В історичній частині міста Ужгород демонтують вивіски магазинів, які не отримали належних дозвільних документів або ж їх вигляд не відповідає затвердженим міською радою стандартам. За приблизними підрахунками лише в центрі потрібно зняти близько 40-ка рекламних табличок.
В латвійській столиці Ризі демонтували пам’ятник російському поету Александру Пушкіну, який стояв у парку Кронвалда.
Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на LSM.lv.
Після демонтажу Ризьке агентство пам’ятників перемістило скульптуру Пушкіна на склад. Згодом її планують передати Спілці художників.
Рішення про переміщення скульптури ухвалено у зв’язку з тим, що 2009 року Рада зі збереження та розвитку історичного центру Риги і Державна інспекція з охорони пам’яток культури не схвалили її розміщення в парку Кронвалда, рекомендувавши вибрати інше місце.
Šodien ir vēl viena vēsturiska diena. Rīgā novācām nelegāli uzstādīto Puškina pieminekli. ?? pic.twitter.com/yV9cLHbslD
Таким чином те, що скульптура була встановлена в парку і дотепер перебувала там, порушувало нормативні акти. 3 березня 2023 року Рада з пам’ятників Ризької думи висловилася за перенесення скульптури в більш відповідне місце.
Наприкінці квітня коаліція Ризької думи схвалила ідею того, щоб пам’ятник Пушкіну перенесли в інше місце. Депутати вирішили вивчити можливі місця, де згодом можуть встановити монумент, а також висловили намір не зволікати з цим.
“На підставі документації Польського Червоного Хреста встановлено, що 1952 року в Глубчицях було проведено комплексні ексгумації останків червоноармійців, і поховань червоноармійців у Глубчицях не залишилося”, – заявили в Інституті національної пам’яті Польщі.
Президент інституту Кароль Навроцький зазначив, що цей обеліск є 28-м об’єктом такого типу в Польщі, який прибрали протягом року.
“Це не пам’ятник. Пам’ятник має бути історичним, науковим чи естетично привабливим. Ця пам’ятка не належить до подій, що відбувалися, бо у 1945 році звільнення та героїв Червоної армії не було. Це символ радянського комунізму, символ радянської пропаганди”, – додав Навроцький.
“Рік тому, 7 квітня 2022 року, в Мукачево на Закарпатті демонтували памʼятник Олександру Пушкіну – поету, що став символом російської імперської політики. Він став першим демонтованим памʼятним знаком Пушкіну у відповідь на суспільний запит очистити публічний простір країни від символів, повʼязаних із російською імперською політикою. Цей запит особливо зріс після повномасштабного вторгнення РФ”, – йдеться в повідомленні.
У деяких містах виявилося по кілька памʼятних знаків на честь російського поета. Наприклад, у Чернівцях їх було три, а в Миколаєві та Запоріжжі – по два.
“Між іншим імʼя Олександра Пушкіна належить і до найбільш вживаних урбанонімів, якими Російська імперія та її геополітична реінкарнація – СРСР маркували простір, рекомендованих до перейменування Експертною радою при МКІП. Це – наочне спростування тези, яку часто просуває сучасна кремлівська пропаганда і навіть більш ліберальні кола росіян, мовляв потрібно розділяти російську культуру та політику Москви”, – зазначили в Інституті нацпам’яті.
Перелік демонтованих памʼятних знаків на честь Пушкіна:
7 квітня – Мукачево
9 квітня – Тернопіль
9 квітня – Ужгород
12 квітня – село Заболотівці Львівської області, демонтовано погруддя
26 квітня – село Пушкіно Закарпатської області
28 квітня – Конотоп
30 квітня – Чернігів
5 травня – Вінниця, демонтовано меморіальну дошку
8 травня – Делятин Івано-Франківської області
13 травня – Біла Церква
21 травня – Миколаїв
8 липня – Кропивницький
26 липня – Запоріжжя, 16 січня 2023 було демонтовано другий памʼятний знак – погруддя
1 вересня – Київ, на території гімназії №153
11 жовтня – Київ, на території Національного транспортного університету
9 листопада – Харків
11 листопада – Житомир
11 листопада – Жмеринка
17 листопада, 23 грудня, 27 грудня – Чернівці, демонтовано 3 памʼятні знаки
20 листопада – Нікополь
21 листопада – Кременчук
29 листопада – Миколаїв, 29 грудня демонтовано другий памʼятний знак – меморіальну дошку
29 листопада – Ананьїв Одеської області
9 грудня – Тульчин
16 грудня – Дніпро
24 грудня – Кролевець Сумської області
29 грудня – Полонне Хмельницької області, демонтовано погруддя
30 грудня – Кропивницький, демонтовано барельєф
30 грудня – Краматорськ
18 лютого 2023 – село Біленченківка Полтавської області.
Серед інших поширених імперських символів, демонтованих упродовж 2022 року:
Історичний Вишеградський залізничний міст у Празі вирішили демонтувати, проти чого виступили активісти та депутати міської ради.
Петицію за порятунок 120-річної конструкції вже підписали понад шість тисяч осіб. На думку низки архітекторів і активістів, міст визначає міський пейзаж Праги так само, як Ейфелева вежа в Парижі. Водночас, залізнична компанія стверджує, що міст – непридатний для очікуваного збільшення залізничного руху, тому настав час замінити його на сучасну конструкцію, повідомляє Guardian.
Міст за проєктом інженера Франтішека Прашила був побудований у 1901 році. Він пролягає над річкою Влтавою на південь від Старого міста. Вишеградський міст розташований у районі, який у 1992 році було оголошено ЮНЕСКО об’єктом Всесвітньої спадщини, і користується популярністю серед пішоходів і велосипедистів. У 2004 році він отримав статус пам’ятки національного значення.
Залізнична компанія стверджує, що оновити міст і побудувати нову колію біля двох існуючих буде надто складно і дорого. За словами речника залізничної компанії Яна Неволи, потрібен новий міст, оскільки реконструкція існуючого нереальна. «Він у настільки поганому стані, що заміни потребує понад 60 відсотків конструкційних частин. Водночас, такий підхід – набагато дорожчий, не дасть змоги збільшити трафік і продовжить життя мосту лише на кілька десятків років», – підкреслив він.
Однак техніко-економічне обґрунтування, проведене на замовлення міської ради Праги, дійшло висновку, що збереження мосту є «технічно можливим», і що конструкція «має достатню структурну здатність для обслуговування майбутнього руху поїздів».
Адам Шайнхер, заступник міського голови, відповідальний за транспортну інфраструктуру та культурні пам’ятки, повідомив: «Найважливіше в мості те, що він є частиною панорами Праги, і пражани не можуть уявити місто без нього. Коли ми дивимося фільми, зняті в Празі, залізничний міст присутній майже у кожному».
За словами голови групи збереження пам’яток Club for Old Prague, історика архітектури Карлового університету Ріхарда Бігеля, плани залізничної компанії свідчать про «брак емпатії». «Важливість мосту для Праги така ж, як важливість Ейфелевої вежі для Парижа», – підкреслив він.
У Кам’янському не можуть демонтувати бюст Брежнєву. У міськраді кажуть, що в бюджеті на це бракує коштів. Про це повідомили на Facebook-сторінці ГО «Декомунізація. Україна», передає Телеканал D1.
Представники громадської організації оприлюднили відповідь першого заступника міського голови Кам’янського з питань діяльності виконавчих органів міськради Олександра Чернишова. У документі мовиться, що на демонтаж потрібні додаткові кошти, які зараз, нібито, спрямовуються на потреби армії.
«Виконання робіт з демонтажу бюста Л. Брежнєва потребує додаткового фінансування, але в період воєнного стану витрати з міського бюджету передусім спрямовуються на створення умов для своєчасного та оперативного реагування на потреби фінансового забезпечення заходів територіальної оборони, захисту безпеки населення та забезпечення його життєдіяльності, функціонування бюджетної галузі, комунальних підприємств. У зв’язку з викладеним вище питання про демонтаж бюста Л.Брежнєва буде розглянуто після припинення військового стану», – зазначив перший заступник мера Олександр Чернишов.
За словами представників громадської організації, пам’ятник Брежнєву мали демонтувати ще 2016 року згідно із законом про декомунізацію.
У середу ввечері в центрі Одеси почали демонтувати пам’ятник імператриці Катерині ІІ. Також повідомляють про знесення пам’ятника Суворову.
Пам’ятник Катерині II перенесуть до художнього музею.
Раніше в Одесі пройшло голосування щодо пам’ятника Катерині II. Як повідомив мер міста Геннадій Труханов, більшість одеситів, що проголосували, підтримали ідею демонтажу пам’ятника. Згодом рішення підтримав виконавчий комітет міської ради.
Латвія досягла своєї мети знести 69 радянських пам’ятників до 15 листопада і навіть перевиконала цей план, адже з літа було демонтовано вже понад 120 монументів, повідомив представник міністерства культури в інтерв’ю інформагентству Leta.
Посадовець розповів, що 55 «реліквій» минулої доби знесли або перевезли до музею з ініціативи місцевих громад.
Через війну росії в Україні парламент Латвії ухвалив постанову про демонтаж до 15 листопада об’єктів тоталітарних режимів. Водночас це рішення не стосується пам’ятників на місцях поховань.
Наприкінці серпня, зокрема, демонтували монумент радянської доби в Ризі, установлений на честь Червоної армії, який охоронявся латвійсько-російською міжурядовою угодою 1994 року. Однак у травні до неї були внесені зміни.
Міністерство закордонних справ росії минулого тижня назвало знесення радянських пам’ятників «державним вандалізмом» і викликало з цього приводу посла Латвії в Москві.
Згідно з позицією російського відомства, «варварство» Латвії відповідає «загальній політиці прославлення нацизму» керівництва країни. Москва заявила, що може відповісти дзеркальними засобами, що, «безумовно, буде невигідно Ризі».
У міськраді зазначили, що подальшу долю пам’ятника вирішуватимуть харків’яни після війни.
У Харкові демонтували погруддя російського поета Олександра Пушкіна. Про це повідомила міськрада.
„Ця пам’ятка, а можливо й інші, мають бути збережені, а їхню подальшу долю демократичним шляхом, але вже у мирний час, вирішуватимуть саме харків’яни”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що рішення про демонтаж було ухвалено через те, що Харків є одним із найбільш постраждалих від війни міст.
„Як один із варіантів такого переосмислення – бюст Пушкіна може стати частиною експозиції, присвяченої українському національно-визвольному руху, адже понад сто років тому, ще перед революцією 1917 року, його збиралися знести активісти цього руху”, – заявили у міськраді.
11-ти метровий солдат, вагою 19 тонн, був встановлений в Ужгороді на самісінькому кордоні з Європою у 1970-му році, – на честь 25-річчя перемоги радянського союзу над фашизмом. Утім, опісля подій 14-го року, в Україні заговорили про декомунізацію, і власне, у 2015-му був виданий відповідний закон, зокрема про демонтаж символів радянської доби, перейменування адміністративних одиниць, вулиць, а також підприємств різних форм власності. Відтак, нинішнє повалення – очікуване і в межах чинного законодавства. Ініціатором знесення символів тоталітарного режиму на початку травня виступили представники коаліції «Закарпаття за дерусифікацію».
