У Латвії готуються до відпови від вивчення російської як другої іноземної мови у школах країни. Зокрема, у вівторок, 23 квітня, уряд ухвалить відповідне рішення.
Про це пише Delfi.
Зазначається, що поки що латвійські школярі вивчають англійську як першу іноземну від початку навчання, а другу мову починають вивчати з кінця початкової школи.
„Теоретично діти можуть вивчати французьку, німецьку та інші мови як другу іноземну, але на практиці найчастіше викладається російська мова, оскільки в школах не вистачає вчителів інших мов”, – йдеться у матеріалі.
За даними Міністерства освіти і науки (МОН), російська мова викладається як друга іноземна майже в половині латвійських шкіл. У деяких навчальних закладах альтернативи російській мові не пропонується.
Відмова від вичення російської буде поступовою. Якщо рішення буде ухвалене, то з 2026/2027 навчального року школи повинні будуть поступово пропонувати учням як другу іноземну мову на рівні основної освіти одну з офіційних мов Європейського союзу (ЄС) чи країн-членів Європейської економічної зони (ЄЕЗ), також мову, яка регулюється міжурядовими угодами про освіту. Російська не входить до цього переліку.
Ті учні, які до 1 вересня 2025 року почнуть вивчати другу іноземну мову, яка не є офіційною мовою ЄС чи ЄЕЗ, або мову, що регулюється міжурядовими угодами, матимуть змогу довчити її. Це стосуватиметься і викладання російської мови як другої іноземної. Проте учні, які розпочнуть навчання у четвертому класі 1 вересня 2025 року, не вивчатимуть другої іноземної мови у 2025/2026 навчальному році.
Під час публічного обговорення надійшло дуже багато заперечень від приватних осіб проти плану Міністерства освіти. Протягом двох тижнів від приватних осіб та представників різних асоціацій надійшло понад 300 звернень, більшість з яких спрямована проти поступової відмови від російської мови як другої іноземної.
Основні причини незгоди зводяться до того, що діти не повинні бути обмежені у вивченні рідної мови та повинні самі вирішувати, яку мову їм вивчати. Також наголошується, що відмова від російської з політичних причин неприпустима.
[type] => post [excerpt] => У Латвії готуються до відпови від вивчення російської як другої іноземної мови у школах країни. Зокрема, у вівторок, 23 квітня, уряд ухвалить відповідне рішення. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1713774600 [modified] => 1713735432 ) [title] => У Латвії готуються до відмови від російської як другої іноземної мови у школах [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=184939&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 184939 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 184940 [image] => Array ( [id] => 184940 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/66253389808e0.jpeg [original_lng] => 54173 [original_w] => 720 [original_h] => 450 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/66253389808e0-150x150.jpeg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/66253389808e0-300x188.jpeg [width] => 300 [height] => 188 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/66253389808e0.jpeg [width] => 720 [height] => 450 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/66253389808e0.jpeg [width] => 720 [height] => 450 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/66253389808e0.jpeg [width] => 720 [height] => 450 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/66253389808e0.jpeg [width] => 720 [height] => 450 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/66253389808e0.jpeg [width] => 720 [height] => 450 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1713724632:2 [_thumbnail_id] => 184940 [_edit_last] => 2 [views_count] => 431 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 656257 [2] => 570 [3] => 37 [4] => 584109 [5] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Новини [2] => Освіта [3] => Світ [4] => Світ [5] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 62600 [1] => 12512 [2] => 30427 ) [tags_name] => Array ( [0] => відмова [1] => Латвія [2] => російська мова ) ) [1] => Array ( [id] => 184287 [content] =>
Влада Латвії зобов’язала покинути країну 27 громадян Росії. Ці дії вона застосувала на основі нового імміграційного закону, повідомив міністр внутрішніх справ Латвії Ріхардс Козловскіс.
Він підкреслив, що на даний момент цим особам вручені приписи.
500 громадян Росії, які не виконали вимоги нового імміграційного закону, покинули країну добровільно. Наразі невідомо, куди саме вони виїхали, можна лише дізнатися, покинули вони шенгенську зону чи ні, додав міністр. Так чи інакше, влада не знайшла їх за вказаним місцем проживання.
На початку січня міграційна служба Латвії заявила, що 1167 громадян Росії можуть бути депортовані з країни за ігнорування положень імміграційного законодавства.
Відповідно до змін, внесених до закону про імміграцію в 2022 році, дозвіл на постійне проживання громадян Росії закінчився у вересні 2023-го. Для подальшого перебування в Латвії вони повинні були подати заяву на отримання статусу постійного резидента ЄС, а для його отримання мали підтвердити мінімальний рівень знання державної мови та наявність певних фінансових ресурсів.
Згодом громадянам Росії дали ще два роки для того, щоб скласти іспит з латиської мови і вони могли легально проживати в Латвії. До того часу вони повинні подати документи на дозвіл на тимчасове проживання. Ті, хто не вжив жодних дій, втратили право залишатися 2 вересня минулого року і отримали наказ виїхати з країни.
Машини підуть на потреби військової адміністрації міста Генічеськ Херсонської області, армійських частин Міноборони тощо.
У вівторок уряд Латвії ухвалив рішення безкоштовно передати Україні 12 автомобілів, які були конфісковані у нетверезих водіїв, на потреби військової адміністрації міста Генічеськ Херсонської області, армійських частин Міністерства оборони, Харківського центру допомоги Valkiva, ради селища Китайгород, комунального некомерційного підприємства Львівське територіальне медичне товариство та медичного Інституту Національної академії медичних наук України. Про це повідомляє Rus.LSM.
У Латвії за керування автомобілем у стані сильного алкогольного сп’яніння (коли кількість алкоголю в крові перевищує 1,5 проміле) можуть конфіскувати автомобіль або ж, якщо водій керує не своїм транспортним засобом, він має сплатити суму, еквівалентну вартості авто.
Сейм ухвалив правки до закону про підтримку цивільного населення України, що надають можливість безплатно передавати транспортні засоби, які належать державі, власності уряду України для підтримки українського суспільства.
Латвія вже неодноразово передавала Україні конфісковані автомобілі, а тепер зобов’язалась допомогти відновити Чернігівську область. У межах програми допомоги буде виділено понад п’ять мільойнів євро.
З лютого 2022 року латвійська допомога Україні сягнула понад 600 мільйонів євро.
Латвія депортує шістьох громадян росії, які не мають дійсного дозволу на проживання, повідомила глава Державної міграційної служби країни Майра Розе.
За словами посадовиці, двоє громадян росії вже залишили Латвію, інші четверо повинні виїхати протягом 30 днів.
Це перший випадок, коли Латвія висилає громадян росії згідно з поправкою до закону про міграцію, ухваленою восени 2022 року через війну росії проти України, яка посилила правила посвідки на проживання для громадян рф.
Згідно з положенням, якщо хтось із російським паспортом хоче жити в Латвії, то повинен подати заяву на отримання дозволу на проживання, умовою якого, зокрема є підтвердження знання латиської мови, що є необхідним пунктом для повсякденного життя.
За даними із владних джерел, таке посилення торкнеться близько тисячі осіб, водночас більше п’ятої частини з них, адже ці гомадяни вже переїхали до іншої країни – члена ЄС. Майже двом десяткам осіб ще належить довести сімейні причини, які дозволяють їм залишитися. Щодо інших, прикордонна служба ще перевіряє, чи вони перебувають за адресою реєстрації, і в обґрунтованих випадках може наказати їх депортувати.
У Латвії російська меншина становить майже чверть із 1,9 мільйона населення. Здебільшого це переселенці з радянських часів та їхні нащадки. Багато з них, особливо старшого віку, не вважаються громадянами, а стали особами без громадянства, інші мають російські паспорти.
Уряд Латвії продовжив обмеження на в’їзд громадян рф ще на рік – до 4 березня 2025-го.
У постанові це рішення обґрунтовується війною в Україні та агресією росії, яка загрожує внутрішній безпеці Латвії, а також зазначається, що громадяни рф, як і раніше, не можуть в’їжджати на територію країни з метою туризму та відпочинку.
Обмеження й надалі не буде поширюватися на громадян росії з дійсною посвідкою на проживання в Латвії або іншій державі ЄС та тих, хто приїжджає з гуманітарних причин, зокрема політичних дисидентів, ідеться в заяві уряду Латвії.
Країни Балтії (Латвія, Естонія та Литва) і Польща у вересні 2022 року з міркувань безпеки домовилися обмежити кількість громадян росії, які перетинають кордони країн з шенгенськими візами.
Латвія, котра межує з рф, має значну російську меншину, що становить близько 25% населення держави. Латвійська столиця, Рига, була популярним серед російських туристів місцем для турів вихідного дня.
Латвія знову ввела обов’язкову військову службу для чоловіків певного віку, щоб стримати росію від вторгнення в Європу.
Про це заявив міністр закордонних справ Латвії Крішьяніс Каріньш.
Обов’язкова служба набула чинності на початку січня, всього за кілька тижнів до дворічної річниці вторгнення росії в Україну.
«Ми знову представили проєкт. Ми використовуємо це, щоб збільшити розмір нашого активного і готового резерву», – заявив міністр закордонних справ Крішьяніс Каріньш
Усі громадяни чоловічої статі віком від 18 до 27 років повинні будуть відслужити рік, зокрема ті, які проживають за кордоном.
«Ті, хто відмовляється служити, можуть бути оштрафовані або поміщені до в’язниці, хоча будуть застосовуватися деякі винятки, зокрема для людей із проблемами зі здоров’ям, батьків-одинаків і тих, хто має подвійне громадянство і вже служив за кордоном», – йдеться в матеріалі.
Зазначається, що Латвія прагне підвищити свою оборонну готовність шляхом розширення резервних сил і поповнення свого арсеналу зброї у світлі агресії рф.
За словами Каріньша, посилення оборони зараз посилає рф сигнал про те, що бази Латвії та її європейських союзників прикриті.
Латвійське суспільство підтримує допомогу українським біженцям, але більшість жителів переконані, що держава не повинна намагатися залишити їх у країні після війни, щоб вирішити демографічні чи трудові проблеми.
Лише кожен п’ятий згоден із таким підходом, повідомляє lsm.lv.
Думку латвійців вивчали в опитуванні дослідницького центру Norstat у співпраці з LSM. Lv із 2 по 11 січня. У ньому взяли участь 1006 респондентів.
Вони висловили свою думку щодо твердження „країна повинна прагнути утримати українських біженців після війни, щоб полегшити проблеми латвійської демографії та праці”. Із цим точно погодилися 6% опитаних, а ще 14% – „трохи згодні”.
Нейтральна позиція у 31% респондентів – вони не висловили ні згоду, ні незгоду. Частково не погоджуються 24% респондентів, а зовсім не згодні, щоб українців намагалися залишити надовго – 17%.
Люди віком 40-49 років були більше проти тривалого перебування біженців, при цьому 23% висловили точну незгоду.
За даними Міністерства внутрішніх справ, у муніципалітетах Латвії наразі зареєстровано 32 тисячі українців.
[type] => post [excerpt] => Латвійське суспільство підтримує допомогу українським біженцям, але більшість жителів переконані, що держава не повинна намагатися залишити їх у країні після війни, щоб вирішити демографічні чи трудові проблеми. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1706182080 [modified] => 1706180660 ) [title] => Скільки жителів Латвії хочуть, щоб українці залишилися після війни: опитування [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=176529&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 176524 [uk] => 176529 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 176525 [image] => Array ( [id] => 176525 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/lettorszag.jpg [original_lng] => 76761 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/lettorszag-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/lettorszag-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/lettorszag.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/lettorszag.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/lettorszag.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/lettorszag.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/lettorszag.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 1119 [_thumbnail_id] => 176525 [_edit_lock] => 1706173592:2 [_edit_last] => 2 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 83879 [1] => 51 [2] => 656257 [3] => 37 [4] => 584109 [5] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Гуманітарна допомога біженцям [1] => Новини [2] => Новини [3] => Світ [4] => Світ [5] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 98316 [1] => 12512 ) [tags_name] => Array ( [0] => війна в Україні [1] => Латвія ) ) [7] => Array ( [id] => 174128 [content] =>
Громади Чернігівської області отримали від Латвії 32 дизельні генератори різної потужності для закладів освіти.
Повідомляє Укрінформ з посиланням на Чернігівську ОВА.
Як зазначається, генератори допоможуть забезпечити безперебійне електропостачання у закладах освіти.
„Отримали генератор потужністю 18 кВт для дитячого садочку, в якому знаходиться 200 діток. Це дуже важливо для нас. Завдяки цій допомозі ми зможемо забезпечити роботу котельні та кухні. Тож приміщення закладу буде обігріватися, а діти будуть повноцінно харчуватись навіть у разі відсутності електропостачання”, – розповіла директорка Варвинського ЗДО „Джерельце” Дарина Галушка.
За словами Юрія Музики, начальника Управління освіти і науки Чернігівської ОДА, очікується надходження від латвійських партнерів і комп’ютерної техніки для закладів освіти.
Латвія збільшує обсяги підготовки українських військових, які зараз тренуються за такими напрямами, як базова загальновійськова підготовка, підготовка лідера „офіцер – сержант”, сапер, стрілець та інші.
Про це йшлося під час зустрічі у Києві делегацій Міністерств оборони двох країн під головуванням міністрів Рустема Умєрова та Андріса Спрудса, інформує Telegram-канал Міноборони.
Начальник Управління доктрин та індивідуальної підготовки Головного управління доктрин та підготовки Генерального штабу ЗСУ полковник Микола Губень повідомив, що починаючи з липня 2022 року за сприяння латвійської сторони вдалося підготувати близько 350 українських військовослужбовців за декількома напрямами підготовки.
Він додав, що у 2023 році обсяги підготовки за участі Латвії збільшились більше ніж учетверо, і до кінця року буде підготовлено ще понад 1500 військових ЗСУ.
„Пропонується у 2024 році за участі Латвії провести підготовку орієнтовно 96 командирів відділень та 360 бойових медиків”, – додав Губень.
„Дуже велика кількість українців отримали тимчасовий захист на термін до 4 березня 2024 року. Оскільки термін дії дозволів спливає, настав час подумати про їхню заміну. ЄС вирішив продовжити тимчасовий захист ще на рік, до березня 2025 року. Це означає, що всі українці, яким було надано тимчасовий захист, можуть продовжити свою посвідку на проживання ще на рік”, – прокоментувала керівник Департаменту міграції Евеліна Ґудзінскайте.
Вона додала, що наступного тижня буде оголошено, що вже можна починати заповнювати онлайн-заявки на зміну цих дозволів і записуватися на прийом до Департаменту міграції.
Також Ґудзінскайте зазначила, що з початку війни в Україні 24 лютого 2022 року Литва видала 46 000 цифрових дозволів на проживання на підставі тимчасового захисту. Щодня країна реєструє нових воєнних біженців з України. Щодня це від 20 до 50 осіб.
За даними Департаменту міграції, у Литві нині проживає понад 85 000 українців, які становлять найбільшу громаду іноземних громадян у країні. Однак більшість українців, які приїхали до Литви, не схильні звикати до життя в країні. За словами Ґудзінскайте, більшість із них пов’язують своє майбутнє з Україною.
