Array
(
[count_posts] => 1
[cache_key] => Query_Posts::global::uk::YTo1OntzOjQ6ImxhbmciO3M6MjoidWsiO3M6NzoiZG9tYWlucyI7YToxOntpOjA7czo0OiJsaWZlIjt9czo2OiJvZmZzZXQiO2k6MDtzOjk6InRheF9xdWVyeSI7YToxOntpOjA7YTozOntzOjg6InRheG9ub215IjtzOjg6InBvc3RfdGFnIjtzOjU6ImZpZWxkIjtzOjI6ImlkIjtzOjU6InRlcm1zIjthOjE6e2k6MDtpOjEyODc1OTt9fX1zOjExOiJhZnRlckxvY2tlciI7aTowO30=
[has_result] => 1
[posts] => Array
(
[0] => Array
(
[id] => 103449
[content] =>
У німецькому Мюнхені до 22 травня триватиме кінофестиваль документальних фільмів Dok.fest.
Вже понад 25 років Мюнхен проводить кінофорум, орієнтований на найкращі документальні роботи. Покази відбуваються у музеях, культурних центрах та інших громадських місцях.
Одним з лауреатів фестивалю стала кінострічка Лесі Кордонець „Pushing Boundaries” – про українську паралімпійську збірну України.
Леся Кордонець першу вищу філологічну освіту здобула в УжНУ, далі навчалася у Цюріхському інституті мистецтв. Родом дівчина з села Балажер, що на Берегівщині, де мешкають переважно угорці. У 2011 році вона разом з подругою зі Швейцарії приїхала на Закарпаття, аби зняти документальний фільм – саме про рідне село. Тоді її стрічка «Балажер. Коригування реальності» («Balazher. Die Korrekturen der Wirklichkeit») отримала нагороду «Кращий документальний фільм» на 33-му Інтернаціональному фестивалі студентських фільмів у Мюнхені. А пізніше стала лауреатом Одеського міжнародного кінофестивалю.
У 2014 році у Цюріху відбувся благодійний показ стрічки, де збирали кошти для поранених українських бійців у зоні АТО.
„Pushing Boundaries” („Розсуваючи кордони”) – другий фільм Лесі Кордонець.
Таким був один із слоганів на Паралімпіаді 2014 року в російському Сочі. Під час ігор росіяни у буквальному сенсі „реалізували” цей слоган воєнним шляхом і анексували український півострів Крим. Тоді ж українські спортсмени втратили свою тренувальну базу в Криму.
Фільм супроводжує атлетів нашої збірної, які намагаються вийти за свої фізичні та психологічні межі, щоб підготуватись до наступної паралімпіади у непростих умовах – у той час, коли політичні та державні межі країни руйнуються у них на очах.
„Спорт і політика ніколи не були повністю розділені. Коли Кримський півострів був анексований Росією в 2014 році, паралімпійська збірна України за одну ніч втратила свій новий тренувальний центр. Для п’яти спортсменів і чарівно незворушного чиновника це початок довгого шляху до медалей у Ріо-де-Жанейро”, – пише кінокритик Ян Себенінг.
Журі у Мюнхені дуже тепло прийняло фільм за сценарієм Лесі Кордонець (оператори Володимир Палилик, Леся Кордонець, Олександр Поздняков).
З преси кінофестивалю: «Леся Кордонець з великою сміливістю та без пафосу веде нас на шляху паралімпійської збірної України… У фільмі кожна історія розказана ненав’язливо та на рівні очей. Pushing Boundaries означає розсовувати межі, розширювати кордони. Делікатний монтаж стрічки також розсуває межі та показує нам, що немає інвалідів – є лише люди з обмеженими можливостями. Також фільм показує, що означає, коли ми кажемо про війну як про «конфлікт»… У обговоренні членів журі промайнуло слово «шедевр». – йдеться у релізі.
Вітаємо Лесю з почесною нагородою, і сподіваємося незабаром побачити її фільм у нас, на Закарпатті! Також маєте нагоду подивитися трейлер „Pushing Boundaries”.
