Фільм жахів з елементами еротики «Морена», режисера Сергія Альошечкіна, здобув головну премію від Tokyo Horror Film Festival у номінації «Найкращий художній фільм». Про це повідомило Державне агентство України з питань кіно.
Зйомки фільму завершено у 2018 році, проте в широкий прокат він вийде восени 2024 року.
Сюжет стрічки розповідає про пару закоханих, Ганну та Юрка, які влітку приїжджають на гостини до батьків дівчини у невеличке село.
Молода відьма Іванка, яку односельці прозвали Мореною, кладе око на Юрка в ніч на Івана Купала та наражає його на небезпеку. Своїм чаклунством відьма змушує Ганну заради життя коханого пов’язати себе з Іванкою містичними путами.
Це стає початком низки таємничих вбивств та перетворень, яким доведеться протистояти молодим закоханим.
Фільм створено Ganza film за підтримки Державного агентства України з питань кіно.
[type] => post [excerpt] => Фільм жахів з елементами еротики «Морена», режисера Сергія Альошечкіна, здобув головну премію від Tokyo Horror Film Festival у номінації «Найкращий художній фільм». Про це повідомило Державне агентство України з питань кіно. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1723236420 [modified] => 1723230799 ) [title] => Український фільм жахів переміг на фестивалі у Японії [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=210626&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 210626 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 210627 [image] => Array ( [id] => 210627 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/24-main-v1723210641jpg.webp [original_lng] => 22486 [original_w] => 700 [original_h] => 467 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/24-main-v1723210641jpg-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/24-main-v1723210641jpg-300x200.webp [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/24-main-v1723210641jpg.webp [width] => 700 [height] => 467 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/24-main-v1723210641jpg.webp [width] => 700 [height] => 467 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/24-main-v1723210641jpg.webp [width] => 700 [height] => 467 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/24-main-v1723210641jpg.webp [width] => 700 [height] => 467 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/24-main-v1723210641jpg.webp [width] => 700 [height] => 467 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1723219999:2 [_thumbnail_id] => 210627 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 2 [views_count] => 945 [translation_required_done] => 1 [_oembed_8c905ecda32674912c35a5692596774f] => [_oembed_time_8c905ecda32674912c35a5692596774f] => 1723225626 [_oembed_73522d2eb31e3a67ff48d39a2cf4a420] => [_oembed_time_73522d2eb31e3a67ff48d39a2cf4a420] => 1731680557 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 23921 [1] => 51 [2] => 656257 [3] => 43 [4] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Культура [1] => Новини [2] => Новини [3] => Статті [4] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 111 [1] => 2625 [2] => 1206035 [3] => 2655 ) [tags_name] => Array ( [0] => фестиваль [1] => фільм [2] => фільм жахів [3] => Японія ) ) [1] => Array ( [id] => 184945 [content] =>
Український фільм „Я і Фелікс” Ірини Цілик зібрав 1,296,295 мільйона гривень і за перший тиждень прокату його подивилися 8,419 глядачів.
Після першого тижня прокату української стрічки „Я і Фелікс” режисерки Ірини Цілик було зібрано 1 296 295 мільйонів гривень. Про це повідомляє пресслужба Державного агентства з питань кіно.
Касові збори „Я і Фелікс / Felix and Me” склали 1 296 295 млн грн, а всього стрічку переглянуло 8 419 глядачів
– йдеться у дописі.
Зазначається, що вже тиждень художня драма „Я і Фелікс”, режисерки Ірини Цілик, в широкому прокаті.Фільм знято за мотивами книжки „Хто ти такий!?” українського письменника та військовослужбовця Артема Чеха.
Як розповіли, у ДержКіно, Я і Фелікс” — це історія дорослішання хлопця Тимофія у 90-х. У центрі сюжету – його стосунки із сім’єю, друзями, першим коханням, і з колишнім контррозвідником Феліксом, який служив під час війни в Афганістані.
Також у фонді додали, що виробництво — кінопродакшн Fore Films за підтримки Державного агентства України з питань кіно.
15 березня з нагоди національного свята Товариство угорської культури Закарпаття організувало в Берегові прем’єрний показ фільму. Особливістю цього заходу, який відбувся в стінах Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, стало те, що закарпатці дивилися стрічку одночасно з глядачами в Угорщині та Трансильванії.
Для реалізації цієї ініціативи ТУКЗ-КМКС співпрацювало із Закарпатським обласним угорським драматичним театром, з Vándormozi produkció в Угорщині, а також Taylor Project. Фільм про Петефі на Закарпатті показали одночасно з прем’єрами в Угорщині та Трансильванії. Стрічка «Зараз або ніколи!» вшановує Петефі не лише як видатну постать угорської поезії, але й як борця за свободу, проти панування Габсбургів. Режисер фільму – Балаж Лот, продюсери – Вайк Сенте і Філіп Ракаї. Творці онлайн привітали присутніх на прем’єрі стрічки в Берегові й подякували закарпатським угорцям за витримку в ці важкі часи.
Перед показом до понад 300 глядачів звернувся заступник голови ТУКЗ-КМКС Ґейза Ґулачі: «У житті кожного народу є часи великої єдності. У березні 1848 року була продемонстрована взірцева за історичними мірками єдність, коли прагнення до свободи на мить скріпило націю воєдино. Завдяки цьому вона змогла пробити отвір у панцирі гнобительської влади, яка вважалася непорушною. За словами політиків, на стабільність держави впливає багато факторів, і одним із найважливіших є лояльність громадян. Громадяни повинні відчувати, що в цій країні варто жити, створювати сім’ю, є сенс відстоювати спільне майбутнє. Саме такий ентузіазм був у нації в 1848 році, коли спільна мета стала компасом для багатьох мільйонів в одному напрямку. Саме це може дати шанс на довготривале життя на спільній батьківщині». За словами Ґейзи Ґулачі, усе це пережили й закарпатські угорці, коли в 1989 році нацменшини краю, як і українці, об’єдналися за свої мовні права. З ентузіазмом спільно працювали над тим, щоб усі національності мали право вільно користуватися рідною мовою. Ґейза Ґулачі зазначив, що, на жаль, керівництво держави про все це вже забуло й не бажає надавати національним меншинам тих прав, яких колись вимагало для себе. За його словами, запорукою збереження закарпатських угорців є потрійна єдність – Бог, родина, батьківщина. Це той наріжний камінь, який може зберегти громади, зазначив заступник голови ТУКЗ-КМКС.
Після цього відбувся показ стрічки, що розповідає про Петефі, героїв Угорської революції, події 15 березня. Художній фільм багатий на екшн-сцени, у яких творці дещо відхиляються від історичної достовірності, але це робить його тільки цікавішим. Це динамічна стрічка з чудовими декораціями, костюмами, спецефектами та відмінною акторською грою. У фільмі знімалися й актори Закарпатського угорського драматичного театру Аттіла Ференці та Йожеф Варга, а також актор закарпатського походження Ференц Катко. У рамках двогодинного повнометражного фільму глядач має можливість поринути в березневі події 1848 року.
Фільм Мстислава Чернова номінували у категорії „Найкращий документальний фільм”. Це вдруге в історії український фільм опинився серед номінантів на „Оскар”.
„Бобі Вайн: народний президент” (Bobi Wine: The People’s President);
„Вічна памʼять” (The Eternal Memory);
„Чотири дочки” (Four Daughters);
„Убити тигра” (To Kill a Tiger).
Церемонія вручення премії відбудеться 10 березня 2024 року.
„20 днів у Маріуполі” – документальний фільм журналіста Associated Press, лауреата Пулітцерівської премії Мстислава Чернова.
Разом з фотографом Євгеном Малолєткою та колегами з АР режисер приїхав до міста за кілька годин до того, як перші бомби впали на нього. Дуже швидко знімальна група стала єдиними представниками міжнародних медіа у Маріуполі. Вони фіксували російські злочини, обстріли мирних кварталів, лікарні, пожежної частини, пологового будинку тощо.
Світова прем’єра відбулася 20 січня на головному фестивалі незалежного кіно Sundance. Фільм був номінований у категорії World Cinema Documentary Competition. Стрічка Чернова отримала приз глядацьких симпатій.
Стрічка отримала найвище визнання Європейського кінопризу у категоріях: «Найкращий європейський фільм», «Найкращий європейський кінорежисер» (Жюстін Тріє), «Найкраща європейська акторка» (Сандра Гюллер), «Найкращий європейський сценарист» (Жюстін Тріє / Артур Гарарі).
Також фільм «Анатомія падіння» був визнаний Європейською кіноакадемією достойним першої позиції у категорії «Найкращий європейський монтаж» (Лоран Сенешаль).
«Моїм наміром було створити фільм, який би зобразив кризу стосунків пари. Концепція полягала в тому, щоб технічно зобразити фізичне та емоційне падіння тіла, що символізує занепад їхньої історії кохання», – заявила Тріє.
«Анатомія падіння» — лауреат Золотої пальмової гілки. Режисерка картини Жюстін Тріє стала третьою в історії жінкою, яка отримала головну нагороду Канн. Події трилера, який критики порівнюють із роботами Гічкока, розгортаються довкола письменниці, чоловік якої загадково помирає. Героїню підозрюють у вбивстві, а єдиний свідок трагедії, її незрячий син, починає сумніватися в невинності матері.
In the aftermath of the @WCKitchen tragedy, the @UN was informed by the Israeli government of its intention to allow a meaningful increase in humanitarian aid distributed in Gaza.
I sincerely hope that these intentions are effectively and quickly materialized.
Про реконструкцію Великої синагоги Берегова зняли документальний фільм, у якому розповідається про підготовку та процес планування архітектурно-будівельних робіт. Стрічка «Серце Берегова» була створена співробітниками телеканалу «ТВ 21 Унгвар».
Про початок проєкту з реконструкції на головній сцені колишньої будівлі синагоги, котра зараз функціонує як Будинок культури, 18 лютого 2022 року оголосив заступник міністра зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Левенте Мадяр. Згідно з планами, проєкт, який фінансується урядом Угорщини, буде в нашому краї найбільшою культурною інвестицією десятиліття. Планується створити сучасний, технічно обладнаний театральний простір, який дозволить Берегову стати частиною культурного кровообігу Європи.
Творча група телеканалу: журналістка Камілла Дебрецені, оператори Бейла Балла і Томаш Берецкі – створила документальний фільм, завдяки якому можна отримати детальне уявлення про дослідження історії архітектури, дізнатися про плани будівництва нового багатофункціонального культурного центру, а також про те, як саме проводиться реконструкція та як професіонали хочуть поєднати минуле із сучасним. Презентація документального фільму відбулася в стінах Консульства Угорщини в Берегові.
Керівник дипломатичної установи Іштван Дєбнар повідомив, що будівля колишньої синагоги – вражаюча частина історії міста, один із визначальних символів нашого краю. «Над попередніми планами реконструкції молитовного дому, який зараз функціонує як Будинок культури, працювало близько 40 людей. Усередині будівлі буде обладнана сучасною технікою театральна зала, придатна для різних культурних заходів. Крім того, синагогу доповнять сучасним крилом зі скляним фасадом, який з головним корпусом з’єднає засклене фойє. У крилі будуть додаткові приміщення для театру та інші простори. Документальний фільм ознайомлює глядачів з попередніми планами та ідеями», – повідомив дипломат.
Голова Берегівської територіальної громади Золтан Бабяк, виступаючи на презентації, висловив сподівання на якомога швидший початок робіт та передачу відреставрованого об’єкта в експлуатацію. «Нашим подальшим завданням стане наповнення цього культурного бастіону належною енергією», – зазначив він. Очільник громади також подякував голові Товариства угорської культури Закарпаття Василю Брензовичу, який з самого початку допомагає в реалізації проєкту, а також заступнику міністра закордонних справ Угорщини Левенте Мадяру, який докладає максимум зусиль, аби втілити в життя заплановане. За словами Золтана Бабяка, завдяки об’єкту Берегово стане частиною культурного кровообігу Європи, адже тут можна буде проводити міжнародні театральні фестивалі, концерти.
Керівниця проєкту Юдіта Тамаші наголосила: «Ми досягнемо важливої віхи в історії культури. Наш проєкт, який стосується закордонної угорської громади, передусім є елементом національної політики. Його кінцева мета – допомогти закордонним угорським громадам залишатися й розвиватися на батьківщині. Ми хочемо, щоб мешканці Берегова та району отримували яскраві культурні враження, адже це поліпшить умови їхнього життя. Нашою метою є також покращення угорсько-українських відносин. Ми неодноразово пересвідчувалися, що навіть коли політики конфліктують між собою, у галузі культурних інвестицій завжди є можливість досягти консенсусу. Цей проєкт є дуже гарним прикладом того, як можуть разом абсолютно скоординовано співпрацювати представники Угорщини та України, зокрема Закарпаття».
Планування реконструкції наразі завершене. Експерти, Берегівська громада та громадські організації, залучені до проєкту, сподіваються, що роботи, яким наразі перешкоджає війна, невдовзі розпочнуться й серце Берегова знову прикрашатиме вишуканий об’єкт.
Трагедія, що розігралася із субмариною „Титан”, сколихнула весь світ, тому було вирішено зняти фільм. Режисером має стати Джеймс Кемерон, який став автором фільму про загибель „Титаніка”.
Стало відомо, що велика стрімінгова компанія звернулася до відомого режисера з пропозицією зняти драматичний серіал. Червоною ниткою буде занурення субмарини до „Титаніка” та аварія, внаслідок якої загинули всі, хто був на борту.
За словами інсайдерів закордонного видання The Sun, катастрофа підводного човна вже розглядається як масштабний серіал. Продукт транслюватимуть на найбільшому у світі стрімері. Вибір Кемерона як режисер ґрунтується на успіху його фільму про затонулого в Атлантиці лайнера, який свого часу вважався непотоплюваним.
Планується, що у серіалі відстежать долі всіх, хто опинився на борту підводного батискафа та загинув.
У червні 2022 року український кінопрокат став відновлюватися після початку російського вторгнення. На сьогодні частка українського кіно в національному бокс-офісі сягнула 27% (частка українських релізів за п’ять місяців 2023-го).
Про це сказала в інтервʼю Інтерфакс-Україна гендиректорка FILM.UA Group Вікторія Ярмощук.
За її словами, загальний бокс-офіс оцінюється в понад 800 мільйонів гривень, бокс-офіс українських фільмів – у майже 216 мільйонів.
«Звичайно, зараз трохи вужчий вибір іноземного кіно, але блокбастери все одно в Україну приходять. Тому такий визначний стрибок до 27% — не випадковість, а тенденція, що люди свідомо обирають своє кіно», — вважає вона.
Ярмощук також відзначила розширення представленості українського контенту на Netflix. «Якщо раніше це були тільки повнометражні фільми, то з цього року на Netflix уже доступні українські серіали», — сказала вона.
Французько-угорський анімаційний фільм «27» Флори Анни Буди отримав Золоту пальмову гілку в номінації «Найкращий короткометражний фільм» на 76-му Каннському міжнародному кінофестивалі. Нагороду режисерці на церемонії закриття вручила голова журі Ільдико Енєди.
Із 4288 короткометражних фільмів, поданих на фестиваль, за перемогу боролися 11. Флора Анна Буда після отримання нагороди подякувала знімальній групі та спонсорам за підтримку в створенні фільму, а також за запрошення на фестиваль у Канни, де вона «провела найпрекрасніший тиждень свого життя».
Режисерка присвятила «Золоту пальмову гілку» угорським педагогам і студентам, а також Міжнародному фестивалю короткометражних фільмів у Клермон-Феррані.
Після презентації в Каннах фільм під назвою «27» у червні візьме участь в одному з найпрестижніших у світі фестивалів анімаційного кіно в Аннесі, де він також включений до конкурсної програми короткометражних фільмів.
У конкурсі короткометражних фільмів Каннського фестивалю востаннє головну нагороду угорська робота отримала в 2002 році. Це була короткометражка «Після дощу» Петера Мейсароша. До цього в 1996 році «Золоту пальмову гілку» отримав фільм Марцела Івані «Вітер».
Флора Анна Буда у Каннах журналістам повідомила, що створювала свою анімаційну роботу «27» протягом десяти років і прагнула зняти фільм про житлову кризу. Головна героїня стрічки — 27-річна Оліз, яка досі живе з батьками.
«Фільм розповідає про те, як сексуальні фантазії молодої жінки пов’язані із закритістю, яку відчуває жінка, котра живе з батьками у дорослому віці. Я зняла соціальне порно», – підкреслила режисерка.
За її словами, їй було дуже приємно, що робота була включена до конкурсу короткометражних фільмів з акторами, і що вона також планує зняти фільм із виконавцями у майбутньому.
Анна Флора Буда закінчила факультет режисури анімації Університету мистецтв ім. Могой-Надь (MOME Anim) у 2018 році. Її дипломний фільм «Ентропія» дебютував на Берлінале в 2019 році, де він отримав нагороду «Тедді». Згодом стрічка була представлена у програмах понад сотні інших фестивалів.
Короткометражний фільм «27» був створений французькою компанією «Miyu» та угорською компанією «Boddah». Продюсери стрічки – Еммануель-Алена Рейналь, П’єра Боссарон, а також Габора Ошват і Пейтер Беньямін Лукач.
Тисячі українських дітей-біженців та їхні матері відзначили День матері в Угорщині. Короткометражний фільм Фонду Partners Hungary звертає увагу на труднощі дітей-біженців.
Кордон України з Угорщиною з моменту повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року перетнули мільйони людей і, хоча більшість із них рушила далі, дехто залишився в країні.
Діти та їхні родини, які прибули за останній рік, були змушені покинути батьківщину, залишити своїх близьких та друзів. Це особливо болюче для дітей, зокрема підлітків.
У короткометражному фільмі Partners Hungary свою частково вигадану історію розповідає Катерина, якій на момент початку війни було 12 років. Її улюбленими предметами були історія та українська мова, але в Угорщині вона дещо відстає в навчанні, по вечорах із нею займається мама. Вона живе в притулку для біженців, і родина поки не знає, як довго вони залишатимуться, хоча батьки знайшли роботу, а діти відвідують місцеву школу. Катерина сумує за дідусем і бабусею, які не хотіли переїжджати до Угорщини, та двома найкращими подругами із Закарпаття, які виїхали до Німеччини.
Фонд Partners Hungary підтримує біженців від початку війни. В першу чергу долучає дітей до системи освіти, а тим, хто планує залишатися в Угорщині на тривалий час, допомагає якнайшвидше інтегруватися в місцеві громади.
Wo bleibt der Aufschrei? Und wann wird dieser Betrug unterbunden? Vermeintlich Schutzbedürftige aus Syrien, Afghanistan und sonstwo kassieren bei uns Asyl und machen dann entspannt Urlaub in der Heimat, wo sie angeblich verfolgt werden. pic.twitter.com/EKtyCzYu4u (RTL)
