16 квітня для учнів Великоберезької середньої школи імені Добраі Петера сталася справжня подорож у світ автентичної культури – вони стали учасниками унікального заходу, присвяченого великоднім традиціям Закарпаття. Святкове дійство проходило в атмосферному сільському будинку етнографічного музею у Великих Берегах, що на Берегівщині, та включало майстер-класи, демонстрації ремесел, частування і навіть стародавні обряди.
Зустріла гостей керівниця музею Адель Гал, яка тепло привітала школярів і цікаво розповіла про символіку свята. У своїй промові вона наголосила на важливості таких атрибутів, як яйце – символ життя, весни, єдності родини та поколінь.
Одним з найяскравіших моментів стало створення писанок за традиційними закарпатськими технологіями. У ботанічному саду учасники збирали листя й квіти, з яких згодом виготовляли неповторні візерунки. Листя прикладали до яєць, обмотували панчохою, а потім варили у відварі з цибулиння. В результаті – природні, ніжні орнаменти, які відтворюють красу навколишнього світу.
Атмосфера в музеї нагадувала справжню великодню майстерню: запахи диму, цибулиння і свіжої випічки створювали тепле й затишне тло для занурення у народне мистецтво. Діти також мали змогу опанувати техніку дряпання – коли орнамент наноситься шляхом подряпин на пофарбованій шкаралупі, та воскову техніку, де писанка вкривається воском і прикрашається золотим пилом.
Координаторка ГО Pro Cultura Subcarpathica Крістіна Молнар наголосила на важливості таких подій: «Великодні звичаї є живою частиною народної культури. Ми прагнемо, щоб молодь не лише спостерігала, а й брала участь у збереженні цих традицій».
Окрім писанкарства, програма включала інші способи оздоблення яєць, зокрема за допомогою оцту. Це дало дітям змогу побачити, наскільки різноманітним і винахідливим є народне мистецтво.
Звісно, не обійшлося без великодніх частувань. Учасники скуштували традиційну паску та жовтий сир – особливу страву, яку готують у багатьох угорських родинах Закарпаття. Кухарка Пірошка Олас поділилася спогадами: «Хоча жовтий сир тепер готують рідше, його смак і рецепт – це частина нашої спадщини. Старші ще дотримуються цієї традиції, а молодь має змогу тут побачити і спробувати, як це було раніше».
Кульмінацією свята стало відтворення обряду великоднього поливання. Дівчата у святковому вбранні, тримаючи кошики з писанками, стояли перед ґанком, а хлопці з відрами води весело здійснили обряд очищення та весняного оновлення.
Захід відбувся за підтримки фонду ім. Шандора Чорі та Закарпатської філії Мережі будинку традицій, об’єднавши освітню, культурну та розважальну складову в одне тепле, пам’ятне дійство.
Серія програм заміського будинку триває навіть після завершення карнавального періоду. Громадська організація Pro Cultura Subcarpathica щотижня запрошує відвідувачів на цікаві заходи, присвячені народним ремеслам та традиціям.
Одним із важливих моментів програми стало знайомство з мистецтвом бісероплетіння та обробки фетру в етнографічному музеї села Великі Береги, що на Берегівщині. Учні власноруч виготовляли національні значки з бісеру, а також створювали з фетру квіти – тюльпани та троянди за різноманітними візерунками, більшість з яких відображали традиційні мотиви. Кулінарна частина заходу теж не залишилася осторонь: кухарі приготували старовинний пиріг – málépogácsa, бісквіт з родзинками та вишнею з кукурудзяного борошна.
Наступна сесія була присвячена обробці пряжі. Близько 30 школярів із Попова взяли участь у заході, де знайомилися з основами ткацтва та прядіння. Для більшості з них це був перший досвід роботи за ткацьким верстатом. Хлопці та дівчата працювали над створенням смугастих шарфів, а також знайомилися з традиційними інструментами – конопелькою, залізною щіткою, ножним і колісним верстатами. Додатково відвідувачі вчилися вишивати хрестиком берегівські мотиви на закладках та освоювали техніку плетіння шнурків.
Організатори заходу прагнуть забезпечити кожному учаснику яскраві враження та корисні навички відповідно до віку. Важливо, щоб кожен міг не тільки навчитися чомусь новому, а й забрати додому власний виріб, створений власноруч. Крім того, учасники мали змогу грати у традиційні народні ігри, а в теплу погоду – брати участь у заходах на свіжому повітрі.
Ще одним цікавим аспектом програми стала сесія з в’язання вузлів та макраме за участю учнів Бенейської середньої школи. Для багатьох дітей це був перший візит до етнографічного музею, тому вони спочатку ознайомилися з експозицією, історією та культурною спадщиною будівлі. У практичній частині вони вчилися працювати з пряжею, створюючи брелоки, браслети та прикраси для сумок.
Кулінарна програма також залишила яскраві враження: діти працювали на кухні, готуючи мелене печиво. Вони власноруч розмелювали тісто, формували печиво та випікали його, отримуючи цінний досвід приготування традиційних солодощів.
Програма заміського будинку триватиме і надалі. З наближенням Великодня зацікавлені матимуть змогу взяти участь у святкових заходах, що стануть продовженням захопливого знайомства з народними традиціями.
Захід організовано Pro Cultura Subcarpathica за підтримки фонду імені Шандора Чорі та ГО „Мережа будинку традицій”.
Громадська організація Pro Cultura Subcarpathica урочисто розпочала цьогорічну серію програм в етнографічному будинку-музеї села Великі Береги, що на Берегівщині, карнавальною сесією. 19 лютого відбулося перше заняття сезону, яке привернуло увагу всіх охочих дізнатися більше про традиційне мистецтво ткацтва та плетіння на пальцях. У заході взяли участь учні Великоберезького реформатського ліцею.
Керівник програми Адель Гал, розповідаючи про карнавальні звичаї, наголосила, що традиції святкування відрізняються залежно від країни та народу. Однак усі вони мають спільну рису – святкові масковані та костюмовані заходи, які відбуваються наприкінці зими, символізуючи прощання із холодною порою року та зустріч весни.
Під час заходу учасники мали змогу дізнатися про численні карнавальні звичаї, що збереглися у пам’яті старожилів. Зокрема було представлено характерні для регіону костюми, які й досі відтворюють атмосферу минулих часів.
Традиційні та ремісничі заняття музею організовуються переважно для дітей. Турботлива кухарка закладу тітка Пірошка подбала про учасників, пригостивши їх смачними карнавальними пончиками «Farsangi fánk», які вона приготувала на кухні заміського будинку. Поки в кухні панував аромат свіжої випічки, діти із захопленням працювали над своїми творчими проєктами.
Хлопці виготовляли дерев’яні шумові пристрої, які традиційно використовують під час карнавальних свят, а дівчата опановували мистецтво ткацтва. У результаті з-під їхніх умілих рук вийшли яскраві й оригінальні браслети, більшість із яких вони планують подарувати своїм близьким.
Завершився захід веселими карнавальними розвагами та частуванням пончиками, що додало святкового настрою всім присутнім.
Відтак Адель Гал повідомила, що після завершення карнавальної сесії музей розпочне підготовку до великодніх свят. У рамках святкових заходів відвідувачі зможуть взяти участь у розписі пасхальних яєць, а також у майстер-класах із виготовлення тематичних прикрас і традиційних страв.
16 грудня з наближенням Різдва Христового ГО Pro Cultura Subcarpathica організувала майстерню в етнографічному музеї села Великі Береги, що на Берегівщині.
Очікування й підготовка до різдвяних свят завжди наповнені особливою радістю, оскільки в цей час ми готуємо свій внутрішній світ і простір довкола до зустрічі зі світлом, до народження Ісуса в наших серцях, до зустрічі з родиною та родом. Від того, чим ми наповнимо цей час, залежить наш настрій і наше сприйняття свята.
Дідухи, павуки з соломи, зірки на вікнах, витинанки, свічники, святкові рушники та скатертини створюють особливий різдвяний настрій та наповнюють дім урочистою красою. Більшість цих атрибутів можна створити власноруч.
Заняття розпочалося з ознайомлення облаштування сільської хати меблями чистої кімнати, потім різними кухонними знаряддями, мідною ступкою, ручними жорнами, ситами.
Перш ніж учасники заходу почали виготовляти традиційні ялинкові прикраси з соломи, програмний менеджер ГО Pro Cultura Subcarpathica Адель Гал розповіла, як багато десятиліть тому люди чекали на народження Спасителя і як готувалися до свята та як відзначали релігійну подію. Звернула увагу на те, що для виготовлення ялинкових прикрас використовували те, що було в їхньому середовищі: солому, яблука, горіхи, шишки, пряжу.
Під керівництвом Андреа Кепіч діти з великим ентузіазмом взялися до роботи і завдяки їх вмілим рукам з’явилися перші солом’яні зірочки, ватні кульки та цукерки.
Посеред заняття завітав вертеп «Бетлехем».
На майстерні хлопці та дівчата змогли навчитись створювати традиційні атрибути до різдвяних свят та дізнатись про їх значення і застосування. Також поколядували та надихнулися святковим настроєм і наповнились глибиною традицій.
Для дітей господиня музею Пірошка Олас приготувала в печі традиційну домашньою випічкою з маком і волоськими горіхами.
Місія лікарів волонтерів Католицького Карітасу Угорщини вже в 75 проводить безкоштовний медогляд за межами Угорщини. Лікарі, які долучилися до даної місії, виконують медогляди у вільний від основної роботи час, у вихідні дні. Так днями місія знову прибула до Закарпаття, де організували прийом бажаючих у Реформатському ліцеї в селі Великі Береги. Участь у медоглядах взяла також Аніта Герцег, посол доброї волі Католицького Карітасу Угорщини, яка зазначила, що робота місії є надзвичайно важливою, особливо для закарпатців, які живуть у складних умовах через війну.
25 вересня знову відкрив свої двері для шкільних занять етнографічний музей у селі Великі Береги, що на Берегівщині. Організатори ознайомили дітей із народними традиціями свята завершення збору врожаю винограду. Заняття зі школярами – майстер-класи та ознайомлення з народними традиціями – триватимуть протягом усього навчального року, відповідно до тематики свят різних пір року.
Будинок-музей села Великі Береги, який належить Закарпатському угорському інституту ім.Ференца Ракоці ІІ, відіграє важливу роль у збереженні культурної спадщини. В закладі регулярно проводяться презентації угорських народних традицій, організовані громадськую організацією «Про Культура Субкарпатіка».
Програма розпочалася з виконання народного танцю у виконанні молодих танцюристів «Tulipán Tanoda».
Координаторка будинку-музею Адель Гал розповіла: «І цього року ми відкриваємо сезон традиційно святом збору врожаю винограду. Програму заходу складаємо, орієнтуючись на вік школярів, які навідалися в гості. Наш етнографічний музей дуже популярний серед учнів. Діти з різних навчальних закладів час від часу приїжджають до нас. Цього разу ми привітали учнів Ужгородського ліцею імені Габора Дайки. Сьогоднішнє відкриття сезону було збагачене виставкою національних костюмів народів нашого краю. Серед іншого бажаючі можуть побачити народні вбрання долинян, бойків, лемаків та гуцулів».
Консул консульства Угорщини у Берегові Андреа Фюлеп привітала присутніх від імені Угорського консульства та додала: «Уряд Угорщини вважає пріоритетною метою сприяння зміцненню угорської національної ідентичності, збереженню культурних та мовних цінностей угорців, щоб угорська громада і надалі залишалася на Закарпатті. Дякуємо батькам та вчителям за турботу про розвиток та навчання дітей рідної мови та традицій».
«З 2011 року ми працюємо над тим, щоб наблизити нашу культуру та традиції до людей, які тут проживають. Чудовим прикладом цього є цей будинок, який функціонує як живий музей. Сьогоднішній день також є підтвердженням тому, адже тут можна подивитися, доторкнутися до всього, що здається цікавим. Відвідувачі можуть відчути наше багате минуле та спадщину в своєрідному середовищі», – підкреслила координаторка громадської організації «Про Культура Субкарпатіка» Крістіна Молнар.
Після відкриття діти могли розвивати свої танцювальні навички разом з учнями «Tulipán Tanoda», спробувати лущення кукурудзи, топтання винограду та пограти в старовинні народні ігри.
Хлопці та дівчата взяли участь у різних майстер-класах народного мистецтва. Присутні змогли скуштували вичавлений сік винограду, тобто смачне сусло, а також поласувати домашньою випічкою, яку традиційно готує в печі кухарка музею Пірошка Олас.
День був сповнений незабутніх вражень, відпочинком для майже двох сотень учасників, які прибули з села Великі Береги та Ужгорода.
14 травня у будинку-музеї села Великі Береги, що на Берегівщині, відбувся захід, присвячений відновленню народних традицій, приурочений до Дня Святої Трійці. До заняття цього разу долучилися школярі з Берегова та вихованці Дитячої школи мистецтв і творчості угорського народу «Туліпан Танода».
На відкритті присутніх привітала координаторка будинку-музею Адель Ґал. Вона зокрема зазначила, що цим заняттям заклад традиційно закриває весняний сезон. «Сьогоднішнє заняття буде побудоване на релігійних традиціях Дня Святої Трійці, біблійна історія й ігри та майстер-класи з рукоділля також будуть побудовані на цьому аспекті», – повідомила Адель Ґал.
Консулка Угорщини в Берегові Андрея Фюлеп подякувала організаторам занять та всім учасникам за збереження та передавання угорської культури і традицій.
Після вітальних промов пастор Берегівської реформатської громади Ласло Товт закликав дітей розглядати День Святої Трійці як «незвичайне діяння Бога, яке не має аналогів у світовій історії, оскільки це унікальна подія поряд із Різдвом та воскресінням Христа; у День Святої Трійці Всевишній проявляє свою любов до людей і благодать». У наш час надзвичайно важливо помічати такі вчинки Бога, якими Він проявляє свою силу, додав пастор. Діти уважно прослухали історію Дня Святої Трійці, описану в Біблії, а потім разом заспівали християнську пісню.
Атмосферу заходу прикрасив виступ вихованців берегівської Дитячої школи мистецтв і творчості угорського народу «Туліпан Танода». Вони представили в’язанку народних танців, а також народні ігри.
В рамках майстер-класу школярі виготовляли тематичні прикраси на двері з креп-паперу із білим голубом посередині.
На завершення організатори пригостили дітей тістечком із яблуками, сиром і смачним напоєм із бузини.
У будинку-музеї села Великі Береги 1 травня за давньою традицією встановили травневе дерево.
Громадська організація Pro Cultura Subcarpathica з моменту створення Великоберезького будинку-музею приділяє значну увагу визначним датам, збереженню народних традицій, пов’язаних із церковними святами. Крім того, для закладу вкрай важливо, щоб підростаюче покоління знайомилось і передавало традиції, характерні для нашого краю, які живі й сьогодні. Встановлення травневого дерева – звичай, що сягає корінням у сиву давнину, тому цю традицію щороку відтворюють у будинку-музеї. Цього разу заклад прийняв на заняття учнів Холмківської гімназії з Ужгородщини. Після знайомства з будинком-музеєм, експонатами, представленими в ньому, які презентують традиційний сільський побут, діти та супроводжуючі їх вчителі прогулялися по ботанічному саду, оформленому в прилеглому саду.
«Традиція встановлення травневого дерева сягає аж 15 століття. Нині вона вже дещо забулася, але колись була дуже поширеною», – розповіла координаторка будинку-музею Адель Ґал.
Травневе дерево є символом відродження природи, але водночас воно може бути і подарунком кохання, яке зазвичай встановлюють на ранок 1 травня перед будинком обраниці хлопця. Найчастіше до огорожі обраниці прив’язують гілку тополі, прикрашену різнокольоровими стрічками, інколи певними смаколиками, напоями, а останнім часом – ще й невеликими подарунками. Дерево до стовпа огорожі залицяльник прикріплює за допомогою друзів. Першого травня наші предки передбачали й погоду: якщо тепла погода — буде рясний урожай, а якщо прохолодно і дощить — урожай буде поганим.
«Тож травневе дерево є символом весни, оновлення, кохання та залицяння. Хлопці вміли висловлювати намір залицяння кількома способами, певним символом є і саме дерево, але прикраси та кольорові стрічки на ньому теж слугували символами: зелена стрічка передусім вказувала на ще незріле, молоде залицяння, якщо ж домінували рожеві стрічки – то близько вже й заручини, фіолетова свідчила про глибші почуття», – пояснила Адель Ґал.
Після прогулянки хлопці принесли у двір раніше зрізану гілку, а дівчата прикрасили її кольоровими стрічками. Відтак прикрашену гілку хлопці прикріпили до брами.
«Ми приїхали сюди з дітьми вперше, але вже давно мріяли потрапити в цей будинок-музей. Я працюю в школі педагогом-організатором і вважаю важливим проводити для дітей заходи, які знайомлять із народними традиціями. За фахом я історик, тож заохочувати молодь до пізнання, збереження, плекання давніх звичаїв – у мене в крові. Нинішня подія стала чудовою нагодою для дітей відчути красу встановлення травневого дерева, а також спробувати різноманітні народні ігри», – зазначила педагог-організатор Холмківської гімназії Христина Михайлович.
Після цього діти долучилися до майстер-класу з рукоділля, яке провела майстриня Андрея Кепич Рейтер. Школярі виготовляли зокрема квіти з паперу. На завершення гостей пригостили чаєм із бузини та традиційними для регіону смаколиком із картоплі – кремзликами.
Громадська організація Pro Cultura Subcarpathica провела на базі Великоберезького Будинку-музею тематичний захід, вже вшосте долучившись до Дня Будинків-музеїв в Угорщині. 26 квітня краєзнавчий музей прийняв у своїх стінах дітей та супроводжуючих їх вчителів із Берегова та Великих Берегів.
Товариство музеїв під відкритим небом Угорщини у 2013 році заснувало ініціативу відзначення навесні Дня Будинків-музеїв на території усього Карпатського басейну з метою познайомити відвідувачів із цінностями, спадщиною, способом життя, традиціями, селянською культурою певних регіонів.
Діти приїхали у Великоберезький Будинок-музей зранку. Спершу із в’язанкою народних танців виступили вихованці Дитячої школи мистецтв і творчості угорського народу «Туліпан Танода». Відтак присутніх привітала координаторка Будинку-музею Адель Ґал. Вона зокрема зазначила, що заклад долучився до угорської ініціативи у 2019 році.
Керівник Консульства Угорщини в Берегові Іштван Дєбнар під час виступу, зокрема, відзначив роботу Великоберезького Будинку-музею. «Мета роботи закладу – познайомити підростаюче покоління із дивовижною угорською культурою, виховувати любов до неї. Збереження народної музики, танців важливе для культури закарпатських угорців, адже це визначальна згуртовуюча сила громади, – зазначив дипломат.
«Важлива мета уряду Угорщини – сприяння зміцненню угорської національної ідентичності, збереження культурних і мовних цінностей угорців, а також підтримка процвітання угорців на їхній батьківщині», — зазначив Іштван Дєбнар, додавши, що угорський уряд допомагає пом’якшити наслідки війни, але робить багато і для досягнення цих загальнополітичних цілей.
Після вітальних промов виступили молоді скрипалі, вихованці Дитячої школи мистецтв «Туліпан Танода».
Тематика відзначення Дня Будинків-музеїв визначається кожним закладом індивідуально. Торік Великоберезький Будинок-музей висвітлював визначальні цінності регіону та акцентував увагу на березькому ткацтві, візерунках. Цьогоріч представили роботи, створені в рамках гуртків народної творчості, започаткованих Національним інститутом культури Угорщини та Асоціацією народних мистецьких організацій.
Pro Cultura Subcarpathica три роки тому долучилася до ініціативи зі збереження візерунків. «З кожним роком дедалі більше людей долучаються до ініціативи, яка допомагає зберігати та оживляти наші традиції. Цього року по всьому Закарпатті були організовані 22 відповідні гуртки рукоділля. Це – макраме, вишивка, виготовлення свічок, плетіння бісером, в’язання гачком, валяння тощо. Роботи, створені під час цих гуртків, нині ми виставили у Будинку-музеї. Експозиція триватиме ще два тижні», – повідомила координаторка проєкту Христина Молнар.
Учасниць гуртків у рамках заходу відзначили грамотами.
Відтак із виставкою в менших групах ознайомилися учні Берегівської середньої школи ім. Лайоша Кошута, Великоберезької середньої школи ім. Пейтера Добраї та Великоберезького реформатського ліцею, загалом близько 200 дітей, яких прийняв цього дня заклад. Для дітей також організували майстер-класи з рукоділля, які провели Андрея Кепич, Вероніка Марко, Андрея Мештер Бакша, Андрея Туровці. Діти спробували свої сили в ткацтві, виготовляли квіти.
На завершення дітей пригостили боґачами із сиром і шкварками, запеченими у печі, м’ятним та бузиновим чаєм.
Будинок-музей у селі Великі Береги, що на Берегівщині, відіграє важливу роль у збереженні культурної спадщини. Належить Закарпатському угорському інституту ім.Ференца Ракоці ІІ. В закладі регулярно проводяться презентації угорських народних традицій, організовані громадською організацією «Про Культура Субкарпатіка».
Асоціація розбудовників цінностей угорської громади визнала інституцію гідною включити її до кращих практик. Так заміський будинок отримав назву «Оглядовий майданчик». У результаті тендеру громадської організації Pro Cultura Subcarpathica, яка керує музеєм, заклад долучився до нової програми в мережі Карпатського басейну.
«Magyar Közöségépítók» Value Association – це неурядова організація, що діє в Карпатському басейні для професійного забезпечення публічної освіти. Цією найуспішнішою професійною інновацією на сьогодні є створення мережі «Viewpoint». Ініціатива була започаткована у 2020 році з метою пошуку організацій, які могли б показати іншим свій досвід і хороші практики, отримані в освіті громади, таким чином сприяючи передачі знань. За час, що минув відтоді, асоціація оголосила кілька тендерів, на які організації могли подати заявку, представивши свою діяльність. У результаті мережа тепер складається з майже сотні оглядових точок, громадських культурних закладів, громадських арен, якими керують органи місцевого самоврядування, та громадські організації.
Відтепер до цієї роботи долучається також «Nagyberegi Tájház», етнографічний музей у с.Великі Береги. Pro Cultura Subcarpathica подала тендер до Асоціації забудовників угорських громад Value. У пакеті документів представили будинок-музей і подали інформацію про його діяльність за останні десять років. Проєкт програми, яка викликає інтерес у цільової аудиторії з мальовничими маршрутами і яка правдиво відображає роботу етнографічного будинку, цінності регіону, повагу та продовження місцевих звичаїв і традицій. Програми допомагають усвідомити, скільки природних, матеріальних і духовних цінностей оточує нас у нашому середовищі. Представляє передову практику щодо того, як їх можна втілити в життя разом із громадою, розвинути та передати. Це може стати зразком для наслідування та натхнення.
«Nagyberegi Tájház» та його керівники Pro Cultura Subcarpathica першими на Закарпатті долучилися до мережі. Таким чином, через діяльність організації можна представити першу Закарпатську оглядову точку. В майбутньому це може сприяти розвитку громадського життя в Карпатському басейні як професійна зупинка для ознайомчих поїздок.