10 червня у Будапешті відбулася церемонія вручення премії «Молодь за громадянську Угорщину» (Fiatalok a Polgári Magyarországért Díj). Цьогоріч нагороду отримала Молодіжна організація Товариства угорської культури Закарпаття (ТУКЗ-КМКС).
Урочистий захід пройшов у стінах Фонду «За громадянську Угорщину». Присутніх привітав голова організації Адам Кавечанський. Він нагадав, що опікунська рада фонду заснувала цю премію двадцять років тому. Відтоді щороку відзначають молодих людей та організації, які своїм талантом, працею та особистим прикладом не лише створюють цінності, а й розбудовують громаду.
«Найважливіше завдання нашого фонду – зміцнювати соціальні зв’язки та підтримувати Угорщину, що організується на суспільних засадах і живе своїми цінностями. Також серед пріоритетів – збереження та оновлення закордонних угорських громад. Озираючись на двадцять років назад, ми з радістю можемо сказати: історія цієї премії є повним втіленням нашої місії», – наголосив Адам Кавечанський.
Очільник фонду зазначив, що серед попередніх лауреатів є науковці, митці, вчителі, скаути та громадські об’єднання. Зокрема, свого часу нагороду отримали Товариство ім. Ракоці, а також Закарпатська та Румунська угорські асоціації скаутів.
«Розбудова громади – це справа, яка не дає миттєвих результатів чи гучного успіху. Урожай не завжди збирає той, хто посадив насіння», – зауважив голова фонду, додавши: «Мало де це розуміють краще, ніж на Закарпатті. Там збереження угорської громади – це не просто теоретичне питання, а повсякденна реальність і щоденне завдання».
Саме тому опікунська рада присудила цьогорічну нагороду Молодіжній організації ТУКЗ-КМКС. Премію вручили за зміцнення солідарності угорської молоді на Закарпатті, послідовне представлення національної ідентичності та християнських цінностей, а також за зразкову суспільну, культурну та організаторську роботу в надскладних умовах.
Це визнання свідчить як про високу оцінку вже зробленого, так і про віру в майбутнє – віру в те, що життєздатність угорських громад тримається на молоді, яка бере на себе відповідальність одне за одного, за свою батьківщину та свою націю.
Ласло Кьовер, член опікунської ради Фонду «За громадянську Угорщину», у своєму виступі зосередився на викликах, з якими стикаються європейські нації та закордонні угорці.
«Уже сто шість років угорська громада Закарпаття залишається тією закордонною спільнотою, яка зазнала найбільших страждань. А з 2014 року вона змушена протистояти черговому серйозному виклику для свого існування», – зазначив політик.
За його словами, сучасні покоління угорців, які вже понад тисячу років живуть на закарпатській землі, після 2014 року опинилися у ролі «небажаних пасинків» незалежної України.
Ласло Кьовер також звернув увагу на глобальні політичні процеси. Він вважає, що певні зацікавлені кола сьогодні ставлять під сумнів право на існування всіх європейських націй. Опоненти традиційного устрою заявляють, ніби концепція національних держав застаріла, і під виглядом «демократичної співпраці» готують диктаторську імперську трансформацію нинішнього Європейського Союзу.
«Закарпатські угорці, українці, росіяни та інші нації європейських країн досі мають те, що стоїть на заваді глобальним політичним та економічним мережам, які прагнуть грабувати народи. Це – свідомість національної ідентичності. Сьогодні вона залишається найпотужнішою силою для розбудови спільнот у західному світі. Саме з цієї свідомості народжується національна спільнота, яка легітимізує кожну суверенну державу», – наголосив промовець.
Він підсумував, що сучасна західна цивілізація міцно спирається на два головні стовпи: християнську систему цінностей та національну ідентичність. На думку Кьовера, зовсім не випадково, що в усьому західному світі саме ці опори зазнають найжорсткіших політичних, економічних, культурних та психологічних атак. Свій виступ він резюмував твердженням: немає національної держави без нації, і немає нації без власної ідентичності.
«Хто захищає свою національну ідентичність – той виживе, а хто нападає на ідентичність інших – зазнає поразки. Перемагає не той, хто має сильнішу зброю, а той, хто має міцнішу віру», – наголосив Ласло Кьовер.
Він додав, що саме ця віра оберігає закарпатських угорців на їхній рідній землі. Така стійкість є безцінним внеском закарпатської громади у загальну боротьбу за самобутність усієї угорської нації та слугує прикладом для всіх народів Європи.
«Молоді люди, яких ми сьогодні відзначаємо, у прямому сенсі уособлюють майбутнє закарпатських угорців. Це і ті, хто залишається в рідному краї та щодня робить усе можливе задля збереження угорської культури та ідентичності. І ті, хто з початком війни був змушений покинути батьківщину, аби врятувати своє життя, але щодня прагне та готується повернутися додому», – підкреслив промовець.
Наприкінці виступу Ласло Кьовер звернувся безпосередньо до молоді з надихаючим закликом: «Те, що сьогодні здається важким тягарем, завтра може відкрити перед вами нові можливості. Те, що нині сприймається як прокляття, завтра може стати благословенням. А те, що сьогодні є лише мрією, вже завтра здатне втілитися в реальність. У цьому й полягає вічний привілей молодості. Вірте в це і живіть за цим принципом!»
З цими словами напуття Ласло Кьовер підбадьорив представників Молодіжної організації ТУКЗ-КМКС та урочисто вручив заслужену нагороду голові об’єднання Іштвану Добші.
У своєму слові-відповіді голова Молодіжної організації ТУКЗ-КМКС Іштван Добша згадав 2014 рік, коли об’єднання пройшло через повну реорганізацію. Попри численні труднощі та критику, яка, зрештою, здебільшого була конструктивною, команді вдалося не просто зберегти, а й потужно розвинути організацію.
«Найважливіше завдання та головна мета нашої роботи – це створення справжньої спільноти», – підкреслив лідер молодіжного руху.
Для ілюстрації своєї думки він процитував відомі слова Антуана де Сент-Екзюпері: «Якщо ви хочете побудувати корабель, не треба збирати людей, щоб просто тягати деревину, розподіляти інструменти та показувати їм креслення. Натомість пробудіть у їхніх серцях палку, невгамовну тугу за безмежним морем!»
Продовжуючи цю думку, Іштван Добша зазначив:
«Я вірю, що наш корабель уже повністю готовий. А наше безкрайнє море – це наша батьківщина, наше прекрасне Закарпаття, наша дивовижна нація, наша рідна мова та культура, від яких ми ніколи й ні за яких обставин не відмовимося. Саме тому варто продовжувати цю справу і варто за неї боротися».
Очільник організації висловив глибоку вдячність Фонду «За громадянську Угорщину» за високу нагороду. Він також подякував Товариству угорської культури Закарпаття та особисто його голові Василю Брензовичу, а також усій молоді, яка впродовж останніх 11 років невтомно працює задля збереження угорської громади в краї.
Особливу атмосферу урочистого заходу підкреслив музичний виступ ансамблю «Боржаварі». Їхні пісні традиційно були присвячені любові до рідного краю, щирій вірі в Бога, захисту національної ідентичності та єдності угорського народу.
У Будапешті вручили найпрестижніші професійні нагороди угорських суспільних ЗМІ в десяти категоріях. Мета відзнак, заснованих медіа-групою «Дуна» (Duna Médiaszolgáltató), – ушанування тих, хто своєю видатною творчою роботою активно сприяє виконанню суспільними ЗМІ їхньої національної та культурної місії. Цього року премію «Дуна» отримала Ілдико Орос, президентка Закарпатського угорського університету ім. Ференца Ракоці II.
Основою роботи працівників суспільних ЗМІ є три фундаментальні цінності – моральний компас, чисте мислення та віддане серце, зазначила Естер Вітайош, державна секретарка з питань урядових комунікацій Угорщини, виступаючи в Будапештському музичному центрі, де відбулося вручення престижних професійних нагород угорських суспільних мас-медіа.
Щодо фундаментальних моральних критеріїв вона зауважила: сьогодні, коли майже все релятивізується, важливо наголосити, що існують вічні людські цінності, ключові принципи, які не можна переосмислювати залежно від часу доби, зміни напрямку вітру чи інтересів.
З приводу «завжди чистого, дисциплінованого мислення» Естер Вітайош зазначила: сьогодні ця професія вже не про те, що знань, отриманих десятиліття тому, тепер чи тим більше завтра достатньо, адже світ змінюється щохвилини, і той, хто хоче інформувати достовірно, має бути завжди інтелектуально напоготові.
«Ті, хто працює на передовій суспільних ЗМІ, щодня стикаються з нерозумінням, нагнітанням настроїв, часто навіть з нападками. У такі моменти потрібна не лише професійна підготовка, а й внутрішня стійкість, віддане серце», – підкреслила Естер Вітайош.
Премію «Дуна» за самовіддану професійну діяльність в інтересах закордонних угорців та збереження угорської мови отримала Ілдико Орос, президентка Закарпатського угорського університету ім. Ференца Ракоці ІІ. На початку 1990-х років вона була однією з ініціаторок заснування берегівського угорськомовного вишу. Її ім’я пов’язане з угорськомовною освітою на Закарпатті та загальною угорськомовною системою освіти й виховання.
У Берегові цьогоріч відбулося вже дев’яте вручення премії імені Бертолона Ліннера – хірурга, чиє життя стало символом самовідданого служіння ближнім. Нагорода, заснована у 2017 році, вручається за приклад гуманності, професіоналізму і християнської відданості у щоденній медичній праці.
Урочиста церемонія вручення відбулася у Паломницькому будинку імені Ференца Пастора. Цьогорічну премію отримали одразу двоє достойних медиків: головний лікар Мукачівського християнського медичного центру Ласло Вацко та медсестра з Гечі Крістіна Елек, яка вже понад 30 років служить своїй громаді.
У вступному слові голова Спілки християнської інтелігенції Берегова Елеонора Якаб згадала лікаря, ім’ям якого названо премію. Бертолон Ліннер під час Першої світової війни працював хірургом на фронтах, лікував як своїх, так і чужих, не роблячи різниці, бо кожне життя для нього мало цінність. Після війни, відмовившись від престижних пропозицій з-за кордону, він залишився в рідному Берегові, щоб лікувати, навчати й допомагати найбільш потребуючим. Його слова наприкінці життя «Я зробив усе, що міг» стали своєрідним духовним заповітом для наступників.
Консул Генерального консульства Угорщини в Берегові Іштван Дєбнар нагадав, що після пандемії та в умовах війни саме медичні працівники стали тими, хто стоїть на передовій. Він зазначив, що премія є не лише визнанням особистих заслуг, а й знаком подяки всім, хто рятує життя щодня, попри труднощі.
Про те, як дух милосердя Ліннера не згас, розповів і його родич Андраш Ловаш, що приїхав з Угорщини. Він згадав, як сам Бертолон у післявоєнні роки організовував допомогу ув’язненим у таборах, надсилаючи ліки, одяг і харчі. І сьогодні, каже Ловаш, чимало медиків Закарпаття є гідними послідовниками його справи.
Цьогоріч лауреатом премії Ліннера у категорії «лікар» став головний лікар Мукачівського християнського медичного центру Ласло Вацко. Як зазначив у своїй промові доктор Лайош Якаб з Бадалова, лауреат не лише фаховий медик, а й педагог, просвітник, дослідник психосоматичних захворювань. Його центр уже багато років є опорою для тисяч пацієнтів.
«Знаю багато колег, які так само заслуговують на цю нагороду. Але ця відзнака не стільки визнання, скільки заклик іще більше служити людям», – поділився своїми думками Ласло Вацко.
У категорії «медсестра» відзначено Крістіну Елек з села Геча на Берегівщині. Про її 30-річну бездоганну роботу розповів Іштван Гогола: місцева громада довіряє їй як близькій людині. Її служіння доводить, що іноді лікує не лише медицина, а і щира турбота та співчуття.
«Вірю, що наші таланти – це дар від Бога. І ми маємо реалізувати їх на благо ближніх», – сказала Крістіна після вручення нагороди.
Декан-священник Янош Молнар підкреслив, що сама ідея премії – це не просто вшанування історії, а продовження християнської місії милосердя: «Ім’я Ліннера десятиліттями було знаряддям у руках найбільшого лікаря – Ісуса Христа. І ми покликані продовжувати це служіння у найважчі часи».
Премія імені Ліннера – це не просто відзнака, це щорічне нагадування про вічні цінності: віру, жертовність і любов до ближнього. Історії цьогорічних лауреатів – це живе свідчення того, що навіть у найважчі часи добрі справи не припиняються.
26 вересня у Закарпатському обласному угорському драматичному театрі відбулася вже четверта церемонія нагородження Премією імені Шарі Федак –примадонни, уродженки Берегова, яка залишалася вірною своїй батьківщині протягом усієї своєї міжнародної кар’єри. Нагорода вручається угорськомовним акторам, які працюють в одній театральній трупі щонайменше 15 років, подаючи приклад вірності та витримки.
Премію заснували у 2021 році з ініціативи акторки Неллі Сюч за підтримки БФ «Закарпатський обласний угорський драматичний театр» у співпраці з уповноваженим міністра, відповідального за розвиток співпраці між областю Саболч-Сатмар-Берег і Закарпаттям, з метою вшанування спадщини Шарі Федак, її відданості нації, батьківщині, професії. Відзнака символізує розвиток угорськомовного театрального мистецтва, важливість якості, старанності, професіоналізму. Кар’єру Шарі Федак перервало звинувачення – недоведене, на думку істориків, – за яке її засудили до тюремного ув’язнення, після відбуття якого їй вже не дозволили виходити на сцену.
З моменту заснування премією відзначали роботу кількох відомих митців: акторів Жолта Богдана з Трансільванії та Магдолни Ваш із Закарпаття (2021), Фрузжіни Прегітцер, артистки Ніредьгазського театру ім. Жигмонда Моріца (2022), Жужанни Варги, акторки Капошварського театру ім. Гергея Чікі та Арпада Бакоти, актора Дебреценського театру ім. Чоконаї (2023).
Нагороду вручають щороку в день народження Шарі Федак одному або двом видатним угорськомовним акторам з Карпатського басейну, які отримують грошовий приз та міні-скульптуру із зображенням Шарі Федак, виготовлену Міхайлом Колодком. Цьогорічна церемонія нагородження відбулася за підтримки Національного інституту стратегічних досліджень.
Захід розпочався з виконання Державного і національного гімнів та представлення гостей.
Голова угорського Національного інституту стратегічних досліджень Єне Сас під час виступу зазначив: «Приїзд до Закарпаття – це завжди духовне наповнення, а також – зміцнення довіри до людей і віри». У своїй промові він відзначив діяльність Шарі Федак, чий життєвий шлях відображає типову трагедію угорської акторської майстерності 20-го століття, та наголосив, що людська та мистецька велич примадонни залишається зразком і сьогодні. Єне Сас наголосив, що значення нагороди не потребує додаткового пояснення, адже «велич колишньої примадонни як людини та як акторки, її захоплива індивідуальність та неповторність, а також її життєвий приклад, з якого ми всі можемо черпати і сьогодні, говорять самі за себе. Навіть у найважчі часи, бо угорці Закарпаття нині як ніколи потребують віри, витримки, єдності та турботливої любові Угорщини».
Заступник голови Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), очільник Берегівського районного осередку організації Йожеф Шін, у свою чергу, зазначив, що іноді шлях до театральних вражень ускладнюється перешкодами, але громада завжди знаходить спосіб їх подолати: «Ми долаємо всі перешкоди та бар’єри, щоб мати театральний досвід». Він наголосив, що берегівська трупа представляє угорську культуру не лише на місцевому рівні, а й на численних сценах Карпатського басейну.
Йожеф Шін подякував глядачам за вірність і закликав до оптимізму: «Навіть якщо на нашому шляху постали сотні перешкод, ми все ще тут. І ми залишимося тут».
Виконуюча обов’язки директора Закарпатського обласного угорського драматичного театру Едіна Шін згадала обставини заснування відзнаки: «Коли ми засновували Премію ім. Шарі Федак, прагнули заповнити прогалину. Мали на меті достовірно представити постать легендарної акторки з Берегова, щоби пам’ятали і бачили мисткиню, яка гастролювала Європою, виступала на сценах Америки та відповідала вдячністю батьківщині за свій успіх».
Доля нагороди – як і Шарі Федак – також зазнала труднощів: пандемія, а потім воєнні роки неодноразово випробовували організаторів. У 2021 році відзнаку вручили в Берегові, у 2023 році – у Національному театрі в Будапешті, а минулого та цього року церемонію знову вдалося організувати вдома.
Директорка наголосила, що все це не було б можливим без співпраці театральної спільноти Карпатського басейну та підтримки угорського уряду. «До нас приходили творці, допомагали виконавці, сипалися запрошення і в результаті ми змогли інтегруватися в угорський театральний світ до неочікуваної міри».
Едіна Шін також відзначила, що підпрограма «Без кордонів» програми «Деріне» започаткувала справжній театральний рух у краї: вистави на великих сценах, інтерактивні вистави у шкільних класах, тренінги та імпровізаційні ігри охопили понад 1500 учасників, забезпечивши справжні театральні досвід і враження.
«Тепер ми зрозуміли, що настав час повернути підтримку. І в дусі спадщини Шарі Федак ми також можемо навчитися давати, бути великодушними. Дарувати тим, для кого покликання, національна ідентичність і прихильність до батьківщини стоять на першому місці», – підсумувала Едіна Шін.
Неллі Сюч привітала присутніх по відеозв’язку з місця поховання Шарі Федак. Вона висловила радість з приводу можливості знову вручити премію та привітала цьогорічних лауреатів. Акторка висловила особливу подяку угорцям Закарпаття, яких назвала «ядром, що зберігає угорську культуру»: «Завдяки їм ми можемо зберегтися, завдяки їм можемо оновитися. Благослови Боже угорців Закарпаття, благослови Боже угорців усього світу».
Потім глядачі ознайомилися із коротким списком попередніх лауреатів та переглянули відео про пам’ятні моменти церемонії вручення минулих років. Організатори нагадали, що з моменту заснування премії нагороду отримали п’ятеро митців.
Цього року було відзначено двох лауреатів. Іболя Фаркаш, літня акторка, яка мешкає в Трансільванії, не змогла особисто бути присутньою на заході та незабаром отримає свою нагороду вдома.
Іншого лауреата, актора Кошицького театру «Талія» Аттілу Бочарського, зустріли бурхливими оплесками на сцені театру. Нагороду вручали Єне Сас та Магдолна Ваш. Окрім статуетки, нагорода передбачає грошовий приз у розмірі сто тисяч форинтів та запрошення на гастролі на Закарпаття.
Після церемонії нагородження глядачі переглянули короткий підсумковий фільм про програму «Дерине» на Закарпатті, в рамках якої на кількох локаціях відбулися театральні заходи для представників різних вікових груп.
На завершення вечора глядачі побачили автобіографічну монодраму у виконанні актора Йожефа Сарваша, лауреата премій Кошута та Марі Ясаї. У виставі Йожеф Сарваш чесно розповів про труднощі свого дитинства та про те, як вони виховували та зміцнювали його тіло і душу, як стали силою, що давали віру та формували його протягом усієї кар’єри.
Ще один угорський гурт знову потрапив до найпрестижнішого світового музичного чарту. Їхній останній альбом “XXX” посів 7-ме місце у вересневому виданні World Music Charts Europe (WMCE).
Протягом тридцяти років гурт “Söndörgő” унікальним чином поєднує південнослов’янські народні музичні традиції з енергією сучасної музики. Їхній ювілейний альбом містить нові пісні, спеціальні концертні записи та переосмислені версії старих композицій.
Список WMCE за вересень очолюють альбом Toumaro малійської виконавиці Hawa та Кассе Маді Діабате, за ним йдуть альбом Fragile ліванської співачки Тані Салех та Sunwise шотландської співачки Брігде Чаймбель. Альбом “XXX” гурту “Söndörgő” був випущений у п’ятницю лейблом GroundUp Music. Американський лейбл висуває і альбом, і його першу пісню “From Hungary” на премію “Греммі”. Наразі гурт виступає в Японії, після чого вирушить у європейський тур, який завершиться 28 грудня в Будапешті.
У складі гурту троє братів Ередічів та їхній двоюрідний брат. Музика “Söndörgő” продовжує спадщину гурту Вуйчічів, водночас розвиваючи унікальний стиль. Музика гурту базується на південнослов’янських традиціях, але учасники постійно шукають сучасних та цікавих напрямків і музичних шляхів. Їхній основний інструмент – тамбура, популярна як у сербській, так і в угорській народній музиці, але духові інструменти та акордеон також є важливими елементами їхнього звучання.
Наразі “Söndörgő” випустив десять альбомів. «Tamburocket – Hungarian Fireworks» у 2014 році очолив World Music Charts Europe, став 3-м найкращим альбомом у річному підсумку, а також був обраний альбомом року двома англійськими журналами світової музики, Songlines та fRoots. Альбом “Gyezz” знову очолив WMCE у вересні 2024 року, такого успіху серед угорських виконавців із 2014 року досяг лише “Söndörgő”.
Протягом багатьох років гурт грав у найпрестижніших закордонних концертних залах, а також є постійним гостем рок-, поп- та світових музичних фестивалів і клубів, виступаючи, наприклад, у Queen Elizabeth Hall у Лондоні, Roskilde Festival у Данії та World Music Expo (Womex).
Всі учасники гурту з міста Сентендре (Арон Ередич – тамбура, дарбука, вокал; Беньямін Ередич – тамбура, дарбука, вокал; Давід Ередич – тамбура, каваль, саксофон, кларнет, вокал; Шаламон Ередич – тамбура, акордеон, флейта, хулусі; Дейнеш Абель – контрабас) закінчили Угорську музичну академію, де наразі і викладають.
(magyarnemzet.hu)
[type] => post
[excerpt] => Ще один угорський гурт знову потрапив до найпрестижнішого світового музичного чарту. Їхній останній альбом "XXX" посів 7-ме місце у вересневому виданні World Music Charts Europe (WMCE).
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1757426760
[modified] => 1757426222
)
[title] => Угорський гурт досяг значного міжнародного успіху і буде номінований на премію «Греммі»
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=253613&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 253446
[uk] => 253613
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 253447
[image] => Array
(
[id] => 253447
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/sondorgo.jpg
[original_lng] => 164422
[original_w] => 1347
[original_h] => 758
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/sondorgo-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/sondorgo-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/sondorgo-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/sondorgo-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/sondorgo.jpg
[width] => 1347
[height] => 758
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/sondorgo.jpg
[width] => 1347
[height] => 758
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/sondorgo.jpg
[width] => 1347
[height] => 758
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 2050
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 253447
[_edit_lock] => 1757415584:3
[_edit_last] => 3
[_oembed_6d468b7bba96ec4fe47bd3d2e1f0347c] =>
[_oembed_time_6d468b7bba96ec4fe47bd3d2e1f0347c] => 1757415966
[_algolia_sync] => 382347383002
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 584109
[2] => 9
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Спецтема
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 13542
[1] => 2520978
)
[tags_name] => Array
(
[0] => премія
[1] => угорський гурт
)
)
[5] => Array
(
[id] => 252411
[content] =>
25 серпня Премію ім. Золтана Каллоша, якою відзначають представників закордонних угорських громад, у стінах парламенту Угорщини вручили десятьом лауреатам. Нагорода присуджується тим, хто проводить визначальну діяльність у сферах суспільного та церковного життя, освіти, науки, засобів масової інформації й економіки для закордонних угорських громад та зміцнює їхню силу. Цьогорічним закарпатським лауреатом Премії ім. Золтана Каллоша став співочий ансамбль «Кредо», якого на престижну нагороду висунуло Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС).
У своєму виступі перед присутніми в парламенті державний секретар з питань національної політики Угорщини Левринц Нача наголосив, що нагорода виражає спільну мету, яка полягає в процвітанні угорців на своїй батьківщині, оскільки кожен угорець відповідає за кожного угорця. За словами посадовця, ті, хто залишається вірним цій місії, заслуговують на повагу та визнання. Саме їх і висловлює цією нагородою уряд Угорщини.
Премія була заснована у 2011 році прем’єр-міністром Віктором Орбаном, а з 2019-го за пропозицією Ради угорської діаспори та рішенням Постійної конференції Угорщини отримала ім’я етнографа Золтана Каллоша, який помер у 2018 році. Таким чином, премія виражає солідарність усієї угорської нації, повідомив Левринц Нача.
Держсекретар наголосив, що кожна громада має визначних особистостей, чия робота вказує напрямок, а творчість – орієнтир для майбутніх поколінь. Він нагадав про спадщину короля святого Іштвана, який працював для нації та країни з вірою, мудрістю, смиренням та водночас рішучістю. Левринц Нача додав, що уряд Угорщини повернувся на цей шлях в останні 15 років і сьогодні, працюючи як «сучасна команда», будує вільну, незалежну та процвітаючу націю. Цьогорічні лауреати також частина цієї команди, підкреслив він.
Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким збільшив до 13 кількість номінацій Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Як передає Укрінформ, відповідний указ №553/2025 від 26 липня оприлюднений на сайті глави держави.
«Внести до Положення про Національну премію України імені Тараса Шевченка, затвердженого Указом Президента України від 10 вересня 2024 року № 626/2024, зміну», – ідеться в тексті указу
Згідно з документом, щорічно присуджується до 13 премій за номінаціями:
проза;
поезія;
літературознавство і мистецтвознавство;
публіцистика і журналістика;
музичне мистецтво;
концертно-виконавське мистецтво;
театральне мистецтво;
кіномистецтво;
візуальні мистецтва;
фотомистецтво;
декоративно-прикладне мистецтво;
дизайн (за видами, визначеними Комітетом з Національної премії України імені Тараса Шевченка);
творче кураторство культурно-мистецьких проєктів.
Як випливає з документа, замість номінації «Література» з’явилися номінації «Проза» та «Поезія».
Крім того, додані нові номінації «Концертно‑виконавське мистецтво», «Фотомистецтво», «Дизайн» та «Творче кураторство культурно‑мистецьких проєктів».
У документі зазначається, що премія присуджується творцям (авторам, виконавцям) нових оригінальних творів, опублікованих (випущених у світ) протягом останніх п’яти років (але не пізніше як за пів року до їх висунення на здобуття премії), а на здобуття премії в номінації творче кураторство культурно-мистецьких проєктів висувається безпосередній автор культурно-мистецького проєкту (твору), який був реалізований як змістовне і цілісне культурне явище протягом останніх п’яти років (але не пізніше як за пів року до його висунення на здобуття премії), за умови, що цей проєкт є результатом творчої праці автора.
Монографічні наукові дослідження, підручники, посібники, альбоми-каталоги не можуть бути висунуті на здобуття премії.
Також у документі уточнюється, що види дизайну в номінації дизайн, з яких буде проводитися конкурс у поточному році, щорічно визначаються Комітетом з Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Член Самоврядування українців в Угорщині, голова Комісії з питань освіти, культури та релігії Юдіт Софілканич, була нагороджена премією «За національності». Ця державна нагорода Угорщини заснована у 1995 році. Її мета — визнання роботи тих, хто робить видатний внесок у збереження ідентичності національностей, підтримку їхніх традицій та розвиток культури. Премія «За національності» висловлює вдячність і підтримку Угорщини національним громадам, підкреслюючи різноманітність країни та важливу роль національностей у суспільстві. Юдіт Софілканич отримала цю відзнаку за внесок у розвиток українсько-угорських відносин, організацію викладання української мови та розробку методології її викладання. Нагороду вручив держсекретар з питань церковних та національних зв’язків Міклош Шолтес.
Камілла Дебрецені, журналістка телеканалу ТВ «21 Унґвар», не лише досягла важливого етапу у своїй професійній діяльності, а й здобула визнання закарпатської угорської громади, ставши лауреаткою Премії Junior Prima. У зворушливій промові на церемонії нагородження Камілла висловила вдячність Богу, своїй родині, друзям і всім, хто підтримував її протягом кар’єри.
Журналістка згадала свої дитячі роки, коли готувалася стати сценаристкою й записувала цікаві ідеї в маленький блокнот. Сповнена дитячих мрій, у юному віці вона прагнула розважати, що певною мірою їй вдалося. Захоплення телебаченням було навіяне батьком та братом – досвідченими медіа-професіоналами. Камілла розповіла, що часто спостерігала за тим, як вони працюють, і це допомогло їй обрати свій шлях у дорослому віці.
Значну роль у житті та творчості журналістки відіграє закарпатська угорська громада. «На Закарпатті завжди були складні ситуації, але минулі п’ять років стали надважкими для всіх», – зазначила вона. Нові виклики принесли епідемія коронавірусу і війна в Україні, на які місцевій пресі довелося реагувати. Камілла та її колеги з перших хвилин інформували про ситуацію, приплив біженців, про місцеві громади. Лауреатка вважає, що відзнака є не лише її власним успіхом, але й визнанням самовідданої праці представників закарпатських ЗМІ.
У своїй промові Камілла підкреслила, що ця нагорода для неї не тільки честь, це також новий поштовх для подальшої роботи. «Як літописець мого рідного краю, Закарпаття, обіцяю, що всіма силами служитиму угорській нації, адже, незважаючи на існування державних кордонів, єдність нашої нації ніколи не може бути обмежена», – зазначила вона, висловлюючи свою відданість громаді.
Камілла подякувала членам журі за те, що визнали її гідною нагороди. Крім того, висловила вдячність своїй родині, колегам та всім, хто протягом останніх п’яти років допомагав їй у повсякденному житті й роботі.
Премія Junior Prima присуджується з 2007-го талановитим молодим людям віком до 30 років, які роблять внесок в угорську культуру, мистецтво, мас-медіа. Мета відзнаки – заохочувати молодь до креативності й професійного розвитку, зміцнюючи тим самим згуртованість громади та національну ідентичність.
