Організації угорських педагогів Карпатського басейну опублікували заяву, де йдеться, що з 2014 року в Україні приймаються закони, які поступово позбавляють угорську національну меншину прав на використання рідної мови в освіті.
Підписанти заяви наголосили, що засуджують очевидний намір зруйнувати в країні угорськомовну шкільну систему.
«Як корінна нацменшина ми, угорці, хочемо створити дім і майбутнє для наступних поколінь, активно сприяючи усуненню недовіри між громадами національних меншин і більшості. А для цього в Україні та всьому Карпатському басейні потрібна система навчання рідною мовою на міцних засадах», – зазначається в заяві.
Педагогічні організації нагадують, що новий закон України про освіту дозволяє повноцінне навчання рідною мовою лише в початкових класах і з середніх класів передбачає поступове скорочення кількості уроків рідної мови та збільшення української.
Організації угорських педагогів Карпатського басейну рішуче засуджують таке позбавлення прав і одностайно підтримують заяву Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства, прийняту на церемонії відкриття 2023–2024 навчального року.
У ній компетентні державні органи закликають зробити все можливе для рівного доступу до освіти, згідно з євроінтеграційними зусиллями України. А також забезпечити можливість навчання представників нацменшин рідною мовою на всіх рівнях, відповідне фінансування та незалежну інституційну систему, право брати участь у прийнятті рішень, пов’язаних з освітою.
Заяву підписали організації угорських педагогів Австрії, Північно-Бацького округу Сербії, сербського Воєводина, Хорватії, Румунії, словенського Прекмур’я, Словаччини, а також Освітня рада Карпатського басейну.
Рекордна кількість, понад 160 тисяч учнів середніх шкіл, взяли участь у цьогорічному конкурсі «Без кордонів» Державного секретаріату з питань національної політики Угорщини, підсумки якого в рамках гранд-фіналу в онлайн-форматі підбили 14 червня. У фінал вийшло 37 команд шкіл Карпатського басейну, серед яких і закарпатські: Берегівський ліцей ім. Габора Бетлена, Гатянський ліцей ім. Вільмоша Ковача, Мукачівська середня школа ім. Ференца Ракоці ІІ, Ужгородська угорськомовна гімназія ім. Другетів, Пийтерфолвівський реформатський ліцей, Великоберезька середня школа ім. Петера Добраї, Косоньський ліцей ім. Яноша Араня.
Державний секретар з питань національної політики Угорщини Арпад Янош Потапі у вітальній промові перед фіналом конкурсу привітав 18 команд із Угорщини та 19 команд із-за меж країни, які пройшли у фінал. Посадовець назвав відрадним, що з кожним роком у цьому конкурсі бере участь дедалі більше дітей.
«Програма «Без кордонів» та одноіменний конкурс наразі є одними з найважливіших заходів. Це не просто гра, вікторина, змагання, а об’єднуюча сила, яка зміцнює національну єдність. Конкурс посилює зв’язок між молоддю Угорщини та закордонних угорських громад», – підкреслив Арпад Янош Потапі. Він привітав команди, що вийшли у фінал, та закликав школярів і після змагань зберігати дружбу, що склалася під час гри.
Під час кількох турів вікторини команди продемонстрували свої знання з угорської культури, історії, етнографії, географії. Головна мета – познайомитися ближче з угорськими регіонами Карпатського басейну, традиціями та культурою їхнього населення.
Фінал, який транслювався в прямому ефірі, складався з трьох послідовних 20-хвилинних тестів, які команди повинні були виконати на онлайн-платформі. Завдання містили питання, пов’язані з історією, етнографією та географією угорців Карпатського басейну.
Поки учасники вікторини виконували завдання, в ефірі зокрема продемонстрували ролики, зняті 37 командами, які пройшли до фіналу.
У результаті підбиття підсумків трьох тестових завдань та балів за ролики команд визначили переможців. Перше місце з однаковою кількістю балів посіли старшокласники Будапештської гімназії ім. Йожефа Етвеша та учні гімназії ім. Ференца Келчеі міста Залаегерсег. Друге місце виборола команда гімназії міста Будакесі, третє – учні Берегівського ліцею ім. Габора Бетлена. Гарних результатів у вікторині досягла команда Гатянського ліцею ім. Вільмоша Ковача (13 місце), Мукачівської середньої школи ім. Ференца Ракоці ІІ (15 місце), Ужгородської угорськомовної гімназії ім. Другетів (16 місце), Пийтерфолвівського реформатського ліцею (17 місце), Великоберезької середньої школи ім. Петера Добраї (18 місце) та Косоньського ліцею ім. Яноша Араня (22 місце).
Ролик-презентацію команд Берегівського ліцею ім. Габора Бетлена та Гатянського ліцею ім. Вільмоша Ковача журі оцінило максимальними 40 балами.
Переможці конкурсу-вікторини «Без кордонів» отримують 1 мільйон форинтів, команди, що посіли друге та третє місця, – по 300 тисяч форинтів. Крім того, учасники отримують від організаторів понад тисячу різних призів та подарунків. Вчителі, які підготували команди, котрі пройшли до фіналу, отримують по 100 тисяч форинтів. Команди, котрі досягли найкращих результатів, також одержують запрошення у літній табір, який триватиме в серпні в Угорщині.
Congratulations to our very own #Airman, 2nd Lt. Madison Marsh, aka Miss Colorado — who was just crowned @MissAmerica 2024! Marsh is the first active duty servicemember to ever win the title.#AimHighpic.twitter.com/3RuDu5CulW
Державний секретар, відповідальний за національну політику Угорщини, Арпад Янош Потапі під час пресконференції в понеділок повідомив, що Програма підтримки молодих талантів у Карпатському басейні Collegium Talentum триватиме й цього навчального року.
Програма Collegium Talentum, яку забезпечує Державний секретаріат національної політики, на сьогодні є найповнішою системою допомоги талантам, що охоплює весь Карпатський басейн. Її основна мета – розвиток освіти представників закордонних регіонів: забезпечення викладацького, наукового та інтелектуального потенціалу. Щороку в програмі беруть участь близько 80 студентів-магістрів та докторів наук.
Арпад Янош Потапі нагадав, що Collegium Talentum почала діяти у 2011 році, з 2016-го її курирують Угорський університет Трансильванії та Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ. На сьогодні обсяг державної підтримки сягає 700 мільйонів форинтів, повідомив держсекретар.
Основною метою створення та функціонування програми є подальший розвиток взаємозв’язку в Карпатському басейні. На майбутнє можна впливати за допомогою студентів вищих навчальних закладів, оскільки через 20–30 років вони стануть угорськими лідерами Карпатського басейну, зазначив державний секретар з питань національної політики.
Він підкреслив, що освіта, культура та політична інституційна система нероздільні й важливо думати наперед щонайменше на 5–10 років.
На території Карпатського басейну 262 тисячі дітей та молодих людей повністю або частково отримують освіту угорською мовою. Зокрема це дошкільнята, школярі та студенти угорських вищих навчальних закладів. Кількість студентів вишів становить майже 15 тисяч, повідомив Арпад Янош Потапі. Він також зазначив, що за останні 10 років уряд Угорщини надав значну підтримку вищій освіті угорською мовою.
Ілдика Орос, голова закарпатського Стипендіального комітету програми, назвала ініціативу, яка пов’язує весь Карпатський басейн, вершиною розвитку талантів. Вона підкреслила, що ті, хто тут навчається, пізніше викладатимуть в університетах, визначаючи знання майбутніх поколінь.
Президент Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ також зазначила, що в навчанні дітей найважливіше, щоб була можливість продовжувати його. У цій сфері національна політика прогресує: після Програми оновлення дошкільних навчальних закладів почала діяти Програма оновлення середніх шкіл, наголосила Ілдика Орос.
Мартон Тонк, професійний керівник стипендіальної програми, голова сенату Угорського університету Трансильванії, повідомив, що цьогоріч у вступній кампанії Collegium Talentum узяли участь 146 молодих людей, головним чином із Трансильванії, які вивчають сільське господарство та технічні науки, водночас більшість представників із Воєводини мають педагогічну освіту.
Окрім професійного навчання, 80 студентів отримують індивідуальну підтримку талантів.
Тамаш Вайсбург, професійний керівник стипендіальної програми та віце-президент Національної наукової студентської ради, повідомив, що студенти мають скласти іспит з мови та відповідати високим професійним стандартам.
