Array
(
[count_posts] => 3
[cache_key] => Query_Posts::global::uk::YTo1OntzOjQ6ImxhbmciO3M6MjoidWsiO3M6NzoiZG9tYWlucyI7YToxOntpOjA7czo0OiJsaWZlIjt9czo2OiJvZmZzZXQiO2k6MDtzOjk6InRheF9xdWVyeSI7YToxOntpOjA7YTozOntzOjg6InRheG9ub215IjtzOjg6InBvc3RfdGFnIjtzOjU6ImZpZWxkIjtzOjI6ImlkIjtzOjU6InRlcm1zIjthOjE6e2k6MDtpOjE4NTYwO319fXM6MTE6ImFmdGVyTG9ja2VyIjtpOjA7fQ==
[has_result] => 1
[posts] => Array
(
[0] => Array
(
[id] => 132994
[content] =>
Міністерство сільського господарства США на цьому тижні схвалило першу вакцину, призначену для бджіл, яка буде використовуватися для захисту від пізнього (або американського) гнильця. Це перша вакцина, призначена для комах, яка була ліцензована в країні, і вчені сподіваються, що вона може прокласти шлях для боротьби з іншими вірусами та шкідниками, які знищують глобальну популяцію бджіл, – пише New York Times.
Вакцина була розроблена організацією Dalan Animal Health, групою, яка, мабуть, дійсно переймається бідою бджіл, і справді важко переоцінити, наскільки важливу роль вона може відіграти у порятунку бджіл.Американський гнилець — інфекційна хвороба бджолиного розплоду, що викликається стійкою споротвірною бацилою — Paenibacillus larvae larvae, і хоча хвороба вражає лише молоді личинки (тимчасова форма розвитку тварин, які розвиваються шляхом метаморфозу), вона становить серйозну загрозу для них і може поширюватися дуже швидко.
У минулому, крім антибіотиків, хворобу можна було контролювати в основному шляхом спалювання ураженої колонії та всього обладнання, яке там використовувалося. За допомогою вакцини фахівці можуть не тільки змінити цю ситуацію, але, за словами Далайла Фрейтака, доцента дослідження бджіл в Університеті Граца, вчені можуть також змінити погляди на здоров’я комах загалом. За його словами, по всьому світу є мільйони вуликів, і, хоча бджоли не мали надійної системи охорони здоров’я, тепер вони нарешті можуть розвинути свою стійкість.
Це важливо, тому що протягом тривалого часу вчені вважали, що комахи не можуть отримати імунітет до хвороб, які їх мучать, без антитіл, а коли було виявлено, що це можливо, вони не могли зрозуміти, як саме. Згодом, у 2015 році, Фрейтак і двоє інших дослідників знайшли білок, який можна використовувати для запуску імунної відповіді, і вони також зрозуміли, що можна імунізувати цілу колонію за допомогою однієї бджолиної матки. Після цього вони вирішили, що першою хворобою, яку вони спробують притлумити, буде американський гнилець, і таким чином народилася вакцина. Звичайно, вченим не доведеться думати, як колоти бджіл крихітними голками: посівний матеріал, що містить убиті версії бактерій, дають бджолиним маткам із солодким кормом, який після перетравлення потрапляє в їхні яєчники та забезпечує імунітет до вилуплення личинок.
Вакцина також може стати надзвичайно важливою, оскільки кількість бджіл, які необхідні для функціонування глобальної продовольчої системи, різко зменшилася останніми роками, і хоча такі захворювання є лише частиною проблеми, їхнє вирішення також може наблизити нас до порятунку цих комах. Аннетт Клейзер, генеральний директор Dalan, назвала вакцину величезним проривом і додала, що сподівається – вона може принести радикальні зміни – наразі регулюючі органи розчистили шлях, тому подібним компаніям буде набагато легше розробити препарат.
[type] => post
[excerpt] => Міністерство сільського господарства США на цьому тижні схвалило першу вакцину, призначену для бджіл, яка буде використовуватися для захисту від пізнього (або американського) гнильця
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1673367360
[modified] => 1673355281
)
[title] => В Америці схвалили першу вакцину для бджіл
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=132994&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 132827
[uk] => 132994
)
[trid] => kri2709
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 132828
[image] => Array
(
[id] => 132828
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/mehek.png
[original_lng] => 660335
[original_w] => 994
[original_h] => 566
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/mehek-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/mehek-300x171.png
[width] => 300
[height] => 171
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/mehek-768x437.png
[width] => 768
[height] => 437
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/mehek.png
[width] => 994
[height] => 566
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/mehek.png
[width] => 994
[height] => 566
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/mehek.png
[width] => 994
[height] => 566
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/mehek.png
[width] => 994
[height] => 566
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 1327
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 132828
[_edit_lock] => 1673348081:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_d70c97c9bddecc60b4badcda56c82d9c] =>
[_oembed_time_d70c97c9bddecc60b4badcda56c82d9c] => 1673360167
[_oembed_d8b9daa79e6fde58df988b3f7871679c] =>
[_oembed_time_d8b9daa79e6fde58df988b3f7871679c] => 1678014458
[_oembed_382c145519338230a95625d09837b12f] =>
[_oembed_time_382c145519338230a95625d09837b12f] => 1686128707
[_oembed_07aabca981951a930d2e26885f8f40a4] =>
[_oembed_time_07aabca981951a930d2e26885f8f40a4] => 1686128707
[_oembed_99c74f3d4dbf2596ac5c67863e35ec5a] =>
[_oembed_time_99c74f3d4dbf2596ac5c67863e35ec5a] => 1690651565
[_oembed_053845083034cea936b244647e5d6858] =>
[_oembed_time_053845083034cea936b244647e5d6858] => 1691517243
[_oembed_d39231ea01e8dedb4decc3b08c898f73] =>
[_oembed_time_d39231ea01e8dedb4decc3b08c898f73] => 1697030883
[_oembed_5a6be371e41ada00c2fc1d693968e56f] =>
[_oembed_time_5a6be371e41ada00c2fc1d693968e56f] => 1704553706
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 13
[2] => 37
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини дня
[2] => Світ
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 18560
[1] => 49257
[2] => 33126
)
[tags_name] => Array
(
[0] => американець
[1] => бджоли
[2] => вакцинація
)
)
[1] => Array
(
[id] => 111329
[content] =>
НАСА і Роскосмос підписали угоду про польоти на Міжнародну космічну станцію (МКС). Мета угоди полягає в тому, щоб у разі надзвичайної ситуації, на борту МКС знаходилися хоча б один астронавт НАСА і один астронавт Роскосмосу.
Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору НАСА та Державна корпорація з космічної діяльності «Роскосмос» підписали угоду про польоти змішаних екіпажів на МКС, що дозволяє російським астронавтам літати на американських космічних кораблях, а американським астронавтам – на борту російських.
Роскосмос на своїй сторінці в Telegram повідомив, що підписана угода служить інтересам як Росії, так і США, а також сприяє співпраці в рамках програми МКС та для ефективної реалізації проєктів мирних космічних досліджень.
Мета угоди полягає в тому, щоб у разі надзвичайної ситуації, якщо російський або американський космічний корабель не буде запущений або його запуск буде відкладений, хоча б один астронавт НАСА і один астронавт Роскосмосу був на борту МКС для управління російським і американським модулями.
До слова, президент росії путін у п’ятницю звільнив генерального директора Роскосмосу Дмитра Рогозіна і призначив на посаду колишнього віцепрем’єра, 65-річного Юрія Борисова, який має військове минуле. У відповідь на запитання журналіста прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Рогозін отримає нове призначення і що претензій до його роботи не було.
[type] => post
[excerpt] => НАСА і Роскосмос підписали угоду про польоти на Міжнародну космічну станцію (МКС). Мета угоди полягає в тому, щоб у разі надзвичайної ситуації, на борту МКС знаходилися хоча б один астронавт НАСА і один астронавт Роскосмосу.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1658080140
[modified] => 1658077394
)
[title] => Російські та американські космонавти при потребі разом вирушатимуть у космос
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=111329&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 111181
[uk] => 111329
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 111182
[image] => Array
(
[id] => 111182
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/usaorosz-435200.jpg
[original_lng] => 66364
[original_w] => 375
[original_h] => 211
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/usaorosz-435200-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/usaorosz-435200-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/usaorosz-435200.jpg
[width] => 375
[height] => 211
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/usaorosz-435200.jpg
[width] => 375
[height] => 211
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/usaorosz-435200.jpg
[width] => 375
[height] => 211
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/usaorosz-435200.jpg
[width] => 375
[height] => 211
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/usaorosz-435200.jpg
[width] => 375
[height] => 211
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 1482
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 111182
[_edit_lock] => 1658066595:3
[_edit_last] => 3
[_oembed_081c7d4990c25b15e414e3dbd8e1e9ab] =>
[_oembed_time_081c7d4990c25b15e414e3dbd8e1e9ab] => 1658069347
[_oembed_6aa6762bc9a23070a1e2833737dec241] =>
[_oembed_time_6aa6762bc9a23070a1e2833737dec241] => 1658069347
[_oembed_72402e1cbaff2947c503eafbfea493a7] =>
[_oembed_time_72402e1cbaff2947c503eafbfea493a7] => 1658069347
[_oembed_48b8c9c7a29ba11abc93c8e854f80351] => This week at NASA, we prepared for the Sept. 3 #Artemis I flight test, @NASAWebb imaged its first exoplanet, and the next Earth water-surveying satellite got a launch date. https://t.co/JSDausMuVv pic.twitter.com/fwxDJpwbZh
— NASA (@NASA) September 3, 2022
[_oembed_time_48b8c9c7a29ba11abc93c8e854f80351] => 1664042964
[_oembed_5474b300e1fd95aaf11e69de38d0d162] => The return capsule of the Shenzhou-14 manned spaceship, carrying astronauts Chen Dong, Liu Yang and Cai Xuzhe, touched down at the Dongfeng landing site in north China's Inner Mongolia Autonomous Region safely on Sunday. #GLOBALink pic.twitter.com/6xDIJjdtRY
— China Xinhua News (@XHNews) December 4, 2022
[_oembed_time_5474b300e1fd95aaf11e69de38d0d162] => 1671054231
[_oembed_b60ae17c5e3cdd72e251f7e3cd5c8382] =>
[_oembed_time_b60ae17c5e3cdd72e251f7e3cd5c8382] => 1673602236
[_oembed_2d2ac8182e088be0603307040c49ae1c] => We've been tracking a new asteroid named 2023 DW that has a very small chance of impacting Earth in 2046. Often when new objects are first discovered, it takes several weeks of data to reduce the uncertainties and adequately predict their orbits years into the future. (1/2) pic.twitter.com/SaLC0AUSdP
— NASA Asteroid Watch (@AsteroidWatch) March 7, 2023
[_oembed_time_2d2ac8182e088be0603307040c49ae1c] => 1678825214
[_oembed_506b2f38b8a3eebc69c71f61e0bc0980] =>
[_oembed_time_506b2f38b8a3eebc69c71f61e0bc0980] => 1682259045
[_oembed_ef7c097bc8982038ea0047ba07856b7c] => India makes the history, the @isro LVM-3-M4 rocket lifts-off for the #Moon with #Chandrayaan-3 lander and rover?? pic.twitter.com/MsOgX8Phxx
— Indian Aerospace Defence News - IADN (@NewsIADN) July 14, 2023
[_oembed_time_ef7c097bc8982038ea0047ba07856b7c] => 1690498234
[_oembed_3bc7f98ca02745758996b1cb85b6e780] => 14th July 2023 will always be etched in golden letters as far as India’s space sector is concerned. Chandrayaan-3, our third lunar mission, will embark on its journey. This remarkable mission will carry the hopes and dreams of our nation. pic.twitter.com/EYTcDphaES
— Narendra Modi (@narendramodi) July 14, 2023
[_oembed_time_3bc7f98ca02745758996b1cb85b6e780] => 1690498234
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 43
[2] => 574
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Статті
[2] => Цікаве
)
[tags] => Array
(
[0] => 18560
[1] => 1703
)
[tags_name] => Array
(
[0] => американець
[1] => Космос
)
)
[2] => Array
(
[id] => 27724
[content] =>
19-літній американець-користувач Вікіпедії під ніком AmaryllisGardner створив або відредагував майже половину всіх статей у шотландському варіанті цієї відомої електронної енциклопедії. А це близько 27 тисяч статтей! Про це нещодавно розповіла газета Guardian.
На початку у статтях, які він створював, «автор» ставив попередження: «Шотландська мова, яка використовується у цій статті, написана людиною, для якої ця мова не рідною. Будь ласка, виправте статтю, коли зможете».
При цьому Амаріліс Гарднер просто вводив слова на шотландській мові (часто написані з помилками) у граматичних конструкціях на англійській мові.
Як пише видання Guardian, через якийсь час американець вже почував себе настільки впевненим і просто прибрав свій попереджувальний текст, який нагадував про можливість вносити зміни у його «статті».
Guardian також нагадало, що у Середньовіччі шотландська мова була однією з найпоширеніших на Британських островах, проте у XIX столітті британські інтелектуали вирішили «очистити» англійський мову (письмову та усну) від слів, характерних для шотландської.
Зі свого боку, американець намагався виправдати свої «витівки» і заявив, що почав «працювати» над «шотландською» «Вікіпедією» коли йому ще було 12 років!
Користувачі вважають, що «цей чоловік наніс шотландській мові більшу шкоду, ніж будь-хто інший в історії. Він здійснив культурний вандалізм у раніше невідомих масштабах».
Як відомо, сьогодні шотландська мова вважається зникаючою. І, що парадоксально у цій ситуації – за сім років ніхто не зміг побачити, що з шотландською «Вікіпедією» щось не так.
Цілий ряд спеціалістів та просто носії шотландської мови тепер думають, як поступити у цій ситуації. Одна частина пропонує просто видалити шотландську «Вікіпедію» і створити все «з нуля», інші кажуть, що потрібно повернутися назад – до часу коли почалися «зміни». Є і точка зору, що потрібно залишити все як є, але найняти носіїв мови на волонтерських засадах, які зможуть поступово виправляти всі помилки американського «шотландця».
А деякі лінгвісти вважають, що ці тисячі «статей» є своєрідний «каркас» для шотландської «Вікіпедії», який тепер потрібно перекладати на сучасну шотландську мову.
НЬЮЗМЕЙКЕР
американець (Сторінка 1)
