17 лютого у великій залі Угорського дому ім. Мігая Мункачі відбувся показ музичного романтичного фільму «Угорське весілля». Захід реалізували завдяки співпраці Закарпатського обласного угорського драматичного театру, мукачівського міського осередку Товариства угорської культури Закарпаття, ГО «Vándormozi».
Кінопоказ у місті над Латорицею – частина туру, присвяченого Дню угорської культури. Мета ініціативи – донести угорські культурні цінності до мешканців якомога більшої кількості населених пунктів і створити спільні враження для місцевих громад.
Присутніх спершу привітала очільниця місцевого осередку ТУКЗ-КМКС Єлизавета Корольова. Вона відзначила велику кількість глядачів, наголосивши на тому, як важливо громаді разом проживати спільний культурний досвід. Голова організації також висловила подяку Угорщині за можливість проведення таких заходів. «Закарпатська угорська громада сприймає як дарунок будь-які слова підтримки, що несуть у собі увагу та турботу про неї», – підкреслила Єлизавета Корольова.
Сюжет фільму повертає глядача в кінець 1970-х років. Двоє молодих людей із Будапешта, Андраш і Петер, їдуть до Калотасега, щоб відвідати весілля двоюрідного брата Андраша. Однак весілля в селі стає для хлопців не просто сімейною подією, а доленосним досвідом.
Особливість фільму «Угорське весілля» полягає в тому, що він базується на історії не одного персонажа. Основна увага приділяється самому весіллю, яке є рушійною силою сюжету. Імпульсу стрічці додають танці, пісні, традиційні звичаї. Народні костюми, музика, весільні церемонії – все це живі частини історії, а не просто декорації.
Сила стрічки в тому, що вона відгукується в серцях закарпатських угорців знайомими кожному почуттями. Спільні свята, міцні родинні та дружні зв’язки, шана до традицій – усе це викликає глибокі особисті спогади. Водночас фільм орієнтований не лише на закордонні угорські громади. Навпаки, він прагне зблизити громади та показати, яка жива енергія традицій живить угорську культуру.
Головні ролі зіграли Францишка Теревчик і Томаш Ковач. У стрічці також задіяні видатні майстри угорської народної музики та танцю. Серед них і закарпатець Іштван Пал «Салонна», який звернувся до мукачівців у відеозверненні після кінопоказу. Його підбадьорливе звернення було сповнене закликів до витримки та духовного оновлення, заохочення знаходити час для відновлення навіть у найтемніші часи.
Кінопоказ «Угорського весілля» протягом лютого відбудеться і в інших населених пунктах Закарпаття, зокрема у Чопі, Варах, Великій Доброні. Організатори сподіваються, що серія показів не лише подарує яскраві культурні враження, а й слугуватиме платформою для зміцнення та розвитку громад у населених пунктах.
22 січня в Закарпатському угорському університеті імені Ференца Ракоці II відбувся особливий культурний захід, який зібрав повну залу глядачів і став справжнім святом угорської культури для місцевої громади Берегова. Тут вперше представили романтичний танцювальний фільм «Угорське весілля».
Показ здійснено в рамках відзначення Дня угорської культури, а його організаторами виступили Міністерство культури та інновацій Угорщини, проєкт «Мандрівний кінотеатр», а також місцеві партнери — Pro Cultura Subcarpathica, Закарпатський угорський університет Ракоці та Закарпатський обласний угорський драматичний театр.
На початку заходу координаторка Pro Cultura Subcarpathica Крістіна Молнар привітала гостей та наголосила на важливості культурних ініціатив для збереження традицій та ідентичності угорської громади за кордоном.
До присутніх з вітальним словом звернулася заступниця державного секретаря Міністерства культури та інновацій Угорщини, яка відповідає за мистецтво й громадську культуру, Ірен Новак. У своїй промові вона підкреслила, що угорська культура об’єднує й зберігає націю незалежно від кордонів. За словами Новак, найбільшим викликом для закордонних угорців є саме збереження своєї мови та культурної спадщини. Водночас вона запевнила, що угорська культурна політика залишається відданою підтримці спільнот Закарпаття не лише через мистецтво, а й через освітні програми. «Єдність угорської нації — це свідоме рішення, яке потребує відповідальності та внутрішньої стійкості. Маємо зберегти та передати наступним поколінням нашу культуру, мову й традиції».
Фільм «Угорське весілля» – це історія кохання і культурна подорож, яка переносить глядача у кінець 1970-х років. Стрічка створена режисером Чабою Каелем та продюсером Тамашем Лайошем. За сюжетом двоє молодих чоловіків з Будапешта — Андраш і Петер — вирушають до Калотасегу (Румунія), щоб узяти участь у весіллі свого двоюрідного брата. Однак та подія стає для них доленосною: рішення, що прийняті під час святкування, визначать їхнє подальше життя.
Це не лише історія кохання, а й культурна подорож, де сила народної музики й танцю оживає на екрані. Через яскраві танцювальні та музичні сцени фільм пропонує глядачеві зануритися в багатство угорської народної традиції.
У стрічці зіграли головні ролі улюблені угорські актори: Франціска Торочик, Тамаш Ковач, Жомбор Ковеші, Анна Дьйорді та легенди угорської народної сцени: співачка Марта Шебештьєн, ансамбль Muzsikás, музиканти Ференц Шебо, Пал Іштван «Салонна» та Фаркаш Золтан «Батю», а також артисти Угорського національного танцювального ансамблю.
Хореографію для фільму створили Золтан Журафський, Жужа Вінце і Габор Міхаї. Вони вдало поєднали традиційні народні мотиви з сучасною кінематографічною формою.
Стрічка створена у копродукції MTVA і студії Szupermodern за підтримки Фонду MOL – Нова Європа.
У Швейцарії скасували показ пропагандистського фільму «Майдан: дорога до війни», створеного російським Russia Today.
Про це у соцмережі Х написав глава МЗС України Андрій Сибіга, передає Укрінформ.
«Україна вітає рішення муніципалітету Муральто у Швейцарії скасувати показ пропагандистського фільму «Майдан: дорога до війни», створеного Russia Today», – написав він.
Він додав, що українські громадські активісти та дипломати виступали проти такого показу, і їхні заперечення були почуті.
«Кремлівській пропаганді немає місця в громадських місцях. Свобода слова не повинна бути щитом для дезінформації чи виправдання війни. Роками Росія отруювала європейські культурні сцени, використовуючи культуру як інструмент війни та пропаганди. Мета завжди була однаковою: підірвати європейські суспільства та маніпулювати громадською думкою. Але реальність війни далека від кліше, створених російською літературою, театром та балетом», – зазначив міністр.
Сибіга нагадав, що з усіма книгами про «таємничу російську душу» та іншими нісенітницями на задньому плані, Росія виховала покоління воєнних злочинців, які вбивали, ґвалтували, грабували та катували людей в Україні.
«Не лише Путін, а й росіяни несуть відповідальність за продовження цієї геноцидної війни, яка триває довше, ніж східний фронт Другої світової війни, зі звірствами, безпрецедентними з того часу», – додав урядовець.
За його словами, цей фільм — лише один із прикладів того, як токсична російська воєнна пропаганда намагається пробитися до європейської аудиторії, адже йдеться не про свободу слова – це державна пропаганда, яку слід заборонити.
«Ми дякуємо всім відповідальним місцям та органам влади, які розуміють це та захищають європейський культурний простір від такої ментальної отрути», – підсумував Сибіга.
Генеральний директор Британської телерадіомовної корпорації (BBC) оголосив про свою відставку в неділю після суперечки щодо редагування документального фільму про президента США Дональда Трампа.
Про це повідомляється на сайті ВВС.
Тім Дейві та керівник відділу новин BBC Дебора Тернесс подали у відставку після звинувачень у тому, що документальний фільм флагманської програми Panorama відредагував промову Трампа, ввівши в оману глядачів.
«Загалом BBC працює добре, але були допущені деякі помилки, і як генеральний директор я маю взяти на себе повну відповідальність», – сказав Дейві у своїй заяві.
Тернесс сказала, що «тривала суперечка» навколо документального фільму «досягнула стадії, коли вона завдає шкоди BBC». Вона заявила, що «вся відповідальність лежить на мені».
«Хоча помилки й були допущені, я хочу абсолютно чітко заявити, що нещодавні звинувачення в інституційній упередженості BBC News є хибними», – додала вона.
Ці відставки відбулися після того, як газета The Telegraph опублікувала подробиці про витік внутрішньої службової записки BBC, в якій йшлося про те, що програма відредагувала дві частини промови Трампа так, щоб здавалося, ніби він прямо закликав до заворушень у Капітолії в січні 2021 року.
Витік службової записки надійшов від Майкла Прескотта, колишнього незалежного зовнішнього радника комітету з редакційних стандартів мовника. Він залишив цю посаду в червні.
Прескотт висловив стурбованість щодо документального фільму «Трамп: Другий шанс?», який транслювався минулого року та був створений для BBC незалежною продюсерською компанією October Films Ltd, до якої також звернулися за коментарем.
У неділю міністр культури Ліза Ненді заявила, що щодо мовника було висунуто низку «дуже серйозних звинувачень», «найсерйозніше з яких полягає в тому, що існує системна упередженість у висвітленні складних питань на BBC».
Прессекретар Білого дому Керолайн Левітт відреагувала на відставку Тіма Дейві та Дебори Тернесс. У соцмережі Х вона опублікувала два скріншоти новинних статей поруч – над першим скріншотом статті Telegraph із заголовком: «Трамп оголошує війну «фейковим новинам» BBC» вона написала слово «постріл», а також «переслідувач» – над скріншотом повідомлення BBC News про відставку Тіма Дейві.
Президент США Дональд Трамп привітав новину про відставки та подякував виданню The Telegraph за те, що воно викрило корупцію медіа, яку він назвав «жахливою річчю для демократії». «Це дуже нечесні люди, які намагалися вплинути на результати президентських виборів», – написав він у Truth Social.
[type] => post [excerpt] => Генеральний директор Британської телерадіомовної корпорації (BBC) оголосив про свою відставку в неділю після суперечки щодо редагування документального фільму про президента США Дональда Трампа. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1762782960 [modified] => 1762777077 ) [title] => Гендиректор ВВС оголосив про відставку після суперечки щодо редагування фільму про Трампа [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=261185&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 261140 [uk] => 261185 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 261141 [image] => Array ( [id] => 261141 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/tim-davie.jpg [original_lng] => 75816 [original_w] => 720 [original_h] => 480 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/tim-davie-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/tim-davie-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/tim-davie.jpg [width] => 720 [height] => 480 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/tim-davie.jpg [width] => 720 [height] => 480 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/tim-davie.jpg [width] => 720 [height] => 480 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/tim-davie.jpg [width] => 720 [height] => 480 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/tim-davie.jpg [width] => 720 [height] => 480 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [translation_required] => 1 [views_count] => 1749 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 261141 [_edit_lock] => 1762770405:2 [_edit_last] => 2 [_oembed_fd34a8a7ceb1118d1f6b125e55aaa15b] => {{unknown}} [_algolia_sync] => 549239713000 [_oembed_c69d7028c0bd692a4b9f4edd54fd590c] =>
Today at Trump National Doral Miami, we witnessed an unforgettable moment with the dedication of the 22-foot statue honoring President Donald J. Trump.
Let me be clear: this is not a golden calf. We worship the Lord Jesus Christ and Him alone.
У суботу північнокорейське державне телебачення транслювало фільм про те, як солдати країни воюють на боці росіян у Курському регіоні, – пише SkyNews.
Цю роботу було представлено через рік після того, як Кім Чен Ин відправив воїнів азіатської країни до Росії. Лідер «ізольованого королівства» у п’ятницю прийняв у Курську родини воїнів, які беруть участь у бойових діях.
На початку вересня Кім Чен Ин зустрінеться з президентом Володимиром Путіним на військовому параді в Пекіні, що стане третьою подібною зустріччю за останні два роки.
Once again, our joint interagency forces sent a clear message this morning: “there is no safe haven for criminals.”
In a pre-dawn action, Marines and Sailors from Joint Task Force Southern Spear, in support of the Department of Homeland Security, launched from the USS Gerald R.… pic.twitter.com/StHo4ufcdx
Американська Академія кінематографічних мистецтв і наук, організатор престижної кінопремії „Оскар”, оновила правила, згідно з якими нагороду можуть отримати фільми, створені за допомогою штучного інтелекту
Фільми, створені ШІ, зможуть отримувати „Оскар”: Академія кінематографічних мистецтв і наук оновила правила.
Згідно з новими положеннями, оприлюдненими Академією кінематографічних мистецтв і наук в понеділок, 21 квітня, використання ШІ та інших цифрових інструментів „не допоможе і не зашкодить шансам на номінацію”.
Водночас в Академії наголосили, що при визначенні переможців буде враховуватися роль людини у процесі створення стрічки.
Рекомендації щодо цих змін розробила Науково-технічна рада Академії. Крім того, згідно з новими правилами члени Академії тепер повинні переглянути всі номіновані фільми в кожній категорії, щоб мати можливість взяти участь у фінальному раунді голосування, який визначає переможців.
Тема використання штучного інтелекту в кінематографі стала предметом обговорення ще після цьогорічної церемонії „Оскар”, коли актор Едріан Броуді отримав нагороду за кращу чоловічу роль у фільмі „Бруталіст”. Для покращення акценту його персонажа угорською мовою застосували генеративний ШІ. Аналогічні технології клонування голосу використовувались і в оскароносному фільмі „Емілія Перес”.
[type] => post [excerpt] => Американська Академія кінематографічних мистецтв і наук, організатор престижної кінопремії "Оскар", оновила правила, згідно з якими нагороду можуть отримати фільми, створені за допомогою штучного інтелекту [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1745593952 [modified] => 1745593962 ) [title] => Фільми, створені ШІ, зможуть отримувати «Оскар»: Академія кінематографічних мистецтв і наук оновила правила [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=239832&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 239665 [uk] => 239832 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 239666 [image] => Array ( [id] => 239666 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/oscar-dij.webp [original_lng] => 28710 [original_w] => 800 [original_h] => 533 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/oscar-dij-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/oscar-dij-300x200.webp [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/oscar-dij-768x512.webp [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/oscar-dij.webp [width] => 800 [height] => 533 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/oscar-dij.webp [width] => 800 [height] => 533 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/oscar-dij.webp [width] => 800 [height] => 533 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/oscar-dij.webp [width] => 800 [height] => 533 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [translation_required] => 1 [views_count] => 2910 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 239666 [_edit_lock] => 1745583280:3 [_algolia_sync] => 1275974200001 [_edit_last] => 3 [_oembed_4e38d7c0aeb2852f3c7d928448427b2f] =>
Нову документальну стрічку, створену за підтримки Фонду «За закарпатське угорське кіновиробництво», представили в Угорському домі ім. Мігая Мункачі. Фільм під назвою «Непевно у невизначеності» (Bizonytalanságban bizonytalanul) показує повсякденне життя закарпатців на початку російсько-української війни. Зокрема те, як закарпатські угорці реагували на ситуації, створені війною, як намагались адаптуватися в умовах постійної невизначеності.
Режисерка фільму Ріта Фегер повідомила: «У довоєнний період ми активно знімали фільми, іноді по кілька на рік. Коли почалася війна, ми як кінематографісти одразу вирішили зафіксувати те, що відбувається. З одного боку, це потрібно з історичної точки зору, щоб нащадки бачили, як жили закарпатські угорці в цій важкій ситуації, а з іншого – щоб показати всім, зокрема не причетним до війни, яким було тоді повсякденне життя місцевих громад. Ця стрічка – задокументований матеріал, переглянувши який, представники нинішнього та майбутніх поколінь, можливо, зможуть чогось навчитися. На мою думку, всі опитані у фільмі говорили цікаві речі, таким чином сприяючи його багатогранності».
Директор Угорського дому ім. Мігая Мункачі Йосип Торпої, вітаючи присутніх, зазначив: «Ми зібралися з дуже гарної нагоди – виходу нової стрічки. Тисячу днів тому розпочалося повномасштабне вторгнення, але, попри всі труднощі, життя не зупинилося. Особливо важкими для всіх нас були перші місяці війни. Фільм допомагає озирнутися назад і згадати, як ми адаптувалися до воєнних умов. У стрічці показано, як усі громади допомагали біженцям. На мою думку, корисно послухати цих людей, адже вони розповідають про свої відчуття, розмірковують, чи зможемо ми відновити наші спільноти. Вважаю, що так, бо не всі виїхали, а ті, хто залишився вдома, – усі герої».
Фільм показує основні виклики початку війни очима восьми осіб, деякі з них – громадські та церковні діячі. З цих інтерв’ю ми дізнаємося про перші дні й місяці після вторгнення, про людську допомогу, проблеми біженців, що торкнулися й угорських громад на Закарпатті, а також про розрив місцевих громад і сімей, шлях до життя у невизначеності.
Стрічку планують показати в кількох населених пунктах Закарпаття, зокрема в Берегові та Виноградові.
Фільм жахів з елементами еротики «Морена», режисера Сергія Альошечкіна, здобув головну премію від Tokyo Horror Film Festival у номінації «Найкращий художній фільм». Про це повідомило Державне агентство України з питань кіно.
Зйомки фільму завершено у 2018 році, проте в широкий прокат він вийде восени 2024 року.
Сюжет стрічки розповідає про пару закоханих, Ганну та Юрка, які влітку приїжджають на гостини до батьків дівчини у невеличке село.
Молода відьма Іванка, яку односельці прозвали Мореною, кладе око на Юрка в ніч на Івана Купала та наражає його на небезпеку. Своїм чаклунством відьма змушує Ганну заради життя коханого пов’язати себе з Іванкою містичними путами.
Це стає початком низки таємничих вбивств та перетворень, яким доведеться протистояти молодим закоханим.
Фільм створено Ganza film за підтримки Державного агентства України з питань кіно.
Український фільм „Я і Фелікс” Ірини Цілик зібрав 1,296,295 мільйона гривень і за перший тиждень прокату його подивилися 8,419 глядачів.
Після першого тижня прокату української стрічки „Я і Фелікс” режисерки Ірини Цілик було зібрано 1 296 295 мільйонів гривень. Про це повідомляє пресслужба Державного агентства з питань кіно.
Касові збори „Я і Фелікс / Felix and Me” склали 1 296 295 млн грн, а всього стрічку переглянуло 8 419 глядачів
– йдеться у дописі.
Зазначається, що вже тиждень художня драма „Я і Фелікс”, режисерки Ірини Цілик, в широкому прокаті.Фільм знято за мотивами книжки „Хто ти такий!?” українського письменника та військовослужбовця Артема Чеха.
Як розповіли, у ДержКіно, Я і Фелікс” — це історія дорослішання хлопця Тимофія у 90-х. У центрі сюжету – його стосунки із сім’єю, друзями, першим коханням, і з колишнім контррозвідником Феліксом, який служив під час війни в Афганістані.
Також у фонді додали, що виробництво — кінопродакшн Fore Films за підтримки Державного агентства України з питань кіно.
15 березня з нагоди національного свята Товариство угорської культури Закарпаття організувало в Берегові прем’єрний показ фільму. Особливістю цього заходу, який відбувся в стінах Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, стало те, що закарпатці дивилися стрічку одночасно з глядачами в Угорщині та Трансильванії.
Для реалізації цієї ініціативи ТУКЗ-КМКС співпрацювало із Закарпатським обласним угорським драматичним театром, з Vándormozi produkció в Угорщині, а також Taylor Project. Фільм про Петефі на Закарпатті показали одночасно з прем’єрами в Угорщині та Трансильванії. Стрічка «Зараз або ніколи!» вшановує Петефі не лише як видатну постать угорської поезії, але й як борця за свободу, проти панування Габсбургів. Режисер фільму – Балаж Лот, продюсери – Вайк Сенте і Філіп Ракаї. Творці онлайн привітали присутніх на прем’єрі стрічки в Берегові й подякували закарпатським угорцям за витримку в ці важкі часи.
Перед показом до понад 300 глядачів звернувся заступник голови ТУКЗ-КМКС Ґейза Ґулачі: «У житті кожного народу є часи великої єдності. У березні 1848 року була продемонстрована взірцева за історичними мірками єдність, коли прагнення до свободи на мить скріпило націю воєдино. Завдяки цьому вона змогла пробити отвір у панцирі гнобительської влади, яка вважалася непорушною. За словами політиків, на стабільність держави впливає багато факторів, і одним із найважливіших є лояльність громадян. Громадяни повинні відчувати, що в цій країні варто жити, створювати сім’ю, є сенс відстоювати спільне майбутнє. Саме такий ентузіазм був у нації в 1848 році, коли спільна мета стала компасом для багатьох мільйонів в одному напрямку. Саме це може дати шанс на довготривале життя на спільній батьківщині». За словами Ґейзи Ґулачі, усе це пережили й закарпатські угорці, коли в 1989 році нацменшини краю, як і українці, об’єдналися за свої мовні права. З ентузіазмом спільно працювали над тим, щоб усі національності мали право вільно користуватися рідною мовою. Ґейза Ґулачі зазначив, що, на жаль, керівництво держави про все це вже забуло й не бажає надавати національним меншинам тих прав, яких колись вимагало для себе. За його словами, запорукою збереження закарпатських угорців є потрійна єдність – Бог, родина, батьківщина. Це той наріжний камінь, який може зберегти громади, зазначив заступник голови ТУКЗ-КМКС.
Після цього відбувся показ стрічки, що розповідає про Петефі, героїв Угорської революції, події 15 березня. Художній фільм багатий на екшн-сцени, у яких творці дещо відхиляються від історичної достовірності, але це робить його тільки цікавішим. Це динамічна стрічка з чудовими декораціями, костюмами, спецефектами та відмінною акторською грою. У фільмі знімалися й актори Закарпатського угорського драматичного театру Аттіла Ференці та Йожеф Варга, а також актор закарпатського походження Ференц Катко. У рамках двогодинного повнометражного фільму глядач має можливість поринути в березневі події 1848 року.
