
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1597425672
[modified] => 1597425550
)
[title] => ЮНЕСКО та влада Лівану шоковані через ймовірні руйнування унікальних історичних пам'яток у Бейруті
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=25307&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 25353
[uk] => 25307
)
[crid] => kop3821
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 25310
[image] => Array
(
[id] => 25310
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/3-2020-08-14t170507696.jpg
[original_lng] => 32642
[original_w] => 400
[original_h] => 258
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/3-2020-08-14t170507696-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/3-2020-08-14t170507696-300x194.jpg
[width] => 300
[height] => 194
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/3-2020-08-14t170507696.jpg
[width] => 400
[height] => 258
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/3-2020-08-14t170507696.jpg
[width] => 400
[height] => 258
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/3-2020-08-14t170507696.jpg
[width] => 400
[height] => 258
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/3-2020-08-14t170507696.jpg
[width] => 400
[height] => 258
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/3-2020-08-14t170507696.jpg
[width] => 400
[height] => 258
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1597414750:8
[_thumbnail_id] => 25310
[_edit_last] => 8
[checkTextUnique] => 100.0
[checkTextUniqueMatches] => []
[translation_required] => 2
[views_count] => 6600
[translation_required_done] => 1
[_oembed_452005d6865b7fe9b4961cac97f0156d] =>
[_oembed_time_452005d6865b7fe9b4961cac97f0156d] => 1739448337
[_algolia_sync] => 508033135000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 43
[2] => 578
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Статті
[2] => Суспільство
)
[tags] => Array
(
[0] => 171
)
[tags_name] => Array
(
[0] => ЮНЕСКО
)
)
[2] => Array
(
[id] => 196
[content] =>
Український елемент «Традиція Косівської мальованої кераміки» було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
Це відбулося 12 грудня 2019 року у ході 14-ї сесії
Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини (9-14 грудня
ц. р., м. Богота, Колумбія).
Традиція косівської мальованої кераміки – посуду,
обрядових предметів, іграшок та плитки – виникла у 18 столітті та має практичну
та художню цінність. Кераміка, виготовлена з місцевої глини, характеризується
своїми образними малюнками, в яких мотиви зображують історію, побут, фольклор,
вірування та звичаї гуцулів.
Зазначена подія засвідчила, що навіть в епоху
глобалізації та стрімкого розвитку цифрових технологій, для України залишається
пріоритетним завданням збереження елементів нематеріальної культурної спадщини
нашої країни та її визнання у світовому культурному просторі.
[type] => post
[excerpt] => Український елемент «Традиція Косівської мальованої кераміки» було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1576349107
[modified] => 1576349108
)
[title] => «Традицію Косівської мальованої кераміки» включено до культурної спадщини людства
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=196&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 196
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 197
[image] => Array
(
[id] => 197
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2019/12/234307.jpg
[original_lng] => 682332
[original_w] => 1024
[original_h] => 703
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2019/12/234307-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2019/12/234307-300x206.jpg
[width] => 300
[height] => 206
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2019/12/234307-768x527.jpg
[width] => 768
[height] => 527
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2019/12/234307.jpg
[width] => 1024
[height] => 703
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2019/12/234307.jpg
[width] => 1024
[height] => 703
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2019/12/234307.jpg
[width] => 1024
[height] => 703
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2019/12/234307.jpg
[width] => 1024
[height] => 703
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1576349109:2
[_thumbnail_id] => 197
[_edit_last] => 2
[views_count] => 4588
[_wp_old_slug] => традицію-косівської-мальованої-кер
[_oembed_452005d6865b7fe9b4961cac97f0156d] =>
[_oembed_time_452005d6865b7fe9b4961cac97f0156d] => 1740735063
[_algolia_sync] => 508001678000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 171
)
[tags_name] => Array
(
[0] => ЮНЕСКО
)
)
)
[model] => Array
(
[lang] => uk
[offset] => 30
[tax_query] => Array
(
[0] => Array
(
[taxonomy] => post_tag
[field] => id
[terms] => Array
(
[0] => 171
)
)
)
[afterLocker] => 0
)
[_model] => Array
(
[lang] => uk
[domains] => Array
(
[0] => life
)
[offset] => 30
[tax_query] => Array
(
[0] => Array
(
[taxonomy] => post_tag
[field] => id
[terms] => Array
(
[0] => 171
)
)
)
[afterLocker] => 0
)
[domains] => Array
(
[0] => life
)
[_domains] => Array
(
[life] => 1
)
[status] => 1
[from_cache] =>
)
ЮНЕСКО (Сторінка 4)
