За результатами вжиття у 2023 році уповноваженим із захисту державної мови заходів державного контролю усунуто 80% встановлених порушень мовного закону. Про це йдеться в повідомленні прес-служби мовного омбудсмена.
Загалом у 2023 році виконували роботу в межах 160 заходів державного контролю, з яких 23 було розпочато у 2022 році, 104 розпочато та завершено у 2023-му, 33 завершаться у 2024 році. За результатами заходів держконтролю встановлено 73 порушення, складено 65 протоколів та оголошено 31 попередження.
Найбільшу кількість порушень встановлено у сфері обслуговування споживачів – 33 (37,9%) та освіти – 14 (16,1%), а також зафіксовано 13 (14,9%) випадків порушення мовного закону посадовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування, по 8 порушень – у сферах охорони здоров’я і призначених для користувача інтерфейсів комп’ютерних програм і вебсайтів.
Поодинокі випадки зловживань зафіксовано під час публічних заходів і у сфері культури, під час підготовки нормативних актів, у діловодстві, документообігу.
За результатами заходів контролю порушення зафіксовано в 12 областях України: Дніпропетровська, Київська, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Харківська, Чернігівська, Запорізька, Львівська, Закарпатська та Хмельницька, а також в 11 обласних центрах: Дніпро, Запоріжжя, Київ, Львів, Миколаїв, Одеса, Полтава, Ужгород, Харків, Хмельницький, Чернігів.
Зазначається, що найбільшу кількість порушень встановлено в Києві (22) та Одесі (12).
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь підтримує заборону російської мови у національному університеті «Києво-Могилянська академія».
«Підтримую це рішення і вважаю, що в кожному університеті мають бути створені найкращі можливості для виховання справді патріотичних, вольових, освічених громадян України. Разом з тим, стаття 21 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» говорить про те, що мова освітнього процесу – державна», – цитує мовного омбудсмена його сторінка у фейсбуці з посиланням на інтерв’ю телеканалу «Київ».
Кремінь зазначив, що ініціатива університету збіглася з тим, що один з українських меценатів з-за кордону заповів Могилянці один мільйон доларів.
«Наскільки мені відомо, одне з його побажань – щоб у Києво-Могилянській академії, яка була і є форпостом високої науки, продовжували тримати курс як на утвердження української мови та культури, так і нашої національної ідентичності», – розповів мовний омбудсмен.
Він звернувся до Міністерства освіти і науки, Спілки ректорів закладів вищої освіти з проханням вжити додаткових заходів щодо неухильності дотримання мовного законодавства.
«В умовах російсько-української війни питання захисту мови та її утвердження – серед пріоритетних, тож сфера освіти має бути прикладом в питаннях захисту національних інтересів», – зазначив Кремінь.
27 січня на академічній конференції університету були затверджені нові правила внутрішнього розпорядку Києво-Могилянської академії. Вони передбачають заборону вживати у закладі російську мову. Як повідомив голова наглядової ради НаУКМА Геннадій Зубко, це стосується викладачів, студентів і адміністративного персоналу.
28 січня президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт уточнив, що жодних покарань за вживання російської не буде і ніхто не буде спеціально відстежувати мову спілкування людей між собою. В інтерв’ю ВВС News Україна він пояснив, що «це питання не покарання, а культурних змін».
«Сенс не в покаранні, а в тому, щоб змінювати нашу внутрішню корпоративну культуру. Академічна конференція проголосувала одностайно, бо вважали це проблемою. Ми вважаємо, що в нашому університеті має звучати українська мова», – сказав Квіт. На запитання, чи готовий університет до судових позовів щодо мови і нових правил, Квіт відповів: «До всього готові».
За час минулого навчального року по Україні зафіксували понад 150 випадків порушення норм мовного закону в освітніх закладах.
У зв’язку з цим перед початком нового навчального року мовний омбудсмен Тарас Кремінь нагадав освітянам, що навчати дітей в Україні необхідно державною мовою.
За його словами, протягом 2021 – 2022 навчального року до Секретаріату уповноваженого надійшло 157 звернень про порушення мовного законодавства. При цьому скарги надходили як на педагогів шкіл, так і на викладачів дитсадків та університетів.
Зокрема, омбудсмену повідомляли про факти двомовності та використання недержавної мови під час освітнього процесу. За його даними, найчастіше мовний закон порушували у Києві (31 скарга), на Одещині (17) та на Харківщині (14).
Кремінь нагадав, що нині в Україні діють санкції за порушення мовного закону в освітніх закладах.
„Сьогодні освіта як фундамент творення особистості відіграє важливу роль у зміцненні статусу української мови як державної. Тому нагадуємо, що відповідно до змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення з 16 липня 2022 року за порушення мовного Закону Уповноважений може накладати штраф, в тому числі й на тих директорів шкіл, ректорів, науково-педагогічних і педагогічних працівників, які свідомо ігноруватимуть мовне законодавство”, – наголошують в Секретаріаті уповноваженого.
Розмір штрафу, відповідно до закону, складатиме від 3 400 до 8 500 гривень, якщо порушення зафіксували вперше. За повторне порушення накладатиметься штраф у розмірі від 8 500 до 11 900 гривень.
Водночас він підкреслив, що представники нацменшин в Україні мають право вивчати мову своєї нації.
„У місцях компактного проживання національних меншин або корінних народів гарантується право на навчання, поруч із державною, мовою відповідної спільноти”, – наголосив омбудсмен.
Деякі посадовці в умовах війни продовжують порушувати закон про державну мову України. Вже з 16 липня держслужбовців можуть штрафувати за такі дії.
Про це заявив мовний омбудсмен Тарас Кремінь, посилаючись на результати огляду щодо послуговування українською мовою в органах державної та місцевої влади.
За його словами, здебільшого робочою мовою діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної й комунальної форм власності є українська мова.
Однак недержавну мову продовжують використовувати вісім начальників військових адміністрацій:
Голова Запорізької ОДА Олег Буряк,
Начальник Криворізької ОВА Олександр Вілкул,
Голова Луганської ОДА Сергій Гайдай,
Голова Миколаївської ОДА Віталій Кім,
Голова Донецької ОДА Павло Кириленко,
Очільник Полтавської ОДА Дмитро Лунін,
Начальник Слов’янської міської військової адміністрації Вадим Лях,
Голова Харківської ОДА Олег Синєгубов.
Крім того, мовний закон порушили 15 посадових осіб органів місцевого самоврядування та два керівники установ комунальної форми власності.
Зокрема, використання недержавної мови зафіксували під час телевізійних ефірів, у соціальних мережах і Telegram-каналах.
Також не українською мовою у виступах та інтерв’ю послуговувалися:
президент України Володимир Зеленський,
позаштатний радник глави ОП Олексій Арестович,
радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко,
мер Одеси Геннадій Труханов,
мер Харкова Ігор Терехов,
голова Чернівецької ОДА Сергій Осачук,
голова Луганської ОДА Сергій Гайдай.
„Застосування посадовцями недержавної мови, особливо в умовах війни, – це порушення прав громадян України. Зокрема, йдеться про ст. 9 Закону України „Про забезпечення функціонування української мови як державної”, відповідно до якої зазначені особи зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків.
Також це порушення ч. 1 ст. 12 Закону, відповідно до якої робочою мовою діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності, у тому числі мовою засідань, заходів, зустрічей та мовою робочого спілкування, є державна мова”, – констатував Тарас Кремінь.
Омбудсмен наголосив, що уже з 16 липня порушення мовного закону може мати наслідки. Зокрема, йдеться про адміністративні стягнення – попередження та штраф від 3400 до 8500 грн. Водночас, якщо посадовець порушить закон вдруге протягом року, то розмір штрафу становитиме від 8500 до 11900 грн.
Тарас Кремінь був одним із співавторів закону про забезпечення функціонування української мови як державної. Каже, «гайки», ані щось інше, ніхто закручувати не збирається, але одним із пріоритетів своєї діяльності бачить неухильне дотримання громадянами мовного законодавства.
– Мовне питання в контексті війни України з Росією – наскільки важливе? І наскільки воно є зброєю?
– Я сказав би так, що це є один із ключових параметрів, який дозволив ідеологічній системі сформувати принципи гібридної війни, власне, таким способом. Бо я пригадую слова 2014 року: там, де розмовляють російською, то там Росія, там, де росте береза, то там Росія також. Але ці маркери ідеологічного, гібридного протистояння треба було якимось чином нейтралізовувати. Мені як українському філологові, який все своє життя викладає українську літературу в українських університетах, це було не складно зрозуміти. Але в який спосіб треба було відкрити дискусію з миколаївцями, з півднем України, щоб вони по-справжньому змогли від себе відкинути ці ворожі, пропагандистські речі? Мені здається, що нам це вдалося.
– Яке ви перше завдання для себе бачите?
– Перше завдання – це, звичайно, сформувати офіс уповноваженого. Його насправді немає. Він мав би вже працювати пів року тому.
– У день вашого призначення одна з російськомовних газет написала, що «влада взяла курс на «закручування гайок» у мовному питанні». Це буде робитися саме через «закручування» чи якось по-іншому?
– Мені здається, що це суб’єктивна позиція одного з медіа. Я думаю, ані «гайки», ані щось інше, ніхто закручувати не збирається. Я думаю, що неухильне дотримання закону – це один із пріоритетів. Я не знаю такої країни світу, де до недавнього часу не було мовного законодавства. Я вважаю, що це один із критеріїв національної ідентичності. Це, якщо хочете, питання державної безпеки і оборони. І, звичайно, це треба обстоювати.
– Мова йде про те, що через кілька років у телепросторі має бути 90% української мови, а декому це не подобається. Як ви це прокоментуєте?
– Питання квотування є досить чутливим. Бо ніколи за роки української незалежності воно не ставало предметом законодавчої ініціативи, тим паче закону. Зрозуміло, що це болісно для окремих груп, для окремих політичних сил, бо вони прекрасно розуміють певні рейтингові втрати.
– І тут питання національної безпеки і оборони та питання заробітків бізнесу, зокрема бізнесу, який працює в теле-, кіновиробництві. Вони говорять про те, що українізація найбільший удар завдала по телевиробництву, тому що в Росії тисячі кінотеатрів, і Казахстан російськомовний, багато інших пострадянських країн, та ж сама Білорусь, туди, мовляв, можна продавати російськомовні фільми, які знімаються в Україні, а так ми втрачаємо ринок, кажуть вони.
– Ви ж бачите, що цим законом жодним чином не заборонене застосування сурдоперекладів.
Я бував у різних країнах Європи і світу і пригадую епізод, коли на екранах шведського телебачення я побачив фільм, який транслювався англійською мовою, лиш зі шведським сурдоперекладом. Або, навпаки, фільм шведською мовою, але з сурдоперекладом.
– Ви собі уявляєте як у Москві дивляться фільм українською мовою з російськими субтитрами?
– Я думаю, що це одне з наших завдань (показ фільму українською мовою у Москві – ред.). І хочу сказати, що нашу класику дуже добре знають і в Росії, і у світі. Довженка і «Тіні забутих предків», я думаю, знають по всьому світі.
– Це завдання коли буде виконане, так, щоб в Росії українською мовою з російськими субтитрами?
– Я думаю, що нам спочатку треба розібратися зі своїм медіаконтентом. Але думаю, що у нас величезні перспективи по відродженню українського кінематографу, який ми спостерігаємо останніми роками разом із квотуванням, з виділенням досить непоганих коштів для Державної агенції з кінематографії, разом з тими можливостями, які ми відкрили для української естради, українських виконавців.
