Заняттям, яке провели на віллі Рат у Будапешті, організатори мали на меті відволікти дітей від буднів.
Музей прикладного мистецтва вже втретє провів заняття для українських дітей, які, рятуючись від війни, зараз живуть в Угорщині. В рамках грантового проєкту Culture Helps українські біженці ознайомилися із виставкою «Наша сецесія» (A mi szecessziónk), після чого долучилися до творчої роботи. У сімейній атмосфері музей прагне допомогти долати труднощі входження в нову громаду.
Проєкт реалізовують у співпраці з українською ГО Insha Osvita та німецькою організацією Zusa. Він має на меті забезпечити інтеграцію сімей, які виїхали з України, через культуру на території Європейського Союзу.
На віллі Рат у Будапешті українські родини знайомлять із відомими родинами, які жили на зламі століть, їхнім побутом, предметами того часу.
Їм також розповідають про жінок, які працювали у відомій ткацькій майстерні, обговорюються труднощі жінок, виховання дітей. Також порівнюють старі предмети із сучасними тощо.
Проєкт спрямований на сприяння забезпечення рівних можливостей, рівного доступу, інклюзії, а також на можливість розвивати соціальні навички та самовпевненість дітей. Заняття проводитимуть на віллі Рат (Ráth–villa) і в травні.
Економіка України зазнала втрат через еміграцію трудових ресурсів, але якими є реальні масштаби втрат? Такий висновок зроблений у дослідженні Володимира Дубровського, головного економіста CASE Україна та члена Економічної Експертної Платформи.
Перед початком війни, Україна отримувала понад 14 мільярдів доларів з-за кордону від своїх заробітчан, що у 2021 році становило значну частку в економіці країни. Для прикладу, ця цифра ледь поступалася виторгу від продажу продукції сільського господарства, який досяг 15,5 мільярда доларів. Несподівано, такі надходження могли бути порівнянні з тим економічним потенціалом, який би реалізували одночасно працюючі громадяни в Україні, з доданою вартістю в $12,800 на особу за рік – значно перевищуючи середню зарплату.
Економічний внесок мігрантів міг би бути більшим, якби лише 1,1 мільйона з них залишили Україну, але реальні цифри багатократно перевищують ці оцінки. Країна могла б отримати збільшення ВВП на 10-15%, якби створені були кращі умови для виробництва в межах держави.
Зважаючи на це, дослідження, ініційоване Українською радою бізнесу та реалізоване за співпраці з організацією Help – Hilfe zur Selbsthilfe під патронатом німецького МЗС, націлювалося на проблематику економічної політики, яка б сприяла поверненню емігрантів.
Ситуація загострилася з початку війни. Згідно з даними УВКБ ООН станом на лютий 2024 року, в цілому 6,48 млн українців отримали статус захисту за межами країни, виключаючи РФ та Білорусь. Проте, за інформацією від Державної прикордонної служби, різниця між кількістю виїздів та в’їздів від початку конфлікту сягнула 2,81 млн осіб.
Влада прагне повернення українців додому
Першим виступив із закликом вирішити дилему між статусом біженця та громадянина президент України Володимир Зеленський у своєму новорічному зверненні. Його позиція полягала в тому, що українці, котрі покинули країну, мають повертатися та слідувати принципу: “або ти працюєш, або ти воюєші”. Про це пише Галина Корба і матеріалі BBC Україна.
Згодом, цю риторику посилили на Банковій. Наприклад, радник голови Офісу Президента Сергій Лещенко закликав держави, які надали притулок українцям, припинити підтримувати біженців, щоб вони “почали думати про повернення”. А президент Зеленський запропонував перенаправити фінансування для біженців безпосередньо в бюджет України. Проте його дружина, Олена Зеленська, показала стриманість, наголосивши, що “немає права силоміць змушувати людей до повернення”.
Такі дії влади викликали суперечливі оцінки серед громадян.
З економічної точки зору, наявність населення в країні означає більше споживання, більші податкові надходження і додаткові руки до роботи. Проте, це також може спричинити додаткові витрати на соціальні виплати та збільшити навантаження на освіту, охорону здоров’я і інфраструктуру.
Тож, чи зможе Україна впоратися з раптовим поверненням мільйонів своїх громадян, якщо вони дійсно послухають заклики уряду? Експерти вважають, що в закликах українських лідерів є здоровий сенс.
За словами Анатолія Амеліна з “Українського інституту майбутнього”, вклад одного мігранта в економіку США протягом першого року може складати понад 100 тис. доларів, а довгостроковий економічний вплив досягає 1,7-2 млн доларів. Амелін акцентує на ролі мігранта у споживанні та внеску в економіку: “Особа приїжджає, споживає товари й послуги, працює, орендує або купує житло, що живить розвиток економіки країни”.
Зайве наванатаження на бюджет країни
Зі зростанням фінансових труднощів, український уряд оголосив про майбутнє скорочення соціальних виплат для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) з 1 березня. З понад п’яти мільйонів ВПО у країні, лише половина отримують допомогу від держави, що становить від 2 до 3 тисяч гривень щомісячно. Для порівняння, в країнах Європи, таких як Німеччина чи Італія, біженці можуть отримувати місячні виплати в районі 300-500 євро, а також користуватись безплатним житлом.
Значні виплати стають фіскальним тягарем для державного бюджету України. Міністерство фінансів повідомило, що у 2023 році на соціальну підтримку ВПО було витрачено понад 73 мільярди гривень, що вдвічі перевищує всі витрати на комунальні субсидії в країні. З березня, лише обмежена кількість осіб матимуть право на отримання цих, вже й так мізерних, допомог.
Віцепрем’єр-міністр Ірина Верещук зазначила, що такі заходи є “вимогою наших міжнародних партнерів” і підкреслила необхідність балансування між фінансовими можливостями держави та її соціальними зобов’язаннями.
Існує певна проблематика з тим, як влада формулює свій заклик до повернення. Ольга Пищуліна вказує на ризики посилення соціального розділу серед громадян у зв’язку з тим, як люди ставляться одне до одного через різні обставини пов’язані з війною. Вона закликає до необхідності уникати подальшого розколу суспільства.
Анатолій Амелін різко критикує владу за неправильний підхід до громадян, яких бачить як ресурс, а не як людей, які є насправді бенефіціарами країни. Він також наголошує, що корупційні скандали і переслідування представників бізнесу не сприяють поверненню українців додому. А створення комфортного бізнес-середовища в Україні, навіть у умовах воєнного стану, є ключовим для залучення громадян назад додому.
Польща продовжить тимчасовий захист українських біженців. Це також стосується українців без паспорта.
Про це заявив міністр внутрішніх справ Польщі Марцін Кервінський, пише портал Gazeta.
Поки що тимчасовий захист діє до 30 червня цього року, але Польща готує продовження.
«Ми знайдемо спосіб вирішити цю проблему. Нам треба діяти мудро та раціонально. Усі речі, які стосуються українців у Польщі, прописані у законах. Ми продовжимо захист для українських біженців, який поки що діє лише до 30 червня», – заявив Кервінський.
Глава МВС Польщі, який також відповідає за міграційну політику легалізації іноземців, заявив, що його країна охоронятиме права біженців і не передасть їх приватних даних.
«Ті, хто без паспортів, підлягатимуть тимчасовому захисту. Польща охоронятиме їхні права і нікому не передасть їхні приватні дані, зокрема Україні», – сказав він.
За даними Норвезької ради у справах біженців, через скорочення фінансування вразливі біженці зіткнуться з бідністю і повторними переміщеннями.
Уже два роки минуло від початку війни, й українські біженці, які влаштувалися в Польщі та Молдові, все ще стикаються з непростими викликами. Для багатьох із них фінансів не вистачає навіть на базові потреби. Про це повідомили в дослідженні Норвезької ради у справах біженців.
У межах дослідження було опитано понад 1 100 осіб. Отримані результати свідчать про підвищену потребу в посиленні підтримки для тих, хто втік від війни.
Зокрема, дослідження показало, що в Молдові:
покладаються на гуманітарну допомогу як основне джерело доходу — 71% респондентів;
не можуть задовольнити основні потреби, незважаючи на отримання допомоги — 37%;
висловлюють невпевненість у своєму майбутньому — 43% опитаних.
Аналогічна картина спостерігається і в Польщі:
робота є джерелом доходу у 58% опитаних;
з них не отримують достатнього доходу для себе і своїх домогосподарств — 80%;
мають невпевненість у своєму майбутньому — 44%.
У матеріалі наголошується, що біженці з України, особливо літні, прагнуть пристосуватися до нового життя в сусідніх європейських країнах. Скорочення фінансування створює реальні ризики: вразливі біженці можуть зіткнутися з додатковими труднощами, включно з бідністю та необхідністю знову змінювати місце проживання
Як живуть біженці в Польщі та Молдові
Більшість тих, хто покинув Україну, становлять жінки, діти та літні люди. 57% опитаних у Польщі та 48% у Молдові вже понад 18 місяців проживають далеко від своїх домівок, рідних і друзів.
У 2023 році більшість учасників опитування спиралася на заощадження, однак у 2024 році цей показник помітно скоротився, водночас зберігаючись як основне джерело доходу для 29% опитаних.
„Оскільки в українських біженців у Молдові закінчуються заощадження, вони все більше покладаються на гуманітарну підтримку для задоволення своїх основних потреб. Це особливо тривожний висновок на тлі, коли фінансування гуманітарної допомоги в Молдові скорочується”, — зазначають автори дослідження.
Респонденти в Польщі висловили намір повернутися в Україну найближчим часом через такі проблеми:
відсутність достатнього доходу для утримання себе та своїх домогосподарств (41%);
неможливість більше жити у своєму тимчасовому житлі (30%).
Понад половина біженців, які перебувають у Польщі (55%), також висловили тривогу з приводу свого юридичного статусу і можливості примусового повернення.
У Молдові основний мотив, через який біженці висловлюють бажання повернутися в Україну, полягає в неможливості задоволення своїх основних потреб (38%).
Після 24 лютого 2022 року Польща стала однією з країн, яка прийняла найбільшу кількість українських біженців. З яких регіонів найбільше українців перебуває у цій європейській країні, інформує UKRRAIN.
Станом на осінь 2023 року у Польщі налічувалося близько мільйона українців. Найбільше наших співвітчизників приїхали до Польщі з Дніпропетровщини. Найменше – киян та жителів Криму (менше 1%), передає міжнародна агенція з працевлаштування Gremi Personal.
Наразі топ-10 областей за найбільшою кількістю українців у Польщі:
Дніпропетровська — 9,82%;
Хмельницька — 6,8%;
Івано-Франківська — 6,3%;
Львівська — 6,05%;
Волинська — 5,79;
Рівенська — 5,79%;
Харківська — 5,29%;
Житомирська — 5,29%;
Вінницька — 4,53%.
Аналітики зауважили, що навесні 2022 року найбільше українців приїхало до Польщі із областей, що розташовані в близькості від бойових дій. А взимку 2023-2024 року у Польщі серед опитаних українців переважна більшість — це трудові мігранти. Історично склалося, що найбільш у Польщі працювало українців із західних регіонів країни. Початок війни вніс зміни в цю традицію, адже багато людей були змушені виїхати із східних та південних регіонів із міркувань безпеки.
Однак за два роки більшість встигли впорядкувати своє життя: хтось повернувся в Україну, хтось поїхав до інших країн, тому попри війну географічний показник вирівнюється. Зокрема, у Польщі залишаються ті українці, які прагнуть працювати”, — розповіла директорка департаменту рекрутації міжнародної агенції з працевлаштування Gremi Personal Анна Джоболда. За її словами, кількість офіційно працевлаштованих українців у Польщі на кінець 2023 року складала 750 тисяч від 1 млн 125 тис. усіх іноземців, які працюють.
[type] => post [excerpt] => Після 24 лютого 2022 року Польща стала однією з країн, яка прийняла найбільшу кількість українських біженців. З яких регіонів найбільше українців перебуває у цій європейській країні, інформує UKRRAIN. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1712824200 [modified] => 1712781646 ) [title] => Стало відомо, з яких областей найбільше українців приїхало до Польщі [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=183841&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 183867 [uk] => 183841 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 183842 [image] => Array ( [id] => 183842 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/polsha-630x355jpg.webp [original_lng] => 16894 [original_w] => 630 [original_h] => 355 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/polsha-630x355jpg-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/polsha-630x355jpg-300x169.webp [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/polsha-630x355jpg.webp [width] => 630 [height] => 355 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/polsha-630x355jpg.webp [width] => 630 [height] => 355 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/polsha-630x355jpg.webp [width] => 630 [height] => 355 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/polsha-630x355jpg.webp [width] => 630 [height] => 355 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/polsha-630x355jpg.webp [width] => 630 [height] => 355 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1712770846:2 [_thumbnail_id] => 183842 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 2 [views_count] => 506 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 83877 [1] => 51 [2] => 656257 [3] => 37 [4] => 584109 [5] => 43 [6] => 578 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Новини [2] => Новини [3] => Світ [4] => Світ [5] => Статті [6] => Суспільство ) [tags] => Array ( [0] => 16667 [1] => 98316 [2] => 281 ) [tags_name] => Array ( [0] => біженці [1] => війна в Україні [2] => Польща ) ) [5] => Array ( [id] => 183768 [content] =>
На кінець січня 4 303 115 громадян України мали в Європейському Союзі статус тимчасового захисту, тоді як у лютому ця цифра зменшилася до 4 234 595, ідеться у звіті Євростату, статистичної організації Європейської комісії.
За даними відомства, українці, які рятуються від війни, і надалі повільними темпами звертаються за статусом тимчасового захисту. Він надає їм право на проживання та працевлаштування, доступ до соціального житла, фінансову й медичну допомогу, соціальні послуги.
Найбільшій кількості українських біженців статус тимчасового захисту надали Німеччина (1 286 580), Польща (957 200) та Чехія (385 075). Порівняно із січнем найбільше кількість українців, які звернулися за статусом тимчасового захисту, зросла також у Німеччині (+16 430, +1,3%), Польщі (+5640, +0,6%) та Чехії (+3885, +1,0%).
У п’ятьох державах українців з таким статусом стало менше. Це Австрія (-1420, -1,7%), Естонія (-550, -1,5%), Франція (-685, -1,1%), Нідерланди (-120, -0,1%), Мальта (-20, -1%).
У співвідношенні до кількості населення станом на кінець лютого найбільше українських біженців зі статусом тимчасового захисту на тисячу осіб було в Чехії (35,6), Литві (26,5) і Польщі (26), тоді як на рівні ЄС цей показник становив 9,4 на тисячу осіб.
46% українських біженців зі статусом тимчасового захисту – це жінки, 32,9% – неповнолітні віком до 18 років, 21,2% – дорослі чоловіки.
З моменту запровадження статусу тимчасового захисту Угорщина надала його 34 845 українським біженцям, а за останній місяць – 595.
(MTI)
[type] => post [excerpt] => На кінець січня 4 303 115 громадян України мали в Європейському Союзі статус тимчасового захисту, тоді як у лютому ця цифра зменшилася до 4 234 595, ідеться у звіті Євростату, статистичної організації Європейської комісії. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1712749800 [modified] => 1712753487 ) [title] => У ЄС перебуває близько 4,2 мільйона українських біженців зі статусом тимчасового захисту [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=183768&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 183658 [uk] => 183768 ) [trid] => din4423 [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 175839 [image] => Array ( [id] => 175839 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/193386-1-large.jpg [original_lng] => 131807 [original_w] => 1140 [original_h] => 641 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/193386-1-large-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/193386-1-large-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/193386-1-large-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/193386-1-large-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/193386-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 641 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/193386-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 641 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/193386-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 641 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [translation_required] => 1 [views_count] => 882 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 175839 [_edit_lock] => 1712742688:3 [_edit_last] => 3 [_oembed_c1252550f2a8bdbd767397c602b728cc] =>
In the aftermath of the @WCKitchen tragedy, the @UN was informed by the Israeli government of its intention to allow a meaningful increase in humanitarian aid distributed in Gaza.
I sincerely hope that these intentions are effectively and quickly materialized.
Серед людей із тимчасовим захистом у ЄС понад 98% становлять саме громадяни України. Про це свідчать дані Євростату.
У країнах Євросоюзу зменшується кількість українців, які користуються тимчасовим захистом. Про це свідчать дані Євростату.
Станом на кінець лютого 2024 року у країнах ЄС статус тимчасового захисту мали 4 234 595 громадян України, а на кінець січня їх було 4 303 115.
На кінець лютого найбільше українських біженців перебувало в: Німеччині (1 286 580 осіб; 30,4% від загальної кількості у ЄС); Польщі (957 200; 22,6%); Чехії (385 075; 9,1%).
Найбільше людей за місяць прибули саме до цих країн: до Німеччини (+16 430; +1,3%); до Польщі (+5 640; +0,6%); до Чехії (+3 885; + 1,0%).
У лютому зменшилася кількість українців із тимчасовим захистом у п’яти країнах ЄС: Австрії (-1 420 осіб; -1,7%); Франції (-685; -1,1%); Естонії (-550; -1,5%); Нідерландах (-120; – 0,1%); Мальті (-20; -1,0%).
Інфографіка: Євростат
За даними Євростату, серед людей із тимчасовим захистом у ЄС понад 98% становлять громадяни України. Дорослі жінки становлять 46% отримувачів тимчасового захисту, діти – 33,9%, дорослі чоловіки – 21,2%.
На сьогодні в Чехії перебуває близько 382 тисяч українських біженців, із них 123 тисячі працюють за контрактом, 90% платять податки, пенсійний внесок та медичне страхування зі своїх заробітків, повідомляє міністерство праці та соціального захисту країни.
«Таким чином біженці повертають державі надану їм допомогу», – заявив на пресконференції міністр праці та соціального захисту Маріан Юречка. Обсяг коштів, які завдяки цьому надходять до державної скарбниці, нині перевищує суму допомоги, що виплачується українським біженцям, зазначив він.
Після нападу росії на Україну два роки тому Чехія прийняла близько 550 тисяч українських біженців, понад 150 тисяч з них відтоді повернулися на батьківщину або виїхали на Захід.
Кількість українських біженців, які залишилися в Чехії, протягом останніх місяців більш-менш стабілізувалася. Переважна частина біженців – це жінки та діти. Понад 50 тисяч українських дітей цього навчального року відвідують чеські школи.
Окрім біженців, у чеських компаніях та установах працюють близько 250 тисяч українських заробітчан, тож загалом українці наразі становлять найбільшу національну меншину в Чехії, населення якої нараховує 10,7 мільйона людей.
[type] => post [excerpt] => На сьогодні в Чехії перебуває близько 382 тисяч українських біженців, із них 123 тисячі працюють за контрактом, 90% платять податки, пенсійний внесок та медичне страхування зі своїх заробітків, повідомляє міністерство праці та соціального захисту ... [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1712231400 [modified] => 1712230531 ) [title] => Третина українських біженців знайшли роботу в Чехії [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=183184&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 183121 [uk] => 183184 ) [trid] => din4423 [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 183122 [image] => Array ( [id] => 183122 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/ukran-menekultek.jpg [original_lng] => 388828 [original_w] => 1673 [original_h] => 941 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/ukran-menekultek-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/ukran-menekultek-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/ukran-menekultek-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/ukran-menekultek-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/ukran-menekultek-1536x864.jpg [width] => 1536 [height] => 864 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/ukran-menekultek.jpg [width] => 1673 [height] => 941 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/ukran-menekultek.jpg [width] => 1673 [height] => 941 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [translation_required] => 1 [views_count] => 697 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 183122 [_edit_lock] => 1712219731:3 [_edit_last] => 3 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 656257 [1] => 43 [2] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Статті [2] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 16667 ) [tags_name] => Array ( [0] => біженці ) ) [8] => Array ( [id] => 182869 [content] =>
Нині в Німеччині зареєстровано приблизно 1,65 мільйона громадян України. Німецькі депутати попереджають про надмірне навантаження і закликають до більш рівномірного розподілу біженців по всій Європі.
Про це пише Der Spiegel з посиланням на Федеральне міністерство внутрішніх справ ФРН.
Станом на березень кількість українських мігрантів у ФРН збільшилась на 250 тисяч осіб порівняно з минулим роком.
Зазначається, що число українців, які рятуються від російської військової агресії, у Німеччині більше, ніж прохачів притулку з інших країн.
За словами депутата опозиційного Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Александра Трома, федеральний уряд повинен враховувати, що Німеччина досягла межі у прийманні українських біженців.
«Федеральний уряд має терміново працювати над більш рівномірним розподілом новоприбулих українських біженців від війни в Європі, Німеччина досягла своїх меж», — сказав політик.
Дані федерального статистичного відомства свідчать, що жінки складають близько 80% українських громадян у працездатному віці, які з 2022 року знайшли притулок у Німеччині.
Уряд Латвії цього року виділить Фонду соціальної інтеграції (SIF) 4,44 млн євро на проведення культурно-орієнтаційних курсів та інтеграційних заходів для українських біженців.
Про це йдеться в повідомленні уряду Латвії, передає Укрінформ.
Для проведення безплатних курсів та інтеграційних заходів SIF, як і торік, оголосить відкритий конкурс проєктів із метою відбору відповідних заявок, реалізація яких забезпечить доступність курсів та заходів для цивільних українців в усіх регіонах Латвії, якомога ближче до місця їх нинішнього проживання.
Латвійські медіа уточнюють, що українцям запропонують курси культурної орієнтації, які включатимуть:
історію Латвії,
культурний простір,
курс державної мови (20 годин),
мовні клуби, державні та муніципальні послуги,
заходи з метою полегшення інтеграції в латвійське суспільство, наприклад, табори, семінари, культурні, спортивні та спільні заходи для сімей.
