У західному афганському місті Герат силовики розігнали акцію протесту, яка спалахнула після повідомлень про затримання жінок через нібито порушення правил носіння хіджабу. Очевидці стверджують, що під час розгону лунали постріли, є загиблий та поранені.
Представники руху «Талібан» заперечують інформацію про масові затримання через одяг і заявляють, що їхні інспектори лише проводять роз’яснювальну роботу.
У вівторок у провінції Герат на заході Афганістану відбулася акція протесту на захист прав жінок. За словами місцевих жителів, причиною стали дії так званої поліції моралі, яка почала перевіряти жінок на дотримання правил носіння ісламського одягу. Мешканці міста стверджують, що під перевірки потрапляли навіть ті жінки, які вже носили одяг відповідно до вимог, встановлених владою. Саме після цього люди почали збиратися на вулицях, висловлюючи невдоволення діями правоохоронців.
У соціальних мережах поширилися кадри з місця подій. На відео видно, як озброєні силовики розганяють натовп. Серед учасників акції були й жінки, які мали повністю закрите обличчя та тіло. На одному із записів чути звуки, схожі на постріли.
Після цього люди починають швидко залишати місце протесту та шукати укриття. Агентство Reuters зазначає, що не змогло незалежно підтвердити достовірність усіх оприлюднених відеозаписів.
Очевидці розповідають, що під час інциденту загинула щонайменше одна людина. Також повідомляється про кількох поранених. За словами місцевих жителів, десятки людей були затримані, серед них жінки та дівчата.
Офіційного підтвердження цих даних наразі немає. Представники «Талібану» не коментували інформацію про можливих загиблих, постраждалих чи кількість затриманих.
Речник поліції провінції Саєд Масуд Хосейні заявив, що зібрання в районі Джебраїл нібито створило напруження та порушило громадський порядок. За його словами, протест був пов’язаний із запереченням ісламського хіджабу, який влада вважає релігійним обов’язком.
Водночас керівник місцевого Департаменту сприяння доброчесності та запобігання пороку шейх Азізур Рахман аль-Мухаджир відкинув звинувачення щодо масових затримань жінок через одяг. Він заявив, що інспектори лише інформують населення про правила та проводять профілактичні бесіди. «Наші працівники займаються лише роз’яснювальною роботою щодо вимог ісламського одягу», — заявив представник відомства.
Ще до протесту свою стурбованість висловили представники Організації Об’єднаних Націй. Місія ООН в Афганістані повідомила, що уважно стежить за інформацією про можливі затримання жінок через недотримання правил одягу. Організація закликала владу гарантувати свободу пересування для жінок та забезпечити рівне ставлення до всіх громадян перед законом. Також міжнародні структури наголошують, що обмеження прав жінок залишаються однією з найгостріших проблем сучасного Афганістану.
Після повернення «Талібану» до влади у 2021 році ситуація з правами жінок в Афганістані суттєво змінилася. Нове керівництво країни запровадило низку жорстких обмежень. Жінкам заборонили навчатися у старших класах шкіл та університетах, значно обмежили можливості працевлаштування та участі у громадському житті.
Також були посилені вимоги до зовнішнього вигляду та поведінки у публічних місцях. Міжнародна спільнота неодноразово критикувала такі рішення та закликала афганську владу переглянути свою політику. Однак наразі більшість цих обмежень продовжує діяти, а будь-які протести на захист прав жінок часто стикаються з жорсткою реакцією з боку силових структур.
Лідер владного в Афганістані угруповання «Талібан» Хайбатулла Ахундзада запровадив заборону на використання смартфонів для талібів і державних службовців. Обмеження стосується посадовців на різних рівнях і є частиною ширшого посилення внутрішніх правил цифрового контролю.
На всій території Афганістану 29 вересня зник інтернет-зв’язок, повідомляє міжнародна служба моніторингу інтернету NetBlocks, пише dw.
“Афганістан зараз перебуває в стані повного відключення від інтернету, оскільки влада “Талібану” вживає заходів щодо дотримання моральності”, – йдеться у повідомленні служби.
За її даними, в країні також порушена робота телефонного зв’язку.
Це перший такий випадок з моменту захоплення влади ісламістським радикальним рухом “Талібан” в серпні 2021 року, зазначає агентство Associated Press (АР).
У середині вересня “Талібан” в рамках боротьби за “моральність” відключив оптоволоконний інтернет на півночі Афганістану. “Цей захід був вжитий для запобігання аморальності, в країні буде побудована альтернатива для задоволення потреб”, – сказав журналістам представник афганського уряду.
За інформацією AP, ішлося про відключення тільки в провінції Балх. Однак агентство Reuters повідомляло, що кабельного інтернету не було в п’ятьох північних регіонах країни: крім Балха, це провінції Кундуз, Бадахшан, Баглан і Тахар.
У результаті без Wi-Fi тоді залишилися урядові установи, будинки та приватні підприємства в багатьох регіонах і великих містах. При цьому мобільний інтернет, як повідомлялося, продовжував працювати.
В Афганістані жінки змушені брати на себе роль основних годувальниць, часто в умовах дискримінації і низькооплачуваної праці.
В Афганістані режим Талібану заборонив салони краси, через що багато жінок, які часто є єдиними годувальницями родин, змушені працювати нелегально. Це рішення посилило фінансові проблеми багатьох сімей, що й без того перебувають на межі виживання. Про це повідомляє The Washington Post.
Так, 22-річна Сімін, керівниця одного з таких салонів, розповідає, що клієнти залишають машини за кілька кварталів від її будинку і потай пробираються до дверей без вивіски, уникаючи солдатів, котрі патрулюють район.
“Я хвилююся, що таліби нас знайдуть, але в мене немає іншого вибору. Це єдине джерело доходу нашої родини”, – каже вона.
За її словами, бізнес процвітав до 2021 року, коли Талібан заборонив салони, назвавши їх “вадами, які заборонені в ісламі”. До того часу в Афганістані працювало близько 12 тисяч салонів, де жінки могли збиратися й підтримувати одна одну.
Талібан також заборонив жінкам здобувати освіту після 6-го класу, обіймати державні посади та з’являтися на публіці без хіджабу або паранджі. Відомі випадки арештів за порушення цих правил.
У 2023 році Міністерство чеснот і доброчесності заборонило салонам працювати взагалі, аргументуючи це тим, що косметичні процедури “не дозволені за законами шаріату” і “стали фінансовим тягарем для сімей наречених”.
Після заборони багато жінок перейшли на онлайн-бізнеси, проте покарання за порушення правил залишаються невизначеними. ООН задокументувала випадки затримань власниць салонів, які відмовлялися закривати свої заклади.
У країні, де багато чоловіків загинули або стали інвалідами через десятиліття війни, жінки змушені брати на себе роль основних годувальниць, часто в умовах дискримінації і низькооплачуваної праці.
Талібан не приховував наміру витіснити жінок з ринку праці. В інтерв’ю 2023 року заступник міністра праці Дін Мохаммад Хакбін зокрема заявив, що “95% афганців не хочуть, щоб їхні жінки йшли на роботу”, звинувативши решту 5% у “промитих мізках”.
Нині режим дозволив жінкам працювати без шкоди для політики гендерної сегрегації. Так, представники Талібану взяли участь в урочистому відкритті гендерно сегрегованих ринків, де жінки можуть торгувати одягом, керамікою та іншими товарами. Їх також заохочують працювати в школах для дівчат, жіночих лікарнях і тюремних відділеннях.
[type] => post
[excerpt] => В Афганістані жінки змушені брати на себе роль основних годувальниць, часто в умовах дискримінації і низькооплачуваної праці.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1753208580
[modified] => 1753197669
)
[title] => Афганські жінки змушені працювати у тіні через політику Талібану
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=248930&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 248930
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 248931
[image] => Array
(
[id] => 248931
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/4338461-1.jpg
[original_lng] => 91659
[original_w] => 610
[original_h] => 385
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/4338461-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/4338461-1-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/4338461-1.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/4338461-1.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/4338461-1.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/4338461-1.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/4338461-1.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1753194528:3
[_thumbnail_id] => 248931
[_edit_last] => 3
[views_count] => 1375
[_oembed_3a901ad2b223f3e4050c3dc53177779a] =>
Wo bleibt der Aufschrei? Und wann wird dieser Betrug unterbunden? Vermeintlich Schutzbedürftige aus Syrien, Afghanistan und sonstwo kassieren bei uns Asyl und machen dann entspannt Urlaub in der Heimat, wo sie angeblich verfolgt werden. pic.twitter.com/EKtyCzYu4u (RTL)
Згідно зі звітом неурядової організації Mercy Corps, за останнє десятиліття рівень ґрунтових вод знизився на 30 метрів, що є прямим наслідком стрімкої урбанізації та кліматичних змін.
Наразі майже половина свердловин міста, які є основним джерелом питної води для мільйонів мешканців, висохла.
Експерти зазначили, що щорічно видобуток води перевищує її природне поповнення на 44 мільйони кубічних метрів. За таких темпів, до 2030 року всі водоносні горизонти Кабула можуть вичерпатися, ставлячи під загрозу життя семи мільйонів жителів.
“Необхідно докласти всіх зусиль, щоб краще задокументувати цю ситуацію та привернути увагу міжнародної спільноти до необхідності вирішення цієї кризи, – заявив директор Mercy Corps в Афганістані Дейн Керрі. – Відсутність води змушує людей залишати свої громади, тому якщо міжнародна спільнота не вирішить проблему водопостачання в Афганістані, це призведе лише до ще більшої міграції та ще більших труднощів для афганського народу”.
Згідно зі звітом, ситуацію ускладнює й забруднення водних ресурсів: до 80% підземних вод Кабула непридатні для вживання через високий рівень забруднення стічними водами, солоністю та миш’яком.
Крім того, ріст населення Кабула з 2001 року з менш ніж 1 мільйона до понад 7 мільйонів значно збільшив попит на воду, а відсутність централізованого управління та регулювання лише поглибила проблему.
Водночас, деякі приватні компанії користуються кризою, активно викопуючи нові свердловини та видобуваючи великі обсяги громадських підземних вод, а потім продаючи їх мешканцям міста за завищеними цінами.
На початку 2025 року Управління ООН з координації гуманітарних питань оголосило, що його партнери отримали лише 8,4 млн доларів із 264 млн доларів, необхідних для реалізації запланованих програм водопостачання та санітарії в Афганістані. Ще 3 млрд доларів міжнародного фінансування водопостачання та санітарії було заморожено після повернення талібів до влади в серпні 2021 року. Нещодавнє рішення США скоротити понад 80% фінансування USAID також поглибило кризу.
Одним із можливих довгострокових рішень є проєкт трубопроводу з річки Панджшер, який може забезпечити питною водою 2 млн мешканців і зменшити залежність міста від підземних вод. Етапи проєктування були завершені наприкінці 2024 року, і зараз очікується затвердження бюджету, при цьому уряд шукає додаткових інвесторів, щоб доповнити вартість у 170 млн доларів.
“У нас немає часу сидіти і чекати на затвердження бюджету. Ми опинилися в епіцентрі бурі, з якої не буде повернення, якщо ми не діятимемо негайно, — наголосила доктор Наджибулла Садід, старша наукова співробітниця з управління водними ресурсами та член Афганської мережі фахівців з питань води та навколишнього середовища. – Мешканці Кабула опинилися в ситуації, коли їм доводиться вибирати між їжею та водою. І все ж місцеві жителі, з якими ми спілкувалися, все ще готові вкласти те невелике, що мають, у стійке рішення. Пріоритетним є той проект, який принесе найшвидший ефект. Нам просто потрібно з чогось почати”.
Wo bleibt der Aufschrei? Und wann wird dieser Betrug unterbunden? Vermeintlich Schutzbedürftige aus Syrien, Afghanistan und sonstwo kassieren bei uns Asyl und machen dann entspannt Urlaub in der Heimat, wo sie angeblich verfolgt werden. pic.twitter.com/EKtyCzYu4u (RTL)
Угруповання Талібан, яке править в Афганістані, видало низку нових законів, які обмежують права людей.
Нові закони набули чинності 21 серпня – після того, як їх затвердив верховний лідер Хібатуллой Ахундзаде. Нові обмеження торкнуться таких аспектів повсякденного життя, як громадський транспорт, музика, гоління, святкування.
Серед нових правил є 13-та стаття, яка зобов’язує жінок завжди покривати своє тіло у громадських місцях, зокрема закривати обличчя, щоб “не спокушати себе та інших. Одяг не повинен бути тонким, тісним чи коротким.
Жінки також повинні покриватись перед чоловіками та жінками-немусульманками, щоб “запобігти розбещенню”.
Жіночий голос визнали інтимним, відтак інші люди не повинні чути, як жінка вголос співає або читає на публіці.
Жінкам також заборонено дивитись на чоловіків, якщо між ними немає родинних чи шлюбних зв’язків.
“Іншаллах, ми запевняємо вас, що цей ісламський закон допоможе просувати чесноти та викорінення пороку”, – заявив представник уряду Маулві Абдул Гафар Фарук.
Документ складається з 35 статей і є першою офіційною декларацією законів про гріхи та чесноти в Афганістані відтоді, як таліби захопили владу у 2021 році.
Ці закони дозволять уряду регулювати особисту поведінку, використовуючи покарання, зокрема арешти чи попередження, якщо вони отримають скаргу від поліції моралі про порушення закону афганцями.
Закони заборонять публікацію зображень живих істот, відтворення музики, підвозити жінок, які подорожують самостійно. Закони також зобов’язують водіїв та пасажирів молитись у встановлений час.
Чоловікам ж приписано носити штани принаймні до колін і бороду, “яка не повинна бути занадто короткою”. Також накладається заборона на гомосексуальність та азартні ігри. Чоловікам заборонено розривати шлюбні стосунки, і до них висунуто вимогу регулярно молитися.
Wo bleibt der Aufschrei? Und wann wird dieser Betrug unterbunden? Vermeintlich Schutzbedürftige aus Syrien, Afghanistan und sonstwo kassieren bei uns Asyl und machen dann entspannt Urlaub in der Heimat, wo sie angeblich verfolgt werden. pic.twitter.com/EKtyCzYu4u (RTL)
Тисячі афганців, які втекли від талібів до Німеччини, відпочивають удома, повідомляє німецький таблоїд Bild. Згідно з німецьким законодавством, подорожі загалом не заборонені, і біженці можуть провести літо на батьківщині.
Незважаючи на те, що ці люди шукали захисту в Німеччині й Афганістан для них надто небезпечний, їхні поїздки додому повністю законні, пояснює адвокат Філіп Пруй, експерт з міграційного права.
За його словами, часто візити на батьківщину мають цілком зрозумілу причину, наприклад, це може бути важка хвороба батьків, похорон родича чи отримання документів. Відпустки з метою відпочинку трапляються доволі рідко, додав експерт.
Wo bleibt der Aufschrei? Und wann wird dieser Betrug unterbunden? Vermeintlich Schutzbedürftige aus Syrien, Afghanistan und sonstwo kassieren bei uns Asyl und machen dann entspannt Urlaub in der Heimat, wo sie angeblich verfolgt werden. pic.twitter.com/EKtyCzYu4u (RTL)
Водночас поїздки під час процедури надання притулку, яка триває, призводять до її припинення. Проблеми з поверненням можуть мати також ті, хто попросив надати статус біженця через політичні переслідування, пояснив правознавець.
Wo bleibt der Aufschrei? Und wann wird dieser Betrug unterbunden? Vermeintlich Schutzbedürftige aus Syrien, Afghanistan und sonstwo kassieren bei uns Asyl und machen dann entspannt Urlaub in der Heimat, wo sie angeblich verfolgt werden. pic.twitter.com/EKtyCzYu4u (RTL)
Влада провінції Хост на сході Афганістану заборонила місцевим теле- і радіостанціям приймати в ефірі дзвінки від жінок, посилаючись на захист моралі, повідомляє організація моніторингу ЗМІ «Афганський журналістський центр» (AFJC).
Організація наводить лист від поліції провінції, в якому йдеться про те, що жінки, котрі дзвонили на освітні програми приватних мовників, «хотіли мати незаконні стосунки» з ведучими та «поводилися невідповідно».
У листі наголошується, що мовники навіть не мають ліцензії на трансляцію освітніх програм.
З тих пір, як таліби виключили дівчат зі сфери освіти, засоби масової інформації намагаються розширити освітні програми, зазначає AFJC.
За даними організації, в провінції працюють 15 радіостанцій і три приватні телекомпанії.
Відколи таліби прийшли до влади, а це сталося в серпні 2021 року, вони поступово виключили дівчат і жінок із системи освіти. Хоча влада постійно заявляє, що працює над тим, щоб дозволити їм повернутися до системи освіти, наразі дівчатам в Афганістані дозволено відвідувати школу лише до 6-го класу. Єдиним винятком є релігійні школи та школи акушерок і медсестер, які діють у деяких регіонах.
Wo bleibt der Aufschrei? Und wann wird dieser Betrug unterbunden? Vermeintlich Schutzbedürftige aus Syrien, Afghanistan und sonstwo kassieren bei uns Asyl und machen dann entspannt Urlaub in der Heimat, wo sie angeblich verfolgt werden. pic.twitter.com/EKtyCzYu4u (RTL)
Згідно зі звітом місії ООН в Афганістані, афганські жінки відчувають страх або небезпеку, залишаючи свої домівки самі через укази Талібану та кампанії примусу до одягу та чоловіків-опікунів.
Доповідь, опублікована в п’ятницю, з’явилася за кілька днів до початку зустрічі, скликаної ООН у столиці Катару, на якій країни-члени та спеціальні посланці в Афганістані мають обговорити взаємодію з Талібаном і кризу в країні, включаючи ситуацію з правами людини.
Таліби, які захопили Афганістан у 2021 році під час останніх тижнів виведення США та НАТО з країни, заборонили жінкам брати участь у більшості сфер суспільного життя та не дозволяли дівчатам відвідувати школу після шостого класу в рамках жорстких заходів, які вони запровадили, незважаючи на початкові обіцянки більш поміркованого правління.
Вони також обмежують доступ жінок до роботи, подорожей і медичного обслуговування, якщо вони незаміжні або не мають опікуна-чоловіка, а також арештовують тих, хто не дотримується тлумачення талібами хіджабу або ісламської хустки.
Wo bleibt der Aufschrei? Und wann wird dieser Betrug unterbunden? Vermeintlich Schutzbedürftige aus Syrien, Afghanistan und sonstwo kassieren bei uns Asyl und machen dann entspannt Urlaub in der Heimat, wo sie angeblich verfolgt werden. pic.twitter.com/EKtyCzYu4u (RTL)
Щоб захистити афганських жінок, яким загрожує дедалі більший ризик насильства, влада «Талібану» відправляє їх до в’язниць, зазначається в опублікованому звіті ООН.
Як правило, до спеціальних тюремних закладів потрапляють громадянки, які не мають родичів чоловічої статі, з котрими вони могли б проживати, або яким загрожує насильство з боку родичів чоловічої статі. Нерідко органи влади вимагають у чоловіків, щоб вони давали присягу про те, що не будуть ображати своїх родичок.
Жінок відправляють до в’язниць заради їхньої ж безпеки. Це нагадує те, як «у в’язницях Кабула тримають наркоманів і безхатьків», ідеться у звіті.
Згідно з даними ООН, жінки більше не працюють у судових та правоохоронних органах, не мають права займатися злочинами, пов’язаними з гендерним насильством, і можуть брати участь у роботі, лише якщо їх просять про це їхні начальники.
До того, як у 2021 році до влади прийшли таліби, у країні діяли 23 державні притулки для жінок – жертв насильства. На сьогодні не працює жоден із них, зазначається у звіті ООН.
Уряд «Талібану» заявив, що в таких центрах немає потреби, оскільки вони засновані на ідеях Заходу.
Тепер жінки і дівчата в основному залишаються вдома. Дівчатам, старшим 6-го класу, заборонено навчатися, відвідувати громадські парки та працювати. Під час поїздки, яка перевищує 72 кілометри, вони повинні дотримуватися встановленого дрес-коду та перебувати в супроводі особи чоловічої статі.
Правозахисні групи звертають увагу на те, що правління «Талібану» дозволяє насильство проти жінок і значно обмежує їхній правовий захист.
Wo bleibt der Aufschrei? Und wann wird dieser Betrug unterbunden? Vermeintlich Schutzbedürftige aus Syrien, Afghanistan und sonstwo kassieren bei uns Asyl und machen dann entspannt Urlaub in der Heimat, wo sie angeblich verfolgt werden. pic.twitter.com/EKtyCzYu4u (RTL)
За словами очільника Міністерства чеснот і пороків Мохаммада Халеда Ханафі, жінки не одягали хіджаб у парку.
Також вони неправильно носили інші мусульманські головні убори. Тепер вхід до пам’ятки обмежать сили безпеки.
Новина з’явилася після того, як міністр відвідав провінцію та повідомив посадовцям і священнослужителям про порушення правил жінками.
Парк Банд-е-Амір – одна з визначних туристичних памʼяткок країни. Вона стала першим національним парком Афганістану в 2009 році. Місце було популярне поміж сімей.
Міжнародні організації також встигли відреагувати на нововведення.
“Не задовольняючись тим, що позбавляють дівчат і жінок освіти, роботи та вільного пересування, таліби також хочуть забрати у них парки та спорт, а тепер навіть природу, як ми бачимо з останньої заборони жінкам відвідувати Банд-е-Амір”, – заявила Хізер Барр, заступник директора з прав жінок Human Rights Watch.
З початку захоплення влади таліби вже заборонили відвідувати жінкам громадські місця – зокрема парки.
Крім того, цей уряд заборонив дівчатам відвідувати школу після шостого класу. Водночас афганських жінок позбавили права працювати на місцеві та неурядові організації.
Wo bleibt der Aufschrei? Und wann wird dieser Betrug unterbunden? Vermeintlich Schutzbedürftige aus Syrien, Afghanistan und sonstwo kassieren bei uns Asyl und machen dann entspannt Urlaub in der Heimat, wo sie angeblich verfolgt werden. pic.twitter.com/EKtyCzYu4u (RTL)
