Array
(
[count_posts] => 7
[cache_key] => Query_Posts::global::uk::YTo1OntzOjQ6ImxhbmciO3M6MjoidWsiO3M6NzoiZG9tYWlucyI7YToxOntpOjA7czo0OiJsaWZlIjt9czo2OiJvZmZzZXQiO2k6MDtzOjk6InRheF9xdWVyeSI7YToxOntpOjA7YTozOntzOjg6InRheG9ub215IjtzOjg6InBvc3RfdGFnIjtzOjU6ImZpZWxkIjtzOjI6ImlkIjtzOjU6InRlcm1zIjthOjE6e2k6MDtpOjExOTE0Mjt9fX1zOjExOiJhZnRlckxvY2tlciI7aTowO30=
[has_result] => 1
[posts] => Array
(
[0] => Array
(
[id] => 182510
[content] =>
Як залишатися максимально корисними у волонтерстві, бізнесі та освіті? Про тил під час війни говорили на дискусії в Ужгороді. Це – продовження традиційного офлайн-формату таких публічних обговорень у місті.
Як видати першу книжку? Цю тему порушили в одній із книгарень Ужгорода. До дискусії запросили охочих, а також авторів, які нещодавно видали свої перші книжки. Відбулася своєрідна презентація і цікава дискусія.
У Румунії більшість віруючих є православними та греко-католиками. Дві громадські організації, близькі до Румунської православної церкви (BOR), нещодавно ініціювали суспільне обговорення питання про визначення дати Великодня, адже багато хто хоче, щоб вона збіглася зі святкуванням християн західного обряду.
Хоча Румунія понад століття тому перейшла на григоріанський календар, православна церква й надалі обчислює Великдень за юліанським, тож православна Пасха зазвичай не збігається з датою цього свята в католиків та протестантів.
«Прошу Національні збори і священний синод Румунської православної церкви розраховувати дату Великодня за григоріанським календарем (як і Різдво), щоб відзначати свято Воскресіння разом з усіма нашими співвітчизниками», – ідеться в дописі у Facebook викладача Клузького університету Адріана Папахагі.
Професор зазначив, що ця розбіжність у календарі дуже дратує мільйони румунів, які живуть на Заході, але не можуть скористатися вихідними днями, наданими державою для святкування Великодня, тому змушені брати додаткові дні відпустки.
Не потрібно наслідувати російське православ’я
Змінити час святкування Великодня закликав і Теодор Баконскі, колишній міністр закордонних справ та експосол Румунії у Ватикані, який у своїй ініціативі, опублікованій у соцмережі, назвав різні церковні календарі пережитком холодної війни, який залишився дотепер, хоча звільнені від комунізму православні народи регулярно закликали своїх церковних лідерів вирішити це питання. На думку Баконскі, Румунська православна церква більше не повинна наслідувати російське православ’я у визначенні дати Великодня, адже для відзначення інших свят використовує григоріанський календар.
Одного разу вже переходили – зміни протрималися три роки
Відповідна ініціатива в румунській православній церкві була сприйнята неоднозначно: архієпископ Клужа підтримує перехід, але архієпископ Констанци не хоче навіть чути про це. Тож було прийнято офіційну позицію, де вказано, що проблема полягає не в догмі й для вирішення цього питання потрібне відновлення консультацій між православними церквами, щоб схвалити спільне синодальне рішення. У 1924 році Румунська православна церква сама перейшла на григоріанський календар. Однак у 1927-му повернулася до юліанського, за яким Великдень святкувався в більшості православних країн, щоб зберегти єдність православної громади.
[type] => post
[excerpt] => У Румунії більшість віруючих є православними та греко-католиками. Дві громадські організації, близькі до Румунської православної церкви (BOR), нещодавно ініціювали суспільне обговорення питання про визначення дати Великодня, адже багато хто хоче, ...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1681750740
[modified] => 1681742056
)
[title] => У Румунії виникла дискусія щодо того, коли святкувати Великдень
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=144241&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 144175
[uk] => 144241
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 144176
[image] => Array
(
[id] => 144176
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/husvet.jpg
[original_lng] => 170654
[original_w] => 730
[original_h] => 544
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/husvet-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/husvet-300x224.jpg
[width] => 300
[height] => 224
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/husvet.jpg
[width] => 730
[height] => 544
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/husvet.jpg
[width] => 730
[height] => 544
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/husvet.jpg
[width] => 730
[height] => 544
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/husvet.jpg
[width] => 730
[height] => 544
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/husvet.jpg
[width] => 730
[height] => 544
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 3053
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 144176
[_edit_lock] => 1681731256:2
[_edit_last] => 2
[_oembed_553d25f759f9bf152253e71dc5c23b95] =>
[_oembed_time_553d25f759f9bf152253e71dc5c23b95] => 1690481077
[_oembed_77b7f0f49b6d57de90994ceded49f58b] =>
[_oembed_time_77b7f0f49b6d57de90994ceded49f58b] => 1694082286
[_oembed_fd5118d2ec7f0a3a4796fe33d469d63e] =>
[_oembed_time_fd5118d2ec7f0a3a4796fe33d469d63e] => 1698415029
[_oembed_f366fac758256391e181a40ba8775f38] =>
[_oembed_time_f366fac758256391e181a40ba8775f38] => 1700067940
[_oembed_eb55043d2f7db9f07d4d614a0e300fc8] =>
[_oembed_time_eb55043d2f7db9f07d4d614a0e300fc8] => 1711875027
[_oembed_4c6ca800cf3c292f4dc7ca383a9f7eef] =>
[_oembed_time_4c6ca800cf3c292f4dc7ca383a9f7eef] => 1712245815
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 9
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Спецтема
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 103384
[1] => 119142
[2] => 3879
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Великдень
[1] => дискусія
[2] => Румунія
)
)
[3] => Array
(
[id] => 138482
[content] =>
Донбас – це про українські осередки Донеччини та Луганщини, які діяли з початку 2000-их років і до 2014-ого; про тих, хто хотів жити не в минулому, всіяному міфами, а у вільній Україні з демократичними принципами. Такі тези співзвучні з книжкою «Схід українського сонця» і темою чергової публічної дискусії, що тривала в Ужгородському скансені. Спікер – письменниця, аналітик, науковець Катерина Зарембо.
Як сприймають війну в Україні на Заході, зокрема у Франції? Як світ відкриває для себе Україну і яка наша участь у такому процесі? Про це й не тільки йшлося під час публічної дискусії з Іреною Карпою.
Віталій Портников – учергове в Ужгороді. Щоправда, тепер із публічною дискусією на тему війни. Утім, каже: у такі непрості часи, як нині, потрібно розмовляти з людьми про це: аналізувати ситуацію, у якій ми опинилися; міркувати, що буде далі; зрештою, налаштувати себе на те, як реагувати на нові виклики, бо їх дедалі більшатиме, певен публіцист. Серед безлічі випробувань у найближчих десятиліттях найбільш значуща – збереження держави та народу. Послухати думки Віталія Портникова прийшло близько 400 охочих.
Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ спільно з Громадською організацією «ҐЕНІУС» 12 травня в онлайн-форматі провів дебати «Наука, що формує майбутнє».
Захід відбувся цього року вже вчетверте. Він є частиною Закарпатської наукової студентської конференції, яка 13 травня буде проведена вшістнадцяте. На ній виступлять 35 доповідачів у п’ятьох різних секціях.
Мета наукових дискусій полягає в тому, щоб студенти закарпатських вишів, тобто інтелектуали, які є майбутнім угорців Закарпаття, мали якнайширший кругозір та уявлення про виклики, проблеми й процеси, що відбуваються у світі.
На початку заходу учасників привітала директорка ГО «ҐЕНІУС» Наталія Вараді. Затим виступив ректор Закарпатського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Іштван Черничко. «Досліджувати потрібно, досліджувати варто, адже там, де є дослідження, є місце для дискусії», – підкреслив він. А відтак висловив радість з приводу того, що навіть за нинішніх змінених обставин захід зібрав чимало учасників.
Після вітальних промов розпочалися дебати. Перед студентами виступили знані угорські науковці. Зокрема професор Габор Ердевді (Будапештський університет ім. Лоранда Етвеша) порушив тему «Граф Лайош Баттяні – голова першого незалежного угорського уряду», професор Карой Кочіш (Академія наук Угорщини) – «Угорщина та угорці. Взаємозв’язок держави та етнічного простору на території Угорщини в останньому тисячолітті». Професор Міклош Контра (Реформатський університет ім. Гашпара Контри) виступив з доповіддю «Мовна освіта, яка формує майбутнє», а професор Томаш Вайсбург (Національна наукова студентська рада) з темою «Професійна самоосвіта – інвестування в безпечне майбутнє».
Захід відбувся за підтримки угорського уряду та Програми «Національні таланти».
K. K./Kárpátalja hetilap
[type] => post
[excerpt] => Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ спільно з Громадською організацією «ҐЕНІУС» 12 травня в онлайн-форматі провів дебати «Наука, що формує майбутнє».
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1652461560
[modified] => 1652454952
)
[title] => Наукова дискусія в Закарпатському угорському інституті
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=102506&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 102481
[uk] => 102506
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 102483
[image] => Array
(
[id] => 102483
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/280698619-3307409436154351-2909766660774691219-n.jpg
[original_lng] => 265624
[original_w] => 2048
[original_h] => 1536
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/280698619-3307409436154351-2909766660774691219-n-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/280698619-3307409436154351-2909766660774691219-n-300x225.jpg
[width] => 300
[height] => 225
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/280698619-3307409436154351-2909766660774691219-n-768x576.jpg
[width] => 768
[height] => 576
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/280698619-3307409436154351-2909766660774691219-n-1024x768.jpg
[width] => 1024
[height] => 768
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/280698619-3307409436154351-2909766660774691219-n-1536x1152.jpg
[width] => 1536
[height] => 1152
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/280698619-3307409436154351-2909766660774691219-n.jpg
[width] => 2048
[height] => 1536
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/280698619-3307409436154351-2909766660774691219-n.jpg
[width] => 2048
[height] => 1536
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 2355
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 102483
[_edit_lock] => 1652444153:2
[_edit_last] => 2
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_5372e28f527d891a59d21283efffe0ff] =>
[_oembed_time_5372e28f527d891a59d21283efffe0ff] => 1665134577
[_oembed_d209ee28a00dc31814a22879a36511c6] =>
[_oembed_time_d209ee28a00dc31814a22879a36511c6] => 1665848539
[_oembed_fd661957ebbdd55e0a9402111c27a12e] =>
[_oembed_time_fd661957ebbdd55e0a9402111c27a12e] => 1667740372
[_oembed_ca22551cb1640eb2299db70ec402ac83] =>
[_oembed_time_ca22551cb1640eb2299db70ec402ac83] => 1671641009
[_oembed_c1f6c19f0051233501b1efa8d39f9193] =>
[_oembed_time_c1f6c19f0051233501b1efa8d39f9193] => 1677916835
[_oembed_ac1b8dbbf20b7c548ff3f9a6969909da] =>
[_oembed_time_ac1b8dbbf20b7c548ff3f9a6969909da] => 1681032787
[_oembed_553d25f759f9bf152253e71dc5c23b95] =>
[_oembed_time_553d25f759f9bf152253e71dc5c23b95] => 1690476490
[_oembed_eb55043d2f7db9f07d4d614a0e300fc8] =>
[_oembed_time_eb55043d2f7db9f07d4d614a0e300fc8] => 1713249216
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 29
[1] => 51
[2] => 570
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Закарпаття
[1] => Новини
[2] => Освіта
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 119142
[1] => 3152
)
[tags_name] => Array
(
[0] => дискусія
[1] => Закарпатський угорський інститут ім. Ф. Ракоці ІІ
)
)
)
[model] => Array
(
[lang] => uk
[offset] => 0
[tax_query] => Array
(
[0] => Array
(
[taxonomy] => post_tag
[field] => id
[terms] => Array
(
[0] => 119142
)
)
)
[afterLocker] => 0
)
[_model] => Array
(
[lang] => uk
[domains] => Array
(
[0] => life
)
[offset] => 0
[tax_query] => Array
(
[0] => Array
(
[taxonomy] => post_tag
[field] => id
[terms] => Array
(
[0] => 119142
)
)
)
[afterLocker] => 0
)
[domains] => Array
(
[0] => life
)
[_domains] => Array
(
[life] => 1
)
[status] => 1
[from_cache] =>
)
дискусія (Сторінка 1)
«Виграти війну, виграти мир: роль волонтерів, бізнесу та освіти»: дискусія в Ужгороді (відео)
Як залишатися максимально корисними у волонтерстві, бізнесі та освіті? Про тил під час війни говорили на дискусії в Ужгороді. Це – продовження традиційного офлайн-формату таких публічних обговорень у місті.
14:35 Березень 27, 2024
Життя
580
1 хвилина
В ужгородській книгарні провели розмову на тему «як видати першу книжку?» (відео)
Як видати першу книжку? Цю тему порушили в одній із книгарень Ужгорода.
17:10 Липень 20, 2023
Життя
1200
1 хвилина
У Румунії виникла дискусія щодо того, коли святкувати Великдень
У Румунії більшість віруючих є православними та греко-католиками. Дві громадські організації, близькі до Румунської православної церкви (BOR), нещодавно ініціювали суспільне обговорення питання про визначення дати Великодня, адже багато хто хоче, ...
16:59 Квітень 17, 2023
Життя
3053
1 хвилина
Українськість Донбасу ХХІ століття: дискусія з Катериною Зарембо / Докладно (відео)
Донбас – це про українські осередки Донеччини та Луганщини, які діяли з початку 2000-их років і до 2014-ого; про тих, хто хотів жити не в минулому, всіяному міфами, а у вільній Україні з демократичними принципами.
21:28 Лютий 28, 2023
Життя
928
1 хвилина
Війна за Україну: дискусія з Іреною Карпою (відео)
Як сприймають війну в Україні на Заході, зокрема у Франції? Як світ відкриває для себе Україну і яка наша участь у такому процесі? Про це й не тільки йшлося під час публічної дискусії з Іреною Карпою.
19:10 Жовтень 25, 2022
Життя
1312
1 хвилина
Коли закінчиться війна? Дискусія з Віталієм Портниковим в Ужгороді (відео)
Віталій Портников – учергове в Ужгороді. Щоправда, тепер із публічною дискусією на тему війни. Утім, каже: у такі непрості часи, як нині, потрібно розмовляти з людьми про це: аналізувати ситуацію, у якій ми опинилися; міркувати, що буде далі; зреш...
17:55 Вересень 22, 2022
Життя
2581
1 хвилина
Наукова дискусія в Закарпатському угорському інституті
Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ спільно з Громадською організацією «ҐЕНІУС» 12 травня в онлайн-форматі провів дебати «Наука, що формує майбутнє».
17:06 Травень 13, 2022
Життя
2355
1 хвилина
Закарпаття
В Ужгороді презентували книги Шандора Петефі «Апостол» і «Витязь Янош» (відео)
19:58 Квітень 26, 2024
В Ужгороді вшанували пам’ять жертв Чорнобильської катастрофи (відео)
18:59 Квітень 26, 2024
Закарпатський молитовний сніданок: за Україну і її захисників (відео)
18:46 Квітень 26, 2024
28 квітня – Всесвітній день безпеки та здоров’я на роботі (відео)
17:10 Квітень 26, 2024
У Закарпатській обласній бібліотеці провели перше засідання книжкового клубу (відео)
17:00 Квітень 26, 2024
Більше новин Закарпаття
Спецтема
Україна
У Києві терміново евакуюють дві лікарні через загрозу ракетного удару рф, - КМДА
20:05 Квітень 26, 2024
Міноборони назвало категорії придатних до служби
16:48 Квітень 26, 2024
Україна повернула тіла 140 загиблих воїнів
14:50 Квітень 26, 2024
Окупанти почали призов на Запоріжжі - Федоров
14:59 Квітень 25, 2024
У ДПСУ прокоментували збільшення кількості прикордонників
14:25 Квітень 25, 2024
Більше новин України
Новини дня
Світ
Влада Риги закликала містян облаштовувати підвали будинків під укриття
10:22 Квітень 26, 2024
У Варшаві 300 українців заблокували паспортний сервіс, відбулися сутички
18:31 Квітень 24, 2024
У німецькій школі 98% учнів – діти мігрантів: близько третини не може перейти у другий клас
09:00 Квітень 24, 2024
Співробітникам Європейської комісії дозволили приходити на роботу з чотирилапими домашніми улюбленцями
17:11 Квітень 23, 2024
Постачання харчів до окремих військових частин нижче 50% від потреби, - Тука
18:57 Квітень 22, 2024
Більше новин Світу