Екологічні збитки від забруднення річок Сейм і Десна в Чернігівській та Сумській областях вже перевищили 405 мільйонів гривень.
Про це повідомила глава міністерства захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук, її цитує пресслужба Кабміну.
За словами чиновниці, викид нечистот на російському заводі спричинив серйозні екологічні наслідки. Наразі забруднена вода рухається у бік Київської області.
При цьому Гринчук наголосила, що ситуація знаходиться під контролем, а концентрація забруднення вже зменшується.
«Всі органи державної та місцевої влади, відповідальні служби працюють у посиленому режимі, щоб мінімізувати наслідки. Забруднення вже менш концентроване, ніж було на початку у Сеймі та у точках відбору води на Чернігівщині. До Київщини воно дійде ще в меншій концентрації», – заявила міністр.
The DoD’s delivery of non-mission capable items to Taiwan inhibits the DoD’s ability to achieve its security cooperation goals and risks degrading Taiwan’s confidence in the United States. Read our report here: https://t.co/pbWEVzN3Ojpic.twitter.com/ycJikyJ99h
Відомо, що у рамках підписаного Меморандуму про співпрацю країни погодили працювати разом над питаннями сталого управління водними ресурсами та поводження з відходами та переходу до циркулярної економіки.
Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець запросив корейських колег долучитись до проєкту побудови сміттєобробних заводів. Він заявив, що Україні потрібно збудувати 207 нових сміттєобробних заводів, щоб розв’язати накопичені проблеми.
Серед інших нагальних питань співпраці:
відновлення українських лісів;
збереження та стале використання біорізноманіття та екосистемних послуг;
Євросоюз готовий допомогти Україні в розслідуванні екологічних злочинів рф, оскільки їхній масштаб величезний, але правовий контекст цих злочинів не дуже чіткий. Збиток екології України внаслідок війни оцінюється в 56,7 мільярда євро.
Про це пише DW з посиланням на заступника генерального директора директорату Єврокомісії з питань юстиції Нільса Берндта.
За його словами, “масштаби ймовірних екологічних злочинів, скоєних в Україні, величезні”.
“Ми не можемо згадати чогось подібного з минулого. При цьому правовий контекст цих злочинів не дуже чіткий”, – визнав він.
За його словами, Єврокомісія та профільні органи країн-членів ЄС готові допомогти Україні в розслідуванні можливих екологічних злочинів росії.
Берндт також наголосив, що в сучасній історії вже є випадки, коли країни отримували компенсацію за заподіяну їм екологічну шкоду внаслідок військових конфліктів.
Як зазначає DW, збиток екології, завдані довкіллю України внаслідок війни, Київ оцінює в 56,7 мільярда євро. Країна посідає одне з перших місць у світі за площею замінованих територій – 30% території.
Найбільшим злочином екоциду рф в Україні міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець називає підрив дамби Каховської ГЕС у червні цього року, який вчинили російські загарбники.
За словами міністра, на відновлення лісів і національних парків, де тривають бойові дії, знадобиться щонайменше 20 років.
Також, за його даними, військові дії вже призвели “до додаткового викиду в атмосферу 150 мільйонів тонн парникових газів”.
Українська влада не тільки фіксує збитки, яких російська армія, за їхніми оцінками, щоденно завдає природним ресурсам країни, а й документує конкретні дії, що до них призводять. Україна від початку війни офіційно зафіксувала 2900 таких злочинів.
The UK has helped train 32,000 Ukrainian troops for their ongoing fight for freedom. The latest cohort of soldiers has left the UK to return to the frontline in time for Christmas.
This week their new friends in the UK Armed Forces held a Christmas celebration to wish them well. pic.twitter.com/u6xuPJL6Zs
Дебреценський зоопарк (Zoo Debrecen) та закарпатська організація з охорони природи та навколишнього середовища «Папіліо» підписали договір про співпрацю.
У рамках співпраці Дебреценський зоопарк, підтримуючи освітню діяльність «Папіліо», стане майданчиком для практичного навчання закарпатських учнів і студентів.
Крім того, зоопарк долучиться до розширення зоологічної колекції закарпатської організації, а також посприяє дослідницькій діяльності, спрямованій на картографування біорізноманіття Закарпаття, зокрема різноманітності світу комах.
Дебреценський зоопарк уже протягом 65 років підтримує роботу навчальних закладів у сфері екологічної освіти.
Із 2008 року він працює як відділ факультету сільського господарства, харчових наук та екологічної економіки Дебреценського університету.
Льодовики Швейцарії втратили 10% свого об’єму льоду за останні два роки через високі літні температури та низьку кількість снігу взимку. Про це пише Swissinfo.
Швейцарська комісія зі спостереження за кріосферою при Швейцарській академії природничих наук заявила, що загалом за останні два роки зникло 10% льоду зі швейцарських льодовиків.
Обсяг льодовиків у Швейцарії з кожним роком зменшується – і швидше, ніж очікувалося. Минулого року льодовики у Швейцарії втратили 6% свого об’єму; цього року – 4%.
Зазначається, що це друге за розміром найбільше скорочення з початку вимірювань.
У 2022-2023 роках розтануло стільки ж льоду, скільки в 1960-1990 роках. Два роки поспіль екстремального танення призвели до розпаду льодовикових язиків і зникнення багатьох невеликих льодовиків. Наприклад, вимірювання на льодовику Святого Аннафірна в кантоні Урі довелося припинити.
Зазначається, що причиною масової втрати льоду є низька кількість снігу взимку та висока температура влітку. Це вплинуло на льодовики по всій Швейцарії. На півдні та сході країни льодовики цього року танули майже з тією ж швидкістю, що й у рекордному 2022-му році.
Презентацію проекту Закарпатського регіонального плану управління відходами провели експерти проекту міжнародної технічної допомоги APENA3. Над документом фахівці працювали спільно із органами місцевої влади за підтримки Міндовкілля.
Почали роботи ще до російського повномасштабного вторгнення в Україну. Після початку війни, документ переглянули та адаптували до умов сьогодення. Наразі його положення приводять у відповідність до вимог оновленого законодавства, яке запустило реформу управління відходами в Україні.
“Одним з важливих компонентів реформи є регіональна політика у цій сфері, яка визначатиметься на основі розроблених регіональних планів управління відходами. Закарпатська область разом з міжнародними експертами провели колосальну роботу. Впевнена, що в майбутньому це дасть можливість регіону стати одним з лідерів у реалізації змін та залучити інвестиції для будівництва необхідної інфраструктури з обробки відходів. Це вкрай актуально в період відбудови країни”, – наголосила заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів Вікторія Киреєва.
На основі аналізу для 6 районів області пропонується створити 5 кластерів: Ужгородський, Мукачівський, Хустський, Тячівсько-рахівський та Берегівський. В останньому, до речі, вже будується нове сортувальне підприємство.
Загалом кожен з кластерів міститиме як сортувальні, так і переробні підприємства. Виходячи із доступних технологій на ринку, експерти прорахували декілька можливих моделей їх розбудови. Інвестиційна вартість кожної з них коливається в межах 4 -5 млрд грн.
Для порівняння, створення полігону та розміщення на ньому 100% змішаних твердих полігонів вартуватиме області стільки ж, але не дозволить досягти цільових показників реформи. Адже ключовим є зменшення відсотку захоронення та збільшення обсягів оброблення відходів в Україні.
Найдорожчим, понад 14 млрд грн, було б будівництво сміттєспалювального заводу. Однак, це також не відповідає суті реформи та й знайти міжнародні інвестиції під реалізацію такого “не дружнього для довкілля” проекту досить складно.
Тож на думку міжнародних експертів, з якою погоджуються і представники Закарпатської ОВА, найприйнятнішими є наступні моделі: механіко-біологічне оброблення 100% змішаних твердих побутових відходів з проведенням анаеробного зброджування органічних фракцій або їх компостуванням, з отриманням RDF палива.
Це дозволить досягти стратегічних цілей реформи управління відходами, а також забезпечити виробництво вторинної сировини, палива або енергії.
Проект Регіонального плану області ще має бути доопрацьований, пройти стратегічну екологічну оцінку та бути затвердженим відповідно до вимог чинного законодавства. Однак проведена робота вже створила фундамент для подальшого руху вперед.
Женевське озеро, розташоване біля підніжжя Альп, тривалий час вважали практично незайманою водоймою, проте нове дослідження засвідчило, що рівень забруднення пластиком у ньому такий самий високий, як і у Світовому океані.
Женевська некомерційна організація Oceaneye, яка вже понад десять років борознить морські простори, збираючи фрагменти пластику, звернула свою увагу на Швейцарію, що не має виходу до моря.
“Ми порівняли рівень забруднення з океанічними даними і дійшли висновку, що забруднення мікропластиком поверхні озер має той самий порядок величини, що і в океані”, — сказав Паскаль Хагманн, засновник і директор Oceaneye.
Він говорив із корми вітрильного судна, яке тягло за собою пристрій для збору проб через найбільше озеро Швейцарії, відоме також як Lac Leman.
“Нам здалося це цікавим, тому що ми часто уявляємо собі озеро Леман як велике альпійське озеро з кришталево чистою водою, але насправді це не так”, — сказав він.
Озеро у формі півмісяця є найбільшим у Західній Європі і займає площу 580 кв. км на території Франції та Швейцарії, поповнюючись частково за рахунок альпійських льодовиків. Воно впадає в річку Рона, яка своєю чергою впадає в Середземне море.
Прикордонні кантони Швейцарії очищають воду і подають її в будинки як питну. Одне з міст на березі озера, Евіан, розташоване на французькій стороні, також є назвою марки бутильованої води з природного джерела.
[type] => post
[excerpt] => Женевське озеро, розташоване біля підніжжя Альп, тривалий час вважали практично незайманою водоймою, проте нове дослідження засвідчило, що рівень забруднення пластиком у ньому такий самий високий, як і у Світовому океані.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1693149840
[modified] => 1693128705
)
[title] => Забруднення Женевського озера пластиком не поступається світовому океану: Дослідження
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=159197&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 159197
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 159198
[image] => Array
(
[id] => 159198
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/ac0b9ce5-42ad-48d6-86f4-9b5751ff1382.jpg
[original_lng] => 194240
[original_w] => 850
[original_h] => 445
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/ac0b9ce5-42ad-48d6-86f4-9b5751ff1382-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/ac0b9ce5-42ad-48d6-86f4-9b5751ff1382-300x157.jpg
[width] => 300
[height] => 157
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/ac0b9ce5-42ad-48d6-86f4-9b5751ff1382-768x402.jpg
[width] => 768
[height] => 402
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/ac0b9ce5-42ad-48d6-86f4-9b5751ff1382.jpg
[width] => 850
[height] => 445
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/ac0b9ce5-42ad-48d6-86f4-9b5751ff1382.jpg
[width] => 850
[height] => 445
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/ac0b9ce5-42ad-48d6-86f4-9b5751ff1382.jpg
[width] => 850
[height] => 445
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/ac0b9ce5-42ad-48d6-86f4-9b5751ff1382.jpg
[width] => 850
[height] => 445
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1693117906:8
[_oembed_766da43a5e2e4a51fc84cedb5d465473] =>
[_oembed_time_766da43a5e2e4a51fc84cedb5d465473] => 1693117826
[_thumbnail_id] => 159198
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 1
[views_count] => 1208
[translation_required_done] => 1
[_oembed_3827c4088ee7a194f93bab6ba8650db8] =>
[_oembed_time_3827c4088ee7a194f93bab6ba8650db8] => 1719526854
[_oembed_67f2e84a8fd67039ee38fff7d22d0f3d] =>
Екологи заявляють, що наразі, всупереч відсутності снігу, боятися різкої зміни клімату й екології поки що не варто.
Про це розповів глава фінського Південно-Карельського інституту алергології та навколишнього середовища Киммо Сааринена, передає видання YLE.
За словами еколога, комарі розмножуються в ставках, які утворюються через танення снігу навесні. Якщо його не буде, то у комах не буде середовища для розмноження. Їх відсутність у свою чергу призведе до проблем з харчуванням у птахів, які їдять дрібних комах.
Відсутність снігу також призведе до поганого врожаю деяких культур. Сніговий покрив служить джерелом вологи для ґрунту, а також охороняє озимі посіви від вітрів і переохолодження.
У той же час експерт заявив, що, незважаючи на відсутність снігу, боятися різкої зміни клімату і екології не варто. Він нагадав, що аномально теплі зими вже зустрічалися, а також те, що стан більшості рослин такий самий, як при звичайних температурах в січні.
Лікарі вважають, що в аномально теплу зиму часто загострюються хронічні захворювання, перш за все, пов’язані з дихальними шляхами і серцево-судинною системою. У групі ризику опинилися люди з астмою і алергією, а також ті громадяни, у яких діагностовано гастрит, хвороба нирок і підшлункової залози.
