19 листопада пам’ять жертв сталінських репресій – тих, кого 79 років тому під приводом участі в триденних відбудовних роботах депортували в радянські трудові табори смерті, – ушанували і в селі Чома на Берегівщині.
Найбільша трагедія в історії закарпатських угорців сталася в листопаді 1944 року, коли радянські війська, які окупували край, зібрали чоловіків віком від 18 до 60 років: синів, братів, батьків, дідів угорської та німецької національності – під приводом «маленьких робіт» і відправили спочатку до концентраційного табору в Сваляві, а звідти до Старого Самбора. Ті, хто пережив цей шлях, були вивезені в табори ГУЛАГу за тисячі кілометрів від дому та родин. Згідно з даними досліджень, із Закарпаття депортували 30 тисяч людей, понад десять тисяч з них уже ніколи не повернулися в рідний край.
Після богослужіння учасники заходу зібралися біля пам’ятної дошки, установленої на стіні місцевої греко-католицької церкви, де за духовний упокій жертв депортації молитву виголосив декан Берегівського угорськомовного деканату Мукачівської греко-католицької єпархії Ференц Демко.
Староста села Світлана Ковач підкреслила важливість збереження пам’яті. За її словами, щороку місцеві жителі збираються перед пам’ятною дошкою, на якій викарбувані імена їхніх предків, які не повернулися додому.
Голова місцевого осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) села Чома Янош Рац наголосив: «І сьогодні ми черпаємо сили для подолання труднощів, згадуючи наших вивезених предків, захоплюючись їхньою витримкою». Розповідаючи про ті події, Янош Рац зауважив, що восени 1944 року кількість жителів чоловічої статі в селі значно зменшилася, зокрема 46 із вивезених до таборів так більше ніколи й не побачили своїх рідних. «Люди, які повернулися додому, розповідали про жахи, пережиті ними в трудових таборах. Це ніколи не повинно повторитися», – додав він.
Потім Вів’єн Беца продекламувала вірш, і після спільного виконання національної молитви угорців присутні поклали вінки до пам’ятної дошки.
Товариство угорської культури Закарпаття у співпраці із Закарпатською угорською туристичною радою в рамках Програми транскордонного співробітництва Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна (HUSKROUA), яка фінансується з фондів Європейського Союзу, отримали можливість створити на території Берегівського району музеї-садиби. У межах проєкту «Архітектурна та інтелектуальна спадщина Верхньотисянського регіону» будуть відреставровані вже існуючі об’єкти або засновані нові. Перший із них – музей-юрту – відкрили 27 жовтня в селі Чома.
Присутніх на церемонії насамперед привітав голова Закарпатської угорської туристичної ради Андраш Мештер. Підсумовуючи результати реалізації проєкту, він повідомив, що на Закарпатті буде створено чотири етнографічні музеї-садиби, кожен з яких представлятиме певне ремесло місцевих угорців. «Тема чомівського музею-юрти – презентація епохи гонфоґлалашу (утвердження угорців у регіоні, – ред.), кінних традицій. Відвідувачі зможуть, зокрема, потренуватися в стрільбі з лука та верховій їзді», – повідомив Андраш Мештер. У музеї-садибі, створеному в Мужієві, основною темою буде виноградарство та садівництво, у селі Шаланки – бондарство, а Вишківський музей-садибу розширять ковальською майстернею та павільйоном для обробки льону. «У кожному музеї-садибі ремесла представлятимуть фахівці. Крім того, кожна установа буде пов’язана з певним етнографічним музеєм Угорщини. На встановлених екранах транслюватимуться також ролики з інших музеїв-садиб, щоб спонукати відвідувачів до візиту», – повідомив голова Закарпатської угорської туристичної ради.
Чомівський музей-юрта унікальний не лише тому, що він єдиний у краї, але й з огляду на розташування поруч з Кінним центром і контактним зоопарком Меморіального парку. Тож відвідувачі матимуть можливість отримати комплексний погляд на життя давніх угорців, їхні ремесла та звичаї.
«Майбутнє можна будувати, лише знаючи минуле. […] Етнографія розповідає про минуле, але звертається до теперішнього», – зазначив під час виступу консул Угорщини в Ужгороді Карой Сепеші. За його словами, основна мета створення музеїв-садиб – збереження угорських народних традицій та представлення спадщини наступним поколінням. «Ці заклади відіграють значну роль у передачі цінностей, у зміцненні ідентичності», – підкреслив консул. «Громадський простір має велике значення, важливо також зберігати та плекати угорську народну культуру на інституційному рівні», – додав він.
Очільниця Закарпатського угорськомовного товариства, депутатка обласної ради Ілдика Орос розпочала свій виступ, цитуючи слова Дюли Ійєша: «Лише той народ може поважати інші народи, їхні звичаї та традиції, який поважає власні». Тож аби з повагою пізнавати інші культури й бачити в них цінності, кожен насамперед повинен усвідомлювати свої, додала вона. «Нинішня подія також про це, адже надасть можливість тим, хто приїжджатиме сюди, пізнати культуру наших предків», – підкреслила Ілдика Орос.
Вирішальну роль у збереженні ідентичності закарпатських угорців відіграє дотримання традицій, що реалізовується й через музеї-садиби, наголосив, у свою чергу, голова Берегівського районного осередку ТУКЗ-КМКС Йожеф Шін. «В Угорщині ідея створення музеїв-садиб виникла приблизно сто років тому. Однак період двох світових воєн, а потім радянської влади не сприяв її втіленню в життя. Перший музей-садиба був заснований у 1962 році, а затим виникла ціла мережа цих закладів. Їхню важливість визнало і Товариство угорської культури Закарпаття – організація із захисту інтересів закарпатських угорців. Адже музеї-садиби значною мірою сприяють формуванню та розвитку місцевих громад, а також збереженню угорської ідентичності молоді», – наголосив він. «Етнографічні музеї-садиби, які представляють матеріальну і духовну культуру наших предків, є опорою нації. Це був найважливіший аргумент «за», коли правління Товариства вирішило скористатися програмою Європейського Союзу і подати грантову заявку на створення музеїв-садиб, результат чого ми бачимо сьогодні», – констатував очільник районного осередку ТУКЗ-КМКС. «Знайомство з традиціями і виховання навичок їхнього збереження слід починати в ранньому віці. У нинішньому глобалізованому цифровому світі особливо важливо плекати наші народні традиції, нашу унікальну культурну спадщину, адже так ми збережемо нашу ідентичність тут, на Закарпатті», – наголосив Йожеф Шін.
Після виступів Карой Сепеші, Йожеф Шін, Андраш Мештер, а також заступник голови Берегівської територіальної громади Ласло Горват та очільник місцевого осередку ТУКЗ-КМКС села Чома Янош Рац перерізали символічну стрічку. Відтак пастор реформатської церкви Арпад Давід попросив Божого благословення на музей, майбутні екскурсії й заняття, які тут проводитимуться, та на всіх присутніх.
Атмосферу заходу підкреслив виступ місцевої групи зі збереження традицій, яка представила народні танці, та ансамблю із села Геча, котрий виконав низку пісень про угорську ідентичність і важливість її збереження.
Після церемонії відкриття на території Меморіального парку висадили молодий дуб з околиць угорського села Надяр. Саджанець біля величезного дерева викопав і привіз на велосипеді Карой Такар, колишній шахтар Солотвинського солерудника. Стародавній дуб називають «деревом Петефі», адже за легендою під його кроною найвідоміший угорський поет, якого надихнула краса пейзажу, написав свою поему «Тиса».
«Коли світ навколо нас змінюється, ми намагаємося триматися за речі, які надають безпеку, як-от сім’я, почуття національної приналежності або ж святкова традиція», – наголосила речниця уряду Угорщини Олександра Сенткіраї 10 червня під час виступу на традиційному заході до Дня захисту дітей, організованому Спілкою багатодітних угорських сімей Закарпаття на території Меморіального парку в селі Чома.
День захисту дітей на території меморіального парку у селі Чома спільно відзначали понад 130 родин – членів Спілки закарпатських угорських багатодітних сімей. Під час урочистого відкриття заходу представники історичних церков першими попросили Божого благословення на родини. Єпископ Закарпатської реформатської церкви Шандор Зан Фабіан привітав присутніх словами надії із святого письма: «Навіть у дерева є надія: якщо його зрубати, воно знову проросте, і пагони його не вичерпаються. Навіть якщо корінь його в землі старіє, а пень перетвориться на труху, він проросте від запаху води, і пустить галуззя, як саджанці» (Йов. 14, 7-9).
Єпископський вікарій Мукачівської дієцезії римо-католицької церкви, настоятель Берегівської парафії Янош Молнар говорив про любов, цитуючи послання апостола Павла до римлян: «Любіть не прикидаючись. Ненавидьте погане, тримайтеся за добро. А щодо братерської любові, будьте ніжні та милостиві в пошані. Не впадайте в ревність, будьте гарячі духом: Служіть Всевишньому! Будьте радісні в надії, терпеливі в скорботі, стійкі в молитві».
Декан Берегівського угорськомовного деканату Мукачівської греко-католицької єпархії Ференц Демко зазначив, що на початку греко-католицьких святкових літургій зазвичай співають: «Благодать Святого Духа нас зібрала». «Бог створив нас, щоб ми були разом, щоб ми були у спільноті. Ця спільнота – це благодать Святого Духа, яка об’єднала нас, це розуміння, що ми – багатодітні сім’ї, це повинно давати нам надію на майбутнє, жити не лише сьогоднішнім днем, а й майбутнім, а отже діяти для майбутнього», – підкреслив священник.
Після представників духовенства присутніх привітав голова Спілки закарпатських угорських багатодітних сімей Йосип Торпоі. «Захід невипадково розпочався з прохання про благословення, адже Спілка закарпатських угорських багатодітних сімей – християнська організація, для нас дуже важливо зберігати національну ідентичність та віру тут, на Закарпатті», – наголосив він.
«Це нелегкий період, але ми маємо вистояти і вірити, що нас чекає гарне майбутнє», — зазначив Йосип Торпоі, подякувавши уряду Угорщини, церквам та партнерським організаціям за підтримку.
«Бачачи, що тут є життя, гамір дітей, родини, багатодітні родини, для них, для тих, хто залишився тут, і для нас – усіх угорців, це дає надію, що тут, на Закарпатті, навіть у найважчі часи війни люди черпають силу з важливості сім’ї, із сили життя в родині. Крім того, не тільки сім’я може бути великою об’єднуючою силою для громади, не менш важливим є почуття приналежності до нації», – зазначила під час виступу речниця уряду Угорщини Олександра Сенткіраї. Вона також наголосила на важливості мати якомога більше можливостей відчути безтурботне дитинство, «коли ляльковий театр, танці чи майстер-класи з рукоділля можуть викликати посмішку». Олександра Сенткіраї нагадала, що з початку війни Угорщина надала допомогу понад мільйону людей, які рятувалися від жахів війни, водночас не забуває і про тих, хто залишився вдома. Вона наголосила, що місцеві угорці і надалі можуть розраховувати на підтримку Угорщини, як в останні роки та місяці. «Закарпатські угорці можуть розраховувати на підтримку Угорщини, як дитина на допомогу матері», – зазначила речниця. Вона також висловила вдячність Спілці закарпатських угорських багатодітних родин за віддану роботу. «Організуюча сила, яка об’єднує громаду, має важливе значення у часи миру, а під час війни ця важливість помножується», – наголосила речниця.
Голова Національної спілки багатодітних родин Угорщини Каталін Кардошне Дюрко пригадала, що протягом останніх місяців уже кілька разів відвідувала Закарпаття, і це для неї означає, що «наскільки темними б не були хмари, коли народжується дитина – це черговий форпост, нова сила, натхнення для боротьби.
«Важливо зберігати нашу національну ідентичність, допомагати тутешнім багатодітним сім’ям зберігати дух, тому що є діти, за ними майбутнє, і ці діти повинні теж зберігати національну ідентичність, своє коріння, так вони матимуть бачення майбутнього. Ми хочемо, щоб вони зростали з усвідомленням того, що вони завжди можуть розраховувати на Угорщину та її багатодітні родини», – наголосила голова організації. З нагоди Дня захисту дітей гостя передала Спілці закарпатських угорських багатодітних сімей книжки з казками.
Після вітальних промов на учасників заходу чекала театральна вистава. Актори Закарпатського обласного угорського драматичного театру показали дитячу виставу «Принцеса, яка не мала імперії» за п’єсою Урсули Джонс у стінах школи верхової їзди, що поруч із парком. Після вистави актори берегівського театру поспілкувалися із маленькими глядачами.
Учасники заходу мали змістовне дозвілля, адже організатори підготували для них різноманітну програму. Більш сміливі мали можливість спробувати постріляти з лука, крім того, були доготерапія, батути, каруселі, контактний зоопарк, морозиво, солодка вата. Різноманітні майстер-класи з рукоділля – виготовлення ляльок-мотанок, паперових квітів, бісероплетіння, малювання обличчя, виготовлення свічок та дерев’яних іграшок – тривали протягом усього дня.
Пообіді дорослі зібралися для обговорення серйозного питання – переобрання керівництва. Першим присутніх привітав очільник Берегівського районного осередку ТУКЗ-КМКС Йожеф Шін. «Діти – наш скарб, наша найбільша радість. Сім’я – міцна основа кожного суспільства. Тож ми дякуємо вам за те, що, незважаючи на нелегкі часи, берете на себе труднощі, пов’язані з вихованням дітей. Це вкрай важливо для нашої нації», – наголосив він. «Нам потрібна родино-центрична політика, яка забезпечує майбутнє, де народжується достатня кількість дітей, адже діти – це майбутнє нашої нації, мати дітей – це віра в майбутнє», – додав Йожеф Шін.
Після звіту голови організації про роботу присутні, в результаті голосування, переобрали Йосипа Торпоі очільником Спілки закарпатських угорських багатодітних сімей. Йому допомагатимуть 12 членів правління, яких також обрали шляхом голосування.
Після цього краєзнавиця, викладачка Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Маргіта Кейс провела цікаву екскурсію, знайомлячи з експонатами, що знаходяться у Центрі для відвідувачів Меморіального парку, на тему «Слідами вождя Арпада».
Захід до Дня захисту дітей Спілки багатодітних угорських дітей Закарпаття завершився майстер-класом із народних танців.
У селі Чома в понеділок до дня Святої Трійці організували родинне свято.
Відзначення Дня захисту дітей у селі Чома Берегівського району має вже понад двадцятирічну історію. Перед початком війни в населеному пункті, де проживає близько тисячі людей, завжди приділяли значну увагу заходам, які об’єднують громаду.
Два роки тому, з дотриманням обмежувальних заходів, запроваджених через епідемію коронавірусу, місцеві організували дитяче свято, залучивши молодь та старших жителів села. Подібний захід провели й цього року – на подвір’ї місцевої греко-католицької церкви у понеділок з нагоди свята П’ятидесятниці організували «День повернення додому».
Захід розпочався богослужінням, яке очолив декан Берегівського угорськомовного деканату Мукачівської греко-католицької єпархії Ференц Демко, а продовжився святковою хресною ходою, під час якої хоругви несли молоді люди, одягнені в народне вбрання.
«День Святої Трійці у ряді церковних свят займає особливе місце, адже празник вважається днем народження церкви», – зазначив Ференц Демко.
«Церква – це місце спільноти, де людина відчуває свою приналежність. Людині добре кудись належати. Нинішній захід – перший за останні роки, організований загальними силами. Зараз у селі проживає близько шістдесяти дітей, це небагато, але, вважаю, не варто падати духом», – додав священник.
Цьогорічний день Святої Трійці для греко-католицьких вірян села був особливий і через те, що 16 членів церкви вперше прийняли таїнство Євхаристії.
До організації родинного дня в селі долучилися всі, це стало загальною справою. Староста Чоми Світлана Ковач наголосила на важливості співпраці місцевих організацій: «Коли справа доходить до заходів, зокрема, громадських дійств, всі долучаються, кожен проявляє себе». Цього року до серед організаторів свята була й громадська організація KárpátHáz.
Керівниця гуртка зі збереження народних традицій Ангела Решко-Пап уже протягом кількох десятиліть вважає своїм покликанням знайомити молодь з угорською культурою і традиціями, передати, закохати в них. За її словами, діти на заході виступали у прекрасних народних костюмах завдяки перемозі в конкурсі: «Ми подали заявку на конкурс, оголошений Фондом ім. Шандора Чорі. Костюми, які ми бачимо на дітях сьогодні, дуже цінні, це – місцеве народне вбрання, яке ми пошили разом зі спеціалістами».
Гурток зі збереження традицій бере участь і в менторській програмі, створеній для професійного розвитку ансамблів народного танцю, в рамках якої хореографи з Угорщини навчають дітей народним танцям і пісням.
«Назва нашого гуртка зі збереження традицій – Bokréta (Бокрейта), тобто, невеликий букет зв’язаних квітів – також говорить про те, що ми об’єднуємо в один гурт молодих людей, які в межах наших занять знайомляться з угорською культурою, вивчають і передають наші народні традиції», – каже пані Ангела.
Для родин, які відвідали захід, організували змістовне дозвілля, були, зокрема, батути, каруселі, надувні атракціони, а також різноманітні майстер-класи з рукоділля, змагання з мініфутболу, ігри на вправність. Долучитися до сімейного свята, організованого з метою збереження традицій, запросили і мешканців навколишніх сіл, тож разом із гостями у заході взяли участь близько двох сотень людей.
Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) та Закарпатська угорська туристична рада 14 травня організували для школярів на території меморіального парку села Чома цілоденний захід на тему «Згадуючи своїх предків».
Від імені організаторів присутніх привітав голова Закарпатської угорської туристичної ради Андраш Мештер. Він зокрема розповів про історію створення меморіального парку, центру для відвідувачів, відкритого в 2020 році, про контактний зоопарк на території закладу, а також можливості кінного центру, будівництво якого триває. Андраш Мештер також зазначив, що на території Закарпаття є чимало місць, де було знайдено багато артефактів часів віднайдення угорцями Батьківщини, з яких угорські могили, виявлені в селі Чома на Берегівщині, – одне з найважливіших місць пам’яті. Перші розкопки на околиці села розпочалися ще 130 років тому, після того, як тут було виявлені сліди місця поселення давніх угорців часів «віднайдення батьківщини». Приблизно через сто років археологи розкопали могили угорської громади, що захищала кордони з 10-го століття, та сліди тогочасного поселення, що є чітким доказом того, що деякі з угорців не рушили далі після переходу через Карпати, а оселилися в цьому краї. Тож те, що угорці присутні на цій території вже більше 1100 років, – це факт.
У 1996 році з ініціативи ТУКЗ-КМКС у північній частині понад тисячолітнього кладовища було створено меморіальний парк. Розташований тут центр для відвідувачів разом із меморіальним парком знайомить гостей з археологічними знахідками цвинтаря часів віднайдення угорцями батьківщини. Центр для відвідувачів оформив історик-краєзнавець Барнабаш Кейс. Тут можна побачити місце поховання, розрізану навпіл юрту, угорські прапори з різних часів, знаряддя праці, зброю, угорські народні вбрання різних епох. На другому поверсі центру відвідувачі можуть ознайомитися зі способом життя угорців 10-го століття, а в мансардному приміщенні – з місцевими пам’ятками часів короля Арпада.
Присутніх на події привітав і голова Берегівського районного осередку ТУКЗ-КМКС Йожеф Шін. «Це наша батьківщина. Тут жили наші предки, вони оселилися в цьому краї, і ми зберігаємо свою угорську ідентичність донині, і завдяки таким місцям, як меморіальний парк села Чома, сподіваємося, що так буде ще дуже довго», – підкреслив він.
Відтак школярі із сіл Чома, Геча, Бодалово, Мужієво та Бене почергово взяли участь в екскурсії, в рамках якої із виставкою, яка складається з багатьох елементів, знайомила етнограф, викладачка Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Маргіта Кейс, запросивши дітей долучитися до віртуальної подорожі. Краєзнавиця розповідла дітям про спосіб життя давніх угорців, їхній одяг, віру, а також показала експоновану в центрі юрту та представлені в ній знаряддя. У рамках презентації «Побут та вірування давніх угорців» школярі в інтерактивній формі згадували легенди про походження угорців – оповіді про птаха Турула, про чудодійного оленя, про ріг Легела, а також героїчні легенди про Дерево життя.
Тим часом у менших залах тривали майстер-класи з рукоділля, де діти мали можливість займатися плетінням із бісеру, валянням, познайомитися із ткацтвом. А на подвір’ї із давніми знаряддями, які угорці використовували в битвах, школярів знайомив студент Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Бенце Чурман. Усі гості відвідали також контактний зоопарк, де мали можливість погладити поні, ягнят, побачити гусей та мангалиць. На завершення заходу дітей частували бограч-гуляшем та свіжоспеченими фанками.
Захід, який має на меті знайомити з історією давніх угорців, корінням народу, що живе в серці Європи, планують проводити і надалі.
Заходи тривали в Солотвині, у місцевій римо-католицькій церкві імені першого угорського короля та в меморіальному парку села Чома. Крім того, пам’ять святого Іштвана вшанувала ГО «Про Культура Субкарпатіка» у селі Косино перед бюстом святого Іштвана.
19 червня у Меморіальному парку села Чома відбулося тихе покладання вінків до пам’ятного знаку на знак вшанування пам’яті предків із нагоди віднайдення угорцями батьківщини. З огляду на воєнну ситуацію традиційного масового інтерактивного заходу не проводили.
Присутніх на заході привітав голова Берегівського районного осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Йожеф Шін. Він підкреслив, що археологічні знахідки – залишок угорських поховань та древнього поселення у селі Чома – докази того, що предки угорців одинадцять століть тому не лише мігрували в цей край, але вели тут осілий спосіб життя. «26 років тому, до 1100-річчя віднайдення угорцями батьківщини, ТУКЗ-КМКС оформив на місці археологічних розкопок, де було знайдено угорські могили, меморіальний парк, де можемо у гідних умовах вшановувати пам’ять цих предків. Водночас завданням парку є зміцнення національної ідентичності нашої молоді, що є одним із найважливіших завдань усіх нас», – підкреслив Йожеф Шін.
Консул дипломатичного представництва Угорщини в Берегові Матяш Сюреш під час виступу зазначив: «Меморіальний парк відображає вразливість угорців у ХХ столітті. Озираючись назад, ми бачимо саме те, що угорці на початку XX століття стали переможеними в європейській дезінтеграції. Наше завдання – зробити так, щоби на початку ХХІ століття в процесах великої реорганізації Європи Угорщина не стала переможеною, а, за можливості, переможцем. У XXI столітті ми, нинішні угорці, повинні стати сильнішими, ніж ми себе вважаємо». «Це можливо, якщо ми за жодних обставин не відмовимося від свого права на самовизначення», – наголосив консул.
Після промов присутні – консули Аттіла Ковач та Матяш Сюреш, голова Берегівської райради Карло Резеш, голова Берегівської територіальної громади Золтан Бабяк, депутат обласної ради, голова Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства Ільдико Орос та Йожеф Шін – поклали вінки до пам’ятного знаку, а також до пам’ятників вождя Арпада та короля святого Іштвана.
На завершення дійства очільник місцевого осередку ТУКЗ-КМКС села Чома Янош Рац запросив присутніх до виставкового центру меморіального парку, де вони ознайомилися із експозицією про життя угорців історичного часу віднайдення угорцями батьківщини.
Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) провело заходи з нагоди Дня святого Іштвана 20 серпня в селі Чома на території Меморіального парку, а також біля пам’ятника королю на території школи села Бене.
Під час дійства в с. Бене присутніх привітав Ласло Молнар, голова місцевого осередку ТУКЗ-КМКС, котрий зазначив, що День святого Іштвана відзначають у селі щороку.
У рамках заходу місцева молодь представила невеликий концерт, відтак присутні поклали вінки до пам’ятника визначному діячу.
У Меморіальному парку с. Чома до учасників святкувань звернувся секретар з питань культури ТУКЗ-КМКС Ласло Молнар. Він наголосив, що Товариство на всіх рівнях: обласному, районному й місцевому – щороку 20 серпня організовує заходи до Дня святого Іштвана та угорського державотворення. «На жаль, через карантинні обмеження цьогоріч немає можливості провести традиційний масовий захід, лише покладання квітів у вузькому колі, – зазначив він і водночас наголосив: – Збереження й передача національних традицій та культури наступному поколінню – запорука збереження угорців на рідній землі. Саме тому важливо відзначати такі пам’ятні дати».
Відтак присутні поклали вінки до пам’ятника святому Іштвану в Меморіальному парку.
Як зазначив голова Берегівського районного осередку ТУКЗ-КМКС Йожеф Шін в інтерв’ю нашому виданню, встановлення пам’ятника святому Іштвану означає, що його справи та вчення не забуті. «Він зробив для угорців найважливіше – створив державу, прийняв християнство, завдяки чому через тисячу років ми і зараз тут, у центрі Європи», – наголосив пан Шін.
