Платформа, що має бюджет у 35 мільйонів євро, розроблена для прискореного впровадження високопріоритетних інновацій безпосередньо на полі бою в Україні.
Європейська комісія запустила нову платформу для випробувань військових технологій у реальних бойових сценаріях. Про це повідомляє пресслужба Єврокомісії.
Зазначається, що це знаменує собою наступний етап BraveTech EU, спільної ініціативи щодо прискореного впровадження військових технологій для оборонної промисловості України.
Платформа, що має бюджет у 35 мільйонів євро, розроблена для прискореного впровадження високопріоритетних інновацій безпосередньо на полі бою в Україні.
Впровадження вже триває: перші відбіркові заходи заплановані на червень 2026 року, а початкові польові випробування та оціночні кампанії восени 2026 року розпочнуться у тісній співпраці між ЄС та Україною.
“Завдяки скороченню розриву між європейськими лабораторіями та нагальними потребами на передовій, ініціатива зміцнює оборонний сектор ЄС, одночасно надаючи Україні негайну та відчутну підтримку”, – наголосили в Єврокомісії.
Європейська комісія опублікувала інформацію про майбутній конкурс заявок для підтримки білоруських та російських журналістів у вигнанні, а також медійників, які переїхали з України для продовження вільної та незалежної роботи в ЄС.
Фінансування на загальну суму три мільйони євро допоможе журналістам виконувати свою роботу, надаючи незалежну та доступну інформацію рідною мовою, повідомляє Єврокомісія. Після попередніх етапів програми ЄС цього року розширив підтримку для українських журналістів, які переїхали до Євросоюзу.
Раніше, у 2023-му, ЄС створив Центр свободи ЗМІ, щоб допомогти журналістам та медіаорганізаціям, які втекли з Білорусі та росії або проживають у вигнанні, а також зміцнити співпрацю між ними. Центр допомагає ЗМІ збільшувати аудиторію, розвивати бізнес-моделі та підтримувати професійні потреби фахівців.
У межах конкурсу на 2025 рік ЄС виділив понад два мільйони євро на підтримку персоналізованого навчання, отримання віз, юридичну допомогу, психологічне консультування та нетворкінг. Фінансування спрямоване також на покращення роботи медіаорганізацій, які журналісти представляють у ЄС, та посилення координації через мережу медіахабів.
Мета конкурсу – забезпечити мережеву співпрацю, водночас сприяючи незалежності та плюралізму ЗМІ. У Європейській комісії наголошують, що вільні медіа є ключовим стовпом «Європейського щита демократії», який захищає демократичні процеси від іноземного втручання та маніпуляцій.
Відповідні ЗМІ, міжнародні та громадські організації, дослідницькі центри, а також журналісти можуть подавати заявки з 16 квітня до 28 травня.
6 березня Європейська комісія призупинила безвізовий режим для власників грузинських дипломатичних, службових та офіційних паспортів.
Про це йдеться у повідомленні Єврокомісії, передає “Європейська правда”.
Відтепер такі громадяни повинні мати візу для в’їзду до Шенгенської зони з офіційною метою.
“Це перший випадок застосування нового посиленого механізму призупинення безвізового режиму”, – йдеться у повідомленні.
Механізм призупинення візового режиму активовано у відповідь на навмисне та постійне порушення Грузією зобов’язань, взятих у рамках безвізового режиму в ключових сферах демократії та основних прав.
“Якщо уряд атакує власний народ, переслідує журналістів і обмежує свободу, це має свої наслідки. ЄС уже позбавив Грузію фінансування через відступ від демократії. Сьогодні Європа забороняє особам, пов’язаним з репресивною грузинською владою, зокрема грузинським дипломатам, вільно подорожувати Європейським Союзом”, – заявила глава європейської дипломатії Кая Каллас.
Єврокомісія 6 березня прийняла рекомендації для консульських органів та прикордонників держав-членів, щоб підтримати держави-члени в ефективному виконанні рішення про призупинення безвізового режиму.
У рекомендаціях пропонується посилити контроль за всіма громадянами Грузії, які перетинають зовнішні кордони ЄС: представники грузинської влади повинні використовувати свої дипломатичні або службові паспорти під час поїздок до ЄС з офіційною та дипломатичною метою. Невиконання цієї вимоги може призвести до накладення заборони на в’їзд.
Держави-члени також повинні забезпечити перевірку всіх громадян Грузії за національними та європейськими базами даних, такими як Візова інформаційна система, Шенгенська інформаційна система та інші публічні бази даних.
Крім того, коли власники грузинських дипломатичних, службових та офіційних паспортів подають заявку на шенгенську візу, державам-членам рекомендується проводити ретельну перевірку, проводячи співбесіду та вимагаючи від цих заявників підтверджувальні документи. Держави-члени повинні відмовляти у видачі віз у разі будь-яких сумнівів щодо надійності інформації, наданої заявниками.
Тимчасове призупинення набуває чинності 6 березня і триватиме 12 місяців, до 6 березня 2027 року.
Якщо грузинські органи влади не вирішать питання управління та верховенства права, Комісія може продовжити призупинення на строк до 24 місяців. Комісія також може прийняти рішення про поширення цього заходу на всіх громадян Грузії.
В Ужгороді провели засідання митного підкомітету Україна-ЄС, присвячене поглибленій співпраці у сфері митної реформи та антикорупції. Як зауважують митники, які мали робочу зустріч із представниками Єврокомісії, у рамках вступу до ЄС, Україна виконала 91% своїх митних зобов’язань. Один із пунктів – нова редакція митного кодексу, оцінку якому мають дати європейські колеги. У разі його схвалення, перейдуть до наступного етапу – впровадження інформаційних систем, які забезпечують виконання положень відповідного законодавства.
Перша справа стосується недостатнього доступу до правосуддя у питаннях, пов’язаних із забрудненням повітря.
На думку Єврокомісії, Польща не забезпечила можливості оскаржити в національних судах перевищення рівнів забруднення повітря, а також якість чи відсутність відповідних планів, які мали б бути підготовлені згідно з директивами ЄС.
У Єврокомісії заявили, що Польща не гарантує права екологічних організацій і громадян подавати позови щодо недостатнього захисту повітря.
Друга справа стосується невиконання положень Директиви про питну воду.
Зокрема йдеться про те, що Польща не імплементувала нові стандарти якості води та заходи для боротьби з потенційно небезпечними забруднювачами, такими як мікропластик і речовини, що порушують роботу ендокринної системи.
Європейська комісія звернулася до TikTok, YouTube та Snapchat із запитом щодо роботи їхніх алгоритмів рекомендацій контенту.
Про це повідомило Euronews, передає „Європейська правда”.
Зазначається, що TikTok, YouTube і Snapchat повинні будуть відповісти на питання Єврокомісії про те, як працюють їхні алгоритми рекомендацій відео.
Як повідомляється, це розслідування відбувається в рамках Закону про цифрові послуги (Digital Services Act, DSA) через занепокоєння, що вразливі групи користувачів піддаються ризику споживання неправдивої інформації та контенту, який може завдати шкоди їхньому психічному здоров’ю.
Єврокомісія вивчає, як рекомендаційні алгоритми впливають на користувачів, особливо в контексті виборів та контенту, що пропагує розлади харчової поведінки, депресію або вживання наркотиків.
Окрім цього, під прицілом розслідування також перебувають функції автопрогравання та нескінченного прокручування (infinite scrolling), які можуть сприяти надмірному перегляду відео.
Згідно з DSA, платформи, які мають понад 45 млн активних користувачів на місяць, повинні відповідати суворим вимогам прозорості.
Цей запит також стосується заходів, які компанії застосовують для захисту неповнолітніх та зменшення розповсюдження шкідливого контенту.
Єврокомісія запитує в технологічних гігантів, як саме працюють їхні алгоритми, на основі яких параметрів формується стрічка рекомендацій, а також чи надають платформи користувачам можливість обмежити певні види контенту.
Зокрема також цікавлять заходи безпеки, що запобігають поширенню незаконної або небезпечної інформації.
Якщо компанії не нададуть запитувану інформацію або нададуть неправдиві дані, їм загрожують штрафи відповідно до законодавства ЄС.
Однак цей запит – лише початковий крок у процесі розслідування, і Єврокомісія ухвалюватиме рішення про можливі подальші дії лише після аналізу відповідей.
Як стверджує один із посадовців ЄС, це розслідування має стати „дзвіночком” для платформ, які повинні переглянути свої підходи – наприклад, дозволити користувачам приховувати певні типи відео або обмежувати час перегляду.
Зазначається, що Meta, материнська компанія Facebook та Instagram, не підпадає під цей запит.
Однак, як повідомило видання, у травні Єврокомісія ініціювала окреме розслідування, щоб визначити, чи впливає дизайн платформ Meta на формування залежності у дітей, використовуючи їхню недосвідченість.
TikTok, YouTube і Snapchat повинні надати запитувану інформацію до 15 листопада, після чого Єврокомісія ухвалить рішення, чи є підстави для подальших формальних процедур щодо платформ.
"È un'autobiografia, ma le autobiografie, per me, sono per ringraziare Dio, per il bene che ha fatto nella mia vita. Il vero protagonista è il Signore". Spera, l'autobiografia di Papa Francesco, è in tutte le librerie e store on-line. #papafrancesco#papa#libro#inlibreria#spera
Єврокомісія для розмінування території України передасть третю групу із 12 собак-саперів. Церемонія передачі українській стороні собак відбудеться 14 червня у місті Нови Сонч на півдні Польщі.
Про це повідомили у представництві Єврокомісії в Польщі.
За даними міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка, станом на початок квітня вибухонебезпечними предметами забруднено близько 25% території України. Найщільніше замінованими залишаються визволені від загарбників регіони.
А собаки під час війни працюють нарівні з людьми. Чотирилапі помічники саперів виявляють міни, саморобні вибухові пристрої, снаряди, ракети, що не розірвалися — словом, весь той смертельно небезпечний набір, який залишив на нашій землі „руській мір”.
Тому Єврокомісія передасть Києву групу із 12 собак-саперів для розмінування території України.
Як зазначили у представництві, це буде третя, найбільша група собак, підготовлених у межах проєкту Генерального директорату Єврокомісії з питань міграції та внутрішніх справ і служби з питань інструментів закордонної політики ЄС.
„14 червня на аеродромі Лососіна-Дольна поблизу Нового Сонча відбудеться урочиста передача ще 12 собак, які були підготовлені в Бельгії, Польщі, Італії, Мальті, Люксембурзі та Фінляндії. Собак відправлять служити в Україну”, – поінформували у представництві Єврокомісії в РП.
У Польщі собаки пройшли 14-денний адаптаційний курс на базі Карпатського прикордонного загону Польщі, під час якого українські кінологи мали змогу познайомитися зі своїми новими підопічними.
У межах урочистої церемонії з передачі собак відбудеться презентація спроможності собак щодо виявлення вибухових речовин, а також їх символічна передача новим українським опікунам.
У заході візьмуть участь, зокрема:
директор Генерального директорату Єврокомісії з питань міграції та внутрішніх справ і служби з питань інструментів закордонної політики ЄС Єврокомісії Мартін Шайфер,
командир інженерно-саперного батальйону ЗСУ Михайло Кузьменко,
командир Карпатського прикордонного загону Польщі Адам Йопек.
Орієнтовний бюджет цього проєкту, який триватиме до 2025 року, становить 3 млн євро.
Європейська комісія розпочала розслідування щодо того, чи порушили Facebook та Instagram компанії Meta Закон про цифрові послуги, не захистивши неповнолітніх від алгоритмів, що викликають залежність, неприйнятного контенту та порушень приватності.
У четвер, 16 травня, Єврокомісія відкрила офіційне провадження, щоб оцінити чи порушувала компанія Meta, яка є власником соцмереж Facebook і Instagram, порушила Закон про цифрові послуги (DSA) щодо неповнолітніх. Про це йдеться у заяві Єврокомісії.
В ЄС стурбовані тим, що алгоритми Facebook та Instagram можуть стимулювати поведінкові залежності у дітей, а також створювати так звані „ефекти кролячої нори”. Крім того, Комісія також стурбована методами гарантії віку та перевірки, які впроваджує Meta.
Поточне провадження стосується таких сфер:
Дотримання компанією Meta зобов’язань DSA щодо оцінки та зменшення ризиків, спричинених дизайном онлайн-інтерфейсів Facebook та Instagram, який може використовувати слабкі сторони та недосвідченість неповнолітніх і спричиняти звикання та/або посилювати так званий ефект «кролячої нори».
Відповідність Meta вимогам DSA щодо пом’якшувальних заходів для запобігання доступу неповнолітніх до неприйнятного вмісту, зокрема інструментів перевірки віку, які використовує Meta, які можуть бути нерозумними, пропорційними та ефективними.
Дотримання компанією Meta зобов’язань DSA щодо введення відповідних і пропорційних заходів для забезпечення високого рівня конфіденційності, безпеки та безпеки для неповнолітніх, зокрема щодо налаштувань конфіденційності за замовчуванням для неповнолітніх у рамках розробки та функціонування їх систем рекомендацій.
Зазначається, що Єврокомісія в першочерговому порядку проведе поглиблене розслідування та продовжить збирати докази, наприклад, надсилаючи додаткові запити на інформацію, проводячи інтерв’ю чи перевірки.
Єврокомісія мобілізує нову екстрену партію генераторів електроенергії для відправлення в Україну після серії цілеспрямованих російських ударів по українській енергоінфраструктурі останніми тижнями.
У відповідь на заклик України про допомогу Австрія, Німеччина, Швеція та Нідерланди запропонували 157 електрогенераторів різних розмірів через Механізм цивільного захисту ЄС.
ЄС також розгорнув 10 генераторів великої потужності (1 МВт) із власних стратегічних запасів rescEU, вартість яких становить 3,57 млн євро. Кожен із цих генераторів потужністю 1 МВт здатний забезпечити електроенергією лікарню середнього розміру в надзвичайних ситуаціях.
«План росії бомбити Україну, щоб занурити її в темряву, не вдасться. ЄС цілодобово працює над забезпеченням енергопостачання в Україні», — сказав комісар з кризового менеджменту Янез Ленарчіч.
Наразі координаційний центр реагування на надзвичайні ситуації ЄС підтримує тісний зв’язок з українською владою на місцях для надання подальшої допомоги, якщо це необхідно.
Європейська комісія пропонує продовжити тимчасовий захист для українських біженців у Європейському Союзі до березня 2025 року.
Про це йдеться на сайті Єврокомісії.
У Єврокомісії зазначають, що це забезпечить підтримку для понад 4 мільйонів українців, які користуються захистом у всьому ЄС.
«Скільки буде потрібно, ЄС підтримуватиме Україну — солідарність, яка втілилася в наданні негайного статусу захисту для всіх тих, хто тікає від російського вторгнення. Сьогодні, коли триває війна, ми просимо держави-члени знову зібратися разом і продовжити тимчасовий захист ще на рік», — зазначив віцепрезидент ЄК Маргарітіс Схінас.
Трохи контексту
ЄС активував Директиву про тимчасовий захист 4 березня 2022 року за одностайним рішенням держав-членів, і її продовжили до березня 2024 року.
Директива про тимчасовий захист забезпечує доступ до прав у ЄС, включно з правом на проживання, доступом до ринку праці, житла, соціальної, медичної та іншої допомоги.
Вона також допомагає запобігти тиску на національні системи надання притулку та дозволяє державам-членам керувати прибуттями в упорядкований та ефективний спосіб.
Єврокомісія вважає, що причини для тимчасового захисту українців досі залишаються.
Українські біженці в Європі
За даними Євростату, станом на кінець червня понад 4,1 мільйона громадян країн, що не входять до ЄС, мали статус тимчасового захисту у зв’язку з російським вторгненням в Україну.
Найбільше біженців прихистила Німеччина — 1 153 865 людей, або 28% від загальної кількості, а також Польща (971 080) та Чехія (357 540).
Водночас у чотирьох країнах спостерігалося зниження кількості людей, які користуються тимчасовим захистом: Польща (-4700), Португалія (-2520), Естонія (-1885) і Франція (-985).
