Array
(
[count_posts] => 8
[cache_key] => Query_Posts::global::uk::YTo1OntzOjQ6ImxhbmciO3M6MjoidWsiO3M6NzoiZG9tYWlucyI7YToxOntpOjA7czo0OiJsaWZlIjt9czo2OiJvZmZzZXQiO2k6MDtzOjk6InRheF9xdWVyeSI7YToxOntpOjA7YTozOntzOjg6InRheG9ub215IjtzOjg6InBvc3RfdGFnIjtzOjU6ImZpZWxkIjtzOjI6ImlkIjtzOjU6InRlcm1zIjthOjE6e2k6MDtpOjExODY2O319fXM6MTE6ImFmdGVyTG9ja2VyIjtpOjA7fQ==
[has_result] => 1
[posts] => Array
(
[0] => Array
(
[id] => 260553
[content] =>
У селі Запсонь Берегівського району відбулося відкриття меморіалу місцевим жертвам Голокосту. На плиті, увічнюючи пам’ять усіх тих, хто став жертвами жахів Голокосту, викарбувані імена 65 депортованих та знищених єврейських жителів. Меморіальний знак застерігає від трагедії минулого та посилає повідомлення майбутньому: збереження пам’ятіь та освіта – єдиний спосіб гарантувати, що подібні злочини ніколи більше не повторяться.
Урочистості розпочалися в реформатській церкві, де присутніх – місцевих, а також гостей, зокрема, з-за кордону – привітав пастор Жолт Орос. Протягом богослужіння декан Берегівського реформатського церковного округу Ласло Товт говорив про Боже милосердя та важливість людського покаяння, наголошуючи, що лише віра та справедливість можуть призвести до миру. Єпископ Шандор Зан Фабіан у своїй проповіді звернув увагу на необхідність духовного оновлення на прикладі навернення Савла в Дамаску: зміни, навіть якщо і повільні, починаються з навернення громади.
Атмосферу богослужіння підкреслив спів жіночого церковного хору, а також вірші наприкінці у виконанні місцевої молоді. Відтак присутні вийшли до парафіяльного будинку, де Жолт Орос ознайомив із історією встановлення меморіального знаку. У перші десятиліття 20-го століття кожен десятий мешканець Запсоня ідентифіковував себе євреєм. Навесні 1944 року близько сімдесяти місцевих жителів були вивезені в ґетто Берегово, а звідти – до концентраційних таборів. 65 з них так і не повернулися. Реформатська громада кілька років тому сформулювала необхідність збереження їх пам’яті, і ця ідея стала реальністю завдяки співпраці угорського уряду, громадських організацій та приватних осіб.
«Плита, на якій викарбувані імена невинних євреїв – вічне попередження про те, куди можуть призвести ненависть та відлучення. Пам’ятати – обов’язок, забути – гріх», – наголосила під час виступу присутня на події головна радниця прем’єр-міністра Угорщини Каталін Сілі.
Її слова були пронизані прагненням миру та усвідомленням історичної відповідальності. Хто б міг подумати, що загиблих під час Другої світової війни на Закарпатті доведеться згадувати в тіні війни, зазначила радниця.
У промові переплелися трагедії минулого та сьогодення. Під час депортацій навесні 1944 року, доля закарпатського єврейства була вирішена, із Запсоня також депортували тих, хто був стигматизований виключно через своє походження. На їхньому місці залишилися тиша та порожні будинки. «Але тиша не може бути вічною», – підкреслила Каталін Сілі, додавши, що лише громада, яка знає своє минуле, може рухатися вперед. Тож меморіал у Запсоні стає символом надії, співчуття та примирення – місцем, до якого завжди можна повертатися думками, коли голос гуманізму у світі здається слабшим.
На заході виступив і Томаш Ґолдбеґер – нащадок одного з тих, хто вижив, автор книги «Жили собі берегівські євреї». Під час виступу він детально описав історію євреїв Запсоня: роки процвітання, місце розташування синагоги та цвинтаря, трагедію ґетто та депортації. Він наголосив, що Голокост почався не в таборах смерті, а з мови ненависті та поширення байдужості. Пам’ять та навчання – найважливіша зброя проти нелюдяності.
Мігай Товт, уродженець села, один з ініціаторів встановлення меморіального знаку, пригадав своїх друзів дитинства євреїв, час, проведений з ними. Він розповів, що ідея створення меморіалу виникла з усвідомлення того, що одна з найважливіших громадських будівель села – це також спадщина єврейської родини – колишній будинок родини Шпіґелів.
Насамкінець присутні поклали квіти та пам’ятні камінці до меморіального знаку, а декан Ласло Товт попросив божого благословення на мешканців та уродженців села.
«Мовчання не може бути вічним, бо той, хто пам’ятає – живе, а обов’язок того, хто живе – зберігати пам’ять».
[type] => post
[excerpt] =>
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1762340700
[modified] => 1762336745
)
[title] => На Берегівщині відкрили меморіальний знак жертвам Голокосту
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=260553&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 260482
[uk] => 260553
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 260498
[image] => Array
(
[id] => 260498
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/img-2853.jpeg
[original_lng] => 276684
[original_w] => 1000
[original_h] => 750
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/img-2853-150x150.jpeg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/img-2853-300x225.jpeg
[width] => 300
[height] => 225
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/img-2853-768x576.jpeg
[width] => 768
[height] => 576
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/img-2853.jpeg
[width] => 1000
[height] => 750
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/img-2853.jpeg
[width] => 1000
[height] => 750
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/img-2853.jpeg
[width] => 1000
[height] => 750
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/img-2853.jpeg
[width] => 1000
[height] => 750
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 949
[translation_required] => 2
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 260498
[_edit_lock] => 1762332423:2
[_edit_last] => 2
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_faf922c305ac4a90dcd9f8f261c6163d] =>
[_oembed_time_faf922c305ac4a90dcd9f8f261c6163d] => 1762330273
[_algolia_sync] => 496414265002
[_oembed_c26a7784d8b1ce990281faca27997f65] =>
[_oembed_time_c26a7784d8b1ce990281faca27997f65] => 1762699153
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 29
[1] => 260635
[2] => 51
[3] => 656257
[4] => 13
[5] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Закарпаття
[1] => Закарпаття
[2] => Новини
[3] => Новини
[4] => Новини дня
[5] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 1150
[1] => 11866
[2] => 53487
[3] => 2591699
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Берегівщина
[1] => Голокост
[2] => Запсонь
[3] => меморіальний знак
)
)
[1] => Array
(
[id] => 241525
[content] =>
Марго Фрідлендер, одна з останніх і найвідоміших ув’язнених нацистських таборів смерті, померла в Берліні в п’ятницю у віці 103 років, повідомив фонд, який носить її ім’я.
Зі смертю Фрідлендера Німеччина втратила один з найважливіших голосів у сучасній історії, заявили у фонді.
Фрідлендер народилася в Берліні в листопаді 1921 року, під час Другої світової війни була вивезена нацистами до концентраційного табору Терезієнштадт. Вона була єдиним членом своєї сім’ї, який пережив Голокост. Після війни жінка понад 60 років жила в Нью-Йорку, а у віці 88 років повернулася до Берліна і знову прийняла німецьке громадянство.
Після повернення до Німеччини вона читала лекції про Голокост, у тому числі в школах. Жінка відчувала, що її місія – розповідати насамперед молодим людям про те, що вони пережили в нацистській Німеччині. Фонд Шварцкопфа, що базується в Берліні, також заснував премію її імені, яка буде вручатися щорічно з 2014 по 2023 рік молодим людям, які зробили значний внесок у боротьбу проти ненависті та расизму.
Серед багатьох інших нагород, 5 квітня цього року Фрідл була удостоєна Вестфальської премії миру, яку вручив президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр у Мюнстері, Німеччина, на знак визнання її роботи на користь гуманізму, демократії та толерантності.
На церемонії нагородження Фрідлендер підкреслила, що вона виступає від імені всіх людей, від імені тих, хто був убитий через те, що їх не вважали людьми.
«Перед обличчям загрози миру обов’язок кожного – діяти заради співіснування, поваги і демократії», – сказала вона, додавши: «те, що сталося тоді, ніколи не повинно повторитися».
«Вона подарувала нашій країні дар примирення – незважаючи на те, що німці зробили з нею, коли вона була молодою. За цей дар ми маємо бути повною мірою вдячні», – сказав глава держави, який також мав особистий зв’язок з жертвою Голокосту, в п’ятницю, реагуючи на звістку про її смерть. Канцлер Фрідріх Мерц назвав її «одним з найпотужніших голосів нашого часу». Її історія, якою вона поділилася з німцями, «є нашим обов’язком і зобов’язанням продовжувати роботу».
[type] => post
[excerpt] => Марго Фрідлендер, одна з останніх і найвідоміших ув'язнених нацистських таборів смерті, померла в Берліні в п'ятницю у віці 103 років, повідомив фонд, який носить її ім'я.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1747074960
[modified] => 1747055860
)
[title] => Одна з найвідоміших жертв Голокосту Марго Фрідлендер померла у віці 103 років
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=241525&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 241363
[uk] => 241525
)
[trid] => kri2709
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 241364
[image] => Array
(
[id] => 241364
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/margot-friedlander.jpg
[original_lng] => 40990
[original_w] => 980
[original_h] => 551
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/margot-friedlander-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/margot-friedlander-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/margot-friedlander-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/margot-friedlander.jpg
[width] => 980
[height] => 551
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/margot-friedlander.jpg
[width] => 980
[height] => 551
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/margot-friedlander.jpg
[width] => 980
[height] => 551
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/margot-friedlander.jpg
[width] => 980
[height] => 551
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 2911
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 241364
[_edit_lock] => 1747045061:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_ff630a85c35721f1b0d064a2e8a10785] => {{unknown}}
[_oembed_c23441efa868ed9e9e4f900613d48ebf] => {{unknown}}
[_algolia_sync] => 986428180002
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 656257
[2] => 13
[3] => 37
[4] => 584109
[5] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини
[2] => Новини дня
[3] => Світ
[4] => Світ
[5] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 11866
[1] => 2969
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Голокост
[1] => помер
)
)
[2] => Array
(
[id] => 178134
[content] =>
У п’ятницю в Брюсселі Європейська комісія оголосила, що підтримає вшанування пам’яті жертв Голокосту, оголосивши конкурс на суму 3 мільйони євро для створення європейської мережі щодо місць пам’яті жертв Голокосту.
Згідно з повідомленням Комісії, Мережа стане значним довгостроковим внеском для збереження пам’яті про жертв Голокосту.
Підкреслюється, що, окрім представлення історичної правди, Мережа підтримуватиме захист і збереження місць здійснення Голокосту, а також підвищуватиме обізнаність національних і місцевих органів влади, громадськості та місцевих громад про найтемнішу подію 20-го століття.
Зазначається, що Стратегія ЄС щодо боротьби з антисемітизмом, захисту та сприяння життю європейських євреїв підкреслює важливість тих, хто пережив Голокост, у збереженні пам’яті про звірства цього процесу.
„Пам’ять останнього покоління з числа тих, хто вижив, є безцінною і повинна бути збережена”, – заявили вони. Вони підкреслили, що місця здійснення Голокосту, включаючи табори смерті, стрільбища, місця депортації і місця переховування, набувають все більшого значення для збереження і вшанування пам’яті жертв і тих, хто вижив, а також для достовірної розповіді їхніх історій.
У заяві цитуються слова комісара ЄС з питань просування європейського способу життя Маргаритиса Скінаса, який заявив, що кількість антисемітських злочинів на ґрунті ненависті за останні місяці тривожно зросла. Зросла кількість антисемітськи мотивованої мови ворожнечі, теорій змови та дезінформації, що нагадує найтемніші сторінки історії.
„Ми повинні зосередитися на збереженні місць здійснення Голокосту, щоб ніколи не забувати, що відбувається, коли ми дозволяємо антисемітизму та іншим формам ненависті вільно поширюватися”, – заявив грецький комісар.
Кінцевий термін подачі заявок на отримання фінансування від ЄС – 24 травня.
Джерело: (hirado.hu)
[type] => post
[excerpt] => У п'ятницю в Брюсселі Європейська комісія оголосила, що підтримає вшанування пам'яті жертв Голокосту, оголосивши конкурс на суму 3 мільйони євро для створення європейської мережі щодо місць пам'яті жертв Голокосту.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1707731760
[modified] => 1707726640
)
[title] => Створюється європейська мережа місць щодо пам'яті жертв Голокосту
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=178134&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 177916
[uk] => 178134
)
[trid] => kri2709
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 177917
[image] => Array
(
[id] => 177917
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/17075091784350.jpg
[original_lng] => 203435
[original_w] => 800
[original_h] => 535
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/17075091784350-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/17075091784350-300x201.jpg
[width] => 300
[height] => 201
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/17075091784350-768x514.jpg
[width] => 768
[height] => 514
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/17075091784350.jpg
[width] => 800
[height] => 535
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/17075091784350.jpg
[width] => 800
[height] => 535
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/17075091784350.jpg
[width] => 800
[height] => 535
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/17075091784350.jpg
[width] => 800
[height] => 535
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 2155
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 177917
[_edit_lock] => 1707719443:3
[_edit_last] => 3
[_oembed_62d3a8754cecf74f4144a94f9d3bbe0d] =>
[_oembed_time_62d3a8754cecf74f4144a94f9d3bbe0d] => 1707724570
[_oembed_5edfe0b70473273a0d0b95f7ccd83641] =>
[_oembed_time_5edfe0b70473273a0d0b95f7ccd83641] => 1707724570
[_oembed_ff630a85c35721f1b0d064a2e8a10785] => {{unknown}}
[_oembed_c23441efa868ed9e9e4f900613d48ebf] => {{unknown}}
[_algolia_sync] => 508432116000
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 656257
[1] => 37
[2] => 9
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Спецтема
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 11866
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Голокост
)
)
[3] => Array
(
[id] => 169549
[content] =>
18 листопада 1944 року десятки тисяч ні в чому не винних закарпатських чоловіків угорської та німецької національності були вивезені радянським режимом на так звані «триденні роботи» для відбудови після Другої світової війни. Це був Голокост закарпатських угорців, який спричинив глибокі рани кожній без винятку закарпатській угорській родині, бо три дні перетворилися на місяці, потім на роки, під час яких загинули десятки тисяч людей. Щороку в листопаді закарпатські угорці згадують жертв депортації.
Громадська організація «Про Культура Субкарпатіка», Закарпатський угорський інститут ім.Ференца Ракоці ІІ та місцеві церкви провели меморіальний захід і цьогоріч. 17 листопада на подвір’ї ЗУІ присутні поклали вінок до статуї Петера Матла «Gúzsban». Після цього відбулося екуменічне богослужіння в реформатській церкві Берегова, яке провели настоятель римо-католицької парафії Янош Молнар, пастор реформатської церкви Ференц Тарацкезі та настоятель греко-католицької парафії Іштван Мароші.
Адам Штіфтер, заступник державного секретаря з питань розвитку східних відносин Міністерства закордонних справ і торгівлі, відзначив: «79 років після трагедії на всіх нас лежить велика відповідальність. Не тільки для істориків, а й для всіх угорців як спадкоємців нашого минулого. Наше завдання – якомога детальніше розкрити долю наших предків і зберегти пам’ять про них для нащадків. Адже немає майбутнього у народу, який не пам’ятає власного минулого. Сьогодні ми згадуємо одну з найбільших трагедій угорського народу та Європи. 79 років тому людей змушували працювати в нелюдських умовах. Майже третина викрадених так і не змогла повернутися додому».
Заступник держсекретаря підкреслив, що підтримка закарпатської угорської громади триває. «Ми зробимо все можливе, щоб навіть у нинішній ситуації забезпечити функціонування закарпатських угорських організацій», – сказав Адам Штіфтер.
Після цього ректор ЗУІ Іштван Черничко згадав те, що сталося 79 років тому: «Зараз ми пам’ятаємо про багатотисячних вивезених чоловіків, а також про тих, хто залишився вдома, хто з надією чекав, коли їхні близькі повернуться додому з таборів».
Після промов традиційно зачитали імена чоловіків, яких вивезли з Берегова та які загинули на «маленьких роботах».
Відтак поклали вінки пам’яті до стіни реформатської церкви.
Після цього учасники пройшли маршем містом зі свічками та поклали вінки пам’яті до меморіальної дошки біля входу Берегівського ліцею ім.Т.Шевченка, а також на площі Сена біля пам’ятника жертвам «маленьких робіт».
Наталія ВАРОДІ „Карпатський Об’єктив„
фото (Kárpátalja hetilap)
[type] => post
[excerpt] => 18 листопада 1944 року десятки тисяч ні в чому не винних закарпатських чоловіків угорської та німецької національності були вивезені радянським режимом на так звані «триденні роботи» для відбудови після Другої світової війни
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1700406360
[modified] => 1700399322
)
[title] => У Берегові вшанували пам’ять жертв сталінських репресій
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=169549&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 169485
[uk] => 169549
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 169494
[image] => Array
(
[id] => 169494
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/dsc-3909-4k-scaled.jpg
[original_lng] => 945587
[original_w] => 2560
[original_h] => 1707
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/dsc-3909-4k-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/dsc-3909-4k-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/dsc-3909-4k-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/dsc-3909-4k-1024x683.jpg
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/dsc-3909-4k-1536x1024.jpg
[width] => 1536
[height] => 1024
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/dsc-3909-4k-2048x1365.jpg
[width] => 2048
[height] => 1365
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/dsc-3909-4k-scaled.jpg
[width] => 2560
[height] => 1707
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_thumbnail_id] => 169494
[_parental_post_id] => 155488
[_edit_lock] => 1700392123:8
[_edit_last] => 8
[views_count] => 3327
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_62d3a8754cecf74f4144a94f9d3bbe0d] =>
[_oembed_time_62d3a8754cecf74f4144a94f9d3bbe0d] => 1700399166
[_oembed_1a63c06fca4ec23b8153434bf149d653] =>
[_oembed_time_1a63c06fca4ec23b8153434bf149d653] => 1708625464
[_oembed_9953e1a68bcab2503c1921846380f9cf] =>
[_oembed_time_9953e1a68bcab2503c1921846380f9cf] => 1720082780
[_oembed_231efbe52148d77f76f86d2ed19e1263] =>
[_oembed_time_231efbe52148d77f76f86d2ed19e1263] => 1725361334
[_algolia_sync] => 1202968580001
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 29
[1] => 260635
[2] => 51
[3] => 656257
[4] => 43
[5] => 578
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Закарпаття
[1] => Закарпаття
[2] => Новини
[3] => Новини
[4] => Статті
[5] => Суспільство
)
[tags] => Array
(
[0] => 493288
[1] => 11866
[2] => 10338
)
[tags_name] => Array
(
[0] => вшанував пам’ять
[1] => Голокост
[2] => угорці
)
)
[4] => Array
(
[id] => 156503
[content] =>
Від двісті п’ятдесяти тисяч до півтора мільйона ромів, за різними дослідженнями, загинуло під час масового фізичного знищення ромів у часи Другої світової війни. Аби знати й пам’ятати про ці події, в Україні з 2004 року, відповідно до Постанови Верховної Ради, на державному рівні 2 серпня вшановуємо Міжнародний день голокосту ромів. Ужгородці та гості зібралися на подвір’ї найстарішої в Європі «ромської» школи, де з ініціативи ГО «Гідність» встановлено меморіальний знак жертвам ромського геноциду.
Нині увесь світ віддає шану кожному із 6-и мільйонів загиблих євреїв. За сучасну історію – це один із найбільших геноцидів окремого народу. Нацисти намагалися знищити кожного етнічного єврея, на всіх власних та окупованих землях. За 12 років правління Адольф Гітлер із послідовниками заснували сотні концентраційних таборів. Серед найбільших і найжахливіших був «Аушвіц-Біркенау», в’язнів якого звільнили 27 січня 1945 року. Саме цей день світова спільнота й визначила, як день пам’яті жертв Голокосту. Українці доклалися до визволення євреїв, а ще вони допомагали переховувати євреїв під час другої світової війни. Не дарма Ізраїль заснував нагороду «Праведник народів світу», яке присуджується тим, хто в роки Другої світової війни рятував євреїв від знищення на території Європи. Українці за кількістю праведників посідають 4-е місце, після поляків, нідерландців та французів. Нині коаліція з цих же країн та їх партнерів знову борються проти геноциду. Цього разу страждає український народ, а кривдником виступила країна, яка стільки років позиціонувала себе переможцями над нацизмом. Та нині росіяни майже в точності відтворюють усі нацистські методи і наративи.
Сьогодні, 2 серпня, у світі відзначають Міжнародний день голокосту ромів, а віряни вшановують пам’ять святого пророка Іллі.
Міжнародний день голокосту ромів
Міжнародний день пам’яті про нацистський геноцид ромів — пам’ятна дата, встановлена Прокламацією Міжнародної ради пам’яті геноциду ромів, яка була ухвалена 23 листопада 1996 р. лідерами ромських організацій 10 країн Європи та Сполучених Штатів Америки на конференції “Геноцид — Пам’ять — Надія”, що відбулася в Освенцимі 21 — 23 листопада 1996 р.
Відзначається щорічно — 2 серпня.У ніч з 2 на 3 серпня 1944 року у нацистському таборі смерті Аушвіц-Біркенау у газових камерах було знищено 2897 ромів. Загалом у цьому таборі з 23 тис. циган, депортованих з 14 країн, загинуло понад 20 тис.
Вважається, що під час геноциду від репресій загинуло від 600 тис. до 1 млн 500 тис. ромів. В процентному відношенні ромська етнічна група найбільше потерпіла від вбивств нацистів. Понад 90 відсотків ромського населення Австрії, Німеччини та Естонії було знищено фашистськими режимами. Під час Другої Світової війни в каральних акціях окупаційного режиму в Україні було знищено порядком 19 — 20 тис. осіб національності рома, проте немає даних про загиблих на примусових роботах, у таборах-гетто, під час рейдів проти УПА та радянських партизан тощо.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 8 жовтня 2004 р. № 2085-IV “Про відзначення Міжнародного дня геноциду ромів” Міжнародний день пам’яті про нацистський геноцид ромів в Україні відзначається на державному рівні.
З 2011 р. на державному рівні цей День відзначає також Польща.
Німеччина обмежилась формальним визнанням геноциду ромів у 1982 році після скандального голодування 12 циган у Дахау, котрі вимагали визнання геноциду нацистської Німеччини над ромами. Тодішній канцлер Гельмут Шмідт це підтвердив, визнавши знищення 500 тисяч циган у концентраційних таборах “убивством народу” — через расистські причини. Ще через 15 років ромів у Німеччині було визнано національною меншиною.
[type] => post
[excerpt] => Сьогодні, 2 серпня, у світі відзначають Міжнародний день голокосту ромів, а віряни вшановують пам'ять святого пророка Іллі.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1659448260
[modified] => 1659444132
)
[title] => 2 серпня: сьогодні Міжнародний день голокосту ромів
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=113217&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 113211
[uk] => 113217
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 113212
[image] => Array
(
[id] => 113212
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/9c4dff7409b9008a11a7288926ac9bd39449dfea.jpg
[original_lng] => 93018
[original_w] => 587
[original_h] => 440
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/9c4dff7409b9008a11a7288926ac9bd39449dfea-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/9c4dff7409b9008a11a7288926ac9bd39449dfea-300x225.jpg
[width] => 300
[height] => 225
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/9c4dff7409b9008a11a7288926ac9bd39449dfea.jpg
[width] => 587
[height] => 440
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/9c4dff7409b9008a11a7288926ac9bd39449dfea.jpg
[width] => 587
[height] => 440
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/9c4dff7409b9008a11a7288926ac9bd39449dfea.jpg
[width] => 587
[height] => 440
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/9c4dff7409b9008a11a7288926ac9bd39449dfea.jpg
[width] => 587
[height] => 440
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/9c4dff7409b9008a11a7288926ac9bd39449dfea.jpg
[width] => 587
[height] => 440
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 2838
[_thumbnail_id] => 113212
[_edit_lock] => 1659433540:2
[_edit_last] => 2
[_oembed_5edfe0b70473273a0d0b95f7ccd83641] =>
[_oembed_time_5edfe0b70473273a0d0b95f7ccd83641] => 1675958795
[_oembed_62d3a8754cecf74f4144a94f9d3bbe0d] =>
[_oembed_time_62d3a8754cecf74f4144a94f9d3bbe0d] => 1691922486
[_oembed_2e71e7407ec6925d23dfbd86a65b0a25] => {{unknown}}
[_oembed_c23441efa868ed9e9e4f900613d48ebf] => {{unknown}}
[_oembed_23b74ef56dcaf51e6592df2fb0a6feb2] => {{unknown}}
[_oembed_ff630a85c35721f1b0d064a2e8a10785] => {{unknown}}
[_oembed_03ee3a3ac9a0d04c69b8f3a22c3ef1d2] =>
[_oembed_time_03ee3a3ac9a0d04c69b8f3a22c3ef1d2] => 1726021952
[_algolia_sync] => 831669001002
[_oembed_f374766f94d3e5266956a70186e6c2d7] =>
[_oembed_time_f374766f94d3e5266956a70186e6c2d7] => 1763915134
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 11866
[1] => 205145
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Голокост
[1] => роми
)
)
[7] => Array
(
[id] => 19587
[content] =>
У Відні споруджують меморіальну стіну жертвам Голокосту в Австрії. Роботи розпочалися в понеділок, пам’ятник планують відкрити наступного року.
На стіні вигравірують імена 64 000 жертв: дітей, жінок та чоловіків. Її місія – нагадувати про всіх австрійців єврейського походження, убитих за нацистського режиму.
Президент Австрійської національної ради Вольфганг Соботка (Wolfgang Sobotka) заявив, що меморіальна стіна також попереджуватиме про необхідність перемоги над антисемітизмом. Він додав, що події Голокосту неможливо виправити, неможливо порівняти ні з чим. І водночас наголосив на важливості пам’ятати про них.
Оскар Дойч (Oskar Deutsch), очільник австрійської єврейської громади (Israelitischen Kultusgemeinde Österreich), звернув увагу на те, що пам’ять має слугувати майбутньому. За його словами, для єврейських громад важливо, щоб усі їхні члени почувалися в безпеці. Він також закликав рішуче виступати проти антисемітизму та расизму. Дойч нагадав, що Австрія десятиліттями не брала на себе історичну відповідальність, не могла адекватно реагувати на те, що багато австрійців узяли участь у злочинах нацистського режиму. Водночас відзначив, що Франц Враницький (Franz Vranitzky) став першим канцлером, який висловив співчуття та жаль у 1991 році за співучасть Австрії в злочинах. А також зазначив, що канцлер Себастьян Курц (Sebastian Kurz) підтримав ініціативу з реалізації проєкту, яку висунув Курт Яков Туттер (Kurt Yakov Tutter), котрий пережив Голокост.
MTI
[type] => post
[excerpt] => У Відні споруджують меморіальну стіну жертвам Голокосту в Австрії. Роботи розпочалися в понеділок, пам’ятник планують відкрити наступного року.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1593014894
[modified] => 1593014895
)
[title] => У Відні встановлять меморіальну стіну з іменами жертв Голокосту
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=19587&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 19388
[uk] => 19587
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 19389
[image] => Array
(
[id] => 19389
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/emlekmu.jpg
[original_lng] => 51497
[original_w] => 1000
[original_h] => 600
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/emlekmu-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/emlekmu-300x180.jpg
[width] => 300
[height] => 180
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/emlekmu-768x461.jpg
[width] => 768
[height] => 461
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/emlekmu.jpg
[width] => 1000
[height] => 600
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/emlekmu.jpg
[width] => 1000
[height] => 600
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/emlekmu.jpg
[width] => 1000
[height] => 600
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/emlekmu.jpg
[width] => 1000
[height] => 600
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 7652
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 19389
[_edit_lock] => 1593004632:2
[_edit_last] => 2
[_oembed_5edfe0b70473273a0d0b95f7ccd83641] =>
[_oembed_time_5edfe0b70473273a0d0b95f7ccd83641] => 1674933046
[_oembed_62d3a8754cecf74f4144a94f9d3bbe0d] =>
[_oembed_time_62d3a8754cecf74f4144a94f9d3bbe0d] => 1691919342
[_oembed_ff630a85c35721f1b0d064a2e8a10785] => {{unknown}}
[_oembed_c23441efa868ed9e9e4f900613d48ebf] => {{unknown}}
[_algolia_sync] => 1202616592001
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 43
[3] => 578
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Статті
[3] => Суспільство
)
[tags] => Array
(
[0] => 11866
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Голокост
)
)
)
[model] => Array
(
[lang] => uk
[offset] => 0
[tax_query] => Array
(
[0] => Array
(
[taxonomy] => post_tag
[field] => id
[terms] => Array
(
[0] => 11866
)
)
)
[afterLocker] => 0
)
[_model] => Array
(
[lang] => uk
[domains] => Array
(
[0] => life
)
[offset] => 0
[tax_query] => Array
(
[0] => Array
(
[taxonomy] => post_tag
[field] => id
[terms] => Array
(
[0] => 11866
)
)
)
[afterLocker] => 0
)
[domains] => Array
(
[0] => life
)
[_domains] => Array
(
[life] => 1
)
[status] => 1
[from_cache] =>
)
Голокост (Сторінка 1)
